Рішення № 14150951, 22.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 29/422-10

вх. № 11317/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Гнатченко П.М. за довіреністю №1/12 від 15.12.10;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер-М", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс", м. Харків;

про стягнення 41839,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за договором №А19/05 від 19.05.08 у розмірі 34035,17грн., збитки з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2812,64грн., 3% річних від простроченої суми за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 1091,26грн., збитки понесені у зв"язку з отриманням юридичних послуг у розмірі 3900,00грн.; 419,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Ухвалою суду від 28.12.10 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

31.01.11 позивач надав до канцелярії суду, на виконання ухвали суду від 28.12.10, документи для долучення до матеріалів справи.

01.02.11 позивач надав заяву про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.02.11 розгляд справи було відкладено на 22.02.11.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 19.05.08 сторонами був підписаний договір поставки №А19/05. Відповідно до п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов"язався передавати у встановлений строк у власність покупця (відповідач) товари, асортимент, кількість, ціна яких вказуються в замовленні, а покупець зобов"язався на умовах даного договору приймати та оплачувати поставлені товари.

Відповідно до п.7.1. договору, строк реалізації поставленого товару становить 60 календарних днів з моменту підписання сторонами витратної накладної.

Відповідно до п.8.1. договору, покупець оплачує поставлений товар після реалізації покупцем одиниці товару третім особам, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника 5, 20 числа кожного місяця. Якщо вказані строки припадають на святкові або вихідні дні, покупець перераховує грошові кошти за проданий товар на наступний робочий день.

Позивач вказує на те, що оплата за поставлений товар по договору здійснювалась відповідачем платіжними дорученнями та шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, та, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 34035,17грн. (акт звірки за період 16.02.10 - 31.12.10, копія якого міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п.7.2. договору, у разі, якщо покупець у строк, вказаний в п.7.1. договору, не реалізував товар постачальника, він зобов"язаний : 7.2.1. повернути нереалізований товар постачальнику, на умовах передбачених п.4.2. даного договору; 7.2.2. у разі згоди постачальника, продовжити строки реалізації товару.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач намагався повернути товар постачальнику або продовжити строки реалізації товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказані позовні вимоги відповідачем не оспорені, відповідач не надав суду доказів оплати товару, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 34035,17грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 2812,64 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 1091,26 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої вимоги щодо стягнення збитків у сумі 3900грн., що були сплачені позивачем ТОВ "ДАН И К", на виконання договору №14/12/-2 про надання правової допомоги та юридичних послуг від 14.02.11., суд вказує на те, що через невиконання відповідачем грошових зобов"язань, для представництва та захисту своїх порушених прав в господарському суді, позивач змушений був залучити юриста для надання кваліфікованих юридичних послуг щодо стягнення боргу, вартість яких, згідно договору склала 3900 грн., які позивач просить стягнути з відповідача з посиланням на ч.1 ст.225 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ГК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв"язку з правопорушенням.

Позивачем не доведено причинного зв"язку між заявленими збитками та неналежним виконанням відповідачем договірних зобов"язань, тому заявлені до стягнення 3900,00грн. збитків, понесених у зв"язку з отриманням юридичних послуг, задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу на те, що витрати позивача на юридичні та консультаційні послуги не мають обов"язкового характеру, оскільки факт наявності цих витрат і розмір не знаходяться у необхідному зв"язку із заборгованістю, яку позивач просить стягнути. Тобто витрати на оплату юридичної допомоги у суді не мають необхідних ознак шкоди (її грошового вираження у формі збитків) відповідно до вимог діючого законодавства .

Окрім того, ч.1 ст. 225 ГК України, лише вказує на склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, а не підстави, за умови наявності яких вони підлягають відшкодуванню.

Здідно ст.44,49 ГПК України судові витрати, що складаються з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВС" (61157, м. Харків, вул. Кривомазівська, буд. 14, к. 35, код ЄДРПОУ 35245740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕР-М" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 79, кв. 6, код ЄДРПОУ 35590228) суму основного боргу у розмірі 34035,17грн., інфляційні витрати у розмірі 2812,64грн., 3% річних у розмірі 1091,26 грн., 379,39грн. державного мита та 214,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.

Повний текст рішення складено 25.02.11