Рішення № 14150930, 22.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 65/318-10

вх. № 10746/3-65

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Квіцінської А.І. (дов. № 01-62юр/4427 від 02.06.2010 р.)

відповідача - 1. Шевчука Д.А. (дов № б/н від 17.01.2011 р.);

відповідача - 2. Сумцової Н.В. (дов. від 04.01.2011р.);

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до 1. Військової частини А-1215, м. Харків

2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова

про стягнення 151 612,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 2., Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, суми заборгованості за період з вересня 2009 р. по жовтень 2010 р., за договором про постачання електричної енергії від 25.04.2005 року за № 11058 у розмірі 151 612,56 грн., де: 131 709,44 грн. - вартість електричної енергії, 7 491,19 грн. - пеня, 8015,14 грн. - індекс інфляції, 2 580,32 грн. - 3% річних, 1 816,47 грн. - КРЕ (тарифна складова за КРЕ – 1 513,72 та ПДВ 20% - 302,75 грн.), з покладенням на відповідача судових витрат. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

В процесі розгляду справи, керуючись ст. 22 ГПК України позивач двічі уточнював свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість з індексу інфляції в розмірі 8 015,14 грн., 3 % річних в розмірі 2 580,32 грн., пеню в розмірі 7 491,19 грн., судові витрати. В іншій частині позовних вимог просить припинити провадження у справі у зв*язку зі сплатою відповідачем 2. заборгованості.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає уточнення позовних вимог позивача як такі, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з їх урахуванням.

07.02.2011 р. в судовому засіданні представник відповідача 2. звернувся з клопотанням про продовження строку вирішення спору за межами, встановленими ч.1 ст.69 ГПК України, проти якого не заперечував відповідач 1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2011 р. клопотання відповідача 2. про продовження строку розгляду справи задоволено, продовжено строк розгляду справи до 24.02.11 р. та оголошено перерву в судовому засіданні до 22.02.2011 р. до 11:00 год.

22.02.2011 р. у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з індексу інфляції в розмірі 8 015,14 грн., 3 % річних в розмірі 2 580,32 грн., пені в розмірі 7 491,19 грн., з покладенням на відповідача судових витрат.

Представник відповідача 1. проти позовних вимог заперечує та просить відмовити позивачу у їх задоволенні, посилаючись на те, що він не може бути боржником у даній справі, оскільки не фінансується з державного бюджету, у відзиві на позовну заяву просить визнати Військову частину А-1215 неналежним відповідачем.

Представник відповідача 2. у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог. Надав заперечення на позов, в яких просить суд зменшити розмір пені на 90 %.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

25.04.2005 року між АК «Харківобленерго» та Військовою частиною А-1215 (відповідач 1.) укладено договір про постачання електричної енергії № 11058 ( Договір), пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2009 - 2010 р.р.

В силу вимог Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач відповідно до п. 2.2.5 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.1 додатку №2 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з 1-го числа місяця до 1-го числа наступного місяця. Відповідно до п.5 додатку №2 відповідач протягом 3-х днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок мав бути оплачений споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Пунктом 4.5 цього додатку було передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

12.02.2008 р. між АК «Харківобленерго» (постачальник), Військовою частиною А-1215 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (платник) укладено додаткову угоду до Договору, якою сторони внесли зміни до Договору, а саме домовилися п. 4.1 додатку № 2 до Договору викласти в наступній редакції: «Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 15 банківських днів з моменту отримання платником рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків.

Безоблікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах перевірки порушень ПКЕЕ (у т.ч. розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється Споживачем на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання Постачальника у відповідному банку».

Пункт 4.2 додатку № 2 до Договору викладено в наступній редакції: «Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції, плата за надання Споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі перераховуються Платником на поточний рахунок Постачальника в термін 15 банківських днів після отримання Споживачем рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт».

В п. 4.5 додатку № 2 до Договору слова «Споживач» сторони замінили на «Платник».

За змістом п. 5 додатку № 2 до Договору остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду Споживачем, здійснюється Платником на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка та акту звіряння взаєморозрахунків, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом трьох банківських днів після закінчення розрахункового періоду отримує у відповідному РВЕ рахунок та акт звіряння взаєморозрахунків або акт виконаних робіт.

Цей рахунок має бути оплачений Платником протягом п*яти банківських днів з дня отримання Споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків».

06.09.2010 р. між сторонами було підписано додаткову угоду, якою сторони внесли зміни до п.4.5 додатку № 2 до Договору № Порядок розрахунків» та слова «Споживач» замінили на «Платник».

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з вересня 2009 р. по жовтень 2010 р. (включно) поставив відповідачеві електроенергію. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов’язання, внаслідок чого станом на 01.11.2010 р. утворилась заборгованість з електричної енергії (тарифної складової) в сумі 109 757,89 грн.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію в розмірі 20% в сумі 21 951,55 грн.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що своїми діями відповідач 2. - порушив умови Договору та додаткових угод до нього та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи заяву позивача про сплату відповідачем 2. суми основної заборгованості у розмірі 129 573,36 грн., суд припиняє провадження в цій частині позовних вимог у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно до п. 6 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі пені, 3% річних, індексу інфляції.

Позивачем заявлено до стягнення у зв’язку з несвоєчасними розрахунками відповідачів за Договором індекс інфляції за період з жовтня 2009 р. по вересень 2010 р. (включно), 3 % річних за весь час прострочення зобов’язання та пеню з листопада 2009 року по квітень 2010 року.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 2. - 3% річних у розмірі 2 580,32 та інфляційних у розмірі 8 015,14 грн., тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами договору передбачено нарахування пені в разі несвоєчасних розрахунків за надані послуги з постачання електроенергії і додатковою угодою від 31.12.2008 р. КЕВ м. Харкова зобов’язався ... суму пені, 3% річних, індекс інфляції.......... перераховувати на поточний рахунок Постачальника в термін 10 банківських діб після отримання споживачем акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт”.

Позивач вимагає про стягнення з КЕВ м. Харкова - 7 491,19 грн. пені, нарахованої з листопада 2009 року по квітень 2010 року.

Відповідач 2. у запереченнях на позов просить зменшити розмір пені на 90%.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов’язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Однак, посилання відповідача 2. на те, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому вина його відсутня не може розглядатися як підстава для звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

Таким чином, посилання відповідача 2. на відсутність вини, його намір вжити всі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення не є винятковою обставиною в розумінні п. 3 ст. 83 ГПК України та не впливає на виконання договору, умови якого, відповідно до ст. 526 ЦК України повинні виконуватись сторонами належним чином.

За таких обставин, вимога відповідача 2. про зменшення пені не підлягає задоволенню.

П.п.2.2.7 Договору сторони домовилися, що відповідач 1. повинен здійснювати оплату за послуги з КРЕ між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 4А «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії». При укладанні Договору сторони дійшли згоди та підписали додаток № 4А (Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії).

Згідно Правил користування електричною енергією, що затверджені Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. (далі –Правила) плата за перетікання реактивної енергії –це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розподілу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. за № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381 та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

У відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” (далі –Закон) і згідно Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами позивачем за спірний період нарахована відповідачу заборгованість по КРЕ (реактивної енергії) в сумі 1 513,72 та ПДВ 20 % на КРЕ в сумі 302,75 грн., всього 1 816,47 грн.

Оскільки позивач надав суду належні докази сплати відповідачем 2. компенсації з перетікання реактивної енергії з ПДВ у розмірі 1 816,47 грн., суд припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог у зв*язку з відсутністю предмету спору.

Щодо заяви відповідача 1. про визнання Військової частини А-1215 неналежним відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

При цьому, стаття 24 ГПК України не зобов’язує господарський суд здійснити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується судом з урахуванням усіх обставин та матеріалів справи та з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з’ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.

Суд вважає за необхідне заяву відповідача 1. залишити без задоволення, оскільки заборгованість стягується за договором, який був укладений саме Військовою частиною А-1215 з АК "Харківобленерго", послуги надавалися за договором Військовій частині А-1215, тому підстави для визнання останнього неналежним відповідачем відсутні.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита у сумі 180,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 28,16 грн. покласти на відповідача 2. ( КЕВ м. Харкова), оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 22, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, р/р 352212006000219 УДК в Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТ „Банк Золоті Ворота”, МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість з індексу інфляції в розмірі 8 015,14 грн., 3 % річних в розмірі 2 580,32 грн., пені в розмірі 7 491,19 грн., 180,87 грн. витрат по сплаті державного мита та 28,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову провадження у справі припинити.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 23 лютого 2011 року