Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 року справа № 640/17923/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Національної служби посередництва і примирення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Укрзалізниця» з позовом до Національної служби посередництва і примирення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Національної служби посередництва та примирення від 15.03.2021 № 01-00/2021 «Про результати перевірки представників сторін, дотримання процедури формування і затвердження вимог та аналізу висунутих вимог Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та Акціонерним товариством «Укрзалізниця».
Позиції сторін
В обґрунтування вимог позивач вказує, що у оскаржуваному рішенні НСПП від 15.03.2021 № 01-00/2021 зазначається про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та Акціонерним товариством «Укрзалізниця» на галузевому рівні.
Зазначає, що профспілка може бути стороною колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому рівні, проте роботодавець не може бути стороною колективного трудового спору на галузевому рівні.
Посилається, що іншою стороною у колективному трудовому спорі (конфлікті) можуть бути лише: організації роботодавців, їх об`єднання або центральні органи виконавчої влади, або місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Наголошує, що АТ «Укрзалізниця» не є єдиним суб`єктом господарювання, який проводить діяльність у сфері залізничного транспорту, у зв`язку із чим позивач не може виступати стороною колективного трудового спору, який виник у галузі, де свою діяльність здійснюють і інші підприємства.
Вказує, що НСПП робить безпідставний висновок, що формування і затвердження вимог відповідає положенням статті 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», оскільки інтереси найманих працівників на галузевому рівні представляє Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України, вимоги сформовані і затверджені протокольним рішенням Профспілки від 11.02.2021 № Р-11.
Зазначає, що повідомлення НСПП було здійснено Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників поза межами строку, встановленого статтею 6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Посилається, що при формуванні вимог профспілки були допущені порушення, оскільки Профспілка залізничників і транспортних будівельників України може бути стороною колективного трудового спору лише на галузевому, територіальному чи національному рівнях, проте свої вимоги профспілка сформувала лише до одного роботодавця з галузі, тобто на рівні, який є виробничим.
Наполягає, що наведений у оскарженому рішенні аналіз вимог Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України містить суперечності, а деякі висновки НСПП, викладені щодо даного аналізу, не відповідають статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Вказує, що наведені у вимозі № 1 норми не передбачають обов`язку підвищення рівня заробітної плати не менше ніж на 25 відсотків щороку, тому вони на не можуть бути порушені.
Зазначає, що домагатися підвищення заробітної плати залізничників не нижче темпів зростання заробітної плати в галузях економіки та забезпечувати підвищення рівня заробітної плати не менше 25 відсотків щороку передбачено пунктом 3.2.1 Галузевої угоди. Тому безпідставними є посилання НСПП на невиконання вимог законодавства про працю щодо вказаної вимоги.
Також, це стосується і аналізу НСПП вимоги № 2 «Забезпечити виплату працівникам Товариства винагороди за підсумками роботи за 2019 рік на підставі п. 3.2.24 Галузевої угоди», оскільки НСПП здійснює безпідставне посилання на невиконання вимог законодавства про працю, в частині порушення положень статті 43 Конституції України, статей 94, 97 Кодексу законів про працю України, статей 2, 15 Закону України «Про оплату праці».
Звертає увагу, що згідно додатку № 1 до Галузевої угоди «Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників підприємств і організацій залізничного транспорту», надбавка до 50 відсотків посадового окладу надається лише за високі досягнення у праці.
Щодо вимоги № 3 зазначає, що у АТ «Укрзалізниця» не було обов`язку погоджувати будь які питання робочого часу з Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України.
З приводу вимоги № 4 «Скасувати рішення правління Товариства від 05.01.2021 (протокол засідання № Ц-56/Ком.Т.) про створення філії «Вантажний перевізник «УЗ Карго» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» вказує, що рішення стосується створення філії «Вантажний перевізник «УЗ Карго», а не організації відокремленого структурного підрозділу, тому пункт 3.1.2 Галузевої угоди, який стосується реорганізації відокремленого структурного підрозділу застосовуватися не може.
Стосовно вимоги № 5 «Скасувати наказ АТ «Укрзалізниця» від 22.01.2021 № Ц-45/2 «Про затвердження граничної штатної чисельності регіональних філій, філій АТ «Укрзалізниця» зазначає, що висновок відповідача, що наказ про затвердження граничної чисельності працівників потягне за собою скорочення найманих працівників є лише припущенням, з якого вбачається, що вказаний наказ, на дату реєстрації колективного трудового спору, не спричинив для найманих працівників жодних негативних наслідків.
Відносно вимоги № 6 «Збільшити у 2021 році розмір добових витрат на відрядження працівникам Товариства у межах України з 200 грн до 600 грн на підставі пп. 170.9.1 Податкового кодексу України» вказує, що підпунктом «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України встановлено максимальний розмір добових витрат на відрядження, який не оподатковується. Водночас, вказаною нормою не встановлено мінімального розміру добових витрат на відрядження.
Щодо вимоги № 8 «Усунути порушення пунктів 13-15 Положення про укладання контрактів з працівниками залізничного транспорту, які здійснюють обслуговування пасажирів, затвердженого наказом «Укрзалізниці» від 04.03.2014 № 056Ц/ОД, щодо неправомірного припинення дії контрактів з провідниками пасажирських вагонів, квитковими касирами та іншими категоріями працівників Товариства, які працюють за контрактною формою трудового договору» зазначає, що зі змісту даної вимоги вбачається, що вона не стосується галузі в цілому. Припинення дії контракту, якщо з ним не погоджується працівник може бути підставою виникнення індивідуального трудового спору, проте, припинення дії конкретно визначеного контракту не є колективним трудовим спором (конфліктом).
У зв`язку із зазначеними обставинами просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що процедура формування і затвердження вимог, визначення органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників та направлення вимог до роботодавця, дотримана відповідно до норм діючого законодавства, та доводи позивача в цій частині є безпідставними.
Наполягає, що вимоги відповідають положенням Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та можуть бути предметом спору.
Посилається, що АТ «Укрзалізниця», у межах повноважень, визначених законодавством України та іншими нормативно-правовими актами, може бути стороною колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому рівні з питань, передбачених статтею 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» при розгляді та вирішенні вимог Професійної спілки залізничників та транспортних будівельників України.
Вказує, що перевірка правомірності реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та Акціонерним товариством «Укрзалізниця, здійснювалась відповідно до вимог Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та нормативних актів НСПП.
Звертає увагу, що відповідач, як державний орган, перевіряє процедуру вступу в колективний трудовий спір (конфлікт) та відповідність поданих сторонами документів вищезазначеним нормативно-правовим актам і своїми діями жодним чином не порушує права та інтереси сторін щодо розгляду питань по суті, та не зобов`язує сторони вести перемовини щодо вирішення спірних питань чи примусово виконувати свої розпорядження, оскільки виступає тільки посередником у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) та фіксує юридичний факт виникнення конфліктів у трудових колективах підприємств, установ, організацій України, для подальшого інформування керівництва держави з метою вчинення відповідних заходів.
Крім того, зазначає, що завданням НСПП у цих правовідносинах є: надання допомоги, сприяння у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), примирення сторін, тобто власне участь у посередництві, що вочевидь не передбачає ухвалення правових актів зобов`язального характеру
Таким чином, вказує, що доводи АТ «Укрзалізниця» є безпідставними, у зв`язку із чим в задоволенні позову просить суд відмовити.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Професійну спілку залізничників і транспортних будівельників України.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
05.11.2025 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.11.2025 справа розподілена судді Войтович І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/17923/21 та визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
26.11.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 здійснено перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 червня 2026 року о 12:30 год.
29.06.2026 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Войтовича І.І. у відпустці.
Наступне судове засідання призначено на 03 серпня 2026 року об 14:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
03.08.2026 у судовому засіданні, за участі представника позивача Редевич О.М., представника відповідача Михайського О.Є., ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23 вересня 2026 року о 10:30 год.
23.09.2026 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві.
Наступне судове засідання призначено на 19 жовтня 2026 року об 12:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
19.10.2026, в судовому засіданні за участі представника позивача Редевич О.М., представника відповідача Михайського О.Є., заслухавши пояснення представників сторін, за відсутності заперечень, судом на місці ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини судом
На адресу АТ «Укрзалізниця» надійшов лист від 11.02.2021 № 77/04 від Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України у якому вказано, що 11.02.2021 на засіданні Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України затверджено вимоги до АТ «Укрзалізниця», у зв`язку із чим пропонували розглянути зазначені вимоги та повідомити про своє рішення у триденний строк з дня їх одержання. До вказаного листа долучено копію постанови Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України від 11.02.2021 № Р-11 «Про колективний трудовий спір з Акціонерним товариством «Українська залізниця» із додатком.
17.02.2021 листом № Ц-6-88/807-21 позивач повідомив Раду профспілки залізничників і транспортних будівельників України про відсутність повноважень щодо самостійного прийняття рішень про збільшення видатків, в тому числі на персонал, без здійснення відповідних консультацій та здійснення ряду дозвільних процедур та запросив до консультацій з метою визначення та зближення позицій, а також вироблення спільних компромісних узгоджених рішень.
Також, 17.02.2021 АТ «Укрзалізниця» звернулося до НСПП із листом № Ц-/6-88/808-21 у якому просило відповідача взяти участь у соціальному діалозі та колективних переговорах як третя незалежна сторона задля недопущення виникнення колективного трудового спору та конструктивного вирішення в законний спосіб проблемних питань щодо соціально-економічного захисту найманих працівників позивача, а також надати роз`яснення щодо правомочності Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України виступати стороною колективного трудового спору (конфлікту) виробничого рівня та правомочності порядку формування висунутих нею вимог.
26.02.2021 Рада профспілки залізничників і транспортних будівельників України направила АТ «Укрзалізниця» лист № 93/04 у якому повідомила про виникнення колективного трудового спору між профспілкою залізничників і транспортних будівельників України та правлінням АТ «Укрзалізниця» та проінформовано про виникнення колективного трудового спору, зокрема, НСПП.
Крім того, листом від 26.02.2021 № 104/04 Рада профспілки залізничників і транспортних будівельників України повідомила НСПП про виникнення колективного трудового спору між профспілкою залізничників і транспортних будівельників України та АТ «Укрзалізниця».
Розпорядженням НСПП від 05.03.2021 № 079-р призупинено реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та АТ «Укрзалізниця».
Рішенням НСПП від 15.03.2021 № 01-00/2021 прийнято рішення здійснити реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та АТ «Укрзалізниця» на галузевому та зареєструвати першу, другу, третю, четверту, п`яту, шосту, сьому, восьму та дев`яту вимоги Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України.
Також, 15.03.2021 на підставі подання Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України від 26.02.2021 № 104/04 та рішення НСПП від 15.03.2021 № 01-00/2021 Розпорядженням НСПП № 097-р зареєстровано колективний трудовий спір (конфлікт) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та АТ «Укрзалізниця» з 25.02.2021 і присвоєно йому реєстраційний номер 036-21/00-Г та зареєстровано наступні вимоги найманих працівників:
1. Усунути порушення Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України і профспілками щодо зростання заробітної плати залізничників не менше ніж на 25 відсотків. Підвищення заробітної плати всім працівникам Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Товариство) здійснити шляхом перегляду тарифних ставок і посадових окладів зі збереженням міжрозрядних та міжпрофесійних співвідношень у зв`язку з невиконанням пп. 3.2.1 та 3.2.2 Галузевої угоди у 2019-2020 рр.
2. Забезпечити виплату працівникам Товариства винагороди за підсумками роботи за 2019 рік на підставі п. 3.2.24 Галузевої угоди.
3. Скасувати режим неповного робочого тижня для працівників Товариства, які продовжують працювати в такому режимі, як такий, що запроваджений з порушенням вимог п. 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП України.
4. Скасувати рішення правління Товариства від 05.01.2021 р. (протокол засідання № Ц-56/Ком.Т.) про створення філії «Вантажний перевізник «УЗ Карго» акціонерного товариства «Укрзалізниця», як таке, що ухвалене всупереч п. 3.1.2 Галузевої угоди щодо прийняття рішення про реорганізацію відокремлених підрозділів без участі відповідних профспілкових органів.
5. Скасувати наказ АТ «Укрзалізниця» від 22.01.2021 р. № Ц-45/2 «Про затвердження граничної штатної чисельності регіональних філій, філій АТ «Укрзалізниця», що не відповідає вимогам ст. 49-4 Кодексу законів про працю України та п. 5.10 Галузевої угоди.
6. Збільшити у 2021 році розмір добових витрат на відрядження працівникам Товариства у межах України з 200 грн до 600 грн на підставі пп. «а» пп. 170.9.1 Податкового кодексу України.
7. Забезпечити виконання п. 3.6.20 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України і профспілками, а саме - перерахувати пенсійні внески до Професійного недержавного пенсійного фонду «Магістраль» на користь всіх працівників Товариства в обсязі 100% коштів, передбачених на ці цілі фінансовими планами АТ «Укрзалізниця», починаючи з 2018 року.
8. Усунути порушення пунктів 13-15 Положення про укладання контрактів працівниками залізничного транспорту, які здійснюють обслуговування пасажирів, затвердженого наказом «Укрзалізниці» від 04.03.2014 р. № 056Ц/ОД, щодо неправомірного припинення дії контрактів з провідниками пасажирських вагонів, квитковими касирами та іншими категоріями працівників Товариства, які працюють за контрактною формою трудового договору.
9. Забезпечити в повному обсязі виконання і фінансування в 2021 році норм і гарантій, визначених Галузевою угодою і чинними колективними договорами залізниць, підприємств, виробничих і структурних підрозділів Товариства відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди».
Застосовані судом норми права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вирішуючи цей спір суд зазначає наступне.
Правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) визначає Закон України від 03.03.1998 № 137/98-ВР «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин; далі - Закон № 137/98-ВР).
Відповідно до статті 2 Закону № 137/98-ВР, колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю.
Згідно із частиною першою статті 6 Закону № 137/98-ВР, колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців не надійшло.
У відповідності до частини другої статті 6 Закону № 137/98-ВР, про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов`язаний у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.
За приписами частин першої-сьомої статті 15 Закону № 137/98-ВР, з метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів) Президентом України утворюється Національна служба посередництва і примирення.
Національна служба посередництва і примирення складається з висококваліфікованих фахівців та експертів з питань вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) і має свої відділення в Автономній Республіці Крим та областях.
Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Національна служба посередництва і примирення фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Положення про Національну службу посередництва і примирення затверджується Президентом України.
До компетенції Національної служби посередництва і примирення належить:
здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів);
аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовка пропозицій для їх усунення;
підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);
формування списків арбітрів та посередників;
перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);
посередництво у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту);
залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.
Національна служба посередництва і примирення та її відділення проводять оцінку відповідності критеріям репрезентативності, підтвердження репрезентативності профспілок, їх організацій та об`єднань, організацій роботодавців та їх об`єднань для участі в колективних переговорах з укладення генеральної, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, обрання (делегування) представників до тристоронніх або двосторонніх органів соціального діалогу, участі в міжнародних заходах.
Наказом НСПП від 25.03.2014 № 21 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів)» затверджено Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) (далі - Положення № 21).
Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Положення № 21, реєстрація висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) - внесення НСПП в Книгу реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) відомостей про сторони колективного трудового спору (конфлікту) із зазначенням їх повного найменування і місцезнаходження (поштової адреси) та висунуті найманими працівниками, профспілкою вимоги, присвоєння колективному трудовому спору (конфлікту) реєстраційного номера та видання про це відповідного розпорядження НСПП.
Згідно із пунктом 2.1 розділу 2 Положення № 21, уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки після прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір у триденний строк надсилає НСПП письмову інформацію про виникнення колективного трудового спору (конфлікту), в якій вказує:
- сторони колективного трудового спору (конфлікту) із зазначенням їх повного найменування і місцезнаходження (поштової адреси);
- вимоги найманих працівників, профспілки;
- момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту);
- орган чи особу, які будуть представляти інтереси найманих працівників;
- загальну кількість найманих працівників на підприємстві, в установі та організації чи їх структурних підрозділах, де виник колективний трудовий спір (конфлікт), та кількість найманих працівників, які беруть участь в даному колективному трудовому спорі (конфлікті).
Разом із письмовою інформацією про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки надсилає до НСПП додатки - копії протоколів, листів, наказів, підписних листів, витягів, довідок тощо, які підтверджують надану інформацію.
У відповідності до пункту 2.5 розділу 2 Положення № 21, за результатами розгляду письмової інформації про виникнення колективного трудового спору відповідно відділення НСПП готують і направляють в день отримання письмової інформації, але не пізніше наступного дня (якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього), подання на ім`я голови НСПП (з додатком до нього копії відповідного письмового повідомлення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та копіями протоколів, листів, наказів, витягів, довідок тощо, які підтверджують надану інформацію:
- про реєстрацію висунутих найманими працівниками, профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту);
- про призупинення реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, визначених підпунктом 4.1. цього Положення;
- про відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, визначених підпунктом 5.1 цього Положення.
За приписами пункту 2.9 розділу 2 Положення № 21, подання про реєстрацію, про призупинення реєстрації або про відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) реєструється в установленому порядку сектором документального та організаційно-технічного забезпечення НСПП і передається на розгляд голови НСПП, який дає доручення відділу правового забезпечення НСПП про підготовку проекту відповідного розпорядження НСПП.
З моменту отримання доручення голови НСПП відділ правового забезпечення НСПП готує проект відповідного розпорядження в термін, передбачений підпунктом 2.5 Положення, і подає його на підпис голові НСПП.
Положеннями пункту 3.1 розділу 3 Положення № 21 встановлено, що реєстрація висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється розпорядженням НСПП, в якому визначаються:
- дата і номер розпорядження НСПП;
- назва розпорядження НСПП;
- факт реєстрації колективного трудового спору (конфлікту);
- реєстраційний номер колективного трудового спору (конфлікту);
- факт реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог;
- рішення про відмову в реєстрації окремих вимог (частин вимог) найманих працівників, профспілки (в разі необхідності, відповідно до підпункту 2.8 цього Положення);
- найменування уповноваженого представницького органу чи особи, уповноваженої представляти інтереси найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки, роботодавця або уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців, юридичних осіб, на адресу яких надсилається розпорядження НСПП (орган місцевого самоврядування, місцевий орган виконавчої влади, центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить відповідне підприємство, установа або організація, до сфери управління яких належить відповідне підприємство (в разі необхідності), відповідне відділення НСПП).
Дані про колективний трудовий спір (конфлікт) (сторони колективного трудового спору (конфлікту), висунуті найманими працівниками, профспілкою вимоги, реєстраційний номер) вносяться відділом правового забезпечення НСПП в Книгу реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення Книги реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженої наказом НСПП від 29.01.2001 року № 55, із наступними змінами та доповненнями (пункт 3.3 розділу 3 Положення № 21).
Як вбачається із матеріалів справи, АТ «Укрзалізниця» не погоджується із рішенням НСПП від 15.03.2021 № 01-00/2021 «Про результати перевірки представників сторін, дотримання процедури формування і затвердження вимог та аналізу висунутих вимог Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та Акціонерним товариством «Укрзалізниця».
Водночас, суд зазначає, що на підставі вказаного спірного рішення відповідач прийняв розпорядження від 15.03.2021 № 097-р «Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та Акціонерним товариством «Укрзалізниця», про що зазначено як у самому рішенні, так і відповідає приписам Положення № 21.
В той же час, суд звертає увагу, що частиною третьою статті 15 Закону № 137/98-ВР визначено, що рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Верховний Суд вже розглядав подібні спори і у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 826/3400/17 сформовано правові висновки про те, що відповідно до наведених вимог Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», зокрема статті 15, Національна служба посередництва та примирення у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів) не ухвалює рішень, які б зобов`язували сторін конфлікту до вчинення певних дій чи прийняття рішень або ж навпаки, ставали на заваді намірам сторін щодо врегулювання колективного трудового спору. Її завдання у цих правовідносинах полягає власне у тому, щоб допомогти, сприяти вирішити колективний трудовий спір (конфлікт), примирити сторін, тобто власне у посередництві, що вочевидь не передбачає ухвалення правових актів зобов`язального характеру.
Вказана позиція також підтримана, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі № 826/18097/16, від 19 жовтня 2023 року у справі № 240/1873/21, від 15 січня 2024 року у справі № 300/2420/19 тощо.
Зважаючи на те, що пунктом 3.1 розділу 3 Положення № 21 встановлено, що реєстрація висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється розпорядженням НСПП, суд зазначає, що спірним рішенням лише прийнято здійснити реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та АТ «Укрзалізниця» на галузевому та зареєструвати першу, другу, третю, четверту, п`яту, шосту, сьому, восьму та дев`яту вимоги Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України, і як вже зазначалося вище, на підставі вказаного рішення відповідач прийняв розпорядження від 15.03.2021 № 097-р «Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та Акціонерним товариством «Укрзалізниця».
За таких обставин суд вважає за можливе застосувати вищевказані висновки Верховного Суду до спірних правовідносин.
Крім того, під час розгляду цієї справи, позивач, висловлюючи незгоду зі спірним рішенням НСПП, не пояснив яким чином прийняття цього рішення перешкоджає подальшому врегулюванню конфлікту та/або в чому полягає порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття цього рішення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність порушення прав та інтересів АТ «Укрзалізниця» прийнятим НСПП рішенням від 15.03.2021 № 01-00/2021 «Про результати перевірки представників сторін, дотримання процедури формування і затвердження вимог та аналізу висунутих вимог Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України та Акціонерним товариством «Укрзалізниця», у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Водночас, у зв`язку із відсутністю порушених прав та інтересів позивача спірним рішенням, суд не вбачає підстав для дослідження змісту вимог, викладених у ньому, оскільки такі є лише рекомендаційними та не несуть жодних правових наслідків для АТ «Укрзалізниця», та не спростовують вищенаведених висновків суду.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.
Судове рішення № 141508859, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/17923/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: