Рішення № 14150655, 04.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2011 р.Справа № 5/17-53-2011 За позовом: Комунального підприємства "Теплові мережі ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 6573,43 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники по справі:

Від позивача: Залеська Ю.С. - довіреність № 27 від 10.01.2011 року

Від відповідача: не зявився;

Суть спору: Комунальне підприємство "Теплові мережі «ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУ- НЕНЕРГО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 6 573,43 грн., з яких 3 688,45 грн.- основний борг, індекс інфляції 160,30 грн., 2 724,68 грн. - пеня.

Також Комунальне підприємство "Теплові мережі ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" просить суд у позовній заяві про забезпечення позовних вимог з метою забезпечення виконання позовних вимог накласти арешт на майно, що належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2011р. було порушено провадження у справі № 5/17-53-2011.

Відповідач до суду не зявився, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 були направлені ухвали господарського суду Одеської області, в яких було зазначено час та місце розгляду справи, на адреси: (юридична адреса) 68600, АДРЕСА_1 та (фактична адреса) АДРЕСА_2, але ухвали були повернуті до суду без вручення адресату з відміткою на поштовому конверті (у зв'язку з закінченням терміну зберігання), який є у наявних матеріалах справи.

Позивач, на вимогу суду, надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що місце проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_2.

Крім того, відповідно до розяснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження фізичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 04.03.2011р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

За умовами договору № И-11 від 26.09.2002 р. на відпуск теплової енергії у гарячій воді, укладений між ІПТМ “Ізмаїлтеплокомуненерго”(зараз - КП “ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” згідно рішення Ізмаїльської міськради від 27.04.07 р.) та - ФОП ОСОБА_1 (далі відповідач), підприємство зобов'язалось надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії на опалення нежилого приміщення, що знаходиться у м. Ізмаїлі по вулиці Нахімова, 415 загальною площею 61,5 кв. м., яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно договору купівлі - продажу нерухомого майна № 3993 від 06.01.1999 р. Відповідач, в свою чергу, був зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату за надані послуги протягом 20 днів згідно пред'явленого платіжного документу (п. 12 Договору).

Умовами п. 4.4. договору передбачено, що відповідач зобовязується здійснювати оплату, згідно виставленого платіжного документу на протязі 20 днів, з моменту його одержання. За несвоєчасну оплату нараховується пеня у розмірі 0,3% на добу за кожен день прострочення оплати платіжного документа.

Згідно з умовами п.4.5. договору абонент зобовязаний поквартально проводити із постачальником звірення розрахунків за спожиту теплову енергію.

Даний договір укладений строком на один рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами або за закінченням двадцяти днів з дня його одержання відповідачем (п.7.2. договору); договір вважається продовженим на наступний строк, якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного договору, не поступить заява від однієї із сторін про розірвання договору або його перегляді, у звязку з переходом права власності або проведенні у встановленому порядку відключення від теплових мереж. Зміни до договору вносяться за погодженням сторін (п.7.3. договору).

Також судом встановлено, що з 02.11.2009р. на підставі відповідного розпорядження в.о. міського голови від 30.10.2009р. № 48р “Про початок опалювального сезону” у місті Ізмаїлі розпочався опалюваний сезон, який закінчився 22.03.2010р. на підставі відповідного розпорядження в.о. міського голови від 22.03.2010р. № 95р “Про закінчення опалювального сезону. Згідно розрахунку витрат теплової енергії на опалення вказаного приміщення за опалювальний період 2009-2010 рр., який на підставі розпоряджень Ізмаїльського міського голови розпочався 02.11.2009р. та закінчився 22.03.2010р. нарахування складають 3 823,04 грн.

Розрахунок сум за постачання теплової енергії проведений у відповідності до затверджених рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради №1388 від 05.11.09 р. тарифів на теплову енергію, що відпускаються тепловими об'єктами КП “ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” населенню, підприємствам та організаціям, згідно яких ФОП ОСОБА_1. відноситься до групи - “інші споживачі”, для яких встановлено тариф за 1 Гкал тепла в розмірі 758,35 грн.

На підставі розрахунку витрат теплової енергії КП “ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” були виставлені рахунки ФОП ОСОБА_1 на суму 3 823,04 грн. (рахунок фактура №0000001791 від 30.11.2009р. на суму 583,93грн., який надіслано відповідачу 12.12.2009р., що підтверджується реєстром на відправлену кореспонденцію; ; рахунок фактура №0000002260 від 30.12.2009р. на суму 937,44 грн.; рахунок фактура № 0000000275 від 30.01.2010р. на суму 844,94 грн.; рахунок фактура № 0000000609 від 26.02.2010р. на суму 960,49 грн.; рахунок фактура № 0000000799 від 30.03.2010р. на суму 496.24 грн.). Всі рахунки були направлені відповідачу належним чином, про що в матеріалах справи свідчать реєстри на відправлену кореспонденцію по підприємству.

Факт надання послуг з постачання теплової енергії підтверджується довідками про роботу котельної у відповідний період, що опалює район, в якому розташоване приміщення, яке належить ОСОБА_1

Після отримання рахунків-фактур відповідач безпідставно протягом 20 днів не розрахувався за надані послуги.

КП “ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” 18 травня 2010р за вихідним номером Юо 34/5/10 направив на адресу відповідача ОСОБА_1 претензію на суму 3688,45 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок порушення зобов'язань заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором становить 3 823,04 грн..

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, розмір яких зменшений позивачем у відповідній заяві, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Сплата відповідачем неустойки (пені) за несвоєчасну оплату наданих позивачем послуг передбачена умовами п. 4.4. укладеного між сторонами договору у розмірі 0,3% на добу за кожен день прострочення оплати платіжного документа.

У відповідності до п. 4.4 Договору № И-11 від 26.09.2002р. абонент зобовязаний проводити оплату згідно виставленого платіжного документу впродовж 20 днів з моменту його отримання. За несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 0,3% на добу за кожен день прострочення оплати платіжного документу і тому позивач просить стягнути з відповідача пеню розмірі 2 724,68 грн., яка підлягає стягненню.

Згідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій»від 20.05.1999 року за №686-XIV, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більш 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції.

Згідно розрахунку позивача сума індексу інфляції складає 160,30 грн..

При вказаних обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними, документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 6573,43 грн., з яких 3 688,45грн.- основний борг, індекс інфляції 160,30грн., та 2724,68 грн. - пеня.

Стосовно клопотання позивача, щодо забезпечення позову, яке містилось у прохальній частині позовної заяви, а саме про забезпечення позову шляхом накладання арешту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до інформаційного листа ВГСУ від 12.12.2006 року № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»- відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивач не надав господарському суду доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що уточненні позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з віднесенням витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_2) на користь комунального підприємства "Теплові мережі ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 05514413, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а, р/р №260033133601 у ФАБ «Південний»МФО 328890) 3688 (три тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 45 коп. - основний борг, індекс інфляції 160 (сто шістдесят) грн. 30 коп., 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 68 коп. - пені, витрати по сплаті державного мита 102 (сто дві) грн. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили, згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 09.03.2011 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Погребна К.Ф.