Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.11.2026м. СумиСправа № 920/1120/26
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/1120/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 98, кв. 195, код ЄДРПОУ 36641388)
до відповідача Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецькомунсервіс» (42600, Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вул. Миру, 2Д, код ЄДРПОУ 14025535)
про стягнення 50684 грн 05 коп.
1. Стислий виклад позицій сторін по справі.
1.1. 07.09.2026 позивач звернувся з позовом до Господарського суду Сумської області, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 60493 грн 88 коп., в тому числі: 32824 грн 80 коп. борг за договором поставки № 174 від 21.05.2021, 23010 грн 18 коп. інфляційні втрати, 4658 грн 90 коп. 3% річних. Крім того, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 12000 грн 00 коп.
1.2. Згідно заяви про зменшення/збільшення розміру позовних вимог (вх. № 4564 від 14.10.2026) позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 50684 грн 05 коп., в тому числі: 27402 грн 72 коп. борг за договором поставки № 174 від 21.05.2021, 19264 грн 11 коп. інфляційні втрати, 4017 грн 22 коп. 3% річних.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної і повної оплати товару, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, що стало підставою звернення до суду з цим позовом про стягнення боргу, інфляційних втрат та 3% річних.
1.4. Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач вказує не те, що позивачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на досудове врегулювання питання погашення наявної у відповідача заборгованості. Відповідач звертає увагу на особливий статус КП ТМР «Тростянецькомунсервіс» та умови господарювання.
Підприємство є об`єктом критичної інфраструктури, що забезпечує діяльність територіальної громади, шляхом надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Вказане підтверджується розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 28.08.2026 № 5888-ОД.
Відповідач вважає, що інфляційні нарахування та 3% річних є неспівмірними з розміром основного зобов`язання та просить суд зменшити розмір таких нарахувань.
Крім того, відповідач заперечує щодо стягнення суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн 00 коп.
2. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 справу № 920/1120/26 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
2.2. Ухвалою від 09.09.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1120/26; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
2.3. За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
2.4. Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
2.5. 21.09.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 4877 від 21.09.2026), в якому вказує не те, що позивачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на досудове врегулювання питання погашення наявної у відповідача заборгованості. Відповідач звертає увагу на особливий статус КП ТМР «Тростянецькомунсервіс» та умови господарювання.
Підприємство є об`єктом критичної інфраструктури, що забезпечує діяльність територіальної громади, шляхом надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Вказане підтверджується розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 28.08.2026 № 5888-ОД.
Відповідач вважає, що інфляційні нарахування та 3% річних є неспівмірними з розміром основного зобов`язання та просить суд зменшити розмір таких нарахувань.
Крім того, відповідач заперечує щодо стягнення суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн 00 коп.
2.6. 14.10.2026 позивач подав до суду заяву (вх. № 5105 від 14.10.2026), згідно якої надає інформацію щодо рахунку позивача у банку: НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк», МФО 300335.
2.7. 14.10.2026 позивач надав додаткові пояснення у справі (вх. № 5114 від 14.10.2026), в яких підтримує вимоги, викладені в позовній заяві.
2.8. 14.10.2026 позивачем надано заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог (вх. № 4564 від 14.10.2026), в якій позивач підтверджує факт часткової оплати відповідачем боргу за договором в сумі 5422 грн 08 коп., згідно платіжного доручення № 2504 від 29.11.2021. Разом з цим, позивач збільшує період нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 05.11.2021 до 01.10.2026.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 50684 грн 05 коп., в тому числі: 27402 грн 72 коп. борг за договором поставки № 174 від 21.05.2021, 19264 грн 11 коп. інфляційні втрати, 4017 грн 22 коп. 3% річних.
2.9. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання, або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2.10. Суд, розглянувши подану позивачем заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, приймає її до розгляду.
2.11. У письмових запереченнях (вх. № 5215 від 16.10.2026) відповідач повністю заперечує проти вимог позивача та підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву. Щодо заяви про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, відповідач зазначає, що оскільки зменшення загальної суми позову відбулось внаслідок усунення позивачем помилки, а не через сплату відповідачем боргу після відкриття провадження у справі, судовий збір за зменшеною частиною вимог має бути покладено на позивача з можливістю повернення з державного бюджету за клопотанням позивача.
2.12. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
3.1. 21.05.2021 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (постачальник) та відповідачем - Комунальним підприємством Тростянецької міської ради «Тростянецькомунсервіс» (покупець) укладений договір поставки № 174, відповідно до умов якого позивач зобов`язується поставити та передати у власність відповідача товар код за ДК 021:2015: 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів) в кількості, асортименті та за цінами, вказаними у Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а відповідач зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку і строки, передбачені договором (п. 1.1 договору).
3.2. Відповідно до п. 3.2 договору, поставка товару здійснюється за рахунок постачальника на склад покупця, що знаходиться за адресою: 42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Шевченка, 120.
3.3. Відповідно до п. 3.3 договору, датою поставки вважається дата підписання покупцем або уповноваженою ним особою, вказаною у довіреності покупця, видаткової накладної на поставку товару. У випадку, якщо дата отримання товару покупцем у накладній не вказана, то датою поставки товару вважається дата складення видаткової накладної.
3.4. Відповідно до п. 3.5 договору, товар вважається прийнятим за кількістю та якістю з моменту підписання видаткової накладної уповноваженою особою покупця, якщо інший порядок приймання товару не вказаний у специфікації.
3.5. Відповідно до п. 4.1 договору, загальна вартість договору становить 109869 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 18311 грн 50 коп.
3.6. Відповідно до п. 4.2 договору, покупець оплачує товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
3.7. Відповідно до п. 6.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим договором.
3.8. Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання зобов`язань за ним обома сторонами (п. 9.1 договору).
3.9. Згідно специфікації, сторони визначили найменування товару, його кількість та ціну. Загальна вартість товару, згідно специфікації становить 109869 грн 00 коп. (а. с. 14 -15).
3.10. Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32824 грн 80 коп., що підтверджується видатковими накладними: № ТОВ-000809 від 05.10.2021 на суму 5422 грн 08 коп., № ТОВ-000810 від 05.10.2021 на суму 17300 грн 52 коп., № ТОВ-000859 від 25.10.2021 на суму 10102 грн 20 коп. (а. с. 16-17).
3.11. Позивач вказує на те, що відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару в розмірі 5422 грн 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2504 від 29.11.2021 на суму 5422 грн 08 коп.
Кредиторська заборгованість на дату подання позову становить 27402 грн 72 коп.
3.12. Враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 27402 грн 72 коп., 19264 грн 11 коп. інфляційних втрат, 4017 грн 22 коп. 3% річних.
4. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
4.2. Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
4.3. Частина 2 цієї статті передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу
4.4. Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
4.5. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
4.6. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
4.7. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
4.8. Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
4.9. Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
4.10. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
4.11. Частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
4.12. Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
4.13. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
4.14. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України (ст. 663 ЦК України).
4.15. Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
4.16. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.17. За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.18. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Щодо стягнення боргу.
4.19. Суд установив, що позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 32824 грн 80 коп., що підтверджується видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень.
4.20. Відповідач розрахувався за отриманий товар не в повному обсязі, залишок несплаченої суми за товар становить 27402 грн 72 коп. Доказів на спростування вказаної суми боргу відповідач не подав.
4.21. Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 174 від 21.05.2021, підтвердження суми, заявленої до стягнення наявними у матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 27402 грн 72 коп. боргу.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
4.22. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.23. Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховані за період з 05.11.2021 до 01.10.2026 19264 грн 11 коп. інфляційних втрат та 4017 грн 22 коп. 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд при ухваленні рішення не може виходити в рішенні за межі позовних вимог.
Щодо можливості зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних, заявленої відповідачем.
4.24. Як уже зазначалося, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання.
4.25. Оскільки сторони не встановлювали в договорі іншого розміру процентів річних, то у цій справі до спірних правовідносин щодо нарахування процентів річних на заборгованість слід застосовувати положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
4.26. За змістом вищенаведеної норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).
4.27. Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання і входять до складу такого зобов`язання (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
4.28. При визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
4.29. Інфляція це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 року № 519).
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
4.30. Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24.01.2024 у справі № 917/991/22, від 01.10.2024 у справі № 910/18091/23 та від 05.11.2024 у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 712/4975/22.
4.31. З огляду на викладене, господарський суд залишає без задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.
4.32. Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних, не виходячи за межі позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 19264 грн 11 коп. інфляційних втрат та 4017 грн 22 коп. 3% річних. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
5. Розподіл судових витрат між сторонам.
5.1. Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд установив, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру - стягнення 50684 грн 05 коп. та, при зверненні до суду, сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп.
Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662 грн 40 коп., що є мінімальним розміром судового збору за цим позовом, згідно вимог Закону України «Про судовий збір».
5.2. Щодо вимог позивача про стягнення з Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецькоменсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» 12000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Суд установив, що згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позовній заяві, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в даній справі становить 12000 грн 00 коп.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо суми витрат на професійну правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі та просить суд відмовити позивачу в задоволенні вказаної суми, оскільки заявлена сума є необґрунтованою та завищеною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 5, 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн 00 коп. позивачем надано копії: договору № 1 про надання послуг правничої допомоги від 31.08.2026, додаткової угоди № 2 до договору № 1 від 31.08.2026, акта здавання-приймання наданих послуг від 04.09.2026 до договору № 1 від 31.08.2026, рахунку № 1 від 02.09.2026 на суму 6000 грн 00 коп., платіжної інструкції № 447 від 04.09.2026 на суму 6000 грн 00 коп.
Послуги з правничої допомоги у справі № 920/1120/26 були надані позивачу адвокатом Романенком Петром Валерійовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1652).
Відповідно до п. 3.1 договору про надання послуг правничої допомоги, вартість послуг за цим договором визначається за домовленістю сторін. Вартість послуг може бути визначена у додатках та додаткових угодах до цього договору. Також узгодженою сторонами є вартість послуг, визначена у підписаному сторонами акті здачі-приймання наданих послуг, а також у рахунку виконавця, оплаченому замовником.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 від 31.08.2026, виконавець, як адвокат, відповідно до свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності № 1652 від 20.11.2006, виданого Дніпропетровською обласною кваліфікаційнодисциплінарною комісією адвокатури, надає замовнику (клієнту) послуги професійної правничої допомоги у справі за позовом ТОВ «Дніпроавтозапчастини» до Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецькомунсервіс» (код ЄДРПОУ 14025535) про стягнення заборгованості по договору поставки № 174 від 21.05.2021, а також нарахованих на суму заборгованості 3% річних та інфляційних втрат за період існування заборгованості, а саме: правовий аналіз документів, надання усних та письмових консультацій, складання позовної заяви, а в разі необхідності складання процесуальних документів позивача, представництво замовника у господарському суді (з використанням засобів зв`язку без виїзду за межі Дніпропетровської області). Надання послуг згідно з цією додатковою угодою нe передбачає та не включає відрядження виконавця.
Згідно п. 2 додаткової угоди, вартість послуг виконавця, зазначених у 1.l цієї угоди становить 12000 грн 00 коп. та підлягає оплаті в наступному порядку:
- протягом 3 (трьох) робочих днів з дня виставляння рахунка нa оплату 6000 грн 00 коп.,
- протягом 20 (двадцяти) днів з дати набрання законної сили рішенням господарського суду 6000 грн 00 коп.
Згідно акта здавання-приймання наданих послуг від 04.09.2026, вартість послуг, наданих адвокатом Романенко П.В. під час розгляду справи становить 6000 грн 00 коп., та складається з: юридичного аналізу документів, формування правової позиції та підготовки позовної заяви TOB «Дніпроавтозапчастини» про стягнення з Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецькомунсервіс» (код ЄДРПОУ 14025535) заборгованості за договором поставки № 174 від 21.05.2021, а також нарахованих на суму заборгованості 3% річних та інфляційних втрат, надання замовнику усної консультації щодо підготовки додатків до позовної заяви та порядку подання позову до господарського суду; юридичного супроводу та представництва замовника під час подання позовної заяви до господарського суду (6 годин робочого часу).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року в справі № 914/359/18, від 06.03.2019 року в справі № 922/1163/18 та інших.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України від 23.01.2014, Горковлюк та Кагановський проти України від 04.10.2018).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
В кожній конкретній справі суд оцінює розмір витрат на правничу допомогу у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були вони фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо. Суд не вбачає розумної потреби у таких витратах для цієї справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд установив, що згідно ату від 04.09.2026 здавання-приймання наданих послуг, вартість послуг, наданих адвокатом становить 6000 грн 00 коп. Надані адвокатом послуги складається з: юридичного аналізу документів, формування правової позиції та підготовки позовної заяви TOB «Дніпроавтозапчастини» про стягнення з Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецькомунсервіс» (код ЄДРПОУ 14025535) заборгованості за договором поставки № 174 від 21.05.2021, а також нарахованих на суму заборгованості 3% річних та інфляційних втрат, надання замовнику усної консультації щодо підготовки додатків до позовної заяви та порядку подання позову до господарського суду; юридичного супроводу та представництва замовника під час подання позовної заяви до господарського суду (6 годин робочого часу).
Разом з цим, суд зазначає, що зазначені в акті послуги, зокрема, формування правової позиції, надання консультації клієнту щодо підготовки додатків до позовної заяви та порядку подання позову до суду, входять до складу послуги з підготовки та подання позовної заяви до суду.
З огляду на викладене, враховуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням витраченого адвокатом часу, враховуючи розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, обсяг та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, враховуючи судову практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/1120/26 є необґрунтовано завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення позивачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 12000 грн 00 коп., тому суд дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн 00 коп.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецькомунсервіс» (42600, Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вул. Миру, 2Д, код ЄДРПОУ 14025535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 98, кв. 195, код ЄДРПОУ 36641388, р/р НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк», МФО 300335) 27402 грн 72 коп. боргу, 19264 грн 11 коп. інфляційних втрат, 4017 грн 22 коп. 3% річних, 2662 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору, 4000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати в електронній формі наказ, після набрання рішенням законної сили. Для видачі наказу у паперовій формі, стягувачу звернутись до суду з окремою заявою.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 16.11.2026.
СуддяЄ.А. Жерьобкіна
Судове рішення № 141502853, Господарський суд Сумської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/1120/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: