Рішення № 141502553, 16.11.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
183/13020/25
Номер документу
141502553
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/13020/25

№ 2/183/4403/26

16 листопада 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просила позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду від 12.03.2020. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу проживає з позивачкою. Рішенням суду від 12.03.2020 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання дитини. З 2019 року відповідач припинив спілкування з сином, життям дитини не цікавиться. Станом на 2020 рік відповідач проживав в Одеській області та інколи телефонував, однак про дитину не запитував, побачитися з сином намірів не висловлював, не відвідував його. За допомогою родичів, відповідач деякий час частково сплачував аліменти, однак з серпня 2024 року остаточно припинив сплачувати аліменти, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Позивачка самостійно вирішує всі питання, пов`язані з вихованням, навчанням, станом здоров`я сина, організовує його дозвілля, забезпечую його заняття в спортивних секціях. Останній раз відповідач бачив сина в 2019 році. Поведінка відповідача, який абсолютно не цікавиться життям власного сина та не приймає в ньому жодної участі, не надає матеріальної допомоги свідчить про відсутність у нього наміру та бажання виховувати дитину та виконувати свої батьківські обов`язки. У зв`язку з самоусуненням відповідача від виховання сина та виконання батьківських обов`язків, позивачка вважає, що подальше збереження юридичного зв`язку між батьком та сином не відповідає його інтересам та є не доцільним. Між батьком та сином відсутній психоемоційний зв`язок. Дитина фактично не знає батька, своїм родинним колом вважає позивачку та її чоловіка, оскільки саме вони займаються його вихованням, розвитком та піклуються про нього, тому позивачка просить задовольнити її позов.

Ухвалою суду від 07.01.2026 провадження у справі відкрито, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.07.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в порядку п.19 Перехідних положень ЦПК України, ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Прокурор Романенко Я.О. у судовому засіданні вказала, що посилання позивачки не є достатніми для позбавлення батьківських прав відповідача, просила взяти до уваги той факт, що відповідач міститься на Вебсайт «Миротворець», тому наявні підстави для позбавлення його батьківських прав.

Представник органу опіки та піклування у судове засідання не з`явився. На виконання ухвали суду подав висновок щодо розв`язання спору.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивачки, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про шлюб позивачки в частині зміни її прізвища (а.с.11,28).

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.03.2020 у справі №495/10593/19. Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн, щомісячно, починаючи з 06 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.13-17).

Оцінюючи доводи позивачки про неналежне виконання відповідачем батьківських обов`язків суд враховує наступне.

Місце проживання позивачки та її сина зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади (а.с.76,77).

Рішенням Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №529 від 12.09.2024 визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері - ОСОБА_1 (а.с.29).

Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов від 27.05.2025, складеного Мультипрофільним ліцеєм Олександрійської міської ради Кіровоградської області, проведено обстеження умов проживання помешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Сім`я проживає у приватному будинку, умови проживання задовільні, родина має доступ до основних комунальних послуг, будинок знаходиться в чистоті, обладнаний меблями та побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створено всі необхідні умови, дитина має окрему кімнату, забезпечену меблями. При спілкуванні з дитиною мати ставиться з повагою та розуміє дитину. За вказаною адресою проживають та мають зареєстроване місце проживання: вітчим ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 , брат ОСОБА_5 , 2023 р.н. (а.с.20).

Син сторін станом на дату подання позову навчався у Мультипрофільному ліцеї Олександрійської міської ради Кіровоградської області в 5-Д класі (а.с.21). У характеристиці вказаного навчального закладу вказано, що ОСОБА_6 має достатній рівень загальних інтелектуальних здібностей. Користується повагою серед учасників освітнього процесу. Учень добре орієнтується у соціумі, серед однокласників почуває себе добре. До вчителів ставиться з повагою, розуміє які завдання перед ним ставлять вчителі з різних предметів. Хлопець до школи зажди приходить охайним. Мати ОСОБА_7 постійно здійснює нагляд та належний контроль за навчанням та поведінкою сина, відвідує батьківські збори, постійно реагує на зауваження класного керівника та вчителів. Батько ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , за весь час навчання сина на батьківських зборах не з`являвся, у жодну батьківську групу класу не був включений, участі в освітньому процесі сине не бере, на контакт з класним керівником не виходить (а.с.19). У довідці від 18.06.2026 цього ж навчального закладу вказано, що батько ОСОБА_3 , учня 7-Д класу, за час навчання сина жодного разу не відвідував батьківські збори, до шкоди не приходив, не брав участі в освітньому процесі сина (а.с.133).

Як зазначено у характеристиці № 19 від 10.06.2025 ОСОБА_6 є членом ГО «Спортивний клуб «СпортМакс» в м.Олександрія з 2022 року. Займається змішаними єдиноборствами та за даний період проявив себе як старанний учень та перспективний спортсмен. Мати дитини повність забезпечує потреби спортсмена та бере активну участь в батьківському комітеті організації. Контактів з батьком дитини організація не мала (а.с.22).

Також суду надано довідку з дошкільного навчального закладу від 15.05.2020 у якій на час складання цієї довідки завідувач Закладу вказує, що родина ОСОБА_8 (мати та дитина) взята на облік як внутрішньо переміщені особи. Вихованням сина займається виключно мати. Батько у вихованні та утриманні дитини участі не приймає. Педагоги групи, яку відвідує дитина, батька не знають і жодного разу його не бачили (а.с.27).

Згідно з довідкою, виданою Хаджибейським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24.06.2026, за виконавчим листом № 495/10593/19 від 24.04.2020, пред`явленого до примусового виконання 02.07.2020 станом на 24.06.2026 у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців та становить 41998,00 грн (а.с.135). Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 24.06.2026, останній платіж по аліментам ОСОБА_2 було здійснено в серпні 2024 року.

Наведені докази свідчать про те, що позивачка самостійно займається вихованням сина, а відповідач ухиляється від обов`язку виховувати її та від обов`язку матеріально утримувати дитину.

Оцінюючи доводи позивачки та прокурора стосовно того, що відповідача включено до бази даних вебсайту «Миротворець», а також надані на їх підтвердження роздруківки з цього ресурсу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у порядку, встановленому законом.

Вебсайт «Миротворець» є неурядовим інформаційним ресурсом і не належить до офіційних державних реєстрів чи органів державної влади України. Сама по собі наявність відомостей про особу на цьому ресурсі, як і надані роздруківки з нього, не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту вчинення відповідачем дій проти національної безпеки чи територіальної цілісності України, оскільки вина особи у вчиненні злочину встановлюється виключно обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ст. 62 Конституції України). Крім того, наявність таких відомостей не входить до вичерпного переліку підстав для позбавлення батьківських прав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України, та безпосередньо не свідчить про невиконання відповідачем батьківських обов`язків щодо дитини.

З огляду на викладене, суд відхиляє зазначені роздруківки як неналежний доказ. Водночас факт неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків та наявність законних підстав для позбавлення його батьківських прав підтверджуються іншими належними, допустимими та достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд відхиляє як недопустимі та неналежні докази надані позивачем роздруківки (скріншоти) електронного листування з абонентом, зареєстрованим за номером телефону НОМЕР_1 (а.с. 30-63), оскільки вказані паперові копії подані з порушенням порядку подання електронних доказів, визначеного статтею 100 ЦПК України - не засвідчені електронним підписом, без зазначення відомостей про наявність оригіналу електронного доказу. При цьому матеріали справи не містять належних і достатніх доказів на підтвердження того, що вказаний абонентський номер мобільного телефону належить саме відповідачу ОСОБА_2 або використовувався ним під час такого листування.

Додані позивачем до позовної заяви письмові заяви ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 суд не приймає до уваги та визнає недопустимими доказами, оскільки за своєю суттю вони є письмовими показаннями свідків, поданими з порушенням порядку, встановленого статтями 90, 93 ЦПК України. Особи авторів вказаних заяв у встановленому законом порядку не ідентифіковано (справжність їхніх підписів нотаріально не засвідчена), а самі заяви не містять відомостей про попередження цих осіб про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Крім того, зазначені особи не були допитані судом у судовому засіданні як свідки, а прийняття таких пояснень суперечить принципу та безпосередності дослідження доказів судом.

17.06.2026 органом опіки та піклування при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради Кіровоградської області складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У поданому висновку зазначено, що за час з попередньої комісії, яка відбулася 13.11.2025 і до цього часу, батько так і не проявив свою активність щодо встановлення контакту з дитиною, не цікавився його розвитком, життям та здоров`ям. Дитина повністю утримується за рахунок матері та вітчима. За результатами висновку психологічного обстеження від 09.06.2026 наданого психологом ОСОБА_14 встановлено, що для дитини основним джерелом емоційної підтримки, безпеки та психологічного комфорту є сім`я, у якій він фактично проживає разом із матір`ю. Виявлено сформовану емоційну прив`язаність до матері та членів сім`ї. Ознак емоційного зв`язку з біологічним батьком під час обстеження не виявлено. На даний момент ОСОБА_1 одружена з ОСОБА_4 , який має бажання усиновити ОСОБА_7 . Також був заслуханий малолітній ОСОБА_7 , який повідомив, що підтримує свою маму в даному питані, зі своїм батьком не спілкується. Також дитина повідомила, що у нього гарні стосунки склались з вітчимом, з яким вони проводять вільний час, він йому допомагає у навчанні та інших питаннях. На засідання комісії ОСОБА_2 не з`явився, будь-яких заяв, звернень до органу опіки та піклування від нього не надходило. Тому, орган опіки вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що його відношення до виконання своїх батьківських обов`язків не змінилось з моменту останньої комісії, дитину він не підтримує, не спілкується з сином в достатній кількості, не цікавиться його розвитком, здоров`ям та навчанням, матеріально не підтримує.

Як встановлено у ч.19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Натомість висновок органу опіки та піклування містить мотиви його прийняття, посилання на обставини справи, норми законодавства, яким керувався орган опіки та піклування та не суперечить інтересам дитини, тому із зазначеним висновком суд погоджується.

У підготовчому засіданні, в присутності представника органу опіки та піклування, було з`ясовано думку дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що батьки розлучились, він живе з мамою, стосунки добрі, є вітчим з яким він живе чотири роки, також у нього є молодший брат. Все купує мама. Тато фізично ображав, коли йому було чотири роки. Батьки стали жити окремо, коли йому було п`ять років, після цього він бачив тата один раз, вони не спілкуються. Переписувалися з ним десь рік назад. Вказав, що запитував батька, чому він не спілкується, не вітає з днем народження, нічого не робить. Вважає, що його батька треба позбавити батьківських прав.

Вислухавши думку ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для постановлення рішення всупереч його думки.

Оцінюючи наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як встановлено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач, як на підставу позову, посилалась на ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09).

Європейський суд з прав людини зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), (заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року), що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідність харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (Конвенція ООН про права дитини) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

З матеріалів справи судом не встановлено жодних намагань відповідача виховувати дитину. А зазначені у висновку органу опіки та піклування обставини свідчать про фактичне самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов висновку що позивачкою доведено ту обставину, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ,;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа - Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 30564550, місцезнаходження: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, буд 59.

Повне судове рішення складено і підписано 16 листопада 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141502553 ?

Документ № 141502553 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141502553 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141502553 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141502553 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141502553, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 141502553, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141502553 відноситься до справи № 183/13020/25

Це рішення відноситься до справи № 183/13020/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141502533
Наступний документ : 141502554