Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
Справа №377/912/26
Провадження №2/377/719/26
16 листопада 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Єршової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У С Т А Н О В И В:
До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник Савченко Т.О., посилаючись на статтю 14, частину першу статті 16, статті 509, 525-526, частину першу статті 530, статтю 610, частину першу статті 612, статті 1049, 1054 ЦК України, просить:
- стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 102897085 від 03.02.2026 в розмірі 35 976,80 гривень;
- стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та судові витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви відповідачу в розмірі 224,78 гривень.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 03.02.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102897085. Перед укладенням договору первинним кредитором було здійснено віддалену ідентифікацію відповідача. Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 15 000 гривень, строком на 360 днів. ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти, шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 . В свою чергу, позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 21.07.2026 утворилась заборгованість у розмірі 35 976,80 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 14 985 гривень; заборгованість за процентами 7 221,80 гривень; заборгованість за комісією 7 700 гривень; заборгованість за штрафом 6 000 гривень. 26 червня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026. Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до статті 512 ЦК України, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102897085 від 03.02.2026 (а. с. 3-6).
Ухвалою судді від 12 серпня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11 вересня 2026 року (а. с. 43-44).
Ухвалою суду від 11 вересня 2026 року відкладено судовий розгляд на 26 жовтня 2026 року на підставі частини першої статті 240, пункту 4 частини другої статті 223 ЦПК України.
Ухвалою суду від 26 жовтня 2026 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про долучення доказів та приєднано до матеріалів справи: копію довідки Ф-1 відносно ОСОБА_1 , копію довідки № 1191, виданої 28 вересня 2026 року начальником відділення кадрової роботи секції персоналу Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України підполковником ОСОБА_2 з доказами надіслання позивачу. Долучено до матеріалів справи: інформацію № КНО-07.8.5/16821 БТ від 22.09.2026, яка надійшла на адресу суду 25 вересня 2026 року від Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на виконання ухвали суду від 11 вересня 2026 року (а. с. 81-82).
Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет. До суду 13.08.2026 подана заява позивача, від імені якого діє представник Білосевич О.А., в якій вона просила розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою повернуто до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «одержувач відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом із доданими документами, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суд не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 26 жовтня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі (а. с. 81-82).
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 на сайті tengo.ua створив та заповнив анкету-заяву на кредит № 102897085, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, дату народження, номер мобільного телефону, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання, інформацію про щомісячні доходи (а. с. 14).
З Анкети-заяви на кредит № 102897085 від 02 лютого 2026 року вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 погоджена сума кредиту 15 000 гривень .
Анкета-заява на кредит № 102897085 від 02 лютого 2026 року також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви № 102897085, зокрема про такі дії: заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, дата чекінг, верифікацію за телефоном, підтвердження зміни умов, обробку, підписання паспорту кредиту, підписання договору, обробку.
Отже, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження підписання договору.
03 лютого 2026 року позивач подав до ТОВ «МІЛОАН» заяву на отримання кредиту № 102897085 ( а.с. 22).
03 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит № 102897085, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами, зокрема відповідачем ОСОБА_1 03.02.2026 о 09:19 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 337487 (далі кредитний договір № 102897085) (а. с. 15-20).
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору № 102897085, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у пункті 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
В пункті 1.2. кредитного договору № 102897085 зазначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000 гривень.
З пунктів 1.3.-1.4. кредитного договору № 102897085 вбачається, що кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 03.02.2026 (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 29.01.2027 (дата остаточного погашення заборгованості).
Як вбачається з пунктів 1.5.2.-1.5.3. пункту 1.5., пункту 1.6. кредитного договору № 102897085, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) 24 420 гривень, що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору № 102897085 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 2.2.1. кредитного договору № 102897085, позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в пунктах 1.5.1., 1.5.2., 1.5.3., 1.5.4. договору відповідно.
Пунктом 2.2.2. кредитного договору № 102897085 передбачено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Строк сплати позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) настає в момент її нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно Графіку платежів.
Відповідно до термінів та визначень кредитного договору № 102897085, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості ) - встановлена п. 1.5.2 цього договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).
В пункті 2.4.1. кредитного договору № 102897085 визначено, що позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору. Позичальник має сплачувати поточний загальний платіж за розрахунковий період в день закінчення розрахункового періоду (дату платежу) згідно графіку платежів. Сплата заборгованості до настання дати платежу не звільняє позичальника від необхідності сплати заборгованості в дату платежу, проте може зменшувати її розмір. Сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить до прострочення і є підставою виникнення у позичальника додаткових обов`язків щодо сплати штрафів та/або процентів, згідно розділу 4 договору.
Пунктом 3.2.6. кредитного договору № 102897085 визначено, що кредитодавець має право, крім інших передбачених законодавством та цим договором прав, відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Відповідно до пункту 3.3.2. кредитного договору № 102897085 позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1.-1.6. цього договору та Графіку платежів.
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року є Графік платежів (а. с. 21).
З платіжного доручення № 115301803 від 03.02.2026 видно, що 03.02.2026 ТОВ «МІЛОАН» було перераховано на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 15 000 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору № 102897085 (а. с. 12).
Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року, що долучений до матеріалів справи, заборгованість за договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року, станом на 26.06.2026 становить 35 976,80 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14 985 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7 221,80 гривень, що нараховані за період з 04.02.2026 по 26.06.2026, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 7 700 гривень, заборгованості по штрафам у розмірі 6 000 гривень, що нараховані за період з 07.04.2026 по 21.06.2026 включно, відповідно до пункту 4.1. договору (а. с. 35-37).
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
26 червня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» було укладено договір факторингу № МТ-260626-1 (а. с. 23-28).
Відповідно до умов договору факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026, Акту приймання-передачі переліку (Реєстру) боржників № 1 від 26 червня 2026 року до вказаного договору факторингу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», платіжної інструкції № 37204767222223418 від 26.06.2026, Переліку Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026, вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 102897085 від 03.02.2026 в розмірі 35 976,80 гривень, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (а. с. 13, 23-28, 32-34).
Питання дійсності договору факторингу № МТ-260626-1, укладеного 26 червня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026, недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом частини першої статей 626, 628-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір про споживчий кредит № 102897085 від 03.02.2026, укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п`ята статті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).
Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 675-VIII, розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Частиною другою вказаною статті передбачено, що способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.
За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору про споживчий кредит № 102897085 від 03.02.2026, який містить інформацію про його підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 337487. Електронний договір містить особисті дані позичальника, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП, реквізити електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 . Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.
Отже, для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог статей 11 і 12 Закону № 675-VIII.
Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Вказані обставини свідчать про належне укладення договору про споживчий кредит № 102897085 від 03.02.2026, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року, що долучений до матеріалів справи, заборгованість за договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року, станом на 26.06.2026 становить 35 976,80 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14 985 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7 221,80 гривень, що нараховані за період з 04.02.2026 по 26.06.2026, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 7 700 гривень, заборгованості по штрафам у розмірі 6 000 гривень, що нараховані за період з 07.04.2026 по 21.06.2026 включно, відповідно до пункту 4.1. договору (а. с. 35-37).
Визначаючи розмір заборгованості за тілом кредиту за договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, суд виходить з такого.
З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року, здійсненого ТОВ «МІЛОАН», вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором, достроково, оскільки строк вказаного кредитного договору закінчується 29 січня 2027 року.
З пунктів 1.3.-1.4. кредитного договору № 102897085 вбачається, що кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 03.02.2026 (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 29.01.2027 (дата остаточного погашення заборгованості).
Відповідно до пункту 2.4.3. кредитного договору № 102897085, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого не настав, в повному обсязі. Кредитодавець повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Як встановлено з розрахунку заборгованості, долученого до матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 було здійснено наступні платежі: 05.03.2026 платіж у розмірі 45 гривень на погашення процентів по кредиту; 20.03.2026 платіж у розмірі 1 109,55 гривень на погашення процентів по кредиту; 20.03.2026 платіж у розмірі 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 20.03.2026 було здійснено платіж у розмірі 15 гривень на погашення тіла кредиту. Інших платежів відповідачем за вказаним договором № 102897085 від 03 лютого 2026 року здійснено не було.
Відповідно до Графіку платежів, який є Додатком № 1 до договору про споживчий кредиту № 102897085 від 03.02.2026, відповідач повинен сплачувати заборгованість за кредитним договором частинами, а саме: 05.03.2026 у розмірі 45 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 20.03.2026 у розмірі 2 234,55 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 109,55 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 04.04.2026 у розмірі 2 233,50 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 108,50 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 19.04.2026 у розмірі 2 233,30 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 107,30 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 04.05.2026 у розмірі 2 231,25 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 106,25 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 19.05.2026 у розмірі 2 230,20 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 105,20 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 03.06.2026 у розмірі 2 229 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 104 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 18.06.2026 у розмірі 2 227,95 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 102,95 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 03.07.2026 у розмірі 2 226,75 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 101,75 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 18.07.2026 у розмірі 2 225,70 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 100,70 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 02.08.2026 у розмірі 2 224,65 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 099,65 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 17.08.2026 у розмірі 2 223,45 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 098,45 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 01.09.2026 у розмірі 2 222,40 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 097,40 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 16.09.2026 у розмірі 2 221,20 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 096,20 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 01.10.2026 у розмірі 2 220,15 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 108,50 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 095,15 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 16.10.2026 у розмірі 2 219,10 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 094,10 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 31.10.2026 у розмірі 2 217,90 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 092,90 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 15.11.2026 у розмірі 2 216,85 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 091,85 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 30.11.2026 у розмірі 2 215,80 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 090,80 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 15.12.2026 у розмірі 2 214,60 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 089,60 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 30.12.2026 у розмірі 2 213,55 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 088,55 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 14.01.2027 у розмірі 2 212,35 гривень, з яких: 15 гривень на погашення суми кредиту; 1 087,35 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту; 29.01.2027 у розмірі 16 881,30 гривень, з яких: 14 685 гривень на погашення суми кредиту; 1 086,30 гривень на погашення процентів за користування кредитом; 1 110 гривень на погашення комісії за обслуговування кредиту (а. с. 21).
За змістом частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Таким чином, частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 2.4.3. кредитного договору № 10289708 передбачено обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 , шляхом направлення повідомлення про таку вимогу.
Виходячи із розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, пункту 2.4.3. кредитного договору № 10289708 від 03.02.2026 та наведених положень частини другої статті 1050 ЦК України, статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», у кредитодавця виникло право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, оскільки ОСОБА_1 прострочив сплату нарахованих процентів, тіла кредиту та комісії за обслуговування кредиту більше ніж на один місяць, але у відповідача виникає обов`язок виконати вимогу про дострокове повернення кредиту, якщо таку вимогу він отримав, в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання.
Проте, позивач не надав суду доказів направлення відповідачу ОСОБА_1 дострокової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором .
Враховуючи, що кредит надавався відповідачу на споживчі цілі, строк його повернення не настав на час звернення з позовом до суду (дата повернення кредиту 29 січня 2027 року), позивач не надав докази на підтвердження направлення та отримання позичальником досудової вимоги про дострокове повернення кредиту, тому у суду відсутні правові підстави для дострокового стягнення усієї суми кредиту з відповідача за кредитним договором № 10289708 від 03.02.2026.
Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 10289708 від 03.02.2026 станом на 21 липня 2026 року. Заборгованість за тілом кредиту, яку відповідач повинен був сплатити згідно з Графіком платежів станом на 21 липня 2026 року з вирахуванням раніше сплачених сум, складає 120 гривень.
З урахуванням наведеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 10289708 від 03.02.2026 в розмірі 120 гривень.
Вирішуючи вимоги про стягнення процентів за користування кредитом та штрафу, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статтях 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
В частині п`ятнадцятій статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Зазначені положення Закону поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.
Як вбачається з наданих відповідачем суду документів: копії довідки Ф-1 відносно ОСОБА_1 , копії довідки № 1191, виданої 28 вересня 2026 року начальником відділення кадрової роботи секції персоналу Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України підполковником ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом з 23 листопада 2024 року по теперішній час ( а.с. 73-76).
Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону, яким статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» доповнено частиною п`ятнадцятою, поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, у період з 23 листопада 2024 року по теперішній час відповідач має статус військовослужбовця, оскільки проходить військову службу, тому у вказаний період на нього поширюються пільги, передбачені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто у відповідача був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
За таких обставин, проценти за користування кредитом, нараховані за період з 04.02.2026 по 26.06.2026, в розмірі 7 721,80 гривень та заборгованість за штрафом в розмірі 6 000 гривень стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають, оскільки на відповідача розповсюджувалися пільги, встановлені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
Крім того, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що в період дії пільги, встановленої частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», кредитор не мав правових підстав для нарахування процентів за користування кредитними коштами, то кошти у розмірі 1154,55 гривень, сплачені позичальником 05.03.2026 та 20.03.2026 і зараховані в рахунок погашення процентів, є такими, що сплачені за відсутності відповідного грошового зобов`язання.
За таких обставин зазначена сума підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та комісії за обслуговування кредиту за договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладених: договору про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року, договору факторингу № МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного договору та його неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає правильним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року в розмірі 6735,45 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 120 гривень, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 7 770 гривень умови та порядок нарахування яких визначено договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року, за вирахуванням сплаченої суми процентів за користування кредитом - 1154,55 гривень.
В іншій частині позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 865 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 7 221,80 гривень та заборгованості за штрафом в розмірі 6 000 гривень є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.
Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача суму витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, в розмірі 224,78 гривень.
За змістом пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію № 2174760 про відправлення позовної заяви відповідачу. З вказаної квитанції вбачається, що вартість відправлення складає 224,78 гривень (а. с. 38).
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на оплату поштового відправлення пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи із наступного розрахунку: 6735,45 гривень (сума задоволеного позову) х 100 % : 35 976,80 гривень (ціна позову) = 18,72 % (відсоток розміру задоволеного позову); 224,78 гривень х 18,72 % :100 %= 42,08 гривень (сума витрат на оплату поштового відправлення, пропорційна відсотку задоволеного позову).
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 3720479804 від 27.07.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень (а. с. 1). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 2).
Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 2 662,40 гривень х 18,72% (відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 498,40 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102897085 від 03 лютого 2026 року в розмірі 6735 гривень 45 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 498 гривень 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в розмірі 42 гривні 08 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ: 43170298, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок № 13, офіс 601.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 16 листопада 2026 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька
Судове рішення № 141496663, Славутицький міський суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 377/912/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: