Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 359/12256/25
Провадження № 2/359/1604/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Брова Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
В С Т А Н О В И В :
15 жовтня 2025 року представник позивача Кудіна А.В. звернулася до суду із позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 62474-10/2024 в розмірі 30 000,00 грн., а також понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01 листопада 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 62474-10/2024. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 62474-10/2024 від 01 листопада 2024 року не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 30000,00 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 20000 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 6000 грн.
27 травня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27052025, за умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належне йому право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належало ТОВ «Стар Файненс Груп».
В добровільному порядку сплатити наявну заборгованість позичальник відмовляється, тому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вказану заборгованість та судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк представнику позивача для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року у цивільній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом та повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій. Клопотання відповідача задоволено, витребувано докази.
06 січня 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
12 січня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, якою представник просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи представник позивача до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Натомість представник в позовні заяві просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Судом встановлено, що 01 листопада 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 62474-10/2024, відповідно до умов якого, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 20000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 01 листопада 2024 року, дата повернення кредиту 28 лютого 2025 року.
Відповідно до п.1.4.2. Якщо Клієнт 30 квітня 2024 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 50,00 % на перший платіж відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі відповідно до Графіку платежів.
Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5167-80хх-хххх-3812 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6. договору)
Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом W0951 (а.с. 42-46)
Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 62474-10/2024 є графік платежів, який також підписаний відповідачем електронним підписом W0951 (а.с. 46 на звороті).
Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту, інформаційне повідомлення, які також підписані відповідачем електронним підписом W0951 (а.с. 47-49).
Як вбачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих № 3426_250806142004 від 06 серпня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22 лютого 2022 року, відповідно до якого було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Стар Файненс Груп»: 01.11.2024 року 14:05:17 на суму 20000 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 554319068, призначення платежу: Зарахування 20000 грн. на карту НОМЕР_1 (а.с. 59). Наведене також підтверджується випискою з рахунка ОСОБА_1 наданою АТ «Державний ощадний банк України».
Позивачем також надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 62474-10/2024 від 01 листопада 2024 року, складений ТОВ «Стар Файненс Груп» (а.с. 55-58).
27 травня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27052025, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором №52474-10/2024 від 01 листопада 2024 року у розмірі 30000 грн., з яких: 20000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6000 грн. - сума заборгованості за відсотками; сума заборгованості за штрафом 4000 грн. (а.с.50-51).
На підтвердження відступлення права вимоги долучено копію акту прийому-передачі Реєстру Боржників (а.с. 52). Також долучено платіжну інструкцію № 722 від 30 травня 2025 року (а.с. 53).
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресові на пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", в редакції на час виникнення правовідносин, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі №757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
З наведених обставин справи вбачається, що 01 листопада 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту № 62474-10/2024. Даний договір, а також Графік платежів (Додаток № 1), Заявка-анкета клієнта та Паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0951. Таким чином сторонами укладений в електронній формі кредитний договір та погоджено всі істотні умови кредитного договору. Договір містить істотні умови щодо суми кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, при цьому вказаний договір недійсним або неукладеним не визнавалися.
Доводи відповідача стосовно того, що позивачем не доведено факту перерахування коштів, суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи міститься лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 06 серпня 2025 року, який підтверджує успішне безготівкове зарахування коштів у розмірі 20000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені в самому тексті кредитного договору як рахунок клієнта. Наведене також підтверджується листом АТ «Державний ощадний банк України».
Водночас, заперечуючи проти факту укладення договору та перерахування грошових коштів, відповідач не надав до суду жодних належних та допустимих доказів на спростування належності йому як банківської картки, так і номера мобільного телефону (наприклад, довідки з банку та від мобільного оператора щодо зареєстрованих на ім`я відповідача банківських карток та номерів телефонів). З огляду на надання позивачем належних фінансових документів на підтвердження транзакції, тягар спростування цих обставин перейшов на відповідача. Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що даний процесуальний обов`язок відповідачем не виконано, у зв`язку з чим дані доводи відповідача є безпідставними.
Доводи відповідача ОСОБА_1 про відсутність підтвердження переходу права вимоги до позивача за договором факторингу суд відхиляє, з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що 27 травня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27052025. На виконання умов цього договору первісним кредитором передано, а новим кредитором прийнято право вимоги до боржників, у тому числі й до відповідача ОСОБА_1 .
Факт відступлення права вимоги саме за кредитним договором № 62474-10/2024 від 01 листопада 2024 року підтверджується належним чином завіреним витягом з Реєстру боржників та Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 27 травня 2025 року, які містять персональні дані відповідача, номер договору та чітко визначений розмір заборгованості. Реалізація умов договору факторингу та його оплатність підтверджуються наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією № 722 від 30 травня 2024 року. Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів свій статус нового кредитора у спірних правовідносинах (ст. 512, 514, 1077 ЦК України).
Після укладення договору факторингу № 27052025 від 27 травня 2025 року та переуступки права вимоги новим кредитором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» жодних додаткових відсотків, пені чи штрафів понад суму, яка існувала на момент відступлення права вимоги та відповідала графіку платежів, відповідачу нараховано не було. Позивач просить стягнути виключно той обсяг заборгованості за основним зобов`язанням та відсотками, право на одержання яких перейшло до нього на законних підставах і який повністю відповідає підписаному відповідачем договору.
Відповідач не надав суду жодного контррозрахунку заборгованості на спростування арифметичного чи правового змісту наданих позивачем документів, тому суд дійшов до висновку про правильність та доведеність розміру боргу, та задоволенню позовних вимог в повному обсязі, а саме відповідач має сплатити позивачу суму заборгованості у загальному розмірі 30000 грн., з яких: 20000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6000 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4000 грн. - сума заборгованості за штрафом.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. Так як позов задоволено, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідаль-ністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №62474-10/2024 від 01 листопада 2024 року у розмірі 30000 (тридцять тисяч гривень) гривень 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.
Відомості про позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк».
Відомості про відповідача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 06 жовтня 2005 року, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 16 листопада 2026 року.
Суддя Л.В. Яковлєва
Судове рішення № 141496347, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 359/12256/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: