Рішення № 141496346, 16.11.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
359/5918/25
Номер документу
141496346
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Провадження № 2/359/1071/2026

Справа № 359/5918/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Брова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

21 травня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, із позовом, уточнивши який 02 квітня 2026 року просив: стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором №00-9740431 від 25 квітня 2024 року у розмірі 19600 грн. та стягнути понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 квітня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №00-9740431, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, шляхом введення відповідачкою одноразового ідентифікатора 90565. На підставі вказаного договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» через платіжний ТОВ «Платежі Онлайн» перерахувало на картковий рахунок кошти в сумі 10 000,00 грн. На підставі договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 року, укладеного між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС», право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ЕЙС». ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка становить 19600 грн., яка складається з наступного: 10000 грн. - заборгованість по кредиту; 8600 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1000,00 грн. комісія за надання кредитних коштів.

В добровільному порядку сплатити наявну заборгованість позичальник відмовляється, тому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» вказану заборгованість та судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 02 червня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом та повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

18 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача адвоката Буцан О.В надійшов відзив на позовну заяву, згідно якої представник просив відмовити у задоволені позовних вимог (а.с. 122-134).

25 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 151-162).

18 серпня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Буцан О.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких представник просив відмовити у зволенні позовних вимог (а.с. 170-176).

03 вересня 2025 року до суду від представника позивача Полякова О.В. надійшли письмові додаткові пояснення, згідно яких представник позивача просив задовольнити позовні вимоги (а.с. 179-184).

Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року задоволено клопотання представника позивача частково, витребувано у АТКБ «Приватбанк» інформацію.

08 вересня 2025 року до суду від представника відповідача адвоката Буцан О.В. надійшли додаткові пояснення у справі, згідно якої представник просив позовні вимоги залишити без задоволення (а.с. 200-203).

Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» прийнято до провадження суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєвою Л.В.

01 квітня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від представника відповідача Буцан О.В., в яких представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 234-237).

02 квітня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (а.с. 240-242).

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач своїх представників до суду не направив, про причини неявки не повідомив. До початку розгляду справи від представника відповідача надійшла заява, згідно якої представник просив проводити розгляд справу у його та позивача відсутність, у задоволені позовних вимог відмовити.

За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи і наявні в ній докази, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши її у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст.55, 124 Конституції України та ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що 25 березня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9740431 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до п. 1.1 якого, кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язалася одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.п. 1.2-1.3 договору сума кредитного ліміту складає 10 000,00 грн., тип кредиту - кредитна лінія, строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язується повернути кредит до 20 квітня 2025 року.

Згідно з п. 1.5.1 стандартна процентна ставка складає 1,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.3 договору.

Згідно з п. 1.6 договору за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 10,00% від суми кредиту, що становить 1000,00 грн.

У п. 2.8 договору сторони узгодили, що кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 25 квітня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в розмірі 10000,00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ТОВ «МАКС КРЕДИТ» про ідентифікацію, клієнта ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 00-9740431 від 30.10.2024 року, ідентифіковано ТОВ «МАКС КРЕДИТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснено: одноразовим ідентифікатором - 90565; час відправки ідентифікатора позичальнику 25.04.2024 11:45:39; Номер телефону / електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - +380990832562.

Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» № 1289/10 від 30.10.2024 року ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомило, що на сайті торговця (TREBA.CREDIT) через платіжний сервіс «Platon» проведено успішні транзакції «видача» (а.с. 42-44). До цієї довідки додано реєстр транзакцій, згідно з яким під порядковим номером 2214 міститься інформація про транзакцію номер 41403-47552-65813, здійснену 25.04.2024 на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 10 000,00 грн., банк емітент ПриватБанк (а.с. 43, 216-217).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «МАКС КРЕДИТ» заборгованість ОСОБА_2 станом на 19 липня 2024 року складає 19600 грн. 000 коп., що складається з 10 000 грн. тіло кредиту, 1000 грн. комісія, та 8600 грн. заборгованість за відсотками (у період з 25.04.2024 19.07.2024 р.р.) (а.с. 241).

21 жовтня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №21102024-МК/Ейс, за умовами якого клієнт відступив, а фактор прийняв право грошової вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників (а.с. 58-63).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 23642 грн. (а.с. 75-76).

ТОВ «ФК «ЕЙС» порушило перед судом питання про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 19600 грн. 000 коп., що складається з 10 000 грн. тіло кредиту, 1000 грн. комісія, та 8600 грн. заборгованість за відсотками (у період з 25.04.2024 19.07.2024 р.р.).

На виконання ухвали суду від 08 вересня 2025 року про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь № 20.1.0.0.0/7-250910/32713-БТ, згідно з відомостями якої банком було емітовано на ім`я ОСОБА_1 картку № НОМЕР_2 . Також надано інформацію про фінансовий номеру телефону та підтверджено зарахування 10 000,00 грн. на банківський рахунок, для обслуговування якого було емітовано зазначену платіжну картку. Крім цього, надано виписку про рух коштів по картці за 25.04.2024 (а.с. 216-217).

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення коштів за кредитним договором, зобов`язаний надати суду докази на підтвердження надання позичальнику кредиту.

При цьому за правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЕЙС», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-9740431 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на підставі якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000,00 грн. ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов`язань за договором кредитної лінії № 00-9740431 від 25 квітня 2024 року.

Кредитний договір та договори факторингу не оскаржувалися, відповідно є чинними і правомірними.

За умовами укладеного сторонами договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надало відповідачу суму кредиту 10000 грн., а останній зобов`язався повернути гроші у повному обсязі протягом 360 днів до 20 квітня 2025 року.

Віршуючи позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом варто зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.5 договору сторонами визначений тип процентної ставки - фіксована.

Стандартна процента ставка складає 1,47 (один цілих 47 сотих) % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.

Згідно 1.3 договору, строк дії кредитної лінії (строк кредитування) : 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування 20 квітня 2025 року.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості за відсотками, наданими представником позивача. Так, після набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Оскільки договором була встановлена стандартна процентна ставка 1,47% на день, суд застосовує максимально допустиму ставку 1% на день, нарахувавши проценти за період з 25.04.2024 до 19.07.2024 (86 днів ) у розмірі 8600,00 грн.

Також суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо різниці в сумі зарахованого тіла кредиту та зазначеної суми заборгованості у виписці за рахунком, оскільки згідно з п 1.6 договору, встановлено, що кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 1000,00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього договору. Відтак, сумма заборгованості зазначена ТОВ «ФК «ЕЙС» у позовній заяві з урахування вимог п. 1.6. кредитного договору.

Дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам у справі, враховуючи те, що зобов`язання ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-9740431 від 25 квітня 2024 року, у повному обсязі не виконано, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 19600 грн. 00 коп.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, правничу допомогу ТОВ «ФК «ЕЙС» в суді надавав адвокат Тараненко А.І. На підтвердження витрат на правничу допомогу адвокат Тараненко А.І. надав копії договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, додатку № 1 до вказаного договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, додаткової угоди № 2 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, акту прийому-передачі наданих послуг від 07 квітня 2025 року, відповідно до змісту яких вартість витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції склала 7 000,00 грн., (а.с. 78-85).

Надання правничої допомоги ТОВ «ФК «ЕЙС» в суді підтверджується матеріалами справи, з яких можна встановити обсяг виконаних адвокатом робіт та наданих ним послуг, а також встановити їх вартість.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд встановив, що предмет спору в цій справі не є складним, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній, не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.

З урахування наведеного, суд дійшов висновку, що сума 4000 грн.00 коп. витрат на надання професійної (правничої) допомоги в суді буде співмірною наданим позивачам послуг та відповідатиме складності даної справи.

Враховуючи складність справи, обсяг фактично наданої правничої допомоги, принципи розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 7 000 грн. 00 коп. до 4 000 грн. 00 коп.

Зважаючи на це, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті послуг адвоката Тараненко А.І. за надання правничої допомоги в розмірі 4 000,00 грн. грн.

Також, при зверненні до суду з даним позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. Позовні вимоги задоволено, у зв`язку з чим з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» слід стягнути судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 509, 525, 526, 530, 1054-1055 ЦК України, ст. 10 - 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258 - 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму заборгованості у розмірі 19600 (дев`ятнадцять тисяч шістсот ) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок ) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Інформація про позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.

Інформація про відповідача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_3 видано 05.09.2019, орган що видав 3222,номер запису 19930604-09290, РНОКПП НОМЕР_4 , за реєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення суду виготовлено 16 листопада 2026 року.

Суддя Яковлєва Л.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141496346 ?

Документ № 141496346 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141496346 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141496346 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141496346 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141496346, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 141496346, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141496346 відноситься до справи № 359/5918/25

Це рішення відноситься до справи № 359/5918/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141496343
Наступний документ : 141496347