Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 674/2142/26
Провадження № 2/674/1610/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
13 листопада 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8720,00 грн за договором про відкриття кредитної лінії № 1683-5237 від 07.04.2026 (далі кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором утворилась заборгованість, яку в добровільному порядку не погашено.
Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді; норми Закону України "Про споживче кредитування".
Позовну заяву від імені позивача підписала та подала через підсистему "Електронний суд" представник позивача Огоновська Ю.С., зазначивши в ній, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення. До позовної заяви також долучено клопотання директора позивача Резуєва Є.В. про розгляд справи без участі представника позивача, в якому зазначено, що позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою судді від 08.10.2026 позовну заяву залишено без руху. 12.10.2026 представник позивача Мельник Д.В. подала заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 16.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання, причин неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Зважаючи на те, що відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила та відзиву на позов не подала, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, проти чого сторона позивача не заперечує.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1683-5237 від 07.04.2026 на умовах повернення суми кредиту з процентами відповідно до кредитного договору, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 1000,00 грн строком на 365 днів з датою повернення кредиту 06.04.2027, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,00% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74% за кожен день користування кредитом починаючи з 181 календарного дня (п. 4.1, 4.10, 4.14 кредитного договору), а також з одноразовою комісією за видачу кредиту в розмірі 15% від суми виданого кредиту (п. 4.11 кредитного договору). Відповідач отримала обумовлені кредитним договором кошти 07.04.2026 на банківську картку НОМЕР_1 , реквізити якої самостійно вказала кредитодавцю.
Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем 07.04.2026 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A6801.
Умовами кредитного договору передбачено можливість отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів і продовження строку кредитування на підставі додаткової угоди (п. 4.3, 4.4, 4.14 кредитного договору).
15.04.2026 відповідач сплатила 1240,00 грн, якими погашено тіло кредиту в сумі 1000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 90,00 грн та комісію за видачу кредиту в сумі 150,00 грн.
Надалі сторони уклали три додаткові угоди до кредитного договору: від 16.04.2026, підписану відповідачем одноразовим ідентифікатором A2944, від 19.04.2026, підписану одноразовим ідентифікатором A6476, та від 25.04.2026, підписану одноразовим ідентифікатором A8681. За кожною з них відповідачу надано в кредит додаткові грошові кошти в сумі 1000,00 грн з комісією за видачу додаткових коштів у розмірі 15% від їх суми, процентною ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення додаткової угоди та 0,74% починаючи з 181 календарного дня (п. 2.1, 2.6, 2.8 додаткових угод). Додатковою угодою від 25.04.2026 сторони погодили, що відповідач зобов`язується повернути суму кредиту в розмірі 3000,00 грн у строк 365 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди (п. 2.3, 2.4), тобто не раніше 24.04.2027. Додаткові кошти відповідач отримала 16.04.2026, 19.04.2026 та 25.04.2026 по 1000,00 грн на банківську картку НОМЕР_2 .
Умовами кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом та комісія сплачуються не пізніше останнього дня базового періоду, який становить 28 календарних днів (п. 4.8, 4.9 кредитного договору), а у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі (п. 8.3 кредитного договору).
Після 15.04.2026 жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором відповідач не здійснила.
11.08.2026 позивач склав вимогу про дострокове повернення кредиту вих. № 1683-5237, в якій повідомив відповідача про прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором понад один календарний місяць, зазначив розмір заборгованості станом на 07.08.2026 та вимагав протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги сплатити заборгованість. 13.08.2026 вимогу направлено відповідачу рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (відправлення № R067254371219) за адресою: АДРЕСА_1 , яка є зареєстрованим місцем проживання відповідача і збігається з місцем проживання, зазначеним нею в кредитному договорі.
У результаті невиконання умов кредитного договору, як зазначає позивач, у відповідача перед позивачем станом на 07.08.2026 утворилась заборгованість у сумі 8720,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 3270,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 2000,00 грн заборгованість за процентами річних, нарахованими на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України; 450,00 грн заборгованість за комісією.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.
Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останньою зобов`язань за укладеним нею кредитним договором.
Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).
За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.
Позивач свої зобов`язання за укладеним договором та додатковими угодами до нього виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 4000,00 грн на умовах, передбачених договором, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та листами надавача платіжних послуг про виконання платіжних операцій з переказу коштів від 07.04.2026, 16.04.2026, 19.04.2026 та 25.04.2026 на суму 1000,00 грн кожна.
Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов`язана в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути на умовах та у строк, передбачений укладеним договором. Однак, погасивши 15.04.2026 заборгованість за першим траншем, надалі відповідач не сплатила ні процентів за користування кредитом, ні комісії за видачу додаткових коштів, ні тіла кредиту, що випливає з розрахунку заборгованості за договором, наданого позивачем. Доказів погашення заборгованості в матеріалах справи немає.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ від 22.11.2023. При цьому, вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" також було доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 22.04.2024 включно до 19.08.2024 включно) та з 20.08.2024 включно та надалі 1%.
У даному випадку кредитний договір і додаткові угоди до нього укладено у квітні 2026 року, тобто після 20.08.2024, з якого максимальний розмір денної процентної ставки становить 1%. Встановлені договором і додатковими угодами процентні ставки у розмірі 1,00% та 0,74% в день не перевищують цього граничного розміру, а денна процентна ставка, обчислена з урахуванням комісії за видачу кредиту, становить 0,92% на дату укладення кредитного договору та 0,93% на дату укладення додаткової угоди від 25.04.2026. За таких обставин нарахування процентів за такими ставками протягом строку кредитування є правомірним.
Досліджуючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, суд звертає увагу на наступне. Згідно з п. 2.4 додаткової угоди від 25.04.2026 суму кредиту в розмірі 3000,00 грн відповідач зобов`язалася повернути у строк 365 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди, тобто ні на час звернення позивача до суду 26.09.2026, ні на час ухвалення рішення строк повернення кредиту, визначений договором, не настав.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець має право вимагати дострокового повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачено договором про споживчий кредит, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі у разі прострочення сплати процентів понад один календарний місяць прямо передбачене п. 8.3 кредитного договору. Проценти та комісію за базовий період, який закінчився 13.05.2026, відповідач не сплатила, тож прострочення їх сплати розпочалося 14.05.2026 і на час складення вимоги 11.08.2026 тривало понад один календарний місяць. Вимога позивача від 11.08.2026 за змістом відповідає ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування": у ній зазначено про затримку платежів і розмір заборгованості, дії, необхідні для усунення порушення, та 30-денний строк для їх вчинення.
Вимогу позивач надіслав відповідачу 13.08.2026 за адресою її зареєстрованого місця проживання, яка є і адресою місця проживання, повідомленою нею кредитодавцю в кредитному договорі. З дня надсилання вимоги до ухвалення рішення минуло три місяці, тобто навіть з урахуванням часу, необхідного для пересилання, 30-денний строк, встановлений ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", сплинув. Протягом цього часу відповідач порушення умов кредитного договору не усунула, заборгованість не погасила, відзиву на позовну заяву чи заперечень щодо отримання вимоги не подала. За таких обставин вимога про стягнення тіла кредиту в сумі 3000,00 грн є обґрунтованою.
Позивачем у розрахунку заборгованості нараховано відсотки за користування кредитом за період з 07.04.2026 по 06.08.2026 за ставкою 1,00% в день на фактичний залишок тіла кредиту, тобто виключно в межах строку кредитування та в межах перших 180 днів дії кредитного договору і кожної з додаткових угод: з 07.04.2026 по 15.04.2026 на суму 1000,00 грн нараховано 90,00 грн, які відповідач сплатила 15.04.2026; з 16.04.2026 по 18.04.2026 на суму 1000,00 грн 30,00 грн; з 19.04.2026 по 24.04.2026 на суму 2000,00 грн 120,00 грн; з 25.04.2026 по 06.08.2026 на суму 3000,00 грн 3120,00 грн, загалом несплачених процентів 3270,00 грн. Нарахована сума не перевищує загального розміру процентів за увесь строк кредитування, визначеного умовами кредитного договору, а нарахування процентів за період після спливу строку кредитування позивачем не здійснювалось. За таких обставин нарахування відсотків у сумі 3270,00 грн відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону, а вимога про їх стягнення є правомірною.
Комісія за видачу додаткових коштів у кредит у сумі 450,00 грн передбачена п. 4.11 кредитного договору та п. 2.6 кожної з додаткових угод, нараховується одноразово за ставкою 15% від суми виданих коштів (по 150,00 грн за кожною з трьох додаткових угод), зазначена у паспорті споживчого кредиту та не є платою за додаткові чи супутні послуги кредитодавця. Комісію за видачу першого траншу в сумі 150,00 грн відповідач сплатила 15.04.2026, і до стягнення вона не заявлена. Відтак вимога про стягнення комісії у сумі 450,00 грн є правомірною.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем на підставі п. 8.2 кредитного договору нараховано проценти річних "в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України" за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 60,00 грн за кожен день прострочення за період з 14.05.2026 по 15.06.2026 та 20,00 грн за 16.06.2026, загалом 2000,00 грн, що становить половину загальної суми одержаного кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Суд виходить з того, що воєнний стан в Україні введено з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, і на час розгляду цієї справи він діє. Прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором та нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України мали місце у період дії воєнного стану. Відтак в силу прямої вказівки закону відповідач звільняється від обов`язку їх сплати, а вимоги про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 2000,00 грн задоволенню не підлягають.
Доводи позивача про те, що звільнення споживача від відповідальності за прострочення не поширюється на договори, укладені після 23.01.2024, ґрунтуються на п. 6 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" і стосуються іншої норми, ніж та, яку суд застосовує у цій справі. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України є самостійною нормою, діє протягом усього періоду воєнного стану, прямо називає відповідальність, визначену ст. 625 цього Кодексу, і жодних застережень щодо дати укладення кредитного договору не містить. За таких обставин наведені доводи позивача суд відхиляє.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у такому розмірі: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 3270,00 грн, заборгованість за комісією 450,00 грн, загалом 6720,00 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 2000,00 грн слід відмовити з огляду на наведені вище обставини.
Виходячи із наведених правових норм, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн. Позовні вимоги задоволено частково в сумі 6720,00 грн, що становить 77,06% від ціни позову, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог у сумі 2051,76 грн.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 247, 258-260, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 525, 526, 527, 530, 617, 625, 627, 628, 629, 634, 1050, 1054, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1683-5237 від 07.04.2026 у сумі 6720,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 3270,00 грн та заборгованості за комісією в сумі 450,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" судовий збір у сумі 2051,76 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Давид БАРАТЕЛІ
Судове рішення № 141494771, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 674/2142/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: