Рішення № 141494262, 16.11.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
462/9008/26
Номер документу
141494262
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 462/9008/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Іванюк І.Д., розглянувши у приміщенні суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивує тим, що він є особою з особливими потребами та особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок загального захворювання. Зазначає, що 29 червня 2026 року звернувся до ЛМКП «Львівтеплоенерго» із запитом про отримання публічної інформації № 22/2026, однак у встановлений законом п`ятиденний строк відповіді не отримав, у зв`язку з чим був змушений звернутися до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року у справі № 380/16612/26, яке набрало законної сили, його позов до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» частково задоволено: визнано протиправними дії підприємства щодо відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації від 29 червня 2026 року № 22/2026 та зобов`язано повторно розглянути цей запит і надати відповідь з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Водночас позивач вважає, що відповідач належним чином зазначене судове рішення не виконав. Зокрема, листом від 28 вересня 2026 року № 09-8244-09/26 підприємство надало інформацію про складові абонентської плати, зазначивши, що до неї входить заробітна плата 103,5 працівників, а також повідомило про наявність 23 осіб, які здійснюють нарахування абонентської плати. На думку позивача, така відповідь має формальний характер, не відповідає змісту його запиту та не свідчить про належне виконання судового рішення. Невиконання відповідачем судового рішення спричинило йому моральні страждання, психологічне напруження, розчарування та незручності у повсякденному житті, порушило звичний уклад життя та нормальні життєві зв`язки. Як особа з інвалідністю ІІ групи зазнав фізичних і душевних страждань, які, за його твердженням, призвели до погіршення можливостей реалізовувати звичні потреби й бажання, ускладнення відносин з оточуючими людьми та інших негативних наслідків немайнового характеру. Заподіяну йому моральну шкоду оцінює у 10 000,00 грн. Посилаючись на положення статей 19, 55, 56, 124, 129-1 Конституції України, статей 16, 23, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположоположних свобод, наголошує, що право на судовий захист охоплює не лише розгляд справи судом, а й обов`язкове виконання судового рішення, яке набрало законної сили. З огляду на викладене просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.10.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача 04 листопада 2026 року подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на недоведеність факту заподіяння позивачу моральної шкоди, її розміру та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і заявленими негативними наслідками. Зазначила, що позивач не конкретизував, у чому саме полягають його моральні страждання, як вони проявлялися, наскільки були інтенсивними та тривалими і яким чином вплинули на його психологічний стан, здоров`я та звичний спосіб життя. Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження погіршення стану здоров`я, душевних страждань чи порушення нормальних життєвих зв`язків саме внаслідок дій відповідача. Вказала, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року у справі № 380/16612/26 відповідача зобов`язано повторно розглянути інформаційний запит позивача від 29 червня 2026 року № 22/2026. На виконання зазначеного рішення підприємство 28 вересня 2026 року повторно надало відповідь на запит у повному обсязі, копію якої разом із доказами її направлення позивачу долучено до відзиву. Також, посилаючись на положення статей 23, 81, 82 ЦПК України та правові висновки Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 3 червня 2021 року у справі № 686/34047/19 та від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22, зазначила, що сам факт порушення права та наявність негативних емоцій не свідчать автоматично про заподіяння моральної шкоди. Позивач повинен довести характер завданих йому страждань, їх причинний зв`язок із протиправними діями відповідача та обґрунтувати розмір відшкодування. З огляду на викладене вважає позовні вимоги недоведеними та просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Позивач 08.11.2026 року подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що порушення прав людини, які спричиняють психологічні страждання та розчарування, зокрема внаслідок недотримання принципу належного врядування, можуть бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Також вказав, що у 2025 році придбавав лікарські засоби, а негативний вплив дій відповідача підтверджується довідкою МСЕК про встановлення йому інвалідності.

Представник відповідача 13.11.2026 року подала запереченняна відповідь на відзив, у яких просила відмовити в задоволенні позову та зазначила, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому моральної шкоди, її розміру та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і погіршенням стану його здоров`я. Зокрема, наданий позивачем перелік лікарських засобів на загальну суму 8 354,21 грн не підтверджує факту їх придбання, призначення лікарем та необхідності прийому саме внаслідок несвоєчасного надання відповіді на інформаційний запит. При цьому зазначені препарати призначені для лікування хронічних захворювань позивача, а довідка МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності підтверджує наявність таких захворювань, проте не свідчить про погіршення стану позивача внаслідок дій підприємства. Також виписка з медичної карти стаціонарного хворого від 31.12.2025 року передує зверненню позивача до відповідача із запитом від 25.06.2026 року, а тому не підтверджує наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та станом здоров`я позивача. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2023 року у справі № 215/6798/20, представник відповідача наголосила, що сам факт порушення права та виникнення негативних емоцій не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, а позивач повинен довести характер і ступінь своїх страждань, обставини їх заподіяння та обґрунтувати розмір компенсації. Крім того, представник відповідача зазначила, що перевірка виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду має здійснюватися в порядку, передбаченому КАС України, а надана підприємством відповідь на інформаційний запит була вичерпною.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, тому відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Із змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх передбачених законом процесуальних прав та обов`язків. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.11.2021 року визнаний особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання безстроково (а.с. 17).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року позов ОСОБА_1 до ЛМКП «Львівтеплоенерго» задоволено частково: визнано протиправними дії підприємства щодо відмови в задоволенні запиту на отримання публічної інформації від 29 червня 2026 року № 22/2026 та зобов`язано повторно розглянути цей запит і надати відповідь з урахуванням правової оцінки, наданої судом. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено /а.с. 6-14/.

Зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року у справі № 380/16612/26, яке набрало законної сили, вбачається, що 29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до ЛМКП «Львівтеплоенерго» із запитом про отримання публічної інформації № 22/2026, у якому просив надати штатний розпис працівників підприємства, посадовими обов`язками яких передбачено здійснення нарахування плати за абонентське обслуговування, а також перелік обладнання, яке використовується підприємством для нарахування плати за послуги з абонентського обслуговування, із зазначенням його вартості та сум амортизаційних відрахувань. При цьому позивач дотримався вимог щодо форми та змісту запиту на отримання публічної інформації.

У відповідь на зазначений запит ЛМКП «Львівтеплоенерго» листом від 13 липня 2026 року № 09-6895-07/26 повідомило, що не є розпорядником запитуваної інформації, а інформація щодо штатного розпису працівників належить до інформації з обмеженим доступом, розголошення якої в умовах воєнного стану не допускається.

Оцінюючи правомірність такої відмови, адміністративний суд зазначив, що саме по собі віднесення інформації до категорії інформації з обмеженим доступом не є достатньою підставою для відмови в її наданні. Розпорядник інформації зобов`язаний застосувати так званий «трискладовий тест» та перевірити наявність передбачених законом підстав для обмеження доступу до неї. У цьому випадку відмова відповідача в наданні запитуваної інформації не відповідала критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та порушувала право позивача на доступ до публічної інформації. З огляду на це суд визнав протиправними дії відповідача щодо відмови в задоволенні запиту позивача від 29 червня 2026 року № 22/2026.

Оскільки відповідач не надав відповіді на запит позивача, яка б відповідала вимогам закону, та не навів передбачених статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» підстав для відмови в наданні інформації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути зазначений запит та надати відповідь з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року у справі № 380/16612/26 ЛМКП «Львівтеплоенерго» 28 вересня 2026 року надало позивачу відповідь на його запит та долучило до неї відповідні документи (а.с. 15). Отримання зазначеної відповіді позивачем не заперечується. Доказів оскарження позивачем повноти та змісту наданої відповіді у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, не передбачених цими актами, але таких, що за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених частиною другою цієї статті.

Отже, положення частини першої статті 1167 ЦК України визначають загальні умови відшкодування моральної шкоди, зокрема наявність вини заподіювача, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром такого відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу фізичних, душевних, психічних та інших страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення та інших обставин справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про звернення громадян" громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності під час вирішення спору про відшкодування моральної шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправним діянням, а також вина заподіювача, якщо її наявність є необхідною умовою відповідальності.

Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями або бездіяльністю вони заподіяні, у якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює завдану йому шкоду та з яких міркувань виходить, визначаючи її розмір, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Адекватне відшкодування шкоди, зокрема моральної, за порушення прав людини є одним із засобів ефективного юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданнях або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження є емоційними переживаннями людини, змістом яких можуть бути біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність та інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи неналежне поводження з нею з боку відповідних суб`єктів можуть викликати негативні емоції. Водночас не всі негативні емоції досягають рівня страждань або приниження, які становлять моральну шкоду. Оцінка такого рівня залежить від сукупності обставин справи, зокрема мотивів протиправної поведінки, її інтенсивності, тривалості, повторюваності, фізичних або психологічних наслідків, а в окремих випадках - віку та стану здоров`я потерпілого.

У своїй постанові від 07 липня 2023 року у справі № 215/6798/20 (провадження № 61-1807св23) Верховний Суд зазначив, що рішення окружного адміністративного суду не може бути єдиною та безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідальність за шкоду вимагає встановлення складу правопорушення, елементами якого є зокрема шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи встановлені обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд виходить із того, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року у справі № 380/16612/26 встановлено факт протиправності дій ЛМКП «Львівтеплоенерго» щодо відмови в задоволенні запиту позивача на отримання публічної інформації.

Водночас судом встановлено, що 28 вересня 2026 року відповідач на виконання зазначеного судового рішення повторно розглянув запит позивача та надав йому відповідь із відповідними документами. Факт отримання цієї відповіді позивачем не заперечується. Доказів того, що відповідач не виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок щодо повторного розгляду запиту та надання відповіді, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що позивач пов`язує заподіяння йому моральної шкоди саме з неналежним виконанням відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року у справі № 380/16612/26. Однак належних і допустимих доказів невиконання відповідачем зазначеного судового рішення позивач не надав. При цьому сама по собі незгода позивача зі змістом наданої відповідачем відповіді не свідчить про невиконання судового рішення, а відтак не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність поведінки відповідача і заподіяння позивачу моральної шкоди.

Крім того, суд також зазначає, що встановлення судовим рішенням факту порушення права позивача на доступ до публічної інформації не звільняє його від обов`язку довести факт заподіяння моральної шкоди, характер і глибину моральних страждань, а також причинний зв`язок між ними та протиправною поведінкою відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на наявність у нього інвалідності ІІ групи та придбання лікарських засобів. У ой же час довідка про встановлення позивачу інвалідності підтверджує відповідний стан його здоров`я, однак сама по собі не доводить наявності причинного зв`язку між таким станом здоров`я та протиправними діями відповідача.

Належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що протиправна відмова відповідача в наданні запитуваної інформації або подальші дії підприємства під час повторного розгляду запиту спричинили погіршення стану його здоров`я, фізичні чи психічні страждання або інші втрати немайнового характеру позивач не надав, як і не надав інших належних і допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували характер, тривалість та інтенсивність заявлених ним моральних страждань, а також їх виникнення саме внаслідок дій відповідача.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивач не довів наявності необхідної сукупності умов цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди, зокрема факту її заподіяння та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими негативними наслідками, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки позивач є особою з інвалідністю II групи та звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», а в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись статтями 81, 89, 141, 263265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження: вул. Данила Апостола, буд. 1, м. Львів, 79040.

Суддя Іванюк І.Д.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141494262 ?

Документ № 141494262 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141494262 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141494262 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141494262 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141494262, Залізничний районний суд м. Львова

Судове рішення № 141494262, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141494262 відноситься до справи № 462/9008/26

Це рішення відноситься до справи № 462/9008/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141494260
Наступний документ : 141494263