Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 462/9013/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши у приміщенні суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє адвокат Богдан Дарина Олексіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє адвокат Богдан Д.О., 06 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1482-6719 від 16 грудня 2024 року в розмірі 41 174,40 грн, з яких: 9 600 грн заборгованість за основною сумою боргу; 27 638,40 грн заборгованість за процентами; 3 936 грн заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України, а також понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 1482-6719. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 6 000 грн строком на 365 днів, із базовим періодом 21 день та стандартною процентною ставкою 1 % за кожен день користування кредитом. Базовий період визначено як проміжок часу протягом строку дії договору, в останній день якого у позичальника виникає обов`язок сплатити проценти за користування кредитом. Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та довідкою про перерахування коштів фінансово-розрахунковою установою. Крім того, 17 грудня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1482-6719, відповідно до якої кредитодавець зобов`язався надати позичальнику додаткові кошти в розмірі 3 600 грн. П. 2.11 продовжено строк кредитування до 366 днів. На виконання умов цієї угоди позивач перерахував відповідачу зазначені кошти, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на картку отримувача. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору та додаткової угоди позивач скерував на його адресу вимогу про дострокове повернення кредиту, надавши можливість добровільно, у позасудовому порядку, врегулювати заборгованість протягом 30 днів. Посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов`язань, позивач просить стягнути заявлену заборгованість у судовому порядку.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлявся судом про розгляд справи. Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України він вважається таким, якому вручено судове повідомлення. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав, заяви про поновлення строку для його подання до суду не скерував.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання такого листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Водночас у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 352/54/19, провадження № 61-9596св21, Верховний Суд дійшов висновку, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв`язку з позначкою «адресат відсутній», з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення процесуальних дій.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, тому відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 16 грудня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачу для ознайомлення паспорт споживчого кредиту до укладення договору про споживчий кредит, який підписано одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 (а.с. 46).
Того ж дня 16 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту https://creditkasa.com.ua було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1482-6719 на суму 6 000 грн на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб позичальника. Відповідно до умов договору позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором. Позичальник ідентифікується за допомогою системи BankID НБУ (пункт 3.5 договору).
У пункті 1.1 кредитного договору наведено визначення термінів, що застосовуються в договорі, зокрема визначено, що базовий період сплати процентів це проміжок часу протягом строку дії договору, не пізніше останнього дня якого у позичальника виникає обов`язок сплатити проценти за користування кредитом.
Згідно з пунктом 4.2 кредитного договору датою видачі кредиту є 16 грудня 2024 року, а відповідно до пункту 4.13 датою повернення кредиту є 15 грудня 2025 року. Строк кредитування становить 365 календарних днів.
За п. 4.6 кредитного договору кредит надається шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Пунктом 4.8 кредитного договору визначено, що базовий період становить 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання (видачі) кредиту та закінчується в останній календарний день цього періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступного дня після закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії договору.
Відповідно до пункту 4.9 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього дня кожного базового періоду.
Пунктом 4.10 кредитного договору передбачено, що нарахування процентів здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом.
Пунктом 4.11 договору визначено, що комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту.
Відповідно до пункту 4.13 кредитного договору строк кредитування становить 365 календарних днів із моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору дорівнює строку кредитування. У частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Продовження строку кредитування можливе виключно за взаємною згодою сторін у процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника.
Згідно з пунктом 4.14 кредитного договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 3 769,70 %.Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 26 025 грн та включає суму кредиту і проценти за користування ним (пункт 4.15 договору).
У розділі 13 кредитного договору «Реквізити сторін» зазначено номер особистого платіжного засобу НОМЕР_2 , а також міститься електронний підпис позичальника ОСОБА_1 , вчинений у формі одноразового ідентифікатора А8888 (а.с. 23 зворот).
17 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1482-6719, відповідно до якої кредитодавець зобов`язався надати позичальнику додаткові грошові кошти в розмірі 3 600 грн. З урахуванням цієї угоди строк кредитування за договором становить 366 днів. У розділі 10 «Реквізити сторін» міститься електронний підпис позичальника ОСОБА_1 у вигляді одноразового ідентифікатора А3879 (а.с. 48 зворот 52).
Відповідно до статті 11 ЦК України договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або які були надіслані ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або в інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором чи аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, положення якої застосовуються до спірних правовідносин на підставі частини другої статті 1054 цього Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами укладено електронний кредитний договір, зміст якого зафіксований в електронному документі та який містить відомості про підписання його позичальником одноразовим ідентифікатором А8888. Відомості про ідентифікацію відповідача за допомогою системи BankID НБУ, зміст кредитного договору та документи про перерахування кредитних коштів у сукупності підтверджують виникнення між сторонами договірних правовідносин.
Наведене свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов кредитного договору та виникнення у них відповідних прав і обов`язків.
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначається порядок дострокового повернення кредиту.
Частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі в разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, якщо таке право передбачене договором. При цьому кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача про таку затримку та надати йому строк для усунення порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти в загальному розмірі 9 600,00 грн. Зазначене підтверджується квитанціями про перерахування коштів від 16 та 17 грудня 2024 року (а. с. 47, 47 зворот), а також довідкою про перерахування суми кредиту № 1482-6719 від 16.12.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано кредитні кошти двома платежами: 6 000,00 грн та 3 600,00 грн за кредитним договором № 1482-6719 від 16.12.2024 року
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1482-6719 станом на 18 серпня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 41 174,40 грн, з яких: 9 600 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 27 638,40 грн - заборгованість за процентами; 3 936 грн - проценти річних на підставі статті 625 ЦК України (а.с. 5360).
Водночас суд зазначає, що заявлені вказаний розрахунок не відповідачє вимогам законодавства в частині нарахування процентів річних на підставі статті 625 ЦК України.
Так, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, з огляду на наведені положення закону позивач безпідставно нарахував відповідачу проценти річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 3 936 грн, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 37 238,40 грн, з яких: 9 600,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 27 638,40 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що під час подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 72851 від 11 вересня 2026 року.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2 407,89 грн (37 238,40 грн ? 2 662,40 грн : 41 174,40 грн).
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 19, 81, 133, 141, 247, 263265, 279 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 37 238 (тридцять сім тисяч двісті тридцять вісім) грн 40 коп. заборгованості за кредитним договором № 1482-6719 від 16 грудня 2024 року та 2 407 (дві тисячі чотириста сім) грн 89 коп. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, р/р НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Іванюк І.Д.
Судове рішення № 141494260, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/9013/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: