Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
Справа № 126/2251/25
Провадження № 2/126/364/2026
"02" листопада 2026 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Свеа Фінанс" звернулося в суд з даним позовом , в якому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 1758299 від 10.09.2024 в розмірі 21939,99 грн. та судові витрати в справі.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 10.09.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1758299 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Укладання договору було здійснене сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Селфі Кредит», доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт https://selfiecredit.ua/. ТОВ «Селфі Кредит» 10.09.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №1758299 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Селфі Кредит» направило 1.09.2024 16:58:30 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Х970, котрий в свою чергу боржником було 10.09.2024 16:58:30 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1758299 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою. Таким чином було укладено Договір №1758299 про надання споживчого кредиту між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 . Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «Селфі Кредит», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України. Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 5000,00 грн. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено Договір факторингу № 01.02-06/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-06/25 від 31.03.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1758299 складає 21939,99 грн. Станом на дату подання позовної заяви заборгованості відповідача за Договором №1758299 від 10.09.2024 становить 21939,99 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4999,99 грн, заборгованість за відсотками - 8600,00 грн, пеня -8340,00 грн.
03.12.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування заперечень зазначив, що відповідач кредитного договору №1758299 від 10.09.2024 з ТОВ «Селфі Кредит» не укладав, не підписував та одноразового ідентифікатора для підтвердження укладення договору не отримував, у зв`язку з чим заперечує факт вчинення ним волевиявлення на отримання кредитних коштів і прийняття відповідних договірних зобов`язань.
Стверджував, що позивачем не надано належних і допустимих доказів проходження відповідачем процедури реєстрації та ідентифікації на вебсайті первісного кредитора, належності йому номера мобільного телефону, на який нібито було направлено одноразовий ідентифікатор, факту його отримання та використання для підписання електронного договору. Також зазначав про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо IP-адреси, технічних характеристик пристрою, журналів реєстрації та інших електронних даних, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення договору.
Крім того, представник відповідача вказував на відсутність належних доказів фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн, зокрема документів, які б підтверджували їх зарахування на банківський рахунок, що належить саме відповідачу. При цьому вважав, що розрахунок заборгованості, складений позивачем, є одностороннім документом та сам по собі не може підтверджувати факту отримання кредиту і наявності заборгованості у заявленому розмірі.
Також представник відповідача заперечував факт набуття ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за кредитним договором №1758299 від 10.09.2024. Зазначав, що договір факторингу №01.02-06/25 від 31.03.2025, укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс», не є достатнім підтвердженням відступлення права вимоги саме за зобов`язаннями відповідача, оскільки позивачем не надано належним чином оформленого реєстру боржників із зазначенням даних відповідача, а також доказів включення його заборгованості до такого реєстру та передачі документів, що посвідчують відповідне право вимоги.
Посилаючись на положення статей 512, 514, 517, 1078 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та відповідні положення ЦПК України, представник відповідача наголошував на обов`язку позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та набуття позивачем права вимоги за цим договором.
Окрім того, представник відповідача поставив під сумнів відповідність поданих позивачем паперових копій електронних документів їх оригіналам та просив витребувати оригінал електронного кредитного договору №1758299 від 10.09.2024, оригінал договору факторингу №01.02-06/25 від 31.03.2025 з усіма додатками, а також платіжну інструкцію №10015 від 01.04.2025.
На підставі викладеного представник відповідача вважав позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача в позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача. Крім того зазначила, що у випадку неявки відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, заяви про розгляд справи у його відсутність, письмового відзиву на позов та будь-яких інших заяв і клопотань до суду не подавав.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що 10.09.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_2 уклали договір №1758299 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort». Відповідно до Розділу 1 Договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту 5000,00 грн. Строк кредиту 360 дні (в) (день). Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту.
До укладення кредитного договору відповідачу була надана інформація про усі істотні умови кредитування у вигляді паспорта споживчого кредиту, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х971.
Згідно з даними листа від № 20250404-4609 від 04.04.2025 надавача платіжних послуг - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК», 04.04.2025 о 15:29:42 на платіжну карту клієнта НОМЕР_2 від ТОВ "Селфі Кредит" перераховано 5000,00 грн.
З розрахунку заборгованості за Договором №1758299 від 10.09.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що ОСОБА_1 за період з 10.09.2024 по 31.03.2025 нараховано загальну заборгованість у розмірі 21939,99 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 4999,99 грн, заборгованості за відсотками - 8600,00 грн., пеня -8340,00 грн.
31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено Договір факторингу № 01.02-06/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-06/25 від 31.03.2025 року, ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «Свеа Фінанс» право вимоги за договором 21939,99 про надання споживчого кредиту від 10.09.2024 що укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1
Статус ТОВ «Свеа Фінанс» підтверджується наданими позивачем копіями документів: Статуту ТОВ «Свеа Фінанс» (нова редакція), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання письмової форми має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
За змістом частини 1 статті 1049 ЦК України (норми про договір позики застосовуються до кредитних правовідносин в силу частини 2 статті 1054 ЦК України) позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, у тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту. Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); 3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; 4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; 5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; 6) орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
Наданими позивачем доказами підтверджується укладення між сторонами кредитного договору підписаного обома сторонами, який містить усі істотні умови договору, зокрема, щодо сплати процентів за користування коштами. Позивачем також доведено, що перед укладенням вказаного договору ОСОБА_1 була надана передбачена законом інформація як споживачу у вигляді паспорта споживчого кредиту.
Відповідач належним чином своїх зобов`язань за договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, що вказана позивачем.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512, статті 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом пункту 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг є фінансовою послугою.
Згідно з частиною 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до частини 3 статті 1079 ЦК України, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За нормами статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно з наведеними нормами законодавства відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, яке виникло з договору № 10.09.2024 про надання споживчого кредиту від 10.0.2024, а саме ТОВ «Свеа Фінанс» набуло статусу нового кредитора.
Щодо стягнення пені у розмірі 8340,00 грн , суд зазначає наступне. Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент винесення рішення продовжує діяти. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості пені у розмірі 8340,00 грн, задоволенню не підлягають.
Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають задоволенню частково, а саме у спосіб, визначений позивачем, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 13 599,99 грн. Щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого. Згідно з ч. 1,2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 1501,57 грн., тобто, пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню. На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. 526, 527, 1054, 1077, 1079, 1082 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження:03124, м. Київ, вул Іллінська,8 ) заборгованість за Договором №1758299 від 10.09.2024 року в розмірі 13 599,99 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять грн 99 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження:03124, м. Київ, вул Іллінська,8) понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1501,57 (тисяча п`ятсот одна грн. 57 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В. І. Губко
Судове рішення № 141478524, Бершадський районний суд Вінницької області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 126/2251/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: