Рішення № 141475085, 13.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
127/18419/26
Номер документу
141475085
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 127/18419/26

Провадження № 2/127/5270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Сичука М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 17485-02/2025 від 08 лютого 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17485-02/2025, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 120 днів, тобто до 07 червня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,90 % від фактичного залишку суми кредиту за кожен день користування кредитом

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, а його підписання відповідачем здійснено шляхом введення одноразового ідентифікатора, що відповідно до умов договору та вимог законодавства є електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами кредитного договору кредитні кошти мали бути перераховані відповідачу шляхом безготівкового переказу на платіжну картку № 4441-xxxx-xxxx-4021, реквізити якої були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту.

19 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 17485-02/2025 від 08 лютого 2025 роПосилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач зазначає, що станом на 03 березня 2026 року заборгованість відповідача становить 23 100,00 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 8 100,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 5 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 23 100,00 грн, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні.

Крім того, зазначеною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 , а також щодо зарахування на неї кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн у період з 08 лютого 2025 року по 13 лютого 2025 року.

Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Відповідачу також роз`яснено право подати заперечення на відповідь на відзив у п`ятиденний строк з дня її отримання.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

На виконання ухвали суду від 12 червня 2026 року до суду надійшла відповідь Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 24 червня 2026 року № БТ/Е-27268 від 23 червня 2026 року, відповідно до якої платіжна картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а також підтверджено зарахування на зазначену картку грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн у період з 08 лютого 2025 року по 13 лютого 2025 року.

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано. Будь-яких інших заяв чи клопотань від відповідача після відкриття провадження у справі на адресу суду не надходило.

З огляду на викладене та відповідно до положень статей 178, 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надісланий ними до інформаційно-комунікаційної системи, якою користуються сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 зазначеного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що 08 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17485-02/2025, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 120 днів, до 07 червня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,90 % від фактичного залишку суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Зміст договору містить умови щодо розміру кредиту, строку його надання, порядку повернення, процентної ставки та порядку нарахування процентів.

Умовами договору передбачено, що його укладення здійснюється в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, а прийняття позичальником пропозиції про укладення договору відбувається шляхом введення одноразового ідентифікатора. Договором також передбачено накладення кредитодавцем кваліфікованого електронного підпису та направлення примірника укладеного договору до особистого кабінету позичальника.

Отже, укладений сторонами договір відповідає вимогам законодавства щодо письмової форми правочину за умови дотримання передбаченої договором процедури електронної ідентифікації та підписання. Сам по собі факт укладення кредитного договору в електронній формі не свідчить про відсутність між сторонами договірних правовідносин.

При цьому суд враховує, що укладення електронного договору та фактичне надання кредитних коштів є окремими обставинами, кожна з яких підлягає самостійному доказуванню.

Відповідно до пункту 1.6 кредитного договору кредитні кошти перераховуються позичальнику шляхом безготівкового переказу на платіжну картку, реквізити якої зазначені позичальником під час оформлення кредиту. Кредит вважається наданим з дати перерахування коштів на відповідну платіжну картку.

З метою перевірки факту надання кредитних коштів судом було витребувано відповідні докази від Акціонерного товариства «Універсал Банк».

Як убачається з відповіді Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 24 червня 2026 року № БТ/Е-27268, платіжна картка № НОМЕР_1 належить відповідачу ОСОБА_1 , а на зазначену картку у період з 08 лютого 2025 року по 13 лютого 2025 року було зараховано грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, зазначена банківська інформація підтверджує як належність платіжної картки відповідачу, так і фактичне зарахування на неї грошових коштів у сумі, що відповідає розміру кредиту, визначеному договором № 17485-02/2025 від 08 лютого 2025 року.

Отже, суд вважає доведеним факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з моменту отримання кредитних коштів у відповідача виник обов`язок повернути кредит у визначений договором строк та сплатити проценти за користування ним відповідно до погоджених сторонами умов.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає таке.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом установлено, що 19 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу, витяг з реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстру боржників та платіжну інструкцію щодо виконання зобов`язань за договором факторингу.

З витягу з реєстру боржників убачається, що до складу переданих фактору вимог включено право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 17485-02/2025 від 08 лютого 2025 року. У відповідному записі зазначено суму основної заборгованості 10 000,00 грн, заборгованість за процентами 8 100,00 грн та штрафні санкції 5 000,00 грн.

Таким чином, зміст договору факторингу та документів щодо передання реєстру боржників дає суду підстави дійти висновку, що право вимоги за кредитним договором № 17485-02/2025 від 08 лютого 2025 року перейшло від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Відтак позивач набув статусу нового кредитора у відповідному зобов`язанні та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язань у межах обсягу прав, що перейшли до нього від первісного кредитора.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачу було надано кредит у розмірі 10 000,00 грн. Доказів повернення зазначеної суми кредиту повністю або частково матеріали справи не містять.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів.

За таких обставин, з урахуванням підтвердженого факту перерахування кредитних коштів та відсутності доказів їх повернення, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з умовами кредитного договору № 17485-02/2025 від 08 лютого 2025 року процентна ставка за користування кредитом становить 0,90 % від фактичного залишку суми кредиту за кожен день користування кредитом. Строк кредитування визначено тривалістю 120 днів до 07 червня 2025 року.

При цьому суд враховує положення статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки за споживчим кредитом. Погоджена сторонами процентна ставка в розмірі 0,90 % за кожен день користування кредитом не перевищує встановленого законом граничного розміру денної процентної ставки, який підлягав застосуванню на час укладення спірного договору.

Разом із тим право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом обмежується строком кредитування, визначеним договором, якщо інше не встановлено законом або договором у передбаченому законом порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту. Після закінчення такого строку права та інтереси кредитодавця забезпечуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, якщо інше не встановлено законом або договором.

Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 03 березня 2026 року, сума процентів за користування кредитом становить 8 100,00 грн.

Зазначена сума відповідає нарахуванню процентів за 90 днів користування кредитом із розрахунку 0,90 % від суми основного боргу 10 000,00 грн за кожен день користування кредитом, тобто 10 000,00 грн ? 0,90 % ? 90 днів.

Враховуючи, що кредитні кошти були зараховані на платіжну картку відповідача в період з 08 лютого 2025 року по 13 лютого 2025 року, а договірний строк кредитування становив 120 днів до 07 червня 2025 року, нарахування процентів за 90 днів не виходить за межі погодженого сторонами строку кредитування.

Розмір погодженої процентної ставки також не перевищує граничного розміру, встановленого законодавством про споживче кредитування.

За таких обставин суд вважає вимогу про стягнення 8 100,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 000,00 грн суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, зазначеним пунктом передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання зобов`язань за відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як установлено судом, кредитний договір укладено 08 лютого 2025 року, строк його виконання закінчився 07 червня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні.

Отже, з огляду на приписи пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від обов`язку сплачувати неустойку за прострочення виконання грошового зобов`язання за спірним кредитним договором.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 5 000,00 грн задоволенню не підлягає.

При цьому суд зауважує, що зазначений висновок стосується саме штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення, та не впливає на обов`язок відповідача повернути фактично отриману суму кредиту і сплатити договірні проценти за правомірне користування кредитними коштами в межах строку кредитування.

Таким чином, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 10 000,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 8 100,00 грн, що разом становить 18 100,00 грн. У задоволенні вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 000,00 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 18 100,00 грн із заявлених 23 100,00 грн, частка задоволених позовних вимог становить 78,35 %.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 086,12 грн.

Щодо вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг та детальний опис виконаних робіт, відповідно до яких загальна вартість правничої допомоги становить 8 000,00 грн.

Згідно з наданим описом до складу правничої допомоги входили консультація, ознайомлення з кредитною справою та її аналіз, узгодження правової позиції, підготовка позовної заяви та її подання до суду. Загальний зазначений час виконання робіт становить 6,5 години.

Оцінюючи заявлений розмір витрат на правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг досліджених документів, обсяг фактично виконаної представником роботи, час, необхідний для підготовки позовної заяви, ціну позову, а також те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З огляду на наведене суд вважає підтвердженим факт надання позивачу правничої допомоги у зв`язку з розглядом цієї справи, а заявлений розмір витрат таким, що підлягає розподілу між сторонами з урахуванням результату розгляду позову та принципу пропорційності.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 6 268,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 274279 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 17485-02/2025 від 08 лютого 2025 року в розмірі 18 100 (вісімнадцять тисяч сто) гривень 00 копійок, з яких 10 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 8 100,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 086 (дві тисячі вісімдесят шість) гривень 12 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 268 (шість тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 13 листопада 2026 року.

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141475085 ?

Документ № 141475085 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141475085 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141475085 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141475085 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141475085, Вінницький міський суд Вінницької області

Судове рішення № 141475085, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141475085 відноситься до справи № 127/18419/26

Це рішення відноситься до справи № 127/18419/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141475067
Наступний документ : 141475093