Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 545/569/24
Провадження № 6/545/339/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.11.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Стрюк Л.І.
з участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава заяву представника ОСОБА_1 адвоката Марченко Галини Іванівни про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 травня 2025 року, зміненого постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» про визнання договору відступлення прав вимоги недійсним,-
В С Т А Н О В И В :
Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Деал Фінанс Груп» про визнання договору відступлення прав вимоги недійсним задоволено частково. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №24/0/22-А від 25.12.2021 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Деал Фінанс Груп» в частині, що стосується ОСОБА_1 та договір відступлення прав за договором забезпечення договір передачі прав за іпотечним кредитом від 25.01.2022 року №167, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А., у частині, що стосується прав і обов`язків ОСОБА_1 .
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником адвокатом Марченко Галиною Іванівною задоволено. Заочне рішення Полтавського районного суду від 14 травня 2025 року змінено, виклавши його резолютивну частину наступним чином: «Визнати недійсним договір відступлення права вимоги №24.01.22-А від 25 грудня 2021 року, що укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» та договір відступлення прав за договором забезпечення Договір передачі прав за іпотечним договором від 25 січня 2022 року №167, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А.». В іншій частині рішення залишено без змін.
23.10.2026 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Марченко Г.І. надійшла заява про встановлення способу виконання судового рішення, а саме виконання рішення здійснити у спосіб вилучення запису з Державного реєстру прав від 25.01.2022, що внесений заявою про внесення змін до Державного реєстру прав, приватним нотаріусом Харченко І.А. та яким змінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Гріп» на ОСОБА_2 , як зазначено у рішенні державного реєстратора №83002137 від 26 січня 2026 року та рішенні №83002241 від 26 січня 2026 року.
В обґрунтування поданої заяви, представник заявника посилалася на те, що постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 545/569/24 було змінено рішення суду першої інстанції та визнано недійсними два ключові правочини, на підставі яких ОСОБА_2 набув статусу іпотекодержателя: це Договір відступлення права вимоги № 24.01.22-А від 25 грудня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Деал Фінанс Груп» та Договір передачі прав за іпотечним договором від 25 січня 2022 року № 167, посвідчений приватним нотаріусом Харченко І.А.
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора із заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з метою виключення ОСОБА_2 з реєстру як особи, яка більше не є іпотекодержателем за договором.
Державний реєстратор Даценко Л. ухвалила два рішення про залишення заяви без руху від 26 січня 2026 року (№ 83002137 та № 83002241). У своїх рішеннях реєстратор послалася на ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та вказала на ланцюг попередніх реєстраційних дій, а саме: 25.12.2019 року приватним нотаріусом Ковальчук С.П. зареєстровано обтяження на користь АТ «Альфа-Банк» та 25.01.2022 року приватним нотаріусом Харченко І.А. внесено зміни щодо заміни іпотекодержателя з АТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Деал Фінанс Груп». Того ж дня (25.01.2022 року) приватним нотаріусом Харченко І.А. внесено наступні зміни замінено ТОВ «Деал Фінанс Груп» на ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи залишення заяв без руху, державний реєстратор прямо зазначила, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав та їх обтяжень, оскільки у постанові Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 545/569/24 не встановлено спосіб виконання рішення суду.
Зважаючи на те, що судове рішення про визнання договорів недійсними без чіткої вказівки на конкретну реєстраційну дію є неможливим для фактичного виконання органами державної реєстрації, єдиним ефективним шляхом реалізації постанови апеляційного суду та припинення прав кредитора ОСОБА_2 є встановлення судом конкретного способу її виконання шляхом вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису від 25.01.2022 року, внесеного приватним нотаріусом Харченко І.А. щодо заміни ТОВ «Деал Фінанс Груп» на ОСОБА_2 .
У судове засідання заявник сторони, будучи належним чином повідомленими не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили.
Відповідно до частини третьої статті 435 Цивільного процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про встановлення або зміну способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
З огляду на положення частини третьої статті 435 та частини другої статті 247 ЦПК України, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній матеріалів.
За приписами ст.124, ч.3 ст.129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України та статті 18 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно з частинами першою та третьою статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Проаналізувавши доводи заяви представника заявника та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.
Вихід за межі процесуальних повноважень при встановленні чи зміні способу виконання рішення
Як неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду та Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (зокрема у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17, від 16 січня 2019 року у справі № 755/15479/14-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 201/11420/14-ц, від 16 лютого 2022 року у справі № 755/12084/16-ц), під встановленням або зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі об`єктивної неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом, однак без зміни при цьому суті самого судового рішення та без виходу за межі вирішених позовних вимог.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 545/569/24 вирішено позовні вимоги про визнання недійсними договору відступлення права вимоги № 24.01.22-А від 25 грудня 2021 року та договору передачі прав за іпотечним договором від 25 січня 2022 року № 167. За своєю правовою природою судове рішення про визнання правочинів недійсними не є рішенням про присудження (зобов`язання вчинити певні дії чи стягнення) і не потребує примусового виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Вимоги щодо проведення чи скасування реєстраційних дій у межах справи № 545/569/24 не заявлялися та судами по суті не розглядалися. Встановлення на стадії виконання рішення такого способу його реалізації як вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, фактично призведе до ухвалення нового рішення по суті спору та доповнення резолютивної частини постанови апеляційного суду, що прямо суперечить приписам статті 435 ЦПК України.
Неналежний спосіб захисту права
Заявник просить встановити спосіб виконання судового рішення у вигляді «вилучення запису з Державного реєстру прав від 25.01.2022 року», внесеного приватним нотаріусом Харченко І.А.
Водночас, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05 грудня 2019 року № 340-IX (з 16 січня 2020 року), статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі Закон № 1952-IV) викладено у новій редакції, якою виключено такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування або вилучення запису про проведену державну реєстрацію права чи обтяження.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону (за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) та від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17 сформулювала сталий правовий висновок про те, що вимога про скасування чи вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є неефективним та не передбаченим чинним законом способом захисту, а отже, судове рішення не може виконуватися у спосіб, який суперечить вимогам Закону № 1952-IV.
Самодостатність судового рішення про визнання документів недійсними
Згідно з абзацами другим та третім частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.
Отже, чинне законодавство визначає судове рішення про визнання недійсними правочинів (договору відступлення права вимоги та договору передачі прав за іпотечним договором), на підставі яких відбулася державна реєстрація зміни іпотекодержателя, самостійною та достатньою підставою для проведення державним реєстратором реєстраційних дій щодо припинення прав та обтяжень набувача за недійсним правочином і відновлення попереднього реєстраційного стану без необхідності зазначення в резолютивній частині рішення суду окремої вказівки про вилучення чи скасування запису.
Посилання заявника на рішення державного реєстратора Даценко Л. від 26 січня 2026 року № 83002137 та № 83002241 про залишення заяв без руху не свідчить про об`єктивну неможливість виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року, оскільки неправомірна відмова чи бездіяльність державного реєстратора підлягають оскарженню у встановленому законом порядку (до Міністерства юстиції України або в порядку адміністративного судочинства), а не шляхом зміни способу виконання судового рішення у цивільній справі.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви представника заявника про встановлення (зміну) способу виконання судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 18, 258, 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 про встановлення (зміну) способу виконання судового рішення у цивільній справі № 545/569/24 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Л. І. Стрюк
Судове рішення № 141471370, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 545/569/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: