Єдиний державний реєстр судових рішень 465/864/24
6/465/396/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Баран О.І.,
за участі секретаря судових засідань Федів Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 18.12.2024 у цивільній справі №465/864/24 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-
в с т а н о в и в:
На розгляді Франківського районного суду м. Львова перебувала указана позовна заява про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18.12.2024 позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання в розмірі 7355,98 грн, компенсовано Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» 3028,00 грн судового збору за рахунок держави.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16.10.2025 рішення Франківського районного суду м. Львова від 18.12.2024 залишено без змін, а апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_1 без задоволення.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 09.03.2026 ОСОБА_1 відстрочено виконання рішення у справі №465/864/24 на строк один рік, а саме до 16.10.2026 року.
15 жовтня 2026 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про розстрочення виконання цього ж рішення від 18.12.2024.
Судові засідання призначалися неодноразово.
У судове засідання, призначене на 13.11.2026, сторони не з`явились.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов таких висновків.
Заява обґрунтована неможливістю виконання рішення суду за станом здоров`я, та обмеженням життєдіяльності та критичним матеріальним становищем.
На підтвердження указаних обставин заявником додано:
- довідку серії ЛВА-1 148179 про наявність другої групи інвалідності загального захворювання;
- висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №699;
- довідку про доходи з квітня по вересень 2026 року;
- огляд сімейного лікаря від 25.06.2026р.
Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (пункт 9 частини 3статті 129 Конституції України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст. 18 ЦПК України).
Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується зокрема на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Пунктами 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, вказано, що:
«44. Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
45. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
46. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
47. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом».
Вирішуючи питання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.
Аналіз змісту наведених конституційних положень та законодавчих норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можливе лише за наявності виняткових обставин, що роблять виконання рішення суду неможливим або значно утрудненим у певний період часу, доведених належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Постановляючи ухвалу від 09.03.2026 про відстрочення виконання судового рішення судом враховано те, що заявник є інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу, встановленої 07.05.2002 року (безтерміново), проживає разом з сином, за рівнем обмеження життєдіяльності: обмеження самообслуговування, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку, потребує постійного догляду.
При цьому, як випливає зі змісту ст.435 ЦПК України, особа має право звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
Судом ОСОБА_1 надано час, протягом якого був відсутній обов`язок здійснювати платежі, який мав бути використаний для підготовки до повного розрахунку в майбутньому.
Законодавством не передбачено право особи повторно звернутися із відповідною заявою в порядку ст.435 ЦПК України.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 18.12.2024 у цивільній справі №465/864/24 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення тексту ухвали 13.11.2026 року.
Суддя: Баран О.І.
Судове рішення № 141466877, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/864/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: