Ухвала суду № 141463793, 12.11.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
398/4879/25
Номер документу
141463793
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №: 398/4879/25провадження №: 2/398/400/26

УХВАЛА

Іменем України

"12" листопада 2026 р. місто Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Петренко С.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Клочко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», АТ «УКРСИББАНК», Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

04.08.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суду з позовною заявою до АТ «УКРСИББАНК», Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна.

В обґрунтування представник позивача вказував, що у Заводському відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходилось виконавче провадження АСВП: 22538949, відкрите на підставі виконавчого листа №2-1037-10 від 08.07.2010р., виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»: 309 360.30грн.- заборгованості; 45 456.05 грн. - заборгованості по простроченим відсоткам; 314.14 грн. пені; 4 536.44 грн. пені; 1700 грн. - судового збору; 120 грн. ІТЗ. На адресу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)було надіслано адвокатський запит вих. №12/03 від 12. 03.2025р. про надання інформації та копій документів щодо стану вказаного виконавчого провадження. 25.11.2011р. надано відповідь на вказаний запит, в якому зазначено, що державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п.2ч.1ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999р. №606-XIV (зі змінами). Станом на 25.03.2025р. заборгованість за вказаним виконавчим провадженням з урахуванням боргу, виконавчого збору та витрат на виконавче провадження складає 398 004.62грн. Згідно інформаційної довідки з Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту наявне обмеження №11057981 від 11.04.2011р. накладено на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , згідно постанови про арешт майна боржника №б/н від 11.04.2011, виданої Заводським ВДВС Дніпродзержинського МУЮ. У вказаному листі Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) також зазначив, що надати більш детальну інформацію не має можливості у зв`язку з тим, що відповідно до п. 9.9 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» (у редакції від 25.12.2008р. №2274/5 (із змінами) строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративних стягнень, строк зберігання яких становить 1рік.

Враховуючи вищевикладене, просить суд ухвалити рішення, яким скасувати арешт із усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений в межах виконавчого провадження № 22538949, відкритого у Заводському відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно виконавчого листа №2-1037-10 від 08.07.2010р.

В подальшому 09.06.2026 року представник позивача надав додаткові пояснення по справі. Відповідно до яких, вказує, що 22.02.2026р. представник АТ «Дельта Банк» звернувся із заявою про залучення до участі у справі та заміну процесуального правонаступника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», а саме просить: 1) залучити до участі у справі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області № 398/4879/25 у якості правонаступника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» (ідентифікаційний код 41361814), вулиця Панаса Мирного, будинок 28-А, офіс 151, місто Київ, 01011).; 2). замінити у справі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області№ 398/4879/25 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» (ідентифікаційний код 41361814), вулиця Панаса Мирного, будинок 28-А, офіс 151, місто Київ, 01011).

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2026 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕНТ».

Так, обґрунтовуючи свою позицію третя особа посилається на висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11, згідно якого зроблено висновок, що законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків. Вказана позиція Верховного Суду суду є беззаперечною. Однак: по-перше, Постановою від 14 травня 2025 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу задовольнила частково, а справа № 2/1522/11652/11 передана на новий розгляд до суду першої інстанції; по-друге, зразкова справа Верховного Суду має суттєві відмінності від даної справи № 398/4879/25, оскільки обґрунтовуючи позовні вимоги про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , остання обґрунтовує їх не фактом поверненням виконавчого документу стягувачу, а виходячи із положень п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" № 4213-IX від 02.06.2016р.(Чинний), яким передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Тобто, Закон визначає самостійну підставу закінчення виконавчого провадження.Згідно окремої думки суддів Великої Палати Верховного Суду Ступак О. В., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С. до цієї ж постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24), що викладена у «СУДОВА ПРАКТИКА від 28.07.2025р.)вказано: П. 67. Втручання у права має відповідати вимогам співмірності. Співмірність означає, що характер та обсяг втручання держави у права має бути не метою, а засобом для захисту необхідного суспільного блага. Таке тлумачення не повинно бути самоціллю, воно має бути необхідним, безальтернативним та достатнім, а не надмірним. Співмірність є найбільш складним критерієм для вирахування та встановлення. Обмеження прав часто є законним і відповідає легітимній меті, але характер такого обмеження є надмірним. У п. 75 зазначено, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови, коли немає виконавчого провадження та майнових претензій з боку кредитора, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. У п. 74 вказано: «… коли бракує будь-якої можливості відновити виконавче провадження, відпадає і сама правова мета збереження арешту». П. 76. Подібного підходу притримується Верховний Суд у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц. (провадження № 61-12997св21), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21). Крім того, у п. 77 судді вказали, що врахувавши усталену практику ЄСПЛ, яка є обов`язковою для застосування національними судами, вважаємо, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, коли немає актуального виконавчого провадження та можливості продовження виконання судового рішення у примусовому порядку, призводить до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. П. 81 вказує на те, що враховуючи встановлені у справі обставини, а саме: відсутність відкритих виконавчих проваджень та фактичних майнових претензій стягувача (кредитора) до заявниці (у матеріалах справи немає заперечень Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»), вважають, що наявність протягом тривалого часу арешту, накладеного державним виконавцем на усе майно заявниці, без об`єктивної та передбачуваної можливості поновлення виконавчих проваджень за виконавчими листами, які повернуті, є невиправданим втручанням у її право на мирне володіння майном. Тож, враховуючи вказану думку суддів Великої Палати Верховного Суду, а також враховуючи, що довготривалй арешт на майно ОСОБА_1 збережено без відкритих виконавчих проваджень, відсутні фактичні майнові претензії стягувача (АТ «Укрсиббанк»), наявні всі ознаки невиправданого втручанням у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, а тому просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

15.09.2025 року від АТ «УКРСИББАНК» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить залучити до справи ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», у зв`язку з тим, що АТ «УКРСИББАНК» не є особою, що порушила права позивача своєю бездіяльністю, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

10.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Фатовенка О.О. надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК».

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.01.2026 року залучено як співвідповідача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» (місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 36-Б).

26.02.2026 року від ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» надійшла заява про залучення до участі у справі в якості правонаступника ПАТ «Дельта банк» - ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» та залучити останнього в якості відповідача.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.06.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Фатовенко О.О. у судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. До початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» у судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, надав клопотання про залучення до участі у справі та заміну, а самк просить суд залучити до участі у справі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області № 398/4879/25у якості правонаступника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» (ідентифікаційний код 41361814) та замінити у справі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області№ 398/4879/25 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» (ідентифікаційний код 41361814). В обґрунтування вказував, що ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2026 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк»), як правонаступника АТ «УкрСиббанк» за Кредитним договором № 11251558000 від 28.05.2008р., укладеним з ОСОБА_3 , та похідним від нього договором поруки, укладеним 28.05.2008р. з ОСОБА_2 . Предметом позову у даній цивільній справі є вимоги про зняття арешту, накладеного органом державної виконавчої служби в рамках примусового виконання Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від08.07.2010р. у справі № 2-1037/10 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованості за вказаним вище кредитним договором. З огляду на викладене вище, повідомляємо Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області про наявність підстав для залучення до участі у справі заміни АТ «Дельта Банк» його процесуальним правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» (ідентифікаційний код 41361814), виходячи з наступного. Двадцять восьмого травня 2008р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11251558000, з метою забезпечення виконання зобов`язань за яким того ж дня між ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 08.07.2010р. у справі № 2-1037/10 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованості за вказаним вище кредитним договором, на примусове виконання якого видано відповідний виконавчий лист, який 01.11.2011р. було направлено АТ «УкрСибабанк» до Заводського ВДВС м. Дніпродзержинська. 08 грудня 2011 року на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, ПАТ «УкрСиббанк» відступило, а ПАТ «Дельта Банк» прийняло права вимоги по усім кредитним та забезпечувальним договорам укладеними між банком та фізичними особами, у тому числі за вказаними вище кредитним договором та похідним від нього договором поруки. Другого березня 2015 року на підставі Постанови Правління Національного банку України № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 про запровадження тимчасової адміністрації в Банку з 03.03.2015 та призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації. У відповідності з рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 № 71 від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації продовжувались до 02.09.2015р. та 02.10.2015р., відповідно. На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб було прийнято Рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора Банку», згідно з якими відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» строком з 05.10.2015 по 04.10.2017 призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк». У відповідності з Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 619 від 20.02.2017р. продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки до 04.10.2019р., а також повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк». У подальшому, на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04 квітня 2019 року № 772 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» строком на один рік з 05 жовтня 2019 року до 04 жовтня 2020 року включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені вказаним Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному цим Законом. Згідно з Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1724 від 24.09.2020р. та від 25.02.2021р. № 194 продовжено строк управління активами АТ «Дельта Банк» та повноважень ліквідатора на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продаж майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів. Отже, з 06.08.2020р. Новим кредитором та правонаступником АТ «Дельта Банк» за Кредитним договором № 11251558000 від 28.05.2008р., укладеним з ОСОБА_3 , та похідним від нього договором поруки, укладеним 28.05.2008р. з ОСОБА_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 41361814).

Представник відповідача АТ «УКРСИББАНК» у судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, останній скористався своїм правом та надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування вказував, що 28 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11251558000, відповідно до умов якого Позичальник отримав кредит в розмірі 38 800 доларів США зі строком повернення 28 травня 2029 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 28 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобов`язалась відповідати за невиконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором. З доданих до позовної заяви доказів вбачається, що ОСОБА_4 в подальшому змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». 8 липня 2010 року рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська по справі № 2-1037/10 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (Позивача по справі № 398/4879/25) була стягнута солідарно заборгованість за Кредитним договором. 20 жовтня 2010 року судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_3 309360,30 грн. заборгованості за кредитом, 45456,05 грн. заборгованість по простроченим відсоткам, 314,14 грн. та 4536,44 грн. пеня, 1700 грн. судовий збір та 120 грн. ІТЗ. 1 листопада 2011 року виконавчий лист про стягнення боргу з ОСОБА_4 було надіслано банком до Заводського ВДВС м. Дніпродзержинська, 4 листопада 2011 рок відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого документа. 25 листопада 2011 року Відповідачем-2 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу АТ «УКРСИББАНК» у зв`язку з відсутністю у боржника майна та грошових коштів, на які б можна було звернутися стягнення (пункт 2 ч. 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент винесення вказаної постанови), виконавчий лист було повернуто до банка. В подальшому вказаний виконавчий документ банком до стягнення не пред`являвся, т.я. 8 грудня 2011 року АТ «УКРСИББАНК» відступив права кредитора за Кредитним договором Публічному акціонерному товариству «Дельта банк». Пунктом 1.1. вказаного договору визначено поняття «право вимоги» - означає всі права вимоги Продавця в якості Кредитодавця по відношенню до Позичальників, а також права вимоги до Осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення. Таким чином, АТ «УКРСИББАНК» з вказаної дати втратив і права стягувача за виконавчим листом по справі № 2-1037/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , відповідно, права стягувача за вказаним виконавчим листом набув новий кредитор АТ «ДЕЛЬТА БАНК». Враховуючи викладене, вважаємо, що для ухвалення рішення істотне значення має інформація про наявність/відсутність непогашеної заборгованості Позивача перед новим кредитором, задоволення позову можливе лише за умови, що Позивач доведе факт її відсутності. За таких обставин АТ «УКРСИББАНК» вважає за необхідне просити суд залучити Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» до розгляду справи в якості третьої особи на боці Відповідача, т.я. рішення по справі, що розглядається, може вплинути на права та обов`язки вказаної юридичної особи (зняття арешту спричинить неможливість звернення стягнення на майно боржника Позивача по справі). Вказане свідчить, що АТ «УКРСИББАНК» не є особою, що порушувала права позивача своєю бездіяльністю, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог саме до АТ «УКРСИББАНК».

Представник відповідача Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» у судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, надав пояснення по справі, відповідно до яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вказував, що Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, 25 листопада 2011 року Відповідачем-2 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу АТ «УКРСИББАНК» у зв`язку з відсутністю у боржника майна та грошових коштів, на які б можна було звернутися стягнення (пункт 2 ч. 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент винесення вказаної постанови). Позивач вважає, що вказана обставина є підставою для знаття арешту з її майна. Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За приписами п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. У контексті розгляду та вирішення цієї судової справи вважаю що необхідно звернутися до висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11. У п. 87 зазначеної постанови Велика Палата зробила наступні висновки: Законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків. Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII ).

Суд, з урахуванням наданих пояснень, після дослідження матеріалів справи, вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №414413337 від 20.02.2026 року, вбачається, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, площею 0,9976 та наявне обмеження №11057981 від 11.04.2011р. накладено на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , згідно постанови про арешт майна боржника №б/н від 11.04.2011, виданої Заводським ВДВС Дніпродзержинського МУЮ.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 , остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про одруження, ОСОБА_8 , 09.08.2002 року уклав шлюб з ОСОБА_7 , та останній після шлюбу надано прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_3 .

Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , розірвано, останній після розірвання шлюбу залишено прізвище « ОСОБА_9 ».

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 ОСОБА_10 14.03.2017 року уклав шлюб з ОСОБА_4 , та останній після шлюбу надано прізвище « ОСОБА_11 ».

Відповідно до свідоцтва про шлюб, ОСОБА_12 06.04.2024 року уклав шлюб з ОСОБА_6 , та останній після шлюбу надано прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_6 .

Відповідно до листа, наданого начальником відділу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що згідно перевірки Автоматизованої системи виконавих проваджень встановлено, що на примусовому виконанні у відповідному відділі перебувало виконавче провадження боржником за яким є ОСОБА_1 та рішення за яким не виконано, а саме: виконавче провадження АСВП: 22538979 згідно виконавчого листа 2-1037-10 від 08.07.2010 року виданого Заоводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення солідарно з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 309360,30 грн. заборгованість; 45 456.05 грн. заборгованості по простроченим відсоткам; 314.14 грн. пені; 4 536.44 грн. пені; 1700 грн. судового збору; 120 грн. ІТЗ.

25.11.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Станом на 25.03.2025 року заборгованість за виконавчим провадженням АСВП: 22538979 з урахуванням боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складає 398004,62 грн.

Відповідно до виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, АТ «УКРСИББАНК» відступив права кредитора за Кредитним договором Публічному акціонерному товариству «Дельта банк». Пунктом 1.1. вказаного договору визначено поняття «право вимоги» - означає всі права вимоги Продавця в якості Кредитодавця по відношенню до Позичальників, ……, а також права вимоги до Осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення. Таким чином, АТ «УКРСИББАНК» з вказаної дати втратив і права стягувача за виконавчим листом по справі № 2-1037/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , відповідно, права стягувача за вказаним виконавчим листом набув новий кредитор АТ «ДЕЛЬТА БАНК».

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).

Так, відповідно до рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 08.07.2010 року, позов ПАТ «УкрСИББАНК» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСИББАНК» 309360,30 грн. заборгованість; 45 456.05 грн. заборгованості по простроченим відсоткам; 314.14 грн. пені; 4 536.44 грн. пені; 1700 грн. судового збору; 120 грн. ІТЗ.

Отже, позивач є боржником у виконавчому провадженні, а оспорюваний арешт накладено державним виконавцем під час виконання вироку суду в частині конфіскації майна.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено коло справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, за винятком справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» з позовом про визнання права власності на арештоване майно та зняття з нього арешту може звернутися особа, яка вважає, що це майно належить їй, а не боржникові.

Натомість ОСОБА_1 звернулася за захистом, як боржник, яка просить зняти арешт із власного майна. Спір щодо належності арештованого майна іншій особі у цій справі відсутній. За змістом заявлених вимог позивач оспорює подальше збереження обмежень, застосованих державним виконавцем під час примусового виконання судового рішення.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі №712/12136/18 сформульовано висновок, що боржник не може пред`являти цивільний позов про зняття арешту з його майна, оскільки для нього законом передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця у відповідному процесуальному порядку.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справа №2-2744/2010 від 12.08.2026 року, зроблено такі висновки, що Касаційний суд вже вказував, що:

- боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19));

- судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у спеціальному порядку, передбаченому для цього законодавством, а не у позовному провадженні. Такий підхід до застосування норм є усталеним і був передбачуваним для позивача (див. пункт 19.2. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справа № 541/1409/22 (провадження № 61-18020св23)).

Разом із тим нормою пункту 16 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції від 01 листопада 2022 року) визначено, що у разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення, знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Таким чином, судом встановлено, що позивач фактично була боржником у виконавчому провадженні, так як була власником майна на момент накладення арешту на її частку 63/200 будинку, а отже не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Стаття 447 ЦПК України регулює судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених відповідно до цього Кодексу. У цій справі арешт накладено під час виконання вироку в частині конфіскації майна.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України до юрисдикції адміністративних судів віднесено публічно-правові спори з суб`єктами владних повноважень щодо їхніх рішень, дій або бездіяльності, крім випадків, коли законом установлено інший порядок судового провадження.

Частина перша статті 287 КАС України передбачає право учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду, якщо вони вважають, що рішеннями, діями або бездіяльністю виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а інший порядок судового оскарження законом не встановлений.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №383/493/18 визначено, що вимоги боржника щодо зняття арешту, накладеного державним виконавцем на виконання вироку в частині конфіскації майна, належать до адміністративної юрисдикції. Кримінальне процесуальне законодавство не встановлює спеціального порядку оскарження таких рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі №357/2157/23, у якій боржник оспорював збереження арешту майна, накладеного державним виконавцем на виконання вироку в частині конфіскації, після повернення виконавчого документа стягувачу. Верховний Суд скасував судові рішення про відмову в задоволенні скарги та закрив провадження, зазначивши, що відповідні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У цій справі ОСОБА_1 звернулася, як боржник із вимогою про зняття арешту, накладеного державним виконавцем на виконання рішення суду. Повернення виконавчого документа стягувачу та відображення в АСВП стану виконавчого провадження, як завершеного не змінюють характеру спірних правовідносин і порядку судового захисту.

Таким чином, заявлені вимоги, обґрунтовані збереженням арешту, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Повернення виконавчого документа стягувачу не змінює характеру спірних правовідносин та належної судової юрисдикції.

За пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України позивачу належить роз`яснити, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене провадження у справі підлягає закриттю з роз`ясненням позивачу права звернутися до належного адміністративного суду. При цьому суд не вирішує по суті питання законності збереження арешту та наявності підстав для його зняття.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачений судовий збір у разі закриття провадження з цієї підстави може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 19, 255, 256, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», АТ «УКРСИББАНК», Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» про зняття арешту з майна закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО

Часті запитання

Який тип судового документу № 141463793 ?

Документ № 141463793 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141463793 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141463793 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141463793 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141463793, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Судове рішення № 141463793, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141463793 відноситься до справи № 398/4879/25

Це рішення відноситься до справи № 398/4879/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141463792
Наступний документ : 141463796