Ухвала суду № 141459532, 13.11.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
489/9528/24
Номер документу
141459532
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 489/9528/24

Провадження №4-с/489/34/26

УХВАЛА

13 листопада 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Бородіною В.Ю.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Інгульський відділ ДВС), зобов`язання вчинити певні дії, повернення неправомірно стягнутих коштів,

встановив:

В жовтні 2026 року ОСОБА_1 із застосуванням системи "Електронний суд" звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зобов`язання вчинити певні дії, повернення неправомірно стягнутих коштів.

В обґрунтування скарги посилався на те, що ОСОБА_1 був божником у виконавчому провадженні № 91819871 з виконання виконавчого листа № 489/9528/24(2/489/2410/25), виданого 04.02.2026 Інгульським районним судом м. Миколаєва про стягнення з нього на користь МКП «Миколаївводоканал» заборгованості у розмірі 7 391,70 грн. та 545,77 грн. судового збору.

09.09.2026 старший державний виконавець Пахомова В. А. за заявою стягувача відкрила це виконавче провадження та цього ж дня винесла постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.

Але, заборгованість скаржник сплатив добровільно, до відкриття виконавчого провадження, а саме: 28.08.2026 сплатив суму 7 391,70 грн. та 08.09.2026 2 422,40 грн., що загалом є сумою заборгованості за рішенням суду та судових витрат, що підлягали стягнення із скаржника та ОСОБА_2 .

Про добровільне виконання рішення суду Шевченко Є.Л. повідомив відділ ДВС так 10.09.2026 через електронну пошту, проте лише 17.09.2026 старший державний виконавець Соболєв А.Є. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 81919871. Підставою в постанові названо лише повідомлення стягувача від 16.09.2026 про сплату боргу до відкриття провадження.

Також 17.09.2026, виконавець виніс постанову про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження № 81919871 у сумі 370,00 грн., а 18.09.2026 на підставі цієї постанови відкрив виконавче провадження № 82003928 про стягнення цієї суми, тобто фактично виділивши витрати виконавчого провадження в окреме провадження.

У ВП № 82003928 знову винесено постанову про розмір мінімальних витрат на ті самі 370,00 грн. Скаржник зазначає, що відділ ДВС намагається стягнути з нього витрати виконавчого провадження у сумі 740,00 грн.

21.09.2026 скаржник звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із запитом, у якому просив, зокрема: надати копії всіх постанов у ВП № 81919871 та ВП № 82003928; надати детальний розрахунок витрат по кожній позиції (кількість, ціна, підстава) та документи, що підтверджують фактично понесені витрати, поштові реєстри, квитанції, накладні, підставу плати за АСВП (69 грн.), а також обґрунтування витрат на канцтовари, виготовлення, роздрукування та направлення постанов, зокрема постанови про закінчення провадження; роз`яснити правову підставу стягнення витрат з боржника, який погасив борг до відкриття провадження; пояснити, чому провадження закінчено лише 17.09.2026 і чому в двох провадженнях визначено однакові 370,00 грн. Станом на час подачі скарги розрахунку витрат і жодного з цих документів скаржнику не надано.

Також ОСОБА_1 посилається, що державним виконавцем безпідставно було стягнуто з нього у виконавчому провадженні № 82003928 кошти у розмірі 254,18 грн.

Посилаючись на вказане та незаконність дій державних виконавців скаржник Шевченко Є.Л просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського відділу ДВС Соболєва А.Є. щодо винесення 17.09.2026 постанови про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження № 81919871 у розмірі 370,00 грн. та скасувати її;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського відділу ДВС Соболєва А.Є. щодо винесення 18.09.2026 постанови про відкриття виконавчого провадження № 82003928 та скасувати її;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського відділу ДВС Соболєва А.Є. щодо винесення 18.09.2026 постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 82003928 та скасувати її;

- зобов`язати державного виконавця зняти арешт з коштів боржника, накладений постановою від 09.09.2026 по виконавчому провадженні № 81919871, а також скасувати інші заходи примусового виконання щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 82003928;

- повернути неправомірно стягнуті кошти у розмірі 254,18 грн.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2026 вказану скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, витребувано у відділу дві копії виконавчих проваджень № 81919871 та № 82003928.

20.10.2026 від представника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу, згідно якого він просить суд відмовити в її задоволенні. Вказував на те, що виконавець діяв у повній відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Також зазначив, що підстави для скасування арешту з майна боржника та повернення боржникові стягнутих коштів у розмірі 254,18 грн. відсутні.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився. Від нього 13.11.2026 надійшла заява про розгляд скарги без його участі, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив скаргу задовольнити.

Представник Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали скарги, цивільної справи, судом встановлено наступне.

Згідно рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29.08.2025 по справі 489/9528/24 (провадження № 2/489/2410/25) було стягнуто стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення та абонентської плати за період з 01.03.2012 по 01.11.2024 в сумі 3 144,38 грн. та 545,77 грн. судового збору. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення та абонентської плати за період з 01.03.2012 по 01.11.2024 в сумі 10 814,32 грн. та 1 876,63 грн. судового збору.

Однак постановою Миколаївського апеляційного суду від 11.11.2025 рішення Інгульського районного суду міста Миколаєва від 29.08.2025 в частині способу стягнення боргу змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь Миколаївського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість у розмірі 7 391,70 грн. за період з березня 2012 року по 1 вересень 2018 року; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Миколаївського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість у розмірі 6 567,00 грн. за надані послуги за період з 1 вересня 2018 року по 1 листопада 2024 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

На виконання вказаних рішень судом 04.02.2026 було видано два виконавчі листи, які пред`явлено стягувачем до виконання.

Спочатку на виконанні у Інгульського відділу ДВС перебувало виконавче провадження № 81919871 з примусового виконання виконавчого листа № 489/9528/24(2/489/2410/25) виданого 04.02.2026 Інгульським районним судом міста Миколаєва з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь Миколаївського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість у розмірі 7391,70 грн. за період з березня 2012 року по 1 вересень 2018 року та 545,77 грн. судового збору.

Зокрема, 09.09.2026 старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС Пахомовою В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81919871.

Того ж дня державним виконавцем Пахомовою В.А. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 370,00 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 793,75 грн.

Крім того, 09.09.2026 державним виконавцем Пахомовою В.А. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 9 101,22 грн.

11.09.2026 на електронну пошту Інгульського відділу ДВС надійшла заява від ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження з електронними копіями квитанцій від ОСОБА_1 , зокрема:

- Квитанція 1. Відправник: ШЕВЧЕНКО ЄВГЕН ЛЕОНІДОВИЧ Код відправника: Банк відправника: АТ "А - БАНК" Код банку: 307770 ЄДРПОУ банку: 14360080 Код квитанції: 2442-6712-9794-0161 Ідентифікатор переказу (UETR): 9bace38bf1cd-4164-bd50-7d45d42067e9 Сплачено: 2026-09-08 18:38:46 Дата валютування: 2026-09-08; Рахунок відправника: НОМЕР_1 Одержувач: ОКП ВОДОКАНАЛ Банк одержувача: ПАТ "Банк Восток" ЄДРПОУ: 31448144 Рахунок одержувача: UA343071230000026009020731904 Призначення платежу: відшкодування судових витрат за судовим рішенням 489/9528/24 від 11.12.25 р ОСОБА_1 Сума: 2422.40 Сума комісії: 0.00.

- Квитанція 2. Відправник: ШЕВЧЕНКО ЄВГЕН ЛЕОНІДОВИЧ Код відправника: 3046000498 Банк відправника: АТ "А - БАНК" Код банку: 307770 ЄДРПОУ банку: 14360080 Код квитанції: 2431-4245-6717-0929 Ідентифікатор переказу (UETR): bb1fac97-2b80-4f1a-9fac-972b801f1aa5 Сплачено: 2026-08-28 11:47:24 Дата валютування: 2026-08-28 Рахунок відправника: НОМЕР_2 Одержувач: ОКП ВОДОКАНАЛ Банк одержувача: АТ "ВСТ БАНК" Код банку: 307123 ЄДРПОУ: 31448144 Рахунок одержувача: НОМЕР_3 Призначення платежу: сплата боргу згідно рішення суду справа 489/9528/24 від 11.12.25 Сума: 7391.70 Сума комісії: 0.00.

Також 15.09.2026 до Інгульського відділу ДВС надійшла заява від стягувача МКП «Миколаївводоканал» про закриття виконавчого провадження, у якій зазначено про повну сплату заборгованості 08.09.2026.

17.09.2026 відповідно до вимог п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС Соболєвим А.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення суду, зокрема до відкриття виконавчого провадження на підставі повідомлення стягувача, про що зазначено у тексті цієї постанови.

Однак в цей же день державним виконавцем Соболєвим А.Є. у ВП № 81919871 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 370,00 грн.

На підставі постанови № 81919871, виданої 17.09.2026 Інгульським відділу ДВС Соболєвим А. Є. відкрито виконавче провадження № 82003928.

Також 18.09.2026 державним виконавцем Соболєвим А. Є. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 370,00 грн. та постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 82003928.

При цьому 05.10.2026 вже на час подачі скарги державним виконавцем Соболєвим А.Є. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме встановлено, що в описовій частині постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження допущено наступні арифметичні щодо розміру мінімальних витрат та постановлено: 1. Внести виправлення до документу Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 18.09.2026, а саме в описовій частині: - «Копія в/д - 0,27» грн. на «Копія в/д - 0,00 грн.»; - «Виготовлення постанови про відкриття (6 листів) - 1,62 грн.» на «Виготовлення постанови про відкриття (4 листів) 1,08 грн.»; - «Вартість направлення відкриття - 96,00 грн.» на «Вартість направлення відкриття - 48,00 грн.»; - «Конверт для направлення постанови про відкриття - 1,08 грн.» на «Конверт для направлення постанови про відкриття 0,54 грн.»; - «Виготовлення постанови про виконавчий збір - 1,62 грн.» на «Виготовлення постанови про виконавчий збір 0,00 грн.»; - «Вартість направлення постанов про в/збір - грн.» на «Вартість направлення постанов про в/збір 0,00 грн.»; - «Конверт для направлення постанови про виконавчий збір - грн.» на «Конверт для направлення постанови про виконавчий збір 0,00 грн.»; - «Виготовлення постанови про стягнення мінімальних витрат - 1,62 грн.» на «Виготовлення постанови про стягнення мінімальних витрат - 1,08 грн.»; - «Вартість направлення постанови про мінімальні витрати - грн.» на «Вартість направлення постанови про мінімальні витрати 0,00 грн.»; - «Конверт для направлення постанови про стягнення мінімальних витрат - грн.» на «Конверт для направлення постанови про стягнення мінімальних витрат 0,00 грн.»; - «Виготовлення постанови про закінчення ВП - 2,16 грн.» на «Виготовлення постанови про закінчення ВП 1,08 грн.»; - «Вартість направлення постанови про закінчення - 96,00 грн.» на «Вартість направлення постанови про закінчення - 24,00 грн.»; - «Конверт для направлення постанови про закінчення - 1,62 грн.» на «Конверт для направлення постанови про закінчення 0,54 грн.»; - «Роздрукування постанов - 11,70 грн.» на «Роздрукування постанов 7,02 грн.»; - «Разом (мінімальні витрати) - 370,00 грн.» на «Разом (мінімальні витрати) 239,65 грн.». 2.Внести виправлення до документу «Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.09.2026», а саме в резолютивній частині: - «Загальна сума мінімальних витрат: 370,00 грн.» на «Загальна сума мінімальних витрат: 239,65 грн.».

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 07.04.2026 передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому відповідно до ч. 9 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Судом встановлено, що 17.09.2026 відповідно до вимог п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС Соболєвим А.Є. у ВП № 81919871 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення суду, зокрема до відкриття виконавчого провадження на підставі повідомлення стягувача, про що зазначено у тексті цієї постанови, а отже підстави для відкриття іншого виконавчого провадження № 82003928, враховуючи вищевказану норму закону у державного виконавці були відсутні.

За такого вимоги скарги в цій частині є обґрунтованими та подальші дії державного виконавця у ВП № 82003928 є незаконними, зокрема і в частині винесення 18.09.2026 державним виконавцем Соболєвим А. Є. постанов від 18.09.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 370,00 грн., помилки в якій виправлено у постанові від 05.10.2026, та про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , а тому скарга в цих частинах також підлягає частковому задоволенню із зазначенням про винесення державним виконавцем постанови від 05.10.2026 щодо виправлення помилок у постанові від 18.09.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про яку скаржник не знав станом на час подання скарги, оскільки до справи долучено лише копію супровідного листа від 05.10.2026 № 176148, а не копію конверта про її отримання ОСОБА_1 .

Згідно ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

З аналогічних підстав через незаконність дій державного виконавця та враховуючи положення ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» частковому задоволенню підлягають і вимоги скарги щодо зобов`язання саме Інгульського ВДВС, а не самого державного виконавця зняти арешт з коштів боржника, накладений постановою від 09.09.2026 у виконавчому провадженні № 81919871, яке на час розгляду скарги є закінченим.

Проте на думку суду в частині скасування судом інших заходів примусового виконання щодо ОСОБА_1 у ВП № 82003928, яке на даний час не закінчено, зокрема постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2026 у ВП № 82003928, враховуючи, що із долученої копії виконавчих проводжень не вбачається, що по відношенню до боржника ОСОБА_1 державними виконавцями Інгульського ВДВС виносилися ще якісь постанови та проводились інші заходи примусового виконання, необхідно відмовити, оскільки на даний час такі вимоги є передчасними, враховуючи, положення за ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому ефективним способом захисту прав скаржника ОСОБА_1 буде аналогічний спосіб зобов`язання Інгульського ВДВС зняти арешт з коштів боржника, накладений постановою від 18.09.2026 у ВП № 82003928 .

При цьому, щодо вимог в частині повернення на користь скаржника неправомірно стягнутих коштів у розмірі 254,18 грн. суд враховує положення ч. 1 ст. 447 ЦПК України, відповідно до яких сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Правові норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження, містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення, дії, або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження за зверненнями його учасників Законом України «Про виконавче провадження» віднесено до компетенції суду.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Цивільним процесуальним законодавством визначено спеціальний порядок розгляду скарг, предметом яких є судовий контроль за виконанням судових рішень, який врегульовано Розділом 7 ЦПК України.

Інститут судового контролю (Розділ VII ЦПК України) має на меті контроль за дотриманням та поновленням порушених права сторін виконавчого провадження.

Відтак, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах - це особлива форма правосуддя, де процесуальна діяльність суду пов`язана із виконанням судових актів у цивільних справах, яка здійснюється у формі процесуального контролю за законністю рішень, дії або бездіяльності посадових осіб та органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавців та різних позовів як важливої гарантії захисту права особи після набуття судовим рішенням чинності.

Частиною другою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в межах розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не може розглядати питання про повернення з державного бюджету на користь скаржника безпідставно стягнутих відділом ДВС коштів, приймаючи ухвалу, постановленою за результатами розгляду скарги, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Проте, у разі завдання майнової шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця особа має право звернутися до суду з позовом про відшкодуванням шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади (статті 1174, 1166, 1167, 1212 ЦК України). Аналогічний висновок зокрема зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові №910/23967/16 від 19 червня 2018 року.

Такі справи повинні розглядатись у позовному порядку шляхом пред`явлення позову за ст. 1212 ЦК України, оскільки є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, як у цій справі, у державного виконавця/відділу ДВС.

Отже, оскільки Розділом 7 ЦПК України визначено предмет оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а вирішення питань щодо наявності та розміру моральної шкоди може бути встановлено за участю фізичних, юридичних осіб і держави, що вказує на наявність спору між сторонами, тому заявлені вимоги у рамках вказаної скарги про повернення на користь скаржника безпідставно стягнутих коштів не можуть бути вирішені по суті, оскільки передбачають позовне провадження.

За такого вимоги скарги ОСОБА_1 в цій частині підлягають залишенню без розгляду. При цьому суд роз`яснює скаржнику, що він має право звернутись із відповідним позовом на загальних підставах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в цілому вимоги скарги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з підстав, значних у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 258-260, 447, 450-451 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, зобов`язання вчинити певні дії, повернення неправомірно стягнутих коштів задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Соболєва А.Є. щодо винесення 17.09.2026 постанови про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження № 81919871 у розмірі 370,00 грн. та скасувати її.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Соболєва А.Є. щодо винесення 18.09.2026 постанови про відкриття виконавчого провадження № 82003928 та скасувати її.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Соболєва А.Є. щодо винесення 18.09.2026 постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 82003928, помилки в якій виправлено постановою від 05.10.2026 та скасувати їх.

Зобов`язати Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 , накладений постановою від 09.09.2026 у виконавчому провадженні № 81919871, та арешт з коштів ОСОБА_1 , накладений постановою від 18.09.2026 у виконавчому провадженні № 82003928.

Вимоги скарги ОСОБА_1 в частині повернення неправомірно стягнутих коштів у розмірі 254,18 грн. залишити без розгляду.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали до Миколаївського апеляційного. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 13.11.2026.

Суддя Г.А. Микульшина

Часті запитання

Який тип судового документу № 141459532 ?

Документ № 141459532 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141459532 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141459532 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141459532, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Судове рішення № 141459532, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141459532 відноситься до справи № 489/9528/24

Це рішення відноситься до справи № 489/9528/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141459523
Наступний документ : 141459533