Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2026 Справа № 914/1705/26
м. Львів
за позовом: Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», м.Львів
про стягнення 1698562,76 грн заборгованості
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представники сторін:
від позивача: Хухра В. представник;
від відповідача: Галайко Р.Й., Шегинський Р.А.. представники
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
2. Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» про стягнення 1698562,76 грн. заборгованості, з якої: 929996,47 грн боргу за оренду земельної ділянки, 42771,32 грн інфляційних втрат, 703753,33 грн штрафу, 4482,81 грн пені, 17558,83 грн 3% річних.
3. Ухвалою суду від 08.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 08.07.2026.
4. Ухвалою-повідомленням суду від 08.07.2026 року підготовче засідання відкладено на 12.08.2026.
5. Ухвалою суду від 12.08.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.09.2026.
6. 10.09.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу, в якому просить суд зменшити на 90% заявлені Позивачем до стягнення сум штрафних санкцій, а саме: пені в розмірі 4 482,81 грн., інфляційних втрат в розмірі 42 771,32 грн., 3 % річних у розмірі 17 558,83 грн. та штрафу в розмірі 703 753,33 грн. (вх. № 25608/26).
7. В судовому засіданні 09.09.2026 суд оголосив перерву до 14.10.2026.
8. 20.10.2026 через систему «Електронний Суд» від позивача поступило заперечення на заяву про зменшення розміну штрафних санкцій.
9. 21.10.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача поступило клопотання про долучення до матеріалів справи банківських виписок з рахунку Відповідача, які підтверджують списання коштів на погашення заборгованості з орендної плати 424930,20 грн.
10. В судовому засіданні 21.10.2026 суд оголосив перерву до 27.10.2026.
11. 26.10.2026 через систему «Електронний Суд» від позивача поступило заперечення на клопотання відповідача про долучення письмових доказів часткового погашення заборгованості (вх.№30238/26).
12. 27.10.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача поступили додаткові пояснення до заяви про часткове погашення заборгованості (вх.№30326/26).
13. 27.10.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача поступили додаткові пояснення до заяви про зменшення штрафних санкцій (вх.№30333/26).
14. В судове засідання 27.10.2026 з`явився представник позивача, висловився стосовно позовних вимог, підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій.
15. В судове засідання 27.10.2026 представник відповідача з`явився, позовні вимоги заперечив
16. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
17. В судовому засіданні 27.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
18. АРГУМЕНТИ СТОРІН
19. Позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору оренди землі №Ш-4002 від 31.07.2017 та допустив заборгованість по орендній платі за період 01.04.2024 по 31.12.2025. Просить стягнути з відповідача 929996,47 грн боргу за оренду земельної ділянки, 42771,32 грн інфляційних втрат, 703753,33 грн штрафу, 4482,81 грн пені, 17558,83 грн 3% річних.
20. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, однак подав клопотання про зменшення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
21. В процесі розгляду справи відповідачем долучено банківські виписки з рахунку Відповідача, з яких вбачається, що в період з 13 жовтня 2026 року по 16 жовтня 2026 року державною податковою інспекцією з Відповідача в рахунок погашення заборгованості по сплаті орендної плати було стягнуто кошти в сумі 424 930,20 грн. З врахуванням наведеного відповідач просить закрити провадження у даній справі в частині стягнення 424 930,20 гривень боргу за оренду земельної ділянки.
22. У наданих поясненнях Позивач заперечив проти зарахування цих платежів в рахунок погашення заборгованості у даній справі, оскільки у призначенні платежів відсутні відомості, які б давали змогу встановити, за яку саме земельну ділянку комунальної власності та за який період було стягнуто кошти. Предметом спору є стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою за період з 01.04.2024 до 31.12.2025. Водночас Відповідач не надав документів, які б підтверджували, що кошти в сумі 424 930,20 грн були зараховані саме в рахунок погашення заборгованості за зазначену земельну ділянку та за відповідний період.
23. ОСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
24. Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 року №2307 "Про затвердження Львівському обласному кооперативному міжгосподарському об`єднанню по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Під Голоском (навпроти будинку № 19), ділянка 3" затверджено Львівському обласному кооперативному міжгосподарському об`єднанню по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,4500 га на вул. Під Голоском (навпроти будинку № 19), ділянка 3 (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395) в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків (код КВЦПЗ 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування, взамін земельної ділянки площею 0,3467 га на розі вул. Варшавської вул. Соснової (кадастровий номер 4610137500:07:001:0218), яка вилучається для суспільних потреб з метою створення скверу.
25. На підставі ухвали №2307, 30.07.2017 року між Львівською міською та Львівським обласним кооперативним міжгосподарським об`єднанням по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд укладено договір оренди землі від 31.07.2017 року за № Ш - 4002, зареєстрованого у Львівській міській раді 31 липня 2017 року про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Ш-4 вчинено запис.
26. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 468118714 від 13.03.2026 року, на підставі Договору оренди землі від 30.07.2017 року за Львівським обласним кооперативним міжгосподарським об`єднанням по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:05:004:0395, вул. Під Голоском (навпроти будинку № 19), ділянка 3 у м. Львові, площею 0,4500 га.
27. Згідно п.1 та п.2 договору, орендодавець-Львівська міська рада надає, а орендар-Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:05:004:0395, яка розташована у м. Львові на вул. Під Голоском (навпроти будинку № 19), ділянка 3, площею 0,4500 га.
28. 20 липня 2022 року між Львівською міською радою та Львівським обласним кооперативним міжгосподарським об`єднанням по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд укладено додаткову угоду до договору оренди землі, яка зареєстрована за № Ш-с-332, де поновлено (продовжено) дію договору оренди земельної ділянки строком на 5 років.
29. Пунктом 5 додаткової угоди № Ш-с-332 від 20.07.2022 року визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення угоди становить 2 509 650 грн. 00 коп.
30. Згідно п.9 додаткової угоди № Ш-с-332 від 20.07.2022 року, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 250 965 грн 00 коп в рік, що становить 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок для юридичних осіб до 30 го числа ммісяця наступного за звітним.
31. Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії.
32. Пунктом 11 договору , закріплено, що орендна плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
33. Орендодавець, відповідно п. 28 договору, має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 договору).
34. За період користування земельною ділянкою з 01.04.2024 року - 31.12.2025 року відповідач не виконував умови Договору оренди землі, які стосуються оплати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 929996,47 грн.
35. Щодо обґрунтування розрахунків спірних сум (враховуючи встановлені строки оплати) договору оренди землі № Ш 4002 від 31.07.2017 у 2024 та 2025 роках.
36. Згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 15.11.2024 № HB-9953873642024, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395) становить 6 286 043,88 грн. станом на 2024 рік.
37. Згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.03.2025 № НВ-9954593682025 (копія додається), нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395) становить 7 037 533,34 грн. станом на 2025 рік.
38. З наведеного позивачем розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом вбачається, що за договором оренди землі нараховано в якості суми орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.04.2024 року - 31.12.2025 року становить 929 996,47 грн.
39. Відповідно до пункту 14 договору, у разі невнесення орендної плати строки, визначені цим Договором, стягується пеня у розмірі розрахованому відповідно до Податкового кодексу України.
40. Відповідно до п. 129.4 Податкового Кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
41. Відповідно до п. 129.5. Податкового Кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
42. Позивач нарахував пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за період з 03.11.2025 по 01.04.2026 у розмірі 4482,81 грн.
43. Також позивач нарахував штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем умов договору в частині несвоєчасної сплати орендної плати. Оскільки встановлена річна орендна плата за 2025 рік складає 2 423 118,26 грн, розмір пред`явленого до стягнення штрафу дорівнює цій самій сумі 2 423 118,26 грн.
44. Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 3% річних у розмірі 17558,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 42771,32 грн.
45. Відповідно до п.14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати.
46. У свою чергу річна орендна плата відповідно до Договору оренди № Ш - 4002 за 2025 рік становить 703 753,33 грн.
47. На виконання вимог п.14 Договору Позивачем нараховано штраф у розмірі 703 753,33 грн
48. Отже, позивач просить стягнути з відповідача 929 996,47 грн боргу за оренду земельної ділянки, 42 771,32 грн інфляційних втрат, 703 753,33 грн штрафу, 4 482,81 грн пені, 17 558,83 грн. 3% річних.
49. ОЦІНКА СУДУ.
50. Згідно з частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
51. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 Цивільного кодексу України).
52. Відповідно до частини перша статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
53. Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором оренди землі. Згідно із частиною першою статті 626, частиною першою статті 627 та статтею 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
54. За змістом частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України і частини другої статті 792 Цивільного кодексу України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
55. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування ділянкою, необхідною орендареві для його діяльності. Відповідно до статті 13 цього Закону, орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві землю, а той, у свою чергу, використовувати її згідно з умовами угоди та вимогами законодавства.
56. Використання землі в Україні є платним, що закріплено частинами першою і другою статті 206 Земельного кодексу України, а об`єктом плати виступає земельна ділянка.
57. Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
58. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
59. Судом встановлено, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:05:004:0395, розташованої у місті Львові на вул. Під Голоском (навпроти будинку № 19), ділянка 3, площею 0,4500 га, зареєстровано за Львівським обласним кооперативним міжгосподарським об`єднанням по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» на підставі договору оренди землі Ш 4002 від 31.07.2017, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
60. Відповідач у порядку та на підставах визначених наведеним правовими нормами отримав у строкове платне користування земельну ділянку, яка належить до комунальної власності.
61. Правовідносини з користування цієї земельною ділянкою орендар та орендодавець урегулювали шляхом укладення договору оренди, у якому між ними досягнуто згоди з усіх істотних умов для такого виду договору, зокрема, визначено права та обов`язки сторін, строки, розмір та порядок внесення орендної плати, а також підстави та наслідки припинення договору оренди.
62. Набуття відповідачем права оренди зумовлює виникнення у нього обов`язку належного та своєчасного внесення орендної плати протягом усього строку користування земельною ділянкою, який випливає як із приписів законодавства, так і з умов укладеного договору. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» та пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, що вноситься орендарем на підставі договору оренди. З урахуванням положень статті 24 Закону України «Про оренду землі», якими закріплено право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати, у даному спорі предметом судового дослідження є обставини належного виконання відповідачем договірного обов`язку щодо сплати орендної плати у визначені строки та розмірах.
63. За твердженням позивача відповідач в період з 01.04.2024 року - 31.12.2025 року не виконував зобов`язання зі сплати орендної плати, яке обчислено позивачем в сумі 929996,47 грн та підлягало сплаті до 30-го числа місяця, наступного за звітним, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 6 286 043,88 грн. станом на 2024 рік, визначеної витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № HB-9953873642024 та грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 7 037 533,34 грн. станом на 2025 рік, визначеної витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9954593682025.
64. У відповідності до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання договірних зобов`язань повинно здійснюватися відповідно до умов договору, загальних положень щодо виконання зобов`язань, визначених у главі 48 Цивільного кодексу України, та спеціальних правил стосовно виконання окремих видів договірних зобов`язань.
65. Водночас відповідач, не заперечує доводів позивача щодо порушення ним обов`язку зі сплати орендної плати.
66. Матеріалами справи та наданими розрахунками позивачем підтверджено, що період з 01.04.2024 року - 31.12.2025 року в нього утворилася заборгованість перед міським бюджетом у загальному розмірі 929996,47 грн. Перевіривши розрахунок позивача щодо розміру орендної плати, не сплаченої відповідачем за договором оренди землі, суд зазначає, що такий розрахунок виконано правильно.
67. Водночас судом встановлено, що на рахунок місцевого бюджету Львівської міської ради у період з 13 жовтня 2026 року по 16 жовтня 2026 року державною податковою інспекцією з Відповідача в рахунок погашення заборгованості по сплаті орендної плати було стягнуто кошти в загальній сумі 424 930,20 грн.
68. Орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.
69. Як зазначає відповідач у його володінні та користуванні відсутні будь-які інші земельні ділянки, в тому числі ті, які належать до комунальної власності, окрім земельної ділянки 4610137500:05:004:0395 загальною площею 0,45 га, що зокрема підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №499698333 від 26 жовтня 2026 року. Зазначене відповідач також підтверджує податковими деклараціями з плати за землю за 2024, 2025 та 2026 роки, які подавалися відповідачем до податкового органу та з яких вбачається, що єдиною ділянкою, яка перебувала та перебуває у користуванні Відповідача є ділянка загальною площею 0,4500 га (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395), що розташована за адресою: м. Львів, вул. Під Голоском, (навпроти будинку №19), ділянка 3.
70. Також як вбачається з Інформації про складові суми податкового боргу, яка є додатком до рішення податкового органу про стягнення суми податкового боргу документи за яким обліковується податковий борги датовані 2025 роком тобто прийняті в межах періоду за який Позивачем стягується заборгованість по орендній платі.
71. Доказів зворотнього позивачем до матеріалів справи не подано.
72. Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
73. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
74. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
75. Повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
76. Беручи до уваги матеріали справи та позиції сторін, суд зазначає. Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
77. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
78. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
79. Повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
80. Беручи до уваги матеріали справи та позиції сторін вбачається, що відповідачем доведено, що стягнуті податковим органом кошти загальній сумі 424 930,20 грн слід зарахувати в погашення заборгованості за оренду земельної ділянки згідно договору №Ш 4002 від 31.07.2017, що входить в предмет даної справи.
81. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
82. Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 424 930,20 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
83. Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
84. Відтак матеріалами справи підтверджено, що належна до стягнення з відповідача сума заборгованості за оренду земельної ділянки становить 505066,27 грн.
85. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
86. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).
87. У зв`язку із простроченням орендарем грошового зобов`язання по сплаті орендної плати за земельну ділянку, позивачем нараховано відповідачу 42771,32 грн інфляційних втрат, 17558,83 грн 3% річних грн від прострочених сум, які підлягали сплаті за період з 01.09.2024 по 31.12.2025.
88. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
89. Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення, суд виснує, що такі нарахування здійснено правильно, виходячи із суми заборгованості за договором оренди землі та з урахуванням періоду прострочення виконання грошового зобов`язання щодо кожного платежу окремо. Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми 42771,32 грн інфляційних втрат, 17558,83 грн 3% річних грн. та наявність правових підстав для її стягнення з відповідача на користь позивача.
90. Відповідно до пункту 14 договору, у разі невнесення орендної плати строки, визначені цим Договором, стягується пеня у розмірі розрахованому відповідно до Податкового кодексу України. Позивачем заявлено до стягнення 4 482,81 грн пені.
91. Відповідно до пункту 129.1 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
92. Згідно зі статтею 129.4 Податкового кодексу України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
93. Здійснивши перерахунок пені судом встановлено суд виснує, що такі нарахування здійснено правильно, виходячи із суми заборгованості за договором оренди землі та з урахуванням періоду прострочення виконання грошового зобов`язання щодо кожного платежу окремо. Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми 4 482,81 грн та наявність правових підстав для її стягнення з відповідача на користь позивача.
94. Відповідно до договору, в разі невнесення орендної плати у строки, визначені ним, стягується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, яка згідно з витягом із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель становить 703 753,33 грн.
95. Враховуючи вищевикладене, господарський суд зробив висновок, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 703 753,33 грн штрафу.
96. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
97. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, №910/6046/16 та №923/760/16.
98. Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке
99. Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
100. Також відповідно до частини другої вказаної норми, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
101. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
102. В цих висновках суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 квітня 2023 року у справі №199/3152/20 (провадження №14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, (провадження №12-79гс19, пункт 8.24) та від 28 червня 2019 року в справі №761/9584/15-ц, (провадження №14-623цс18, пункт 85).
103. Так, положеннями статті 3 Цивільного кодексу України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
104. Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
105. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №910/16579/20.
106. Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості. Тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 Цивільного кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.
107. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
108. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.
109. Відтак, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26 серпня 2021 року у справі №911/378/17 (911/2223/20)).
110. З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22 травня 2019 року у справі № 910/11733/18).
111. При вирішенні питання про зменшення неустойки суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені і штрафу. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі №920/1013/18, від 26 березня 2020 року у справі №904/2847/19).
112. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04 червня 2019 року у справі №904/3551/18).
113. Поряд з викладеним суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
114. Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 Цивільного кодексу України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, із урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №916/878/20).
115. Суд зауважує, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
116. При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 Цивільного кодексу України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
117. Як встановлено судом, відповідач не заперечує свого обов`язку належним чином та у строки визначені Договором сплачувати орендну плату за земельну ділянку, якою він володіє на підставі Договору оренду, а лише наводить аргументи у зв`язку із якими обставинами не міг своєчасно здійснювати оплату орендної плати, що призвело до утворення значної заборгованості.
118. Відповідач наголошує на тому, що такою обставиною є те, що на його розрахунковий рахунок внаслідок порушень містобудівного законодавства ОК ЖБК «Чкалов 13» було накладено арешт.
119. Те що саме фактичними діями ОК ЖБК «Чкалова 13» було спричинено накладення штрафу за порушення містобудівного законодавства на Відповідача підтверджується рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року у справі №380/2400/20 за позовною заявою Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднанням по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №24-м від 11 березня 2020 року, яке було залишено без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року.
120. Вказаними рішеннями у задоволенні позовних вимог Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» було відмовлено повністю. Суди в межах даної справи встановили наступне: «Як слідує з матеріалів справи, під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові» посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові встановлено, що будівельні роботи проводяться без отримання замовником будівництва Львівським обласним кооперативним міжгосподарським об`єднанням по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» дозволу на виконання будівельних робіт у відповідному органі держархбудконтролю. Окрім того, встановлено, що згідно з Єдиним реєстром документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутня будь-яка інформація про реєстрацію дозвільного документа, який би давав право виконувати будівельні роботи на вищевказаному об`єкті будівництва.
121. Відповідно до п.1.11.2 Договору про організацію будівництва саме ОК ЖБК «Чкалова 13» від імені Відповідача за власний рахунок мав отримати дозвільний документ на виконання підготовчих робіт (у разі необхідності) та на виконання будівельних робіт із будівництва Об`єкта (в залежності від визначеної категорії складності Об`єкта зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт або дозвіл на виконання будівельних робіт).
122. Як стверджував відповідач, у зв`язку із не сплатою фактичним порушником містобудівного законодавства - ОК ЖБК «Чкалова 13» штрафу у розмірі у сумі 777 740,00 гривень на поточний рахунок Відповідача було накладено арешт. , що зокрема підтверджується Постановою про арешт коштів, прийнятою заступником Начальника Шевченківського ВДВС ЗМУ МЮ Сеньківим А.М. від 16 лютого 2021 року в межах виконавчого провадження №64320850. Вказаний арешт був знятий Постановою про зняття арешту коштів від 25 серпня 2026 року в межах виконавчого провадження №64320850. Виконавче провадження №64320850 було закрите 26 серпня 2026 року Постановою Заступника Начальника Шевченківського ВДВС у місті Львові ЛМУ МЮ Сеньківим А.М. у зв`язку із тим, що виконавцем було у повному обсязі виконано виконавчий документ - Постанову № 24-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 березня 2020 року за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Саме дії кооперативу спричинили неможливість виконання грошового зобов`язання за Договором оренди та, що арешт рахунку Відповідача тривав з 16 лютого 2021 року по 25 серпня 2026 року.
123. З метою запобіганню негативним наслідкам, які виникли для Об`єднання у зв`язку із не виконанням Кооперативом взятих на себе зобов`язань за Договором Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» неодноразово зверталося з листами, вимогами, претензіями, повідомленнями на адресу Кооперативу щодо виконання зобов`язань щодо оплати штрафу та погашення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, які залишись без відповіді і задоволення.
124. Суд взявши до уваги:
- ступінь виконання основного зобов`язання;
- наявність обставин, що свідчать про відсутність в діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов`язання;
- відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем прямих збитків пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання за договором;
- відсутність в матеріалах справи доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача;
- стягнення пені, штрафу не є основним доходом Львівської міської ради і не може безпосередньо впливати на її господарську діяльність;
- пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні їх розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення компенсаційних втрат.
125. Враховуючи вищенаведене суд вважає, що покладення на відповідача значних сум неустойки, є надмірним зобов`язанням, що покладається на боржника порівняно з основною сумою заборгованості та стягнення таких сум може призвести до порушення питання про визнання відповідача неплатоспроможним та визнання його банкрутом, що не сприятиме належному виконанню зобов`язань відповідача, як боржника перед іншими кредиторами. При цьому суд, приймаючи до уваги те, що несплата орендної плати не завдала значних збитків позивачу внаслідок допущеного відповідачем протермінування, вважає за можливе скористатись своїм правом та зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки.
126. Суд зазначає, що оскільки розмір пені становить лише 4482,81 грн який є незначим, у порівнянні із розміром штрафу, відтак, суд вважає за можливе зменшити лише розмір штрафу з 703753,33 грн до 351876,67 грн.
127. Таке зменшення розміру неустойки, у даному випадку штрафу, суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін, оскільки неустойка - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання до його виконання, а не засіб безпідставного збагачення.
128. При цьому, суд враховує висновок Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 9 січня 2024 року у cправі № 911/2269/22, відповідно до якого зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки (пункт 7.31 вказаної постанови).
129. Суд враховує, що у даному випадку неустойка є лише санкціями за неналежне виконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому формувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Тому, при зменшенні розміру пені та штрафу позивач не несе негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
130. Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №703/1181/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі №761/26293/16-ц, постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №916/2283/18, від 12 червня 2019 року у справі №904/4085/18 та у справах №924/1089/17, №903/827/17 та №925/1587/17.
131. Щодо клопотання відповідача зменшення інфляційних втрат і трьох процентів річних, з посиланням на статтю 551 ЦК України, то суд погоджується з твердженням позивача, що ці нарахування за статтею 625 ЦК України мають іншу правову природу й не є неустойкою.
132. У постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала попередній підхід до зменшення процентів річних. У пунктах 116 118 і 135 зазначено, що законодавчі три проценти річних є мінімальним розміром, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, і суд не може зменшити нарахування, здійснене саме за цією ставкою. У пунктах 123 127 Велика Палата також відхилила можливість зменшення інфляційних втрат, які компенсують знецінення грошей.
133. Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат і трьох процентів річних.
134. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача 505066,27 грн боргу за оренду земельної ділянки, 42 771,32 грн інфляційних втрат, 351876,67 грн штрафу, 4482,81 грн пені, 17 558,83 грн 3% річних. В частині позовних вимог про стягнення 424930,20 грн боргу за оренду земельної ділянки провадження у справі слід закрити.
135. СУДОВІ ВИТРАТИ.
136. Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
137. Відповідно до сталої практики Верховного Суду України (зокрема, постанови Об`єднаної палати КГС ВС), якщо суд скористався своїм правом і зменшив розмір неустойки (пені) на підставі ст. 551 ЦК України або ст. 233 ГК України, судовий збір все одно покладається на відповідача повністю (або пропорційно до спочатку обґрунтованого розміру позову)
138. Беручи до уваги ціну позову, часткову сплату відповідачем заборгованості, а також результати вирішення спору у цій справі суд зазначає, що судові витрати позивача на сплату судового збору слід покласти на відповідача та стягнути з нього на користь позивача 19104,49 грн судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог без врахування зменшення розміру пені.
139. Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях
140. Суд роз`яснює позивачу, що він має право на повернення з Державного бюджету частини суми сплаченого судового збору у зв`язку закриттям провадження у справі в частині заявлених вимог, подавши суду відповідне клопотання.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» (79058, м. Львів, проспект В. Чорновола, буд. 67, код ЄДРПОУ 03089153) на користь Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) 505066,27 грн боргу за оренду земельної ділянки, 42 771,32 грн інфляційних втрат, 351876,67 грн штрафу, 4482,81 грн пені, 17 558,83 грн 3% річних та 19104,49 грн судового збору.
3. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 424930,20 грн боргу за оренду земельної ділянки.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення, складено та підписано суддею 11.11.2026.
Суддя Щигельська О.І.
Судове рішення № 141458791, Господарський суд Львівської області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1705/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: