Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
УХВАЛА
27.10.2026 Справа № 914/411/26
м. Львів
за позовом: Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м.Ужгород Закарпатської області
в інтересах держави в особі Управління Служби безпеки України у Закарпатській області, м.Ужгород Закарпатської області
до відповідача: Приватного підприємства «Промтехімпекс», м.Львів
про визнання частково недійсним договору та стягнення коштів в сумі 8082595,32 грн
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представників сторін:
прокурор: Харлапов А.М.
від позивача: Будюх Д.Є.;
від відповідача: Патько Н.Я.
Суть спору: Заступник керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Управління Служби безпеки України у Закарпатській області до Приватного підприємства «Промтехімпекс» про визнання недійсним пункту 4.1. Розділу 4 «Ціна Договору» Договору №428 про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти в системі УСБУ від 02.10.2019 (з врахуванням змін внесених додатковими угодами до нього), укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Закарпатській області та Приватним підприємством «Промтехімпекс» в частині включення в ціну договору податку на додану вартість у розмірі 8082595,32 грн. та стягнення з Приватного підприємства «Промтехімпекс» на користь держави в особі Управління Служби безпеки України у Закарпатській області грошові кошти у розмірі 8082595,32 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2026.
23.03.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8198/26).
26.03.2026 через систему «Електронний Суд» від заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшла відповідь на відзив (вх. № 8655/26).
31.03.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 9055/26).
07.04.2026 через систему «Електронний Суд» від управління Служби безпеки України у Закарпатській області надійшла заява (вх. № 9738/26).
13.05.2026 через систему «Електронний Суд» представником відповідача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 13634/26).
03.06.2026 від прокурора надійшло заперечення на клопотання (заяву) відповідача щодо належності та допустимості висновка експерта за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження №3300-Е від 27.11.2025 та висновка експерта №47 від 12.05.2026 за результатами проведення судово-економічної експертизи (вх.№15821/26).
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судового засідання, зокрема в судовому засіданні 12.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Час проголошення вступної та резолютивної частини рішення у справі призначено на 20.10.2026 о 12:00 год. Призначене на 20.10.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у місті Львові повітряної тривоги. Ухвалою суду від 20.10.2026 суд призначив судове засідання на 27.10.2026.
Прокурор, Представник позивача та представник відповідача в судове засідання 27.10.2026 з`явилися в режимі відеоконференції.
Аргументи учасників справи.
Аргументи прокурора.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор вказує, що 03.10.2019 між Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області, як замовником, та Приватним підприємством «Промтехімпекс», як підрядником, укладено Договір №428 про закупівлю робіт за державні кошти в системі СБУ, за яким замовник доручив, а підрядник зобов`язувався забезпечити відповідно до технічної специфікації та умов цього договору виконання робіт із нового будівництва відповідно до затвердженого проєкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (5 секційний, 96 квартирний) по вул.Верещагіна, 15 у м. Ужгород» і передати їх замовнику в установлений строк (Будівельні роботи та поточний ремонт, код ДК 021:2015-45000000-7).
Відповідно до Розділу 4 «Договірна ціна» визначено, що ціна Договору №428, тобто вартість робіт з будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (5 секційний, 96 квартирний) по вул.Верещагіна, 15 у м. Ужгород» на дату укладення становила 73 796 847,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 12 299 474,50 грн.
Вказана ціна договору неодноразово змінювалась на підставі змін внесених у вказаний Розділ даного договору на підставі додаткових угод.
Так, остаточно ціна договору визначена згідно змін внесених до пункту 4.1. Розділу 4 «Договірна ціна» Договору №428 на підставі Додаткової угоди №12 від 12.09.2022 (далі Додаткова угода № 12), укладеної між УСБУ у Закарпатській області та ПП «Промтехімпекс», відповідно до якої ціна Договору №428 становить 48495571,93 грн, у тому числі ПДВ 8082595,32 грн, що включає вартість робіт на 2019 рік у розмірі 3 486 469,93 грн, в тому числі ПДВ 581078,32 грн), вартість робіт на 2020 рік у розмірі 16 404 608,00 грн, в тому числі ПДВ 581078,32 грн), вартість робіт на 2021 рік у розмірі 8059494,00 грн, в тому числі ПДВ 1343249,00 грн), а Управління слутакож вартість робіт на 2022 рік у розмірі 20545000,00 грн, в тому числі ПДВ 3424166,67 грн).
Як зазначає прокурор, упродовж 2019-2022 років будівельні роботи передбачені Договором №428 були виконані ПП «Промтехімпекс» та в повному обсязі оплачені УСБУ у Закарпатській області в загальному розмірі 48495561,93 грн, у тому числі ПДВ 8082595,32 грн.
Прокурор стверджує про те, що умови договору в частині включення до вартості робіт ПДВ не відповідають п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України, а тому підлягають визнанню недійсними згідно з ст. 215 ЦК України. Крім того, зайво сплачена в ціні виконаних робіт сума податку на додану вартість у розмірі 8082595,32 грн підлягає стягненню з відповідача згідно з ст.1212 ЦК України.
Наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі УСБУ у Закарпатській області шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовувався наявним порушенням інтересів держави в оборонній і бюджетній сферах, адже укладення оспорюваного в частині Договору №428 та безпідставна сплата коштів як ПДВ не спрямовані на забезпечення обороноздатності України з максимальною економією, ефективністю та із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для цього. За твердженням прокурора, УСБУ у Закарпатській області, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме УСБУ у Закарпатській області, будучи поінформованим про існування такого порушення, не здійснював захисту інтересів держави.
У даному випадку прокурор звертається до суду для здійснення представництва законних інтересів держави, у зв`язку з їх порушенням, а також враховуючи те, що орган, уповноважений здійснювати функції у спірних відносинах, належним чином не здійснює захист інтересів держави шляхом звернення до суду, як і не здійснював раніше.
Аргументи позивача.
УСБУ у Закарпатській області надало усні пояснення щодо обставин справи та зазначило, що з метою врегулювання ситуації, що склалася та приведення податкових зобов`язань у відповідність до норм податкового законодавства, Управлінням вживалися невідкладні, достатні та адекватні заходи до самостійного поновлення своїх порушених прав у спірних правовідносинах впродовж розумного строку. Повідомлено органи прокуратури про те, що між замовником та генпідрядником за договором тривають заходи щодо досудового врегулювання спору в добровільному порядку. В процесі яких відповідачем повернуто Управлінню 1554384,36 грн.
Зазначено, що після виконання всіх запланованих заходів та надходження відомостей і об`єктивних розрахунків, зокрема від контролюючих органів, Управлінням буде здійснено її аналіз з подальшим прийняттям рішень про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі щодо звернення у розумні строки до господарського суду з відповідними (обґрунтованими) позовними вимогами до ПП «Промтехімпекс» - у разі неможливості врегулювання даного питання в досудовому порядку.
Позивач стверджує про безпідставність та необґрунтованість доводів прокурора про неналежне здійснення позивачем захисту своїх порушених прав, на підставі чого прокурором зроблено висновки про наявність підстав до вжиття заходів представницького характеру в порядку, передбаченому приписами ст.23 Закону України «Про прокуратуру» шляхом подання позовної заяви до господарського суду у даній справі, а відтак наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Аргументи відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив.
Відповідач зазначив, оскільки ПП «Промтехімпекс» повернуло Управлінню Служби безпеки України в Закарпатській області усю суму податку на додану вартість, що нарахований на вартість будівельно-монтажних робіт по Договору № 428 від 03.10.2019 р., а саме - 1 554 384,36 грн., при цьому 6 528 210,94 грн. ПДВ в складі придбаних матеріалів/послуг обґрунтовано включено в ціну Договору, то у нього відсутні фінансові зобов`язання перед Замовником з цього приводу, відтак, безпідставними є позовні вимоги у даній справі про стягнення з ПП «Промтехімпекс» податку на додану вартість у розмірі 8 082 595,30 грн. (1 554 384,36 грн. + 6 528 210,94 грн.).
Відповідач звернув увагу на відсутність підстав для здійснення представництва інтересів держави Прокуратурою, оскільки Позивачем вживаються активні заходи для з`ясування наявності порушення інтересів держави, про що Управління Служби безпеки України у Закарпатській області повідомляло Прокуратуру, як мінімум п`ятьома листам, в яких повідомив про те, що з`ясовує наявність правових підстав для самостійного звернення до суду з метою приведення у відповідність до вимог законодавства правовідносин за Договором № 428, вказав, що триває досудове врегулювання, за результатами якого Генпідрядником вже компенсовано 1 554 384,36 грн. ПДВ, що в свою чергу перераховане в дохід держави, зазначив, що сторони в процесі визначення остаточної суми ПДВ, яка підлягає поверненню (з цією метою проводиться експертиза) та навів перелік вжитих ним заходів. Крім того, Позивач повідомив Прокуратуру, що за наслідками аналізу отриманих відомостей будуть прийняті рішення про вжиття відповідних (додаткових) заходів реагування, в т.ч. щодо звернення у розумні строки до господарського суду з відповідними (обґрунтованими) позовними вимогами до ПП «Промтехімпекс» - у разі якщо питання добровільного повернення усієї суми зайво (надмірно) сплаченого ПДВ не буде позитивно вирішено.
Відповідач вважає, що для самостійного звернення до суду з вимогами, що є предметом даного спору, в Управління Служби безпеки України у Закарпатській області є ще більше 2 років, враховуючи зупинення строків позовної давності, у зв`язку з дією карантину та воєнного стану, що цілком відповідає «критерію «розумності» згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, Позивач належно відреагував на повідомлення Прокуратури та заявив про свій намір самостійно звернутися до суду з позовом, якщо досудове врегулювання, яке проводиться з ПП «Промтехімпекс», не дасть результатів, тобто Позивач очевидно не вчиняє бездіяльності щодо захисту державних інтересів у спірних правовідносинах.
Відтак, на переконання відповідача у даній справі відсутній критерій бездіяльності компетентного органу, який в розумінні статті 23 Закону України «Про прокуратуру» надає прокурору право на представництво інтересів держави в суді, що є підставою для залишення позову прокурора без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України - позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
ОЦІНКА СУДУ.
Підставами позову у даній справі прокурором визначено невідповідність вимогам чинного законодавства частини укладеного між позивачем та відповідачем договору про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №428 від 02.10.2019 щодо включення до вартості робіт за договором суми податку на додану вартість.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;
2) у разі відсутності такого органу.
У пункті 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Подібна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 10.05.2018 у справі №910/18283/17, від 17.10.2018 у справі №910/11919/17.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Підставою для представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви до господарського суду прокурор зазначає нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом, тобто позивачем і, серед іншого, зазначає, що в даному випадку Управління Служби безпеки України у Львівській області проявило бездіяльність у питаннях захисту інтересів держави, що стало підставою для звернення прокурора до суду.
03.02.2025 Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, надіслано лист, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», на адресу УСБУ у Закарпатській області, за вихідними номером №30.52/02-712ВИХ-25, яким останні повідомлялись про наявність підстав для застосування представницьких повноважень за фактом включення та оплати податку на додану вартість до ціни договору щодо виконання робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку для військовослужбовців Управління Служби безпеки України у Закарпатській області, яке здійснювалось на підставі Договору №428, укладеного між УСБУ у Закарпатській області та ПП «Промтехімпекс».
У відповідь на дане звернення УСБУ у Закарпатській області у листі вих. № 58/21-659 від 14.02.2025 р. зазначило про скерування претензії Генпідряднику ПП «Промтехімпекс»; листом вих. № 58/21-946 від 05.03.2025 р. надано запитувану кошторисну, первинну, фінансову, установчу документацію; листом вих. № 58/21-1306 від 07.04.2025 р. повідомлено, що ПП «Промтехімпекс» здійснило корегування (перерахунок) своїх податкових зобов`язань з ПДВ по Договору № 428 від 03.10.2019 р. (що є предметом даної справи) та повернуло на рахунок Управління надмірно сплачене ПДВ в розмірі 1 554 384, 36 грн., яке в свою чергу перераховано Позивачем в дохід держави.
03.06.2026 Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону надіслано запит до позивача якому просила надати и інформацію iз відповідними підтверджуючими документами та обґрунтуваннями щодо наявностi чи вiдсутностi розпорядженні Управлiння СБУ у Закарпатськiй областi первинних фiнансово-господарських документів, якi підтверджують належне виконання в повному обсязi будiвельних робiт та їх оплату у розмiрi, який встановлено п,4.1 договору №428, а саме: 48 495 571,9З грн, у тому числі ПДВ - 8 082 595,32 грн.
У листі УСБУ у Закарпатській області вих. № 58/21-2349 від 03.07.2025 р. наведено перелік вжитих Позивачем заходів, вказано, що беручи до уваги викладені в Узагальнюючій податковій консультації № 397 роз`яснення Мінфіну (відповідь на питання 7), мають місце обґрунтовані сумніви щодо наявності достатніх підстав вважати, що підлягають поверненню суми нарахованого ПДВ у повному обсязі, а не частково, при цьому точне арифметичне визначення суми ПДВ, зайво (надмірно) сплаченої на користь ПП «Промтехімпекс» має важливе значення для обґрунтування вимог до генпідрядника, а також у цілях належного визначення розміру судового збору та недопущення його безпідставної переплати - у разі якщо досудове врегулювання не буде ефективним і результативним. Повідомлено, що триває вирішення спірних питань між замовником та генпідрядником шляхом досудового врегулювання спорів у добровільному порядку. До цього листа долучено копію запиту «Про надання роз`яснень», скерованого до ГУ ДПС у Закарпатській області, і зазначено, що після виконання усіх запланованих заходів та надходження необхідних відомостей і об`єктивних розрахунків, зокрема від контролюючих органів, в Управлінні буде здійснено аналіз отриманих відомостей, з подальшим прийняттям рішень про вжиття відповідних (додаткових) заходів реагування, в т.ч. щодо звернення у розумні строки до господарського суду з відповідними (обґрунтованими) позовними вимогами до ПП «Промтехімпекс» - у разі якщо питання добровільного повернення усієї суми зайво (надмірно) сплаченого ПДВ за вказаним договорами не буде позитивно вирішено.
Крім того, надано документи на вимогу прокуратури: картки аналітичного обліку за об`єктом та сертифікат про відповідність закінченого будівництва об`єкта та зазначено, що ряд документів неможливо надати, у зв`язку із знищенням таких.
Поряд з цим, листом вих. № 58/21-2804 від 18.08.2025 р. УСБУ у Закарпатській області надано прокуратурі копії листів-відповідей від Генпідрядника, в яких зокрема ПП «Промтехімпекс» повідомляє, що звернулось до експертної установи з метою визначення остаточної суми ПДВ, яка підлягає поверненню за Договором (враховуючи, що пільга, визначена в п. 197.15 ст. 197 розділу V ПК України звільняє від оподаткування лише будівельно-монтажні роботи, а не матеріали, закуплені з ПДВ чи послуги, отримані з ПДВ від субпідрядників, що використані в операціях з будівництва житла за державні кошти), а також від податкових органів, в одному з яких за № 8315/5/13-01-04-08-09 від 01.08.2025 р. ГУ ДПС у Львівській області повідомило, що «останню документальну виїзну перевірку ПП «Промтехімпекс» (код 33358702) було проведено за період з 01.07.2017 по 30.09.2020 (акт від 24.11.2020 № 1781/13-01-07-01/33358702). Проведеною перевіркою не встановлено неправомірне (необгрунтоване) застосування пільг з податку на додану вартість. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.07.2017 по 30.09.2020 не встановлено їх заниження або завищення».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 р. у справі № 488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.
У п. 8.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20 сформовано правовий висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор з дотриманням вимог щодо повідомлення компетентних органів може звертатися до суду виключно у разі їх бездіяльності або якщо такий орган взагалі відсутній.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 р. у справі № 922/5002/21 звернув увагу на те, що «критерій «розумності», який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися судом з урахуванням великого кола чинників. До таких чинників відноситься, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення або про можливе порушення інтересів держави та вжиті ним заходи з моменту виникнення такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави. Схожі за змістом висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 913/124/10, від 08.04.2021 у справі № 925/11/19.
З огляду на викладене суд вважає, що вищенаведені обставини свідчать про невідкладне вжиття позивачем достатніх і адекватних заходів до самостійного поновлення своїх порушених прав у спірних правовідносинах впродовж розумного строку в розумінні правових позицій, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, з огляду на що доводи прокурора про неналежне здійснення позивачем захисту своїх порушених прав є безпідставними.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що прокурором не дотримано вимог щодо надання розумного строку для реагування та вжиття позивачем заходів для усунення стверджуваного прокурором порушення інтересів держави, з огляду на що в даному випадку немає підстав вважати, що зі сторони позивача має місце бездіяльність компетентного органу.
Суд звертає увагу прокурора на те, що обставина подання ним позову до суду, сама по собі не підтверджує факт бездіяльності уповноваженого органу в контексті положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та, відповідно, не свідчить про дотримання прокурором порядку представництва інтересів держави. Навпаки, у такий спосіб, з урахуванням поведінки позивача після отримання повідомлення прокурора, останній якраз діє як альтернативний суб`єкт звернення до суду і намагається замінювати компетентний орган, який може та бажає самостійно захищати інтереси держави.
Крім того судом також береться до уваги те, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відтак, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. У таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (Постанова КГС ВС від 29.07.2020 у справі №924/526/18).
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позов Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Управління Служби безпеки України у Закарпатській області до відповідача: Приватного підприємства «Промтехімпекс» про визнання частково недійсним договору та стягнення коштів в сумі 8082595,32 грн слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Управління Служби безпеки України у Закарпатській області до відповідача: Приватного підприємства «Промтехімпекс» про визнання частково недійсним договору та стягнення коштів в сумі 8082595,32 грн - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 09.11.2026.
Суддя Щигельська О.І.
Судове рішення № 141458789, Господарський суд Львівської області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/411/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: