Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
11.11.2026Справа № 910/11203/26Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Банк Альянс» про збільшення розміру позовних вимог у справі
За первісним позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс»
до ОСОБА_1
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сом агро»
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України
третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»
про стягнення 10.000.000,00 грн
за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства «Банк Альянс»
про визнання договору поруки недійсним
Представники учасників справи:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Вергелес Ю.О.;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Краковний І.В.;
від третьої особи 1: не з`явився;
від третьої особи 2: не з`явився;
від третьої особи 3: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
04.09.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Банк Альянс» з вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту №22-083/ЮК/5-7-9 від 17.06.2022 у розмірі 10.000.000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2026 відкрито провадження у справі №910/11203/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.09.2026, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сом агро», Міністерство фінансів України, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
18.09.2026 до Господарського суду міста Києва від Міністерства фінансів України надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
30.09.2026 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшло клопотання про об`єднання в одне провадження справи №910/11203/26 та справи №910/11210/26.
30.09.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 про визнання договору поруки № 22-083/ЮК/5-7-9/П від 17.06.2022 недійсним, разом з якою останній просить суд визнати причини пропуску строку на подання зустрічного позову поважними та поновити його.
Підготовче засідання, призначене на 30.09.2026, не відбулось у зв`язку із тривалою повітряною тривогою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2026 підготовче засідання у справі №910/11203/26 призначено на 14.10.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на подання зустрічного позову у справі №910/11203/26; прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом; відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_1 про об`єднання справ № 910/11203/26 та 910/11210/26 в одне провадження.
У підготовчому засіданні 14.10.2026 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 11.11.2026.
19.10.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічний позов.
22.10.2026 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Банк Альянс» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій банк просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 14.544.588,44 грн, з яких 10.000.000,00 грн основного боргу, 4.541.588,44 грн заборгованості за процентами та 3.000,00 грн заборгованості за комісією.
У підготовчому засіданні 11.11.2026 суд постановив протокольну ухвалу про повернення заяви Акціонерного товариства «Банк Альянс» про збільшення розміру позовних вимог, зважаючи на такі обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Відповідно до п. 2 ч. 2. ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. У цій справі Касаційний цивільний суд передав справу на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо можливості доповнення позовів про стягнення заборгованості вимогами про стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов`язань.
ВП ВС у наведеній постанові зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.
З огляду на це ВП ВС зауважила, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Також об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 у справі №910/15342/23 зазначив, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №914/3080/20.
Як вбачається з первісного позову, звертаючись до суду банк заявляв до стягнення з ОСОБА_1 лише суму основного боргу за кредитом та, відповідно, обгрунтовував такі позовні вимоги відповідними нормами права та умовами кредитного договору.
У поданій же до суду «заяві про збільшення розміру позовних вимог» банк заявляє позовні вимоги, які ним не заявлялись у первісному позові - 4.541.588,44 грн заборгованість за процентами та 3.000,00 грн заборгованість за комісією.
Тобто, позивач за первісним позовом змінює не лише предмет первісного позову, а й також змінює і його підстави, оскільки змінює обставини, якими обгрунтовує додаткові позовні вимоги (інші норми права (зокрема, щодо нарахування процентів за користування кредитом), а також інші умови кредитного договору), та які не вказувались ним у первісному позові.
За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у прийнятті поданої позивачем за первісним позовом заяви «про збільшення розміру позовних вимог», оскільки вона є заявою про одночасну зміну предмета і підстав первісного позову.
Керуючись ст. 46, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Повернути заяву Акціонерного товариства «Банк Альянс» «про збільшення розміру позовних вимог».
Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Дана ухвала підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Дата оформлення ухвали 13.11.2026.
Суддя О.М. Спичак
Судове рішення № 141458620, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/11203/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: