Рішення № 141458365, 09.11.2026, Господарський суд Закарпатської області

Дата ухвалення
09.11.2026
Номер справи
907/820/26
Номер документу
141458365
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/820/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пляцко У. М.,

Розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місто Київ

до відповідача Халанського Віктора Миколайовича, м. Мукачево, Закарпатська область

про стягнення 31 608,75 грн,

секретар судового засідання Дубик Д. С.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Халанського Віктора Миколайовича 26 348,35 грн простроченої заборгованості за кредитом, 4166,65 строкової заборгованості за кредитом, та 1093,75 грн простроченої заборгованості за комісією, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору «Кредит «Все бізнес» № 742892962356 від 20.08.2025.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/820/26 визначено головуючого суддю Пляцко У.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати передбаченої договором комісійної винагороди, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 907/820/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.08.2026, яка надіслана судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача (89600, м. Мукачево, вул. Г. Петрова, 40, 104) повернута без вручення ФОП Халанському Віктору Миколайовичу у зв`язку з Закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером R067246334886.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, зокрема, містяться висновки, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 81, 82, 83, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. (схожа правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 01.04.2025 у справі №908/1766/24).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд цієї справи в суді, мав достатньо часу та можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

12.10.2026 позивач подав до суду заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості після звернення Банку до суду.

У зазначеній заяві позивач повідомив, що відповідачем здійснено платежі на загальну суму 10 450,00 грн, з яких 9 356,25 грн зараховано на погашення заборгованості за основною сумою кредиту, а 1 093,75 грн на погашення заборгованості за комісійною винагородою.

На підтвердження наведених обставин позивачем надано виписку з рахунків за кредитним договором за період з 20.08.2025 до 09.10.2026.

З урахуванням здійснених платежів позивач визначив залишок заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 21 158,75 грн, з яких 16 992,10 грн прострочена заборгованість та 4 166,65 грн строкова заборгованість.

Посилаючись на відсутність предмета спору в частині погашеної заборгованості, позивач просив закрити провадження у справі щодо стягнення 10 450,00 грн на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що 20.08.2025 між Банком та відповідачем укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 742892962356, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 50 000,00 грн зі строком повернення до 20.08.2026 включно.

За умовами кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит у строки, встановлені графіком платежів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісійну винагороду за обслуговування кредиту.

За твердженням позивача, банк свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти в погодженому сторонами розмірі. Водночас відповідач порушив установлені договором строки здійснення платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Позивач указує, що станом на 22.07.2026 заборгованість відповідача становила 31 608,75 грн, з яких 30 515,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 093,75 грн заборгованість за комісійною винагородою.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору Банк направив йому вимогу № 212 від 31.03.2026 про погашення заборгованості в розмірі 39 719,75 грн, однак заборгованість у повному обсязі відповідачем погашена не була.

Після звернення з позовом до суду відповідач частково виконав свої зобов`язання, здійснивши платежі на загальну суму 10 450,00 грн, що підтверджується банківською випискою та відображено в заяві позивача від 12.10.2026.

У зв`язку із зазначеним позивач просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10 450,00 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Непогашеною, за розрахунком позивача, залишається заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 21 158,75 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог та власного контррозрахунку заборгованості суду не подав.

Доказів повного погашення заборгованості за кредитним договором або інших обставин, які спростовували б заявлені позивачем вимоги, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Разом із тим із поданих позивачем документів убачається, що відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, у зв`язку з чим позивач звернувся із заявою про закриття провадження у справі у відповідній частині.

З огляду на наведене суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами, надаючи оцінку доводам позивача, умовам кредитного договору, розрахунку заборгованості, доказам направлення вимоги про її дострокове погашення та документам, що підтверджують здійснені відповідачем платежі.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

20 серпня 2025 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (далі Банк, Кредитодавець, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Халанським Віктором Миколайовичем (далі Позичальник, Відповідач) укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 742892962356 (далі Кредитний договір, Договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти, а останній повернути отриманий кредит, сплатити проценти та комісійну винагороду в порядку і строки, визначені Договором. Даний Договір було підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 24.07.2026.

Відповідно до пунктів 1.1.1 1.1.3 Кредитного договору сума кредиту становить 50 000,00 грн, валюта кредитування гривня, строк кредитування встановлено до 20.08.2026 включно.

Пунктом 1.1.4.1 Договору передбачено комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 1 % від суми кредиту, яка розраховується шляхом множення відповідного тарифу на суму кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до пункту 6.3.1 Типових умов кредитування.

Згідно з пунктом 1.1.4.2 Договору тариф комісійної винагороди за обслуговування кредиту становить 2 % за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення зазначеного тарифу на суму кредиту та сплачується щомісячно відповідно до графіка платежів, наведеного в пункті 1.4 Договору, у порядку, визначеному пунктом 6.3.2 Типових умов кредитування.

Пунктами 1.1.4.3 та 1.1.4.4 Договору встановлено процентну ставку за користування кредитом та процентну ставку на прострочену суму кредиту в розмірі 0,000001 % річних.

Відповідно до пункту 1.1.7 Договору кредит надається для придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах господарської діяльності Позичальника, а також для сплати комісійної винагороди за надання кредиту.

Згідно з пунктом 1.1.8 Договору Типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в системі інтернет-банкінгу ПУМБ DIGITAL BUSINESS, є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Пунктом 1.4 Договору сторони погодили графік повернення кредиту та сплати плати за кредит, відповідно до якого Позичальник зобов`язався здійснювати щомісячні платежі починаючи з 20.09.2025 до 20.08.2026 включно.

За погодженим сторонами графіком повернення кредиту здійснюється дванадцятьма щомісячними платежами, а загальна сума платежів становить 62 000,00 грн, з яких 50 000,00 грн основна сума кредиту та 12 000,00 грн комісійна винагорода за його обслуговування.

Щомісячна комісійна винагорода за обслуговування кредиту становить 1 000,00 грн. Розмір щомісячного платежу за основною сумою кредиту визначено графіком у межах 4 166,63 4 166,67 грн.

Відповідно до пункту 1.5 Договору повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов`язань здійснюються Позичальником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на користь Банку на рахунок для погашення боргових зобов`язань.

Згідно з пунктами 2.1 2.3 Договору кредит надається разово однією сумою в розмірі, визначеному пунктом 1.1.1 Договору. При цьому Позичальник уповноважив Банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ комісійної винагороди за надання кредиту на користь Банку, а залишок коштів зарахувати на поточний рахунок Позичальника.

За умовами пункту 3.1 Договору права та обов`язки сторін регламентуються Кредитним договором і Типовими умовами кредитування.

Кредитний договір укладено сторонами в електронній формі з використанням системи інтернет-банкінгу ПУМБ DIGITAL BUSINESS. На підтвердження укладення Договору позивачем надано його електронний примірник та протокол створення і перевірки електронного підпису.

На виконання умов Кредитного договору 20.08.2025 Банком надано Позичальнику кредитні кошти в загальному розмірі 50 000,00 грн, з яких 500,00 грн спрямовано на сплату одноразової комісійної винагороди за надання кредиту (№TR.100632996.57430.29514), а 49 500,00 грн зараховано на поточний рахунок Позичальника (платіжна інструкція №TR.100632996.57431.29514).

Як убачається з наданих позивачем виписок із рахунків за період з 20.08.2025 до 22.07.2026, з 20.08.2025 до 09.10.2026 та розрахунку заборгованості, поданого з заявою про закриття провадження у справі в частині 12.10.2026, відповідач здійснював платежі на погашення заборгованості за Кредитним договором, однак зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати комісійної винагороди в повному обсязі й у визначені графіком строки не виконував.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань Банк 31.03.2026 склав вимогу вих. № 212 про погашення заборгованості за Кредитним договором № 742892962356 від 20.08.2025.

Зі змісту зазначеної вимоги вбачається, що Банк повідомив Позичальника про наявність станом на 31.03.2026 заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 39 719,75 грн та вимагав її негайного погашення. Суд установив, що на дату складення зазначеної вимоги погоджений сторонами строк кредитування до 20.08.2026 ще не закінчився.

На підтвердження направлення зазначеної вимоги позивачем долучено до матеріалів справи список згрупованих поштових відправлень та відомості про відстеження поштового відправлення № 0505590288114.

Із зазначених відомостей убачається, що поштове відправлення прийнято оператором поштового зв`язку 03.04.2026, а 04.04.2026 воно прибуло до відділення поштового зв`язку в м. Мукачеві за місцем адресування. Надалі, 17.04.2026, щодо відправлення відображено статус «Передано на зберігання (закінчення встановленого терміну зберігання)», після чого цього ж дня воно вибуло з відповідного відділення поштового зв`язку.

Зазначені документи підтверджують направлення Банком вимоги на адресу Позичальника, надходження поштового відправлення до відділення поштового зв`язку за місцем адресування та закінчення встановленого строку його зберігання 17.04.2026.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що закінчення 17.04.2026 строку зберігання поштового відправлення за місцем адресування відповідача є датою, з якою у спірних правовідносинах пов`язується завершення процедури повідомлення Позичальника про пред`явлену Банком вимогу.

Відтак семиденний строк для виконання вимоги Банку, обчислений відповідно до статей 253, 530 Цивільного кодексу України, розпочався 18.04.2026 та закінчився 24.04.2026 включно.

Таким чином, суд установив, що внаслідок пред`явлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту строк виконання зобов`язання щодо повернення всієї непогашеної суми кредиту настав 24.04.2026, тобто раніше від визначеної Кредитним договором кінцевої дати кредитування 20.08.2026.

З огляду на наведене з 25.04.2026 Банк утратив право нараховувати передбачену Кредитним договором комісійну винагороду за обслуговування кредиту як плату за користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до пункту 1.1.4.2 Кредитного договору комісійна винагорода за обслуговування кредиту становить 2 % від суми кредиту за один місяць користування кредитом, що за початкової суми кредиту 50 000,00 грн становить 1 000,00 грн щомісячно.

Згідно з погодженим сторонами графіком платежів комісійна винагорода за обслуговування кредиту підлягала сплаті щомісячно, починаючи з 20.09.2025 до 20.08.2026 включно.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 22.07.2026, за основною сумою кредиту відповідачем погашено 19 485,00 грн, а залишок заборгованості становив 30 515,00 грн, з яких 26 348,35 грн визначено Банком як прострочену заборгованість та 4 166,65 грн як строкову заборгованість.

Відповідно до зазначеного розрахунку Банком нараховано комісійну винагороду за обслуговування кредиту в загальному розмірі 11 093,75 грн, з яких 10 000,00 грн сплачено відповідачем, а 1 093,75 грн визначено як непогашену заборгованість.

Таким чином, за розрахунком позивача станом на 22.07.2026 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становив 31 608,75 грн, з яких 30 515,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 093,75 грн заборгованість за комісійною винагородою.

Водночас судом установлено, що 31.03.2026 Банк пред`явив відповідачу вимогу № 212 про дострокове погашення кредитної заборгованості в загальному розмірі 39 719,75 грн.

З огляду на встановлені судом обставини направлення зазначеної вимоги та закінчення 17.04.2026 строку зберігання відповідного поштового відправлення суд дійшов висновку про дострокове настання 24.04.2026 строку виконання зобов`язання щодо повернення непогашеної суми кредиту.

Разом із тим із наданої позивачем виписки з рахунків за Кредитним договором за період з 20.08.2025 до 09.10.2026 та заяви від 12.10.2026 вбачається, що після складення розрахунку заборгованості станом на 22.07.2026 відповідачем здійснено платежі в загальному розмірі 10 450,00 грн, а саме:

27.07.2026 1 750,00 грн;

02.09.2026 4 800,00 грн;

06.10.2026 3 900,00 грн.

Факт надходження зазначених коштів підтверджується банківською випискою та заявою позивача від 12.10.2026.

У зазначеній заяві позивач повідомив, що із загальної суми отриманих коштів 9 356,25 грн зараховано на погашення заборгованості за основною сумою кредиту, а 1 093,75 грн на погашення заборгованості за комісійною винагородою.

Отже, заявлена позивачем до стягнення заборгованість за комісійною винагородою в розмірі 1 093,75 грн після звернення до суду була погашена, що підтверджується поданими Банком документами.

З урахуванням здійсненого погашення основної суми кредиту в розмірі 9 356,25 грн залишок заборгованості за тілом кредиту становить 21 158,75 грн, що відповідає наведеному позивачем у заяві від 12.10.2026 розрахунку.

Таким чином, із первісно заявленої до стягнення заборгованості в загальному розмірі 31 608,75 грн після звернення Банку до суду відповідачем погашено 10 450,00 грн, а непогашеним залишився основний борг у розмірі 21 158,75 грн.

У зв`язку із зазначеним позивач звернувся до суду із заявою від 12.10.2026 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10 450,00 грн на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Доказів погашення відповідачем залишку основної суми кредиту в розмірі 21 158,75 грн матеріали справи не містять.

ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог та врахувавши часткове погашення відповідачем заборгованості після звернення позивача до суду, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Як установлено судом, 20.08.2025 між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та Фізичною особою-підприємцем Халанським Віктором Миколайовичем укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 742892962356, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 50 000,00 грн зі строком повернення до 20.08.2026 включно. Факт надання кредиту підтверджується банківськими документами, зокрема випискою з рахунків за Кредитним договором. Отже, позивач належним чином виконав узяті на себе договірні зобов`язання щодо надання кредитних коштів. Водночас відповідач порушив погоджені сторонами строки здійснення платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором.

Щодо дострокового настання строку виконання кредитного зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором установлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що порушення позичальником установлених договором строків повернення чергової частини кредиту надає кредитодавцю право змінити строк виконання основного зобов`язання шляхом пред`явлення вимоги про дострокове повернення непогашеної частини кредиту.

Як установлено судом, у зв`язку з порушенням відповідачем графіка платежів Банк 31.03.2026 склав вимогу № 212 про погашення заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 39 719,75 грн. Вимога Банку охоплювала не лише прострочені платежі, але й заборгованість, строк повернення якої за первісним графіком ще не настав.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що пред`явленням вимоги № 212 від 31.03.2026 Банк реалізував передбачене частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право на дострокове повернення кредитної заборгованості, змінивши первісно погоджений сторонами строк виконання кредитного зобов`язання.

На підтвердження направлення зазначеної вимоги позивачем надано список згрупованих поштових відправлень та відомості про відстеження поштового відправлення № 0505590288114, з яких убачається, що 03.04.2026 відправлення прийнято оператором поштового зв`язку, 04.04.2026 прибуло до відділення поштового зв`язку за місцем адресування відповідача, а 17.04.2026 закінчився встановлений строк його зберігання.

Оцінивши зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що закінчення 17.04.2026 строку зберігання поштового відправлення за місцем адресування відповідача є датою, з якою у спірних правовідносинах пов`язується завершення процедури повідомлення Позичальника про пред`явлену Банком вимогу.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, семиденний строк виконання відповідачем пред`явленої Банком вимоги розпочався 18.04.2026 та закінчився 24.04.2026 включно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок реалізації Банком права на дострокове повернення кредиту строк виконання зобов`язання щодо повернення всієї непогашеної основної суми кредиту настав 24.04.2026, тобто раніше від визначеного Договором кінцевого строку кредитування 20.08.2026.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц зазначила, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання кредитного зобов`язання змінює порядок, умови та строк виконання договору.

Щодо комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 1.1.4.2 Кредитного договору тариф комісійної винагороди за обслуговування кредиту становить 2 % від суми кредиту за один місяць користування кредитом, що за початкової суми кредиту 50 000,00 грн становить 1 000,00 грн щомісячно.

Згідно з погодженим сторонами графіком платежів комісійна винагорода підлягала сплаті щомісячно протягом строку кредитування.

Разом із тим судом установлено, що внаслідок пред`явлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту строк виконання основного зобов`язання настав 24.04.2026.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Відповідний підхід щодо розмежування регулятивних та охоронних правовідносин у кредитному зобов`язанні відображено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Зазначені правові висновки стосуються договірних процентів за користування кредитом. Водночас при оцінці передбаченої Кредитним договором комісійної винагороди суд ураховує її зміст, порядок нарахування та зв`язок зі строком кредитування.

За умовами пункту 1.1.4.2 Кредитного договору комісійна винагорода встановлена як щомісячна плата за обслуговування кредиту, розмір якої визначається залежно від початкової суми кредиту та кількості місяців користування ним.

З огляду на дострокове настання строку виконання основного зобов`язання суд виходить із того, що подальше нарахування комісійної винагороди після 24.04.2026 потребувало б самостійної договірної підстави, яка передбачала б збереження відповідного обов`язку Позичальника після зміни строку повернення кредиту.

Разом із тим відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 22.07.2026 заборгованість за комісійною винагородою становила 1 093,75 грн.

Після звернення Банку до суду відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, у тому числі сплатив 1 093,75 грн комісійної винагороди, що підтверджується банківською випискою та заявою позивача від 12.10.2026.

Отже, на час вирішення питання про подальший розгляд заявлених позовних вимог сума комісійної винагороди в розмірі 1 093,75 грн, стягнення якої було предметом позову, фактично сплачена відповідачем.

Ураховуючи зазначене, питання про наявність підстав для примусового стягнення цієї суми втратило практичне значення, оскільки відповідна грошова вимога вже виконана.

Щодо часткового погашення заборгованості та закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Окрім того, як убачається з наданої позивачем виписки з рахунків за Кредитним договором за період з 20.08.2025 до 09.10.2026 та заяви від 12.10.2026, після звернення позивача з цим позовом до суду відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 10 450,00 грн, а саме: 27.07.2026 1 750,00 грн, 02.09.2026 4 800,00 грн та 06.10.2026 3 900,00 грн.

Згідно із заявою позивача від 12.10.2026 із загальної суми здійснених платежів 9 356,25 грн зараховано на погашення заборгованості за основною сумою кредиту, а 1 093,75 грн на погашення заборгованості за комісійною винагородою.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору внаслідок сплати заборгованості, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе за умови, що предмет спору існував на момент його виникнення, однак припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на те, що відповідачем після звернення позивача до суду погашено заборгованість у загальному розмірі 10 450,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та визнається самим позивачем, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору в зазначеній частині позовних вимог.

Відтак провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10 450,00 грн, з яких 9 356,25 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 093,75 грн заборгованість за комісійною винагородою, підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

При цьому суд враховує, що закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення комісійної винагороди зумовлене її фактичною сплатою відповідачем після звернення позивача до суду та не є висновком суду про правомірність нарахування такої винагороди після дострокового настання строку виконання кредитного зобов`язання.

З урахуванням часткового погашення заборгованості залишок непогашеної основної суми кредиту становить 21 158,75 грн.

Оскільки матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем зазначеної суми, а строк виконання відповідного грошового зобов`язання настав, позовні вимоги про стягнення 21 158,75 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення залишку заборгованості за основною сумою кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 22.07.2026 заборгованість відповідача за основною сумою кредиту становила 30 515,00 грн.

З урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 356,25 грн, підтвердженого заявою позивача від 12.10.2026 та наданою банківською випискою, непогашений залишок основної суми кредиту становить 21 158,75 грн.

При цьому суд враховує, що внаслідок пред`явлення Банком вимоги № 212 від 31.03.2026 строк виконання зобов`язання щодо повернення всієї непогашеної суми кредиту настав 24.04.2026.

Отже, вся непогашена основна сума кредиту є такою, строк повернення якої настав, незалежно від зазначеного Банком у первісному розрахунку розподілу заборгованості на прострочену та строкову.

Доказів погашення відповідачем залишку основної суми кредиту в розмірі 21 158,75 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд установив факт укладення сторонами Кредитного договору, надання Банком відповідачу кредитних коштів, порушення відповідачем зобов`язань щодо їх своєчасного повернення, дострокового настання строку виконання кредитного зобов`язання, а також часткового погашення заборгованості після звернення позивача до суду.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 21 158,75 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 21 158,75 грн заборгованості за основною сумою кредиту, тоді як провадження у справі в частині вимог про стягнення 10 450,00 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція №000597843/0000028466).

Судом установлено, що після звернення позивача до суду відповідач здійснив часткове погашення заборгованості в загальному розмірі 10 450,00 грн, у зв`язку з чим провадження у справі в зазначеній частині підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Водночас позовні вимоги про стягнення залишку заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 21 158,75 грн суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Ураховуючи, що звернення позивача до суду було зумовлене неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту, а часткове погашення заборгованості відбулося після пред`явлення позову, суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача судового збору, пов`язаного з обґрунтованими вимогами про стягнення основної суми кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є своєчасне вирішення спорів, а дотримання розумних строків розгляду справи є однією з основних засад судочинства незалежно від форми її розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження визначається з огляду на обставини справи з урахуванням, зокрема, її складності, поведінки учасників процесу та органів державної влади, а також значення предмета спору для заявника (рішення у справах «Савенкова проти України», «Папазова та інші проти України»).

Розумність строків залежить від об`єктивної необхідності для вчинення процесуальних дій і прийняття рішень із врахуванням зазначених критеріїв.

Отож, судом розглянуто цю справу у розумний строк, тобто такий, що був об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Халанського Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) 21 158,75 грн (двадцять одну тисячу сто п`ятдесят вісім грн 75 копійок) заборгованості за основною сумою кредиту, а також 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 10 450,00 грн заборгованості за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 742892962356 від 20.08.2025, з яких 9 356,25 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 093,75 грн заборгованість за комісійною винагородою, - закрити провадження у справі за відсутності предмета спору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складено та підписано 13.11.2026.

Суддя У. М. Пляцко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141458365 ?

Документ № 141458365 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141458365 ?

Дата ухвалення - 09.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141458365 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141458365 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141458365, Господарський суд Закарпатської області

Судове рішення № 141458365, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141458365 відноситься до справи № 907/820/26

Це рішення відноситься до справи № 907/820/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141458364
Наступний документ : 141458366