Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
____________________________
УХВАЛА
"12" листопада 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/754/26
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс" від 11.11.2026 (вх.№ 02.3.1-05/11210/26 від 11.11.2026) про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс", с. Минай Ужгородського району Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль", с. Минай Ужгородського району Закарпатської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1
та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Елерон"
про визнання договорів оренди недійсними, скасування державної реєстрації прав оренди та припинення речових прав
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" про визнання недійсними договорів оренди автозаправної станції № 881 від 28.03.2023 та оренди земельної ділянки № 1/23 від 28.06.2023, укладених в порушення вимог частини 3 статті 42 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України, припинення відповідних прав оренди відповідача, а також з вимогами про застосування наслідків недійсності таких договорів шляхом зобов`язання позивача повернути позивачу у володіння та користування нерухоме майно.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/754/26 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2026 за наслідками проведеного підготовчого засідання суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 907/754/26 та призначити справу до судового розгляду по суті на 03.11.2026 о 09:00 год.
У судовому засіданні 03.11.2026 судом оголошено перерву до 13.11.2026 до 12:00 год.
11.11.2026 за вх.№ 02.3.1-05/11210/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс" від 11.11.2026 про забезпечення позову щодо:
- стаціонарної автозаправної станції загальною площею 142,8 мІ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2708926621100, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Карпатського П., буд. 2А/1. Право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" № 49766701; запис про суборенду Товариства з обмеженою відповідальністю "Елерон" № 53228155;
- земельної ділянки площею 0,3742 га, кадастровий номер 2124887400:13:011:0123, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1551075121248, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Карпатського П., земельна ділянка 2а/1. Право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" № 50810820; запис про суборенду Товариства з обмеженою відповідальністю "Елерон" № 53248686.
У заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс" просить суд забезпечити позов шляхом:
заборони щодо розпорядження правами та передачі майна, а саме:
1. Товариству з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" (код ЄДРПОУ 44759695) розпоряджатися правами оренди № 49766701 та № 50810820 і похідними від них майновими правами володіти, користуватися об`єктами нерухомого майна (реєстраційні номери 2708926621100 та 1551075121248) або одержати їх у володіння чи користування шляхом вчинення таких дій:
- 1) продавати, міняти, дарувати, відступати чи іншим способом передавати такі права повністю або частково; передавати сукупність прав та обов`язків орендаря чи оформлювати заміну сторони договору. Вносити ці права як вклад, додатковий вклад чи внесок до статутного, складеного або додаткового капіталу юридичної особи, у тому числі в обмін на частку або без зміни й розміру; оформлювати передачу відповідного права передавальним актом чи розподільчим балансом;
- 2) передавати зазначені права в заставу, зокрема в іпотеку, якщо її допускає закон для відповідного права, або встановлювати інше договірне забезпечувальне обтяження саме цих прав. Передавати їх в управління, як вклад у спільну діяльність або за іншим договором, за яким інша особа одержує право самостійно володіти чи користуватися визначеним об`єктом або право вимагати його передачі.
- 3) надавати нову суборенду, піднайм чи інше похідне право користування; замінювати чинного суборендаря; передавати об`єкт, його частину або ключі новому самостійному користувачу. Оформлювати поновлення, продовження чи заміну договору суборенди від 28.12.2023 на період після 28.11.2026, у тому числі додатковою угодою або новим договором з тим самим користувачем.
- 4) укладати додаткові угоди або оформлювати інші правочини, які до набрання рішенням законної сили збільшують зареєстрований строк чи обсяг права користування за оспорюваними договорами оренди від 28.03.2023 № 881 і від 28.06.2023 № 1/23. Зміни порядку розрахунків, утримання об`єкта або інших умов, які не мають зазначеного наслідку, цим пунктом не охоплюються.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Елерон" (код ЄДРПОУ 22100995) як суборендарю за договором від 28.12.2023 відступати або передавати в заставу права суборенди № 53228155 і № 53248686 чи майнове право вимагати надання об`єктів нерухомого майна (реєстраційні номери 2708926621100 та 1551075121248) у користування; вносити такі права до статутного, складеного чи додаткового капіталу, передавати їх в управління чи спільну діяльність, надавати об`єкти іншому самостійному користувачу.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" (код ЄДРПОУ 44759695) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Елерон" (код ЄДРПОУ 22100995) на виконання наведених вище дій за пунктами 1 та 2 підписувати акти приймання-передачі об`єктів або майнових прав, у тому числі акти внесення вкладу; передавати документи як підставу новому набувачу для реєстрації за ним права; подавати відповідні реєстраційні заяви безпосередньо чи через представника. Заборона фактичної передачі, підписання акта і подання документів стосуються також дій, які ще не вчинено на виконання раніше укладеного договору або прийнятого корпоративного рішення.
4. Заборонити нотаріусам посвідчувати за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" (код ЄДРПОУ 44759695) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Елерон" (код ЄДРПОУ 22100995) правочини про договірну заміну орендаря чи суборендаря, передачу зазначеного права як вкладу або в заставу, надання нової суборенди чи збільшення строку користування за відповідними договорами (право оренди № 49766701 та № 50810820; право суборенди № 53228155 та № 53248686).
заборони щодо реєстрації прав і обтяжень, а саме:
5. Заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, приймати рішення про державну реєстрацію та вносити до ДРРП відомості за спірними договорами або документами, виданими на їх виконання, якщо результатом буде будь-яка з таких змін щодо об`єктів нерухомого майна (реєстраційні номери 2708926621100 та 1551075121248), а саме:
- набуття або перехід права. Реєстрація переходу чи передачі прав оренди № 49766701, № 50810820 або суборенди № 53228155, № 53248686 іншій особі; зміна орендаря чи суборендаря, зокрема у зв`язку з відступленням, внеском до капіталу, передавальним актом, розподільчим балансом чи іншим оформленням переходу. Також реєстрацію за новим номером права або в новому розділі щодо ідентифікованої частини об`єкта, у тому числі після припинення попереднього права для його заміни.
- нове право користування. Реєстрація будь-якого нового права суборенди чи іншого договірного права володіти або користуватися цими об`єктами чи їх частинами, джерелом якого е одне з чотирьох наведених прав; реєстрація заміни користувача або збільшення обсягу такого права.
- поновлення і продовження. Заборонити протягом дії заходів забезпечення державну реєстрацію продовження або поновлення суборенди Товариства з обмеженою відповідальністю "Елерон" за правами № 53228155 та № 53248686 на строк, що виходить за межі 28.11.2026, незалежно від того, чи вчиняться реєстраційна дія до цієї дати, у цей день або після нього, та незалежно від того, чи оформлюється вона зміною наявного запису або реєстрацію нового права за додатковою угодою чи новим договором суборенди тих самих об`єктів. Щодо земельної суборенди № 53248686 поширити заборону на продовження її державної реєстрації без окремої заяви програмними засобами ДРРП, якщо підлягає застосуванню частина 1 статті 26 Закону № 1952-IV. Окремо заборонити реєстрацію збільшеного строку основної оренди за № 49766701 чи № 50810820 порівняно зі строками 28.03.2038 і 28.06.2038 відповідно.
- обтяження. Реєстрація нового договірного обтяження будь-якого із цих чотирьох прав або поширення раніше зареєстрованого обтяження на таке право, якщо відповідне обтяження підлягає державній реєстрації в ДРРП. Обмеження за цим пунктом стосується прав користувачів, а не іншого майна товариств.
- реєстрація щодо самого майна. Оформлення права власності на АЗС або ділянку за користувачем чи набувачем від нього, а також договірного обтяження самої АЗС чи землі за розпорядженням користувача, якщо як титул на нерухомість заявлено виключно права за спірною орендою чи суборендою та документи про їх передачу, зокрема акти внесення цих прав до капіталу. Самостійна правова підстава від власника цим пунктом не охоплюється.
6. Щодо окремих договірних майнових прав: заборонити реєстраторам Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєструвати нове договірне обтяження або доповнювати його предмет, якщо в заяві боржником указано Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" (код ЄДРПОУ 44759695) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Елерон" (код ЄДРПОУ 22100995), а предметом відчужуване договірне право вимагати передачі у володіння чи користування об`єктів нерухомого майна (реєстраційні номери 2708926621100 та 1551075121248). Цей пункт не стосуються реєстрації речового права на нерухомість, грошових вимог чи будь-якого іншого майна боржника.
7. Раніше оформлені документи. Застосувати пункти 5, 6 незалежно від особи заявника та дати договору, додаткової угоди, протоколу, акта, довіреності чи подання заяви. У ДРРП заборона охоплює також незавершену реєстраційну дію за раніше поданою заявою на момент реєстрації судової заборони; у реєстрі обтяжень майбутнє внесення запису після отримання ухвали для виконання. Раніше завершених реєстрацій і прав третіх осіб скасовувати цією заявою заявник не вимагає.
Межі заходів та виконання ухвали.
8. Визначити межі заборон. Дозволеними залишити поточну експлуатацію АЗС і користування землею за наявною підставою, платежі, технічне обслуговування та доступ працівників і підрядників без передачі їм самостійного володіння. Заборони не поширюються на добровільне повернення об`єктів орендарю або власнику, припинення прав без їх переходу іншій особі, скорочення строку, відмову належної сторони від поновлення, зняття існуючого обтяження, отримання інформації з реєстрів, реєстрацію ухвали й виконання судових рішень. Звільнення майна, скасування записів або припинення діючої суборенди не вимагаються. Участь третьої особи лише у складенні акта повернення не забороняється; виняток щодо добровільного повернення не поширюється на передачу цій особі АЗС, її частини або ключів для самостійного володіння чи користування.
Заяву обґрунтовує наявністю спору щодо недійсності договорів оренди автозаправної станції № 881 від 28.03.2023 та оренди земельної ділянки № 1/23 від 28.06.2023, укладених в порушення вимог частини 3 статті 42 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України, а також необхідності збереження наявного стану зареєстрованих прав.
Позивач зазначає, що після прийняття зміни предмета позову 16.10.2026 позивач просить визнати недійсними два договори оренди, припинити два зареєстровані права Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" (код ЄДРПОУ 44759695) і зобов`язати саме це товариство повернути обидва об`єкти нерухомого майна (реєстраційні номери 2708926621100 та 1551075121248).
Наголошує, що передача права іншій особі або новий строк суборенди можуть істотно ускладнити як реєстрацію припинення конкретного права, так і фактичне повернення майна.
Також просить врахувати, що в оспорюваному договорі оренди визначена можливість застави. Відтак, вказує, що здійснення вкладу до капіталу також може змінити носія права щодо спірного нерухомого майна, що беззаперечно ускладнить виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з`ясування додаткових обставин, з огляду на вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення виходячи з такого.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, а також у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, у справах від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18, від 29.01.2020 у справі № 640/9167/19, від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20, від 28.11.2018 у справі № 359/5561/17, від 21.04.2022 у справі № 917/1212/21, від 21.11.2018 у справі № 752/6255/18.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 922/1583/23, від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Водночас суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Суд також зазначає, що обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22.
При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 дійшла висновку про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим, за висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та в постанові Верховного Суду від 21.04.2022 у справі № 917/1212/21.
Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
У справі, яка розглядається, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" про визнання недійсними договорів оренди автозаправної станції № 881 від 28.03.2023 та оренди земельної ділянки № 1/23 від 28.06.2023, укладених в порушення вимог частини 3 статті 42 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України, припинення відповідних прав оренди відповідача, а також з вимогами про застосування наслідків недійсності таких договорів шляхом зобов`язання позивача повернути позивачу у володіння та користування нерухоме майно.
Отже суд, розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову, враховує, що в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Згідно з частиною одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З огляду на викладене, заходи забезпечення позову мають чітко відповідати суті та предмету заявлених позовних вимог, оскільки це гарантує, що вжиті заходи не виходять за межі спору, сприяють належному виконанню судового рішення і не створюють необґрунтованих перешкод для сторін у справі.
Суд враховує, що у разі задоволення позовних вимог у даній справі (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 16.10.2026), а саме щодо визнання недійсними двох договорів оренди, припинення зареєстрованих прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" і зобов`язання саме це товариство повернути обидва об`єкти нерухомого майна, передача права іншій особі або новий строк суборенди можуть істотно ускладнити як реєстрацію припинення конкретного права, так і фактичне повернення майна.
Суд також враховує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Тому, встановивши обставини, які, за висновком суду, вказують на ризик передачі відповідачем прав користування об`єктами оренди третім особам, суд враховує, що невжиття заходів забезпечення позову не забезпечить реального захисту прав останнього, позаяк сама по собі відсутність на теперішній час доказів, які б підтверджували наміри відповідача здійснити передачу прав на спірне нерухоме майно, не спростовує наявності в нього потенційної можливості вчинити такі дії у будь-який час, у випадку незастосування заявлених заходів забезпечення позову.
При цьому судом встановлено, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс" підстави для забезпечення позову є обґрунтованими, а відповідні докази є належними, достатніми та допустимими доказами на підтвердження таких обставин.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.
Зокрема, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
При цьому, згідно з рішенням ЄСПЛ від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ також вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Наведене, з урахуванням приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс" про забезпечення позову.
Згідно з частинами 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Крім того, відповідно до частин 1, 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Водночас, за змістом диспозитивної норми статті 141 Господарського процесуального кодексу України пред`явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов`язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі № 916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.
Відтак, у даному випадку незазначення в ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс" від 11.11.2026 (вх.№ 02.3.1-05/11210/26 від 11.11.2026) про забезпечення позову у справі № 907/754/26 задовольнити частково.
2. Забезпечити позов у справі № 907/754/26 щодо двох наведених нижче об`єктів нерухомого майна на час розгляду справи з урахуванням строків дії та підстав скасування заходів, встановлених статтею 145 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо:
- стаціонарної автозаправної станції загальною площею 142,8 мІ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2708926621100, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Карпатського П., буд. 2А/1. Право оренди відповідача № 49766701; запис про суборенду ТОВ «ЕЛЕРОН» № 53228155. Щодо АЗС заборона нової суборенди охоплює також передачу в піднайм окремих приміщень у складі цієї будівлі;
- земельної ділянки площею 0,3742 га, кадастровий номер 2124887400:13:011:0123, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1551075121248, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Карпатського П., земельна ділянка 2а/1. Право оренди відповідача № 50810820; запис про суборенду ТОВ «ЕЛЕРОН» № 53248686.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" (код ЄДРПОУ 44759695) з моменту набрання ухвалою законної сили на підставі прав оренди № 49766701 та № 50810820 відповідно:
- укладати з будь-якою особою нові договори суборенди (піднайму) обох або одного з об`єктів нерухомого майна (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 2708926621100 та 1551075121248); замінювати суборендаря в договорі суборенди від 28.12.2023; передавати майно новому суборендарю за актом приймання-передачі чи передавати йому фактичне володіння на виконання договору суборенди, у тому числі укладеного до постановлення ухвали;
- укладати з Товариством з обмеженою відповідальністю "Елерон" (код ЄДРПОУ: 22100995) додаткові угоди, що встановлюють чи оформлюють продовження або поновлення суборенди за договором від 28.12.2023 на період після 28.11.2026; подавати безпосередньо або через представника заяви про державну реєстрацію нового права суборенди, зміни суборендаря або такого продовження чи поновлення.
4. Заборонити державним реєстраторам речових прав, у тому числі нотаріусам, з моменту набрання ухвалою законної сили вчиняти щодо об`єктів нерухомого майна (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 2708926621100 та 1551075121248) такі реєстраційні дії:
- проводити державну реєстрацію нового права суборенди (піднайму) на користь будь-якої особи, якщо підставою є передача майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" (код ЄДРПОУ 44759695) як орендарем за правом № 49766701 або № 50810820 відповідно; проводити державну реєстрацію зміни суборендаря у записах № 53228155 або № 53248686. Заборона охоплює зазначені дії як у наявному записі, так і під новим номером, незалежно від дати документа-підстави;
- проводити державну реєстрацію продовження або поновлення прав суборенди Товариства з обмеженою відповідальністю "Елерон" (код ЄДРПОУ: 22100995) за договором від 28.12.2023 на період після 28.11.2026, у тому числі шляхом внесення зміни щодо строку до записів № 53228155 та № 53248686. Щодо земельного права № 53248686 поширити цю заборону також на продовження його державної реєстрації за допомогою програмних засобів ДРРП у випадку, передбаченому частиною 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004.
5. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Елерон" (код ЄДРПОУ: 22100995) на час дії заходів укладати з Товариством з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" (код ЄДРПОУ 44759695) додаткові угоди про продовження чи поновлення суборенди за договором від 28.12.2023 на період після 28.11.2026 та подавати безпосередньо чи через представника заяви про державну реєстрацію такого продовження чи поновлення.
6. Визначити, що заборони не поширюються на дії з припинення спірних прав, скорочення строку суборенди, відмову належної сторони договору від його поновлення, повернення майна, реєстрацію цієї ухвали та виконання судових рішень у справі. Заборони не обмежують поточну експлуатацію АЗС на наявній правовій підставі та не встановлюють обов`язку звільнити майно.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Теодор Плюс" (89427, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Патруса Карпатського, буд. 2А, кв. 1, код ЄДРПОУ 40085912)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Петроль" (89427, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Патруса Карпатського, буд. 2А, кв. 1., код ЄДРПОУ 44759695)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Елерон" (Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Проектна, буд. 11, код ЄДРПОУ: 22100995)
Ця ухвала набирає законної сили з моменту підписання 12.11.2026, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень. Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 12.11.2026.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Д. Є. Мірошниченко
Судове рішення № 141458347, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 907/754/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: