Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
____________________________
УХВАЛА
"09" листопада 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1458/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Мельник І.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" від 21.10.2026 (вх.№ 02.3.1-02/10393/26 від 21.10.2026) про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича, с.Вишково Хустського району Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел", с.Минай Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 612 890,00 грн заборгованості
За участю представників: не з`явились
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справи №907/1458/25 за позовом фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемелі Плейс Тревел" про стягнення 612 890,00 грн заборгованості за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 01/28012025 від 28.01.2025 в частині здійснення розрахунків.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2026, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 у справі №907/1458/25, позов задоволено та ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" (89427, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Минай, вул. Шевченка, буд. 27, код ЄДРПОУ 45197767) на користь фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 612 890,00 грн (шістсот дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 коп.) заборгованості, а також 7 354,68 грн (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 68 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.
21.10.2026 за вх.№ 02.3.1-02/10393/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява відповідача про розстрочення виконання рішення у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2026 суд призначив подану відповідачем заяву до розгляду у судовому засіданні на 09.11.2026 о 09:30 год. та встановив позивачу строк до 06.11.2026 для подання письмових пояснень/заперечень щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у цій справі.
02.11.2026 за вх.№ 02.3.1-02/10773/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла від позивача заява із запереченнями щодо розстрочення виконання рішення у цій справі.
Також, 09.11.2026 за вх.№ 02.3.1-02/11110/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла від позивача заява, відповідно до якої останній просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у цій справі та провести судове засідання без участі уповноваженого представника.
Представники сторін у судове засідання 09.11.2026 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення у справі, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.
Положеннями частини 4 статті 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
З огляду на те, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
За практикою ЄСПЛ в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).
Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
В обґрунтування поданої заяви про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач зазначає, що Товариство має статутний капітал 10 000,00 грн. Зазначає, що кошти, які надходять на рахунки Товариства від третіх осіб на сьогодні перебувають під арештом, а власного майна та коштів необхідних для виконання рішення суду шляхом одноразового платежу не має.
Доводить, що обставини щодо блокування рахунків Товариства приватним виконавцем унеможливлюють здійснення господарську діяльності.
Втім, Товариство визнає свій обов`язок щодо виконання судового рішення та бажає виконати рішення суду шляхом часткової сплати стягувачу коштів у межах своїх фінансових можливостей за наслідками фінансово-господарської діяльності.
Стверджує, що за фінансовою звітністю станом на 01.01.2026 чистий прибуток товариства склав 126 000,00 грн, а станом на 01.06.2026 чистий прибуток становить 143 000,00 грн та підтверджує наведені обставини долученими до заяви фінансовими звітностями підприємства.
Таким чином, зазначає, що товариство перебуває у важкому матеріальному становищі, а заборгованість перед стягувачем за судовим рішенням виникла з неналежного виконання умов договору пов`язаного з організацією відпочинку дітей у дитячому таборі розміщеного за адресою приміщення позивача. Отже, вважає, що збитки які отримав стягувач є упущеною вигодою, а не реальними витратами.
Відтак, за наведених обставин просить суд в порядку статті 331 ГПК України розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 23 квітня 2026 року у справі № 907/1458/25 на 12 (дванадцять) місяців шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" на користь фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича 620 244,68 грн (основна сума боргу та судові витрати) за наступним графіком:
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.11.2026;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.12.2026;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.01.2027;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 28.02.2027;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.03.2027;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.04.2027;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.05.2027;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.06.2027;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.07.2027;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.08.2027;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.09.2027;
- 51 687 п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят сім) 05 грн. до 30.10.2027.
Відповідно до поданої заяви від 02.11.2026 стягувач заперечує проти розстрочення виконання рішення в цій справі, вважає заяву необґрунтованою, такою, що не підтверджена достатніми доказами існування передбачених законом підстав для розстрочення виконання судового рішення, та такою, що підлягає відхиленню.
Вважає, що скрутне фінансове становище не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для розстрочки виконання рішення, оскільки фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки та належного планування власної діяльності, в тому числі й в частині своєчасного і належного стягнення дебіторської заборгованості.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд враховує також, що розстрочення виконання рішення жодним чином не зменшує суму грошових коштів, яка має бути сплачена боржником на виконання рішення суду у даній справі, натомість таке розстрочення забезпечить реальне виконання останнім цього рішення, тобто дозволить досягти мети виконання судового рішення з дотриманням балансу інтересів обох сторін (співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора).
У постанові від 29.04.2025 у справі № 917/1131/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що норми статті 331 ГПК України визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Розстрочкою є виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України.
Відповідно до вказаної норми господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17.
ЄСПЛ у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 зазначив, що, ураховуючи що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи зумовлена затримка у виконанні рішення особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексація присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд у постанові від 29.04.2025 у справі №917/1131/24, вказав, що, з одного боку, недостатнім є лише факт відсутності у боржника коштів, суди обов`язково повинні враховувати інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, з іншого, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції остаточні судові рішення не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції").
Враховуючи приписи процесуального законодавства, практику ЄСПЛ, оцінивши долучені Товариством до матеріалів справи по заяві по розстрочення виконання рішення суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд констатує, що відповідачем наведено об`єктивні обставини, що унеможливлюють негайне виконання Товариством рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2026 у справі № 907/1458/25 про стягнення 612 890,00 грн заборгованості та 7 354,68 грн судового збору, що є підставою розстрочення виконання судового рішення.
Так, на підставі досліджених доказів суд вважає доведеними доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" про скрутне матеріальне становище останнього. Зазначені обставини підтверджуються доданими до заяви матеріалами, зокрема фінансовою звітністю підприємства за попередній рік та перше півріччя поточного року, які свідчать про низьку прибутковість та відсутність достатнього обсягу вільних грошових коштів на рахунках, необхідних для одноразового виконання судового рішення у повному обсязі.
Отже, оцінивши наведені відповідачем обставини неможливості наразі виконати рішення суду від 23.4.2026 у справі № 907/1458/25, скрутний фінансовий стан останнього, з огляду на принципи розумності та справедливості, балансу інтересів сторін, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд вважає, що розстрочення рішення суду не порушить прав стягувача та надасть змогу боржнику належним чином виконати рішення суду в даній справі без ризиків виникнення неплатоспроможності боржника та/або припинення його господарської діяльності.
При цьому, відповідно до частини 5 статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Рішення суду у цій справі ухвалене 23.04.2026, а відповідач просить суд розстрочити виконання вказаного рішення до 30.10.2027, що в свою чергу перевищує один рік з дня ухвалення рішення.
Таким чином, враховуючи наведене, суд доходить висновку про неможливість надання розстрочки виконання рішення поза межами визначеного законодавцем річного строку, а відтак про можливість розстрочити виконання рішення суду у цій справі до максимально можливого терміну 23.04.2027.
Отже, беручи до уваги все вищевказане, з урахування того, що строк надання розстрочки не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення та розстрочення виконання рішення від 23.04.2026 у справі № 907/1458/25 терміном на 6 місяців до 23.04.2027 шляхом сплати щомісячно не пізніше останнього числа кожного місяця по 103 374,11 грн (в останній місяць 103 374,13 грн).
При цьому, суд звертає увагу, що надання місцевим господарським судом розстрочки виконання рішення суду відповідачу не відстрочує його виконання, а лише розстрочує на певний період виконання судового рішення, що в свою чергу забезпечить реальне виконання боржником рішення суду у справі № 907/1458/25.
Суд наголошує, що розстрочення виконання даного рішення на строк, що не перевищує 6 місяців за графіком обраним судом, не може вважатись настільки надмірним, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, адже така затримка не перевищує один рік з моменту ухвалення рішення суду.
Відповідно до частини 7 статті 331 ГПК України про розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" від 21.10.2026 (вх.№ 02.3.1-02/10393/26 від 21.10.2026) про розстрочення виконання рішення у справі № 907/1458/25 задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2026 у справі № 907/1458/25 на 6 місяців шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" (89427, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Шевченка, буд. 27, код ЄДРПОУ 45197767) на користь фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 620 244,68 грн (шістсот двадцять гривень двісті сорок чотири гривні 68 коп.) заборгованості та судового збору за наступним графіком:
- 103 374,11 грн (сто три тисячі триста сімдесят чотири гривні 11 коп.) до 30.11.2026;
- 103 374,11 грн (сто три тисячі триста сімдесят чотири гривні 11 коп.) до 31.12.2026;
- 103 374,11 грн (сто три тисячі триста сімдесят чотири гривні 11 коп.) до 31.01.2027;
- 103 374,11 грн (сто три тисячі триста сімдесят чотири гривні 11 коп.) до 28.02.2027;
- 103 374,11 грн (сто три тисячі триста сімдесят чотири гривні 11 коп.) до 31.03.2027;
- 103 374,13 грн (сто три тисячі триста сімдесят чотири гривні 13 коп.) до 23.04.2027.
Ухвала видана: Господарський суд Закарпатської області, м. Ужгород, суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Дмитро Євгенович.
Стягувач: фізична особа-підприємець Форкош Адальберт Адальбертович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" (89427, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Шевченка, буд. 27, код ЄДРПОУ 45197767)
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання 12.11.2026.
Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д. Є. Мірошниченко
Судове рішення № 141458345, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 907/1458/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: