Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 215/6432/26
2/215/4004/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М., розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №98714628000 від 26.08.2022, укладеним між відповідачем та АТ «УКРСИББАНК», у розмірі 49 206,14 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 серпня 2022 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №98714628000, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 44 694,29 грн, зобов`язавшись повернути їх та сплатити відсотки за користування кредитом у визначені договором строки.
Позивач вказує, що вказані договори укладені в електронній формі шляхом акцепту відповідачем запропонованих умов із використанням одноразового ідентифікатора, а кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача. Однак відповідач належним чином не виконала взятих на себе договірних зобов`язань щодо повного і своєчасного повернення кредиту, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка, згідно з наданим позивачем розрахунком за договором №98714628000 від 26.08.2022 складає 49 206,14 грн, з яких: 39 015,86 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 190,28 грн заборгованість за комісією.
24 лютого 2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №263, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань та набуття права вимоги за договором факторингу позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 49 206,14 грн, а також понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.09.2026 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, а саме судовою повісткою, направленою за її зареєстрованим місцем проживання, яка провернута на адресу суду з відміткою пошти про причини невручення «адресат відсутній». Відзив на позовну заяву відповідач не подала, будь-яких клопотань на адресу суду від неї не надходило.
02.11.2026 представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою від 10.11.2026 призначено заочний розгляд даної цивільної справи.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
26.08.2022 між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №98714628000 (далі Кредитний договір).
Згідно з розділом 2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.
Банк має право надавати, а Позичальник отримувати послуги та/або сервіси Банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з застосуванням електронних підписів Сторін через інформаційно-телекомунікаційні системи Банку в порядку, викладеному у Правилах.
Пунктами 3.1-3.11 Кредитного договору узгоджено, що сума кредиту за договором становить 44 694,29 гривень. Кредит надається Позичальнику без застави.
Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання договору.
Кредит надається позичальнику для особистих потреб, а саме: в сумі 44 694,29 гривень на погашення суми заборгованості Позичальника за кредитом наданим Позичальнику Банком на підставі Договору про надання споживчого кредиту 97662439000, шляхом перерахування в безготівковій формі на транзитний рахунок банку № НОМЕР_1 .
Повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з правилами на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами.
Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка платежів, що викладений у додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 25.08.2026.
Розмір ануїтетного платежу становить 932 грн з моменту укладення договору до 25.11.2022. З 26.11.2022 розмір ануїтетного платежу становить 1 781 грн. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру наступних платежів, розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх.
Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 25 числа (включно) кожного місяця.
Процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних.
За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.
Нарахування процентів здійснюється в порядку, передбаченому Правилами.
Позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього договору та додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.
Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник доручає Банку здійснювати договірне списання коштів на користь Банку в порядку, у строки та у сумах, що визначені у Договорі зі своїх рахунків, а саме: з будь-яких рахунків Позичальника, відкритих у Банку, в тому числі тих, що будуть відкриті в майбутньому, для погашення простроченої заборгованості за цим договором.
Пунктом 6.1 Кредитного договору узгоджено, що підписанням цього договору Позичальник, серед іншого, засвідчує, що: він особисто ознайомлений з Правилами та Тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.ukrsibbank.com/ua/personal/credits; він отримав від Банку інформацію про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема, Закону «Про споживче кредитування», та інформацію, передбачену у ст.12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»; він надає Банку згоду та право збирати, використовувати втрати, обробляти, поширювати і отримувати інформацію, у тому числі банківську таємницю та персональні дані позичальника, в обсязі, встановленому Правилами та відповідно до вимог законодавства, в тому числі, але не обмежуючись: 1) у відповідь на в запит, сформований та наданий позичальником Банку за допомогою засобів дистанційного банківського обслуговування у спосіб та в обсязі, визначені позичальником в порядку, встановленому Правилами; 2) він ознайомлений і погоджується з умовами усіх додатків до договору; що ним отримано примірник цього договору; 3) він надає згоду Банку, операторам мобільного зв`язку, ЄМА та учасникам ринку фінансових послуг, що уклали договір з ЄМА здійснювати обробку персональних даних відповідно до умов, визначених Правилами.
У Додатку №1 до Кредитного договору сторони погодили розмір комісії, а саме: щомісячна комісія за управління кредитом: 1,9% від суми кредиту (включається до суми ануїтетного платежу), починаючи з 26.11.2022; комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою Позичальника: комісія розраховується, як різниця між сумою фактично сплаченого позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно графіку платежів, але не більше 10 грн; комісія за надання послуг по управлінню кредит при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу: 500 грн; комісія за розрахунково-касове обслуговування: згідно тарифів.
У Графіку платежів, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором зазначено, що позичальник ОСОБА_1 мала повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними і комісію 26 числа кожного місяця, починаючи з 26.08.2022 до 25.11.2022, щоразу по 932,00 грн, з 27.11.2022 по 25.08.2026, що разу по 1781,00 грн. Усього: чиста сума кредиту 82 209,84 грн; сума кредиту за договором 44 694,29; проценти за користування кредитом 0 гривень 00 копійок; комісія за управління кредитом 38213,55 грн; реальна річна процентна ставка 38,54%; загальна вартість кредиту 82 907,84.
Крім того 26.08.2022 року відповідачкою ОСОБА_1 погоджено Паспорт споживчого кредиту інформаційний лист (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому викладені умови кредитування АТ «УКРСИББАНК», з урахуванням побажань споживача, яким є відповідач.
Відповідно до виписки за кредитним договором, наданої АТ «УКРСИББАНК» за період 26.08.2022 до 22.02.2024, суд встановив, що 26.08.2022 грошові кошти в сумі 44 694,29 грн були перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що свідчить про належне виконання позичальником умов Кредитного договору, а саме: перерахування відповідачці кредитних коштів.
Згідно з вищевказаною випискою за кредитним договором та наданого розрахунку заборгованості станом на 10.07.2026 відповідач не сплатила заборгованість за тілом кредиту в сумі 39 015,86 грн та заборгованість за комісією у сумі 10 190,28 грн, а всього 49 206,14 грн.
Відповідно до договору факторингу №263 від 22.02.2024, укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі Договір факторингу) якого за цим договором АТ «УКРСИББАНК» (Клієнт) відступає ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Фактору), а останній зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату і на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед Клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується між Сторонами у паперовому вигляді (п.2.1-2.2 Договору факторингу).
Факт оплати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» АТ АТ «УКРСИББАНК» грошових коштів за відступлення прав вимоги згідно з Договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією №75470 від 22.02.2024, відповідно до якої ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало АТ «УКРСИББАНК» 4 950 997,82 грн плати за укладення договору факторингу №263 від 22.02.2024.
У витязі з Реєстру Боржників до договору факторингу №263 від 22.02.2024 зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно з Кредитним договором в сумі 49 206,14 грн, з яких: 39 015,86 грн та заборгованість за комісією у сумі 10 190,28 грн.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Положеннями ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Отже, позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі договору факторингу №263 від 22.02.2024.
Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частинами 1, 2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Отже, дослідженими матеріалами справи підтверджено, що у Кредитному договорі їх сторони узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання відповідачкою із використанням аналогу електронного підпису.
Також матеріалами справи підтверджено надання кредиту АТ «УКРСИББАНК» відповідачці.
Оскільки відповідачкою не виконано зобов`язань з повернення тіла кредиту у встановлений у Кредитному договорі строк, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №98714628000 від 26.08.2022 в частині стягнення тіла кредиту в сумі 39 015,86 грн підлягає задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати комісії за управління кредитом згідно з умовами Кредитного договору, що складає 10 190,28 грн, то суд зазначає наступне.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10.06.2017.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (день укладення Кредитного договору), до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за управління кредитом.
Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (день укладення Кредитного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, комісія за управління кредитом може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом встановлено, що додатком №1 до Кредитного договору передбачена необхідність щомісячної сплати позичальником комісії за управління кредитом відповідно в розмірі 1,9% від суми наданого кредиту. При цьому в Кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням кредитом, за що встановлена щомісячна оплата.
Ураховуючи, що позивач як правонаступник первісного кредитодавця АТ «УКРСИББАНК» не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні Кредитного договору, тому положення щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом відповідно в розмірі 1,9% від суми кредиту є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.11.2023 в справі № 216/7637/21 (провадження № 61-5692св23), у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23, у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 754/644/21.
Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі №359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).
Відтак, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування комісії за управління кредитом, а відповідно і про відмову в стягненні такої складової заборгованості.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги у розмірі 8 000,00 грн, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2024 щодо адвокатського об`єднання «Апологет»; 2) договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет»; 3) ордеру серії ВС №1381377 від 02.07.2025; 4) акту наданих послуг №250 від 10.07.2026 ; 5) детальний опис наданих послуг до акту №250 від 10.07.2026; 6) довідки від 29.04.2026 про укладення договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025.
Вказані докази про надання позивачу правничої допомоги адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. в справі щодо стягнення боргу за Кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 свідчать, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.
Водночас, ч. 1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з тим, що позивачем були пред`явлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 49 206,14 грн, які судом задоволені частково в розмірі 39 015,86 грн, що складає 79,29% від ціни позову, тому, застосувавши до спірних відносин принцип пропорційності визначення судових витрат, із відповідача на користь позивача підлягали стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 343,20 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, суд зазначає наступне.
Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №43076 від 10.07.2026.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 49 206,14 грн, які судом задоволені частково в розмірі 39 015,14 грн, що складає 79,29% від ціни позову, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в сумі 2 111,02 грн, тобто 79,29% від розміру сплаченого позивачем судового збору .
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 015,86 грн, що є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту).
Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 111,02 грн судового збору, а також 6343,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284, 352, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №98714628000 від 26.08.2022 у розмірі 39 015 (тридцять дев`ять тисяч п`ятнадцять) гривень 86 копійок, що складає заборгованість за тілом кредиту, а також сплачені при подачі позову судові витрати 2 111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 02 копійки судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 343 (шість тисяч триста сорок три) гривень 20 копійок, а всього 47 470 (сорок сім тисяч чотириста сімдесят) гривень 08 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11 листопада 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя
Судове рішення № 141457095, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 215/6432/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: