Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 175/13986/26
Провадження № 2/175/4125/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"09" листопада 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 77454 грн. 51 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ТОВ «Краматорськтеплоенерго» та ОСОБА_1 укладено Договір постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води № 2203 від 01.02.2021 року. Станом на дату звернення до суду у відповідача обліковується заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії у розмірі 75 983, 19 грн., яка утворилася за період з лютого 2021 року по березень 2024 року, а також нараховану абонентську плату за період з лютого 2021 року по жовтень 2024 року включно у розмірі 1 471 грн 32 коп.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою його проживання. Заяви про розгляд справи його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
З урахуванням того, що позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу теплової енергії №2203 від 01.02.2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» зобов`язалося постачати споживачу теплову енергію у відповідній якості, а споживач своєчасно та в повному обсязі оплачувати її вартість згідно з установленими тарифами та умовами договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору, перелік приміщень споживача та точки розподілу, в яких здійснюється передача теплової енергії, визначені в додатку 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 2.1 договору, тарифи на теплову енергію та її загальна вартість регулюються і встановлюються уповноваженим державним органом.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що на момент його укладення тариф на теплову енергію встановлено постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.11.2020 року №2249, яка набрала чинності 01.12.2020, та становить 1302,45 грн за 1 Гкал без урахування ПДВ.
У відповідності до пункту 2.3 договору, у разі зміни уповноваженим державним органом тарифу на теплову енергію теплопостачальна організація письмово повідомляє про це споживача. Нові тарифи застосовуються з дати їх введення в дію та не потребують укладення додаткової угоди до договору.
Відповідно до пункту 2.4 Договору, споживач здійснює оплату фактично спожитої теплової енергії за розрахунковий період згідно з показниками приладів обліку або на підставі наданих теплопостачальною організацією розрахунків. У разі відсутності або виходу з ладу приладів обліку розрахунок здійснюється за встановленими нормативами споживання.
Пунктами 2.5, 2.6 Договору передбачено, що складові тарифу на теплову енергію зазначаються у відповідних додатках до постанов уповноваженого державного органу, а встановлена вартість теплової енергії для опалення за цим договором є сумою всіх нарахувань протягом строку його дії.
Згідно з пунктом 3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, а оплата здійснюється щомісячно.
Відповідно до пункту 3.2 Договору, споживач здійснює оплату за розрахунковий період шляхом внесення грошових коштів через банківські установи на рахунок Теплопостачальної організації не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.12.2019 року за №194350898, ОСОБА_1 є власником приміщення магазину загальною площею 130.2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За період з лютого 2021 року по жовтень 2024 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за постачання теплової енергії, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами-ранками №2203. Так, згідно акту-рахунку №2203 від 31.10.2024 року загальний розмір нарахованої заборгованості становить 75983 грн 19 коп. та заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 1471 грн 32 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358).
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Положеннями частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно ст. 19 Закону України « Про теплопостачання », споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Таким чином, правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, на боржників покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачена цивільна-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вказаної правової норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом звітного періоду є власником приміщення магазину загальною площею 130.2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а тому зобов`язаний нести витрати по його утриманню, оскільки ТОВ «Краматорськтеплоенерго» свої зобов`язання щодо постачання теплової енергії виконало. При цьому відповідач свої зобов`язання за надані послуги належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку кожному доказу, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 27, 83, 141, 175, 274-275, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 34657789, НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299) заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 75 983 грн 19 коп., плату за абонентське обслуговування у розмірі 1 471 грн 32 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 34657789, НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299) судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ
Судове рішення № 141456727, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 175/13986/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: