Єдиний державний реєстр судових рішень
СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 306/1033/26
Провадження № 2/306/964/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді Уліганинця П.І.
за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ТОВ "СВЕА ФІНАНС" в особі представника Паладич Аліни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 570,36 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 31 липня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 1664273 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за стандартною процентною ставкою 1,5 % на день. У подальшому, 06 серпня 2024 року, сторони уклали додаткову угоду про збільшення суми кредиту, внаслідок чого загальний розмір наданих відповідачу кредитних коштів становив 4 200,00 грн. Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку відповідача. Натомість відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконував, здійснюючи лише часткові платежі, останній з яких проведено 23 листопада 2024 року в сумі 1 953,01 грн. 28 травня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-11/25, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Унаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань утворилася заборгованість у загальному розмірі 23 570,36 грн, з яких: 4 199,96 грн заборгованість за тілом кредиту, 11 718,00 грн заборгованість за процентами та 7 652,40 грн пеня. Посилаючись на викладені обставини та положення цивільного законодавства, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 570,36 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.
В судове засідання сторони не з`явилися.
Представник позивача клопотала про розгляд справи у її відсутності. (а.с. 7).
Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України. (а.с. 79,81).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження заявлених позовних вимог представником позивача долучено копію договору № 1664273 про надання споживчого кредиту від 31 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі.
Відповідно до пунктів 1.11.3 зазначеного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 1 200,00 грн строком на 360 днів, а позичальник повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування ним. Згідно з умовами договору стандартна процентна ставка становить 1,5 % на день. Договір підписано відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором В932.
Згідно з додатком № 1 до кредитного договору сторонами погоджено графік платежів, у якому визначено строки повернення кредитних коштів, порядок сплати процентів та загальну вартість кредиту. Крім того, до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту та інформаційне повідомлення споживача. (а.с.14-21).
Як убачається з додаткової угоди від 06 серпня 2024 року до договору № 1664273 від 31 липня 2024 року, сторони домовилися збільшити суму кредиту на 3 000,00 грн, унаслідок чого загальний розмір кредиту становив 4 200,00 грн. У зв`язку із цим внесено зміни до умов кредитного договору та викладено графік платежів у новій редакції. Зазначену додаткову угоду підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т340. (а.с.22-25).
Відповідно до листа ТОВ «ПейТек» від 28 травня 2025 року № 20250528-3648, 31 липня 2024 року о 06:44:13 здійснено переказ кредитних коштів у розмірі 1 200,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 . Крім того, згідно з листом ТОВ «ПейТек» від 28 травня 2025 року № 20250528-3649, 06 серпня 2024 року о 17:32:07 на зазначену банківську картку перераховано додаткові кредитні кошти в сумі 3 000,00 грн. (а.с.43,44).
Із долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1664273 від 31 липня 2024 року, складеного станом на 28 травня 2025 року, вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 23 570,36 грн, з яких 4 199,96 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 11 718,00 грн заборгованість за процентами та 7 652,40 грн штрафні санкції. У розрахунку також відображено нарахування процентів, штрафних санкцій та здійснені позичальником платежі. (а.с.36-42).
Як свідчить наявна в матеріалах справи копія договору факторингу № 01.02-11/25 від 28 травня 2025 року, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс», первісний кредитор зобов`язався відступити новому кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у відповідному реєстрі боржників, а новий кредитор здійснити фінансування на умовах договору.
Відповідно до акта приймання-передачі реєстру боржників від 28 травня 2025 року, складеного на виконання договору факторингу № 01.02-11/25, ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «Свеа Фінанс» реєстр боржників, за порядковим номером 1233 значиться ОСОБА_1 , кредитний договір № 1664273 від 31 липня 2024 року, із загальною сумою заборгованості 23 570,36 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 199,96 грн, нарахованих процентів у сумі 11 718,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 7 652,40 грн. (а.с. 45-56).
На підтвердження найменування юридичної особи позивачем надано рішення єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» № 1 від 25 березня 2024 року, відповідно до якого прийнято рішення про зміну найменування товариства з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на ТОВ «Свеа Фінанс». Також до матеріалів справи долучено копії статуту товариства, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та документів на підтвердження повноважень представника позивача. (а.с.57).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, суд дійшов висновку, що ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1664273 від 31 липня 2024 року в межах прав, які належали первісному кредитору.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно зі ст. 629 ЦК України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно зі ст. 12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладення кредитного договору в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора саме по собі не впливає на його дійсність та не звільняє позичальника від обов`язку виконання взятих на себе зобов`язань.
Оцінюючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд виходить із того, що наданими письмовими доказами підтверджено укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та перехід права вимоги до позивача.
Суд також враховує, що на момент укладення договору 31 липня 2024 року діяли перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки протягом відповідного періоду не міг перевищувати 1,5 %.
Отже, встановлена сторонами на дату укладення договору денна процентна ставка 1,5 % не перевищувала передбаченого на той час законодавчого обмеження.
Дослідивши розрахунок заборгованості, суд встановив, що позивачем заявлено до стягнення 4 199,96 грн основного боргу та 11 718,00 грн процентів за користування кредитом.
З огляду на встановлені обставини справи, умови укладеного договору та поданий розрахунок заборгованості суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 199,96 грн та процентами за користування кредитом у розмірі 11 718,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (штрафних санкцій) у розмірі 7 652,40 грн суд зазначає таке.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно зі ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як убачається зі змісту кредитного договору № 1664273, його пунктом 6.4 передбачено відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів у вигляді штрафу.
Водночас суд звертає увагу, що на час укладення кредитного договору, виникнення спірної заборгованості та нарахування штрафних санкцій на території України діяв правовий режим воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як установлено судом, кредитний договір № 1664273 укладено 31 липня 2024 року, тобто після введення в Україні воєнного стану, а заявлені позивачем штрафні санкції нараховано за порушення відповідачем зобов`язань за цим договором у період дії воєнного стану. Отже, незалежно від передбаченої договором відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання, нарахування та стягнення відповідних штрафних санкцій у спірний період суперечить імперативним положенням цивільного законодавства. Суд зазначає, що встановлене законом звільнення позичальника від сплати неустойки поширюється як на штраф, так і на пеню, незалежно від найменування відповідного платежу в розрахунку заборгованості, якщо такий платіж нараховано саме за прострочення виконання кредитного зобов`язання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» у частині стягнення з відповідача неустойки (штрафних санкцій) у розмірі 7 652,40 грн задоволенню не підлягають.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, досліджені письмові докази та наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТОВ «Свеа Фінанс» та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1664273 від 31 липня 2024 року в загальному розмірі 15 917,96 грн, з яких 4 199,96 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 11 718,00 грн заборгованість за процентам. У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (штрафних санкцій) у розмірі 7 652,40 грн належить відмовити.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 1065 від 26 травня 2026 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн. (а.с.13).
З огляду на часткове задоволення позовних вимог на суму 15 917,96 грн із заявлених 23 570,36 грн із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 798,02 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 12, 13, 7681, 89, 141, 259, 263265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, ст. 509, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, пунктом 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», суд,-
У Х В А Л И В :
Позов ТОВ "СВЕА ФІНАНС" в особі представника Паладич Аліни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, заборгованість за кредитним договором № 1664273 від 31 липня 2024 року в розмірі 15 917 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 96 копійок, з яких:
- 4 199,96 грн заборгованість за основною сумою кредиту;
- 11 718,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, судові витрати зі сплати судового збору пропорцйно задоволених позовних вимог в розмірі 1 798 (одна тисяча сімсот дев`яносто вісім) гривень 02 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ П.І.Уліганинець
12.11.2026 року.
Судове рішення № 141450910, Свалявський районний суд Закарпатської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 306/1033/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: