Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/12404/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді Іванова А.П.,
за участю секретаря судового засідання Боти О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № 19.12.2025-100002355 від 19.12.2025 у розмірі 73 240,00 грн, з яких: 25 000,00 грн заборгованість за кредитом; 30 880,00 грн за нарахованими процентами; 360,00 грн комісія за надання кредиту; 4 500,00 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості); 12 500,00 грн проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, а також судові витрати: судовий збір 2 662,40 грн та витрати на поштове відправлення позовної заяви відповідачу 141,78 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 19.12.2025 між сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця укладено електронний Кредитний договір (оферти) № 19.12.2025-100002355. Умовами договору передбачено: процентну ставку «Стандарт» 1% за день (протягом перших трьох чергових періодів) та «Економ» 0,5% за день (у наступних періодах); комісію за надання кредиту 9% від суми кредиту; комісію за обслуговування кредитної заборгованості; строк кредиту 217 днів, дата повернення 23.07.2026. Додатковими договорами від 28.12.2025 (2-й транш 5 000,00 грн) та від 22.01.2026 (3-й транш 4 000,00 грн) сума кредиту збільшена до 25 000,00 грн.
Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний відповідачем; особу відповідача ідентифіковано через систему BankID Національного банку України. Кошти перераховано на платіжну картку відповідача 5363-54XX-XXXX-1122.
Відповідач зобов`язань не виконав, 18.01.2026 здійснив часткову сплату 7 950,00 грн, яку враховано при розрахунку заборгованості.
23.10.2026 від представника відповідача - адвоката Сікорської І.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечила проти позову. Вказала, що належних і достовірних доказів підписання договору відповідачем та погодження його умов у справі немає. Довідка ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахування 25 000,00 грн через систему iPay.ua та розрахунок заборгованості складені без участі відповідача, не є первинними документами і не є належними та допустимими доказами видачі кредиту; довідка не містить даних про власника картки, а номер картки в договорі замаскований, що унеможливлює встановлення її належності відповідачу. Проценти підлягають зменшенню. Вимога про стягнення 12 500,00 грн за ст. 625 ЦК України не підлягає задоволенню з огляду на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, оскільки у період воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК України та від сплати неустойки (штрафу, пені). Умови про комісії за надання кредиту 360,00 грн та додаткову комісію 4 500,00 грн є нікчемними, оскільки в договорі не наведено переліку додаткових та супутніх послуг, а видача кредиту є обов`язком кредитодавця. Просила відмовити в позові та розглянути справу без участі відповідача.23.10.2026 представник позивача Чехун Ю.В. подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідач не надав жодного доказу на спростування доводів позивача. Зазначила, що договір укладено в електронній формі і підписано одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 11, 12 Закону «Про електронну комерцію»; особу відповідача ідентифіковано через BankID. Квитанції є первинними платіжними документами у розумінні Закону «Про платіжні послуги».
Вказує, що денна процентна ставка не перевищує 1% і відповідає закону; загальні витрати за кредитом співмірні строку кредитування, а жодних нарахувань поза строком кредитування, зокрема за ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось. Комісія стосується перерахування коштів через інтернет-еквайринг, а умову про комісію відповідач не оскаржував. Просила позов задовольнити та розглядати справу без участі представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що укладено Кредитний договір № 19.12.2025-100002355 від 19.12.2025 шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону відповідача, зазначений ним під час реєстрації в системі кредитодавця.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Доводи відзиву про відсутність підпису відповідача, непідписання Правил та Паспорту споживчого кредиту суд відхиляє, оскільки одноразовий ідентифікатор є самостійним способом підписання електронного правочину, прямо передбаченим ст. 12 Закону «Про електронну комерцію». Умови про суму кредиту, строк, проценти та комісії містяться в самому електронному договорі, який разом із Правилами, Паспортом споживчого кредиту та заявкою становить єдиний договір, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Договір містить ідентифікаційні дані відповідача, отримані шляхом електронної ідентифікації через BankID; доказів того, що вказаний номер телефону чи персональні дані належать іншим особам, втрати засобу зв`язку, звернення до правоохоронних органів щодо шахрайського оформлення кредиту відповідачем не надано.
Позивачем надано квитанції про перерахування коштів від 19.12.2025, 28.12.2025 та 22.01.2026 та довідку фінансової установи, що здійснює переказ коштів на підставі договору з позивачем. Умовами договору передбачено перерахування коштів на електронний платіжний засіб позичальника.
За таких обставин суд визнає доведеним факт укладення сторонами Кредитного договору № 19.12.2025-100002355 у формі, що за правовими наслідками прирівнюється до письмової, та факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 25 000,00 грн.
Відповідач порушив умови договору, кредит у повному обсязі не повернув, у зв`язку з чим станом на дату подання позову заборгованість становить 73 240,00 грн.
Контррозрахунку заборгованості відповідачем не подано, доказів повернення кредиту понад 7 950,00 грн, врахованих позивачем, немає. Отже, вимога про стягнення 25 000,00 грн заборгованості за кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо процентів за користування кредитом.
Заявлена до стягнення заборгованість за процентами становить 30 880,00 грн, перевищує розмір тіла кредиту 25 000,00 грн. Стандартна процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом у перерахунку становить 365% річних.
Згідно зі ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону «Про споживче кредитування»; умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Відповідно до ст. 3, 627 ЦК України свобода договору обмежена вимогами розумності, справедливості та добросовісності. Доводи позивача про відповідність денної процентної ставки максимальним розмірам, встановленим Законом «Про споживче кредитування», на цей висновок не впливають, оскільки справедливість умов оцінюється також за критеріями добросовісності, розумності та пропорційності. Суд вважає, що нараховані позивачем проценти у заявленому розмірі не відповідають вимогам законодавства про захист прав споживачів, порушують принцип рівності сторін договору, є непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання позивачем невиправданих додаткових прибутків, спотворюючи дійсне правове призначення процентів як плати за користування коштами. Встановивши співрозмірність нарахованих сум невиконаному зобов`язанню та враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір процентів до 100% від суми заборгованості за тілом кредиту, тобто до 25 000,00 грн, що забезпечить розумний баланс інтересів сторін.
Щодо процентів за ст. 625 ЦК України та неустойки.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, підлягають списанню кредитодавцем. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Прострочення виконання зобов`язань настало у період дії воєнного стану, а тому відповідач звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК України та від сплати неустойки (штрафу, пені), у тому числі в розмірі, передбаченому договором (170 000% річних). Доводи позивача про те, що п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на договори, укладені після 24.01.2024, та що цей Закон як спеціальний має перевагу над ЦК України, суд відхиляє, оскільки п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є самостійною нормою, що поширюється на будь-яких кредиторів, зокрема фінансові установи.
Щодо комісій, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. До загальних витрат за споживчим кредитом належать комісії за додаткові та супутні послуги кредитодавця, проте їх стягнення можливе лише за умови, що такі послуги фактично надаються споживачу, а їх перелік і вартість погоджені при укладенні договору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 та постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 і від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23 викладено висновок, що якщо в кредитному договорі кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових і супутніх послуг, які надаються позичальнику та за які встановлена комісія, то відповідні умови договору є нікчемними.
Комісія за надання кредиту 360,00 грн. Надання кредиту (перерахування коштів позичальнику) відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не самостійною послугою, що підлягає окремій оплаті позичальником; за кредит кредитодавець отримує плату у вигляді процентів. Використання сервісу інтернет-еквайрингу є лише способом виконання кредитодавцем свого обов`язку.
Додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості 4 500,00 грн. Договір містить лише загальний опис «послуг» (інформаційна підтримка, консультації, можливість здійснення платежів, відновлення паролю, інформування про дати платежів тощо) без конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, що реально надаються споживачу. Позивачем не надано доказів фактичного надання відповідачу таких послуг та погодження їх переліку і вартості. Послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно (зокрема інформація про кредит один раз на місяць), не можуть бути предметом оплати.
Отже, умови договору про сплату відповідачем комісії за надання кредиту та додаткової комісії є нікчемними, у задоволенні вимог про стягнення 360,00 грн та 4 500,00 грн слід відмовити.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача, що підлягає стягненню, становить 50 000,00 грн, з яких: 25 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 25 000,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом у зменшеному судом розмірі. У задоволенні решти позовних вимог, а саме: щодо процентів за користування кредитом у розмірі 5 880,00 грн, процентів, нарахованих за статтею 625 ЦК України, у розмірі 12 500,00 грн, комісії за надання кредиту у розмірі 360,00 грн та додаткової комісії у розмірі 4 500,00 грн, слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір задоволених позовних вимог становить 50 000,00 грн, що складає 68,27% від заявленої ціни позову 73 240,00 грн. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 817,59 грн.
Керуючись статтями 3, 11, 207, 215, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 626629, 634, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, статтями 11, 12, 13 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 7681, 89, 95, 141, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299) заборгованість за Кредитним договором № 19.12.2025-100002355 від 19.12.2025 у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з: 25 000,00 грн заборгованість за кредитом; 25 000,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 37356833) судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 817 (одна тисяча вісімсот сімнадцять) гривень 59 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Судове рішення № 141446615, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/12404/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: