Рішення № 141439145, 12.11.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
749/1266/26
Номер документу
141439145
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 749/1266/26

Номер провадження 2/749/762/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 листопада 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

за участі секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №749/1266/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за договором № 6024328 від 21.09.2025, укладеним із первинним кредитором ТОВ «МІЛОАН» у розмірі 29590 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Позовна заява надійшла до суду 16.09.2026. Ухвалою головуючого судді від 17.09.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з призначенням судового засідання на 20.10.2026, яке відкладалось на 12.11.2026 через неявку відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявне її клопотання про розглянути справи без її участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання 20.10.2026 та 12.11.2026 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав. Судові виклики були направлені на адресу відповідача, з розміщенням оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі Судової влади України у розділі «Оголошення про виклик особи в суд та повідомлення про судове рішення».

На підставі ст. 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.09.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір про надання споживчого кредиту № 6024328.

Зі змісту договору вбачається, що перед його укладенням ОСОБА_1 здійснив реєстрацію особистого кабінету в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, пройшов ідентифікацію та верифікацію його особи, після чого отримав і ознайомився з усіма документами, що стосуються отримання кредитних послуг, отримав одноразовий ідентифікатор електронного підпису «847969», який ОСОБА_1 зазначив 21.09.2025 о 09:44 год. при підписанні вказаного кредитного договору. Відповідно до платіжного доручення №162562699 від 21.09.2025 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на рахунок отримувача ОСОБА_1 , кошти згідно з договором № 6024328 у розмірі 10000 грн.

26.03.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладений Договір факторингу №01.02-12/26, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-12/26 від 26.03.2026 до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 29590,00 грн. Таким чином, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 6024328.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором споживчого кредиту № 6024328 за період з 21.09.2025 по 26.03.2026 рахується заборгованість у розмірі 29590 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту 9 990 грн., заборгованість за комісії за обслуговування кредиту 14600 грн., заборгованість за штрафом 5000 грн.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 10 000 грн. 00 коп., строк дії кредиту 360 днів, за умови виконання позичальником Графіку платежів.

Денна процентна ставка 0,97%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2418,52% (п. 1.5. Договору).

Комісія за надання кредиту 2700,00 грн., яка нараховується за ставкою 27% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. Договору).

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) 32120,00 грн., що нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору (п. 1.5.2. Договору).

Перерахунок коштів відповідачу ОСОБА_1 в сумі 10 000,00 грн. підтверджується копією платіжного доручення № 162562699 від 21 вересня 2025 року.

Згідно з наданим ТОВ «СВЕА ФІНАНС» розрахунком заборгованості за Договором споживчого кредиту № 6024328 від 21.09.2025 станом на 26.03.2026 загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 становить 29 590 грн., з яких: 9990 грн. - тіло кредиту; 14600 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредиту та 5000 грн. - штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису відповідним суб`єктом електронної комерції, або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Так, для підписання кредитного договору № 6024328 було використано електронний підпис відповідно до вимог частини 6 та 8 ст.11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір. Отже, за умовами укладеного договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язався прийняти грошові кошти у первісного кредитора та повернути їх частинами у визначений строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

З урахуванням викладеного, первинний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Також, за договором факторингу право вимоги від первісного кредитора перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено Договір факторингу, Реєстр боржників в електронному вигляді та платіжну інструкцію про сплату коштів за Договором факторингу. Договір факторингу ніким не оскаржувався, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за Договором про споживчий кредит № 6024328 від 21.09.2025, укладеним із первинним кредитором ТОВ «МІЛОАН». Натомість, доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.

Щодо стягнення із ОСОБА_1 комісії за обслуговування кредиту у розмірі 14600 грн., суд зазаначає наступне.

Так, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі, необхідність внесення плати за надання та обслуговування кредиту передбачена умовами кредитного договору та заявкою.

При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу.

Ураховуючи, що товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до ч.ч.1 та 2 с. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 14600,00 грн.

Крім того, як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «СВЕА ФІНАНС», 07.11.2025 відповідачем ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення заборгованості за кредитним договором шляхом сплати коштів у розмірі 1 470,00 грн.

Водночас зазначені кошти кредитором було розподілено таким чином: 10,00 грн. - на погашення заборгованості за тілом кредиту та 1 460,00 грн. - на погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту.

Однак, з огляду на викладені вище правові підстави щодо неправомірності нарахування та стягнення комісії за обслуговування кредиту, сума коштів у розмірі 1 460,00 грн. не підлягала зарахуванню в рахунок погашення такої комісії. Відтак уся сплачена відповідачем сума в розмірі 1 470,00 грн має бути зарахована в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, а відповідний розрахунок заборгованості підлягає перерахунку з урахуванням зазначених обставин.

Також, враховуючи погоджені сторонами умови кредитування, суд не погоджується з наданим розрахунком заборгованості, щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5000 грн. за кредитним договором та приходить до таких висновків.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-IX, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та останній діє на дату розгляду справи.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому виключення зі змісту Законі України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань немає правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України. Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф в розмірі 5000 грн., від сплати якого позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення такої складової кредитного договору як штраф.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 6024328 від 21.09.2025 підлягають частковому задоволенню у розмірі 8530,00 грн. (9990-1460).

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Так, відповідно до платіжної інструкції № 581 від 11.09.2026, при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн., однак враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, то витрати позивача зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 767,50 грн. (8530х2662,40/29590).

Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 37616221, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 6024328 від 21.09.2025 у розмірі 8530 (вісім тисяч п`ятсот тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 37616221, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) 767 (сімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев

Часті запитання

Який тип судового документу № 141439145 ?

Документ № 141439145 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141439145 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141439145 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141439145, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Судове рішення № 141439145, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області) було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141439145 відноситься до справи № 749/1266/26

Це рішення відноситься до справи № 749/1266/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141439140
Наступний документ : 141439149