Рішення № 141425544, 11.11.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/860/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши

у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОУДСТАР»

61027, м. Харків, вул. Кричевського, буд. 41, кв. 50, код ЄДРПОУ 38876353

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький Промисел»

14033, м. Чернігів, вул. Єськова, буд. 10, корп. 1, кв. 71, код ЄДРПОУ 39154652

про стягнення 190 554,27 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОУДСТАР» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький Промисел» про стягнення 190 554,27 грн збитків.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2026, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та встановлення їм строків для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень, що підтверджується довідками про доставку 11.09.2026 електронного листа до електронного кабінету позивача в системі Електронний суд.

24.09.2026, у встановлений судом строк, відповідачем через систему Електронний суд подано відзив на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи.

30.09.2026 позивачем подано відповідь на відзив.

05.10.2024 відповідачем через систему Електронний суд подано заперечення (на відповідь на відзив).

Згідно з ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Поряд з цим згідно ч. 4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Так, ухвалою суду від 11.09.2026 встановлено позивачу для подання відповіді на відзив 5-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву.

Відзив на позов було отримано позивачем 24.09.2026 о 10:51, що підтверджено квитанцією №8880104 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Отже, останнім днем для подання позивачем до суду відповіді на відзив є 29.09.2026.

Відповідь на відзив подано позивачем до суду 30.09.2026, тобто з пропуском строку, встановленого на її подання.

За приписами ч. 1, 2 ст. 118, ч. 1 ст. 119 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивачем заяви про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив із зазначенням поважних причин його пропуску суду не надано.

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За наведених обставин у їх сукупності, суд залишив відповідь на відзив без розгляду.

З огляду на залишення без розгляду відповіді на відзив, суд не бере до уваги під час ухвалення рішення заперечення (на відповідь на відзив).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиції сторін.

Позов обґрунтовано тим, що під час виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором на транспортні послуги №250924 від 25.09.2024 виникла пожежа, внаслідок якої було частково пошкоджено вантаж, власником якого є ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК». Страховою компанією відшкодувано ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» збитки у сумі 3 326 830,83 грн. Витрати, які поніс вантажеотримувач, в сумі 190 554,27 грн, з яких: 35 333,61 грн сума франшизи, яка не була відшкодована страховою компанією ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна»; 112 096,20 грн вартість утилізації пошкодженої продукції; 7400,00 грн вартість перевезення пошкодженого товару на утилізацію; 29 172,70 грн вартість проведеної експертизи щодо встановлення вартості пошкодженого товару; 6551,76 грн сума незакритих страхових витрат, є прямими збитками, право на відшкодування яких перейшло до ТОВ «ЛОУДСТАР» після їх відшкодування перед ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК», а отже підлягають стягненню з ТОВ «ЧУМАЦЬКИЙ ПРОМИСЕЛ» на користь ТОВ «ЛОУДСТАР».

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає вимоги необґрунтованими та не підтвердженими належними і достатніми доказами у заявленому обсязі, а частина витрат виникла внаслідок самостійних подальших рішень вантажовласника щодо розпорядження товаром. Відповідач зазначає, що внутрішній наказ ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» або його одностороннє рішення про віднесення всього товару до неліквідного не може створювати для відповідача грошове зобов`язання без перевірки об`єктивної необхідності такого рішення. На думку відповідача, неможливо встановити тотожність предмета пошкодження та предмета утилізації, а отже неможливо перевірити ані обсяг утилізованої продукції, ані правильність розрахунку витрат на утилізацію. Надані позивачем матеріали не підтверджують у сукупності та взаємозв`язку непридатність усієї продукції на 11 палетах, тотожність кількості фактично пошкодженої продукції кількості, переданої на утилізацію, необхідність утилізації 6695/6894 пляшок, відповідність заявлених додаткових витрат правилам компенсації за CMR, прямий причинно-наслідковий зв`язок кожної з п`яти складових позову з діями відповідача, відсутність збільшення збитків внаслідок рішень самого вантажовласника та узгодженість заявленої франшизи із фактичним страховим відшкодуванням.

Обставини справи встановлені судом.

21.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОУДСТАР» (Експедитор) було укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №2106

За даним Договором Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе обов`язок організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України та/або за її межами, і за маршрутом, вибраним Експедитором або Клієнтом, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням, що зазначені у п 1.2. Договору, а Клієнт зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до умов даного Договору (п.1.1 Договору №2106).

У з п.1.2. Договору №2106 сторони визначили види послуг, що надаються Експедитором: укласти від свого імені або від імені Клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, забезпечення оптимального транспортного обслуговування; організація, забезпечення подачі автомобілів в пункти навантаження для своєчасного відправлення вантажів; інші послуги, шо погоджені сторонами і не суперечать чинному законодавству.

Детальні умови надання послуг у кожному конкретному випадку, крім тих, що наведені у цьому Договорі визначаються заявкою Клієнта. Всі заявки, складені відповідно до умов цього Договору, є невід`ємними його частинами (п.1.3. Договору №2106).

Згідно з п.1.4. Договору №2106 при укладенні договорів перевезення вантажів з третіми особами від свого імені та за свій рахунок Експедитор залишається у повному обсязі відповідальним за їх дії (бездіяльність) перед Клієнтом як за свої власні.

Експедитор зобов`язаний для здійснення перевезень залучати перевізників які мають для цього усі необхідні документи та повноваження. Належним чином засвідчені копії таких документів обов`язково передаються Клієнту (п. 2.14. Договору №2106).

Відповідно до п. 3.2. Договору №2106 Експедитор відповідно до умов цього Договору зобов`язується, зокрема:

-для надання послуг укласти від свого імені та за свій рахунок договори перевезення вантажу з третіми особами;

-забезпечити належний технічний стан транспортних засобів, які наданні для перевезення вантажу, наявність на кожний транспортний засіб всієї необхідної документації, відповідно до вимог чинного законодавства;

-забезпечити перевезення вантажу за маршрутом, вказаним у Заявці або погодженим сторонами, та своєчасність доставки вантажу до місця призначення (доставки) і вручення його представнику вантажоотримувача;

-негайно інформувати Клієнта про всі затримки транспортних засобів під час здійснення перевезення, маршрут перевезення, пошкодження транспортних засобів та/або вантажу, його знищення, викрадення чи втрати, а також про шляхи усунення вказаних обставин;

-своєчасно скласти Акт, чітко відобразивши в ньому всі обставини перевезення, та надати його для затвердження Клієнту.

У випадку пошкодження транспортних засобів (порушення пломб), пошкодження (псування), знищення або втрати вантажу (всього або окремої частини), виявлення невідповідності вантажу або його кількості (тоннажу) товаросупровідним документам, що сталися під час перевезень вантажів, представником (представниками) вантажоотримувача та/або Клієнта разом із водієм транспортного засобу, що залучений Експедитором, або із представником Експедитора (у разі його прибуття) оформляється акт, а якому фіксуються вказані обставини. Акт засвідчується підписами присутніх при його складанні осіб та печаткою вантажоотримувача чи Клієнта. У разі відмови водія транспортного засобу, що залучений Експедитором, від складання акту, вантажоотримувач або Клієнт має право залучити до складання даного акту незалежну сторону та/або залучити експерта Торгово-промислової палати чи сюрвейерської компанії за місцезнаходженням вантажу для фіксації його недоліків та проведення відповідних експертиз/оцінки стану вантажу тощо. Право на залучення Торгово-промислової палати чи сюрвейерської компанії Клієнт вправі реалізувати в будь-якому випадку, незалежно від підписання акту за участі водія транспортного засобу, залученого Експедитором, або представника Експедитора (п.2.10 Договору №2106).

Згідно з п.5.3.4. Договору №2106 у разі пошкодження, знищення, викрадення або втрати вантажу (включаючи випадки коли це сталося з вини залучених Експедитором третіх осіб), Експедитор відшкодовує Клієнту повну вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу і збитки Клієнта (в тому числі суму податку на додану вартість, акцизного податку, вартість акцизних марок, вартість доставки та митного оформлення, вартість послуги транспортування продукції від виробника до Клієнта, вартість митного терміналу, вартість логістичних послуг складування та доробки продукції)), Експедитор зобов`язується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати тримання відповідної вимоги сплатити вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу та розмір збитків, що підтверджується Клієнтом первинними документами. При цьому, для підтвердження перелічених у цьому пункті порушень Експедитора, достатньо акту складеного у порядку передбаченому пунктом 2.10. Договору.

Відповідно до п. 8.2. Договору №2106, договір набирає чинності з моменту підписання його представниками сторін і діє до 31 грудня 2025 року включно. У випадку відсутності письмових повідомлень будь-якої з сторін про розірвання даного договору, договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний рік.

08.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОУДСТАР» (Експедитор) укладено заявку №0801/1 до Договору №2106 від 21.06.2024 транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якої Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе обов`язок здійснити перевезення вантажу (алкоголь) на палетах з м. Рига, Латвія до м. Київ, Україна. Кількість/тоннаж вантажу: 20601,218 кг. Вартість вантажу: 93479,16 GBP. Дата завантаження вантажу: 14.01.2026, дата доставки вантажу: 16-19.01.2026. Найменування вантажоотримувача: ТОВ "Баядера Логістик". Експедитор зобов`язується забезпечити наявність CMR страхування для перевезення вантажу клієнта.

25.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОУДСТАР» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧУМАЦЬКИЙ ПРОМИСЕЛ» (Перевізник) було укладено Договір на транспортні послуги №250924 (Договір №250924), відповідно до п.1.1. якого Замовник замовляє, а Перевізник надає транспортні (транспортно-експедиційні) послуги з міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом згідно умов транспортного замовлення (заявки).

Згідно з п.2.2., 2.3. Договору №250924 конкретні умови кожного замовлення узгоджуються з Перевізником та зазначаються у заявці Замовника, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Підтвердженою вважається заявка, що підписана сторонами і скріплена їх печатками (штампами) та направлена шляхом електронного або факсимільного зв`язку. Підтверджена заявка (далі - Заявка) обов`язкова для виконання Сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору. Електронна (сканована) копія підтвердженої Заявки має юридичну силу до обміну Сторонами оригіналами Заявок.

Відповідно до п. 3.2. Договору №250924 Перевізник зобов`язується:

-здійснювати послуги з перевезення на вимогу Замовника, неухильно дотримуючись умов Транспортного Замовлення на перевезення та відповідно до цього Договору. Направляти у розпорядження Замовника автомобілі у належному технічному стані та з відповідним обладнанням, інструментом, спеціальним одягом, що відповідають вимогам, визначеним Замовником у Заявці;

-надати Замовникові копію чинного страхового поліса СМР. У разі залучення транспортних засобів інших підприємств для виконання транспортних замовлень Перевізник зобов`язаний попередньо узгодити це із Замовником та пред`явити страхові поліси CMR для цього рухомого складу і нести повну матеріальну відповідальність за ввірений йому вантаж відповідно до цього Контракту;

-негайно повідомляти Замовника усіма можливими засобами про виникнення будь-яких перешкод виконанню перевезення (ДТП, вилучення вантажу компетентними органами, черги чи перевірки на кордоні, відмова вантажоодержувача прийняти вантаж, технічна поломка, тощо). Перевізник зобов`язаний надати Замовнику документи, що підтверджують факти затримки транспортного засобу у процесі перевезення, простої у відправника (одержувача) товару, на митниці транзитних країн у разі їх виникнення з вищевказаних причин;

- нести повну матеріальну відповідальність за цілісність і неушкодженість вантажу з моменту прийняття вантажу до перевезення до моменту здачі вантажу вантажоодержувачу. Факт, дата і час здачі-прийому вантажів має бути зафіксованими у відповідній товарно-транспортної накладної (ТТН, СМР) за завірені печаткою (штампом) вантажоотримувача.

Відповідно до п. 6.3. Договору Перевізник несе повну відповідальність за цілісність та збереження вантажу протягом усього перевезення та за своєчасність його доставки. У разі пошкодження, втрати або знищення товару Перевізник зобов`язаний відшкодувати Клієнту суму збитку протягом 10 банківських днів з дня пред`явлення претензії.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не пізніше 31 грудня 2026р. Якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення строку дії Договору письмово не повідомить іншу сторону про розірвання Договору, дія Договору автоматично пролонгується на кожні наступні 12 (дванадцять) місяців без укладення додаткової угоди до Договору (п. 9.10. Договору №250924).

08.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОУДСТАР» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧУМАЦЬКИЙ ПРОМИСЕЛ» (Перевізник) укладено заявку на перевезення №0801/2АП, за умовами якої:

-тип вантажу, пакування: алкоголь на палетах;

-вага і об`єм вантажу: до 21,5 т, 86 куб, реф без режиму;

-дата та час завантаження: 14.01.2026;

-маршрут перевезення: Рига (Латвія) Київ (Україна);

-адреса завантаження: Prodimpekss Logistikas Grupa SIA Bullu iela 47A, Riga, LV-1067, Latvija;

-митний перехід: Рава-Руська;

-митне очищення: Київська обл., Броварський р-н, с. Квітневе, вул. Гоголівська, 1. РЛЦ;

-адреса розвантаження: м. Київ, вул. Автопаркова, 7 (згідно CMR);

На виконання вимог Договору №2106 та на підставі заявки№0801/1 від 08.01.2026 здійснено доставку вантажу алкогольної продукції, розміщеної на 31 палеті у кількості 2106 ящиків, відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) LV-119489681 від 13.01.2026 та Інвойсу №119489681/96161569 від 30.12.2025

Перевезення вантажу здійснювалось перевізником ТОВ «ЧУМАЦЬКИЙ ЕКСПРЕС», автомобілем Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

16.01.2026, орієнтовно о 8.30 ранку, під час перевезення, поблизу м. Броди Львівської області відбулося займання колеса напівпричепа вантажівки та виникла пожежа, внаслідок якої було частково пошкоджено вантаж, про що складено Акт про пожежу від 16.01.2026 та пояснення водія ОСОБА_1 від 16.01.2026.

Львівською торгово-промисловою палатою перевірено стан товару візуальним контролем (11 палет) за участі експерта, представника ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК», директора та водія ТОВ «ЧУМАЦЬКИЙ ЕКСПРЕС». За наслідками огляду вантажу було складено Акт експертизи №2-1-1 від 22.01.2026, відповідно до якого пред`явлена партія товару - алкогольні вироби в асортименті, яка поступила в кількості вказаній згідно документів постачальника 31 палета (2106 коробок). В процесі вивантаження автомобіля та відсортування пошкодженого товару фактично встановлено:

- 20 палет не містять виражених ознак механічних пошкоджень.

- 4 палети в ТЗ були повністю пошкоджені, їхній вміст розсипаний по транспортному засобу:

Назва товару: Likieris Sheridans 0,7 L: цілі (не пошкоджені) - 9 пляшок; не значно пошкоджені 370 пляшок; пошкоджені- 377 пляшок; розбиті - 107 пляшок.

Назва товару: Likieris Sheridans 0,5 L: цілі (не пошкоджені) - 0 пляшок; не значно пошкоджені - 197 пляшок; пошкоджені - 230 пляшок; розбиті - 55 пляшок.

Назва товару: Likieris Baileys Tiramis 0,7 L: цілі (не пошкоджені) - 0 пляшок; не значно пошкоджені - 237 пляшок; пошкоджені - 249 пляшок; розбиті - 14 пляшок.

- 7 палет з механічними пошкодженнями зовнішнього упакування. Розірвана стрейч плівка, надірвані коробки, більшість з яких мають сліди значного замочування.

Назва товару: Likieris Baileys Original 1 L - 32 коробки (12 пляшок в коробці - 384 пляшки). Зовнішнє упакування палети надірване. Коробки не містять ознак зовнішніх механічних пошкоджень. Вміст коробок не перевірявся, назва товару та кількість пляшок вказана згідно маркування на коробці.

Назва товару: Likieris Baileys Tiramis 0,7 L - 180 коробок (6 пляшок в коробці 1080 пляшок). Зовнішнє пакування налети пошкоджено. Окремі коробки в палетах прим`яті, замочені, надірвані. Вміст коробок не перевірявся, назва товару та кількість пляшок вказана згідно маркування на коробці.

Назва товару: Likieris Sheridans 0,5 L - 384 коробки (6 пляшок в коробці - 2304 пляшки). Палети містять зовнішнє пошкодження, зірвана стрейч плівка. Верхні шари коробок в двох палетах пом`яті, надірвані, є сліди замочення (32 коробки). Вміст коробок товару та кількість пляшок вказана згідно маркування на коробці не перевірявся, назва товару та кількість пляшок вказана згідно маркування на коробці.

Пошкодження товару відбулось до моменту огляду товару у транспортному засобі.

29.01.2026, у присутності представників вантажовласника, перевізника, експедитора та представника страхової компанії експедитора - ПАТ «Страхова компанія «УСГ» було складено Акт приймання-передачі продукції №29/01 від 29.01.2026.

Згідно з Актом приймання-передачі продукції №29/01 від 29.01.2026 під час прийому товару в асортименті, згідно інвойсу № 119489681/9616156927 від 30.12.2025 поставленого: Diageo Brands BV, вантажовідправник: PRODIMPEKSS LOGІSTIKAS GRUPA SIA, згідно з міжнародною товарно-транспортної накладної (CMR) № 119489681, митна декларація № 26UA100350711421U0 від 26.01.2026, відповідно до умов Контракту на поставку продукції № 3 від 01.03.2025, який був поставлений в транспортному засобі Volvo, держ. номер НОМЕР_1 , напівпричіп держ. номер НОМЕР_2 , водій: ОСОБА_2 , встановлено наступне:

Відповідно до вказаних у товаросупровідних документів найменування товару, об`єм, міцність, кількість: Лікер Baileys «Tiramisu» 0,7 л - 3420 шт; Лікер Baileys Original 1 л - 2304 шт.; Лікер Sheridans 0,5 л - 2880 шт; Лікер Sheridans 0,7 л - 5 184 шт.

Фактично поставлено:

1. Лікер Baileys «Tiramisu» 0,7 л:

-18 шт. бій.

-69 шт. нестача в результаті пожежі.

-3 333 шт. неліквідна продукція (з яких: 315 шт. пошкоджені - етикетки/марки акцизного податку внаслідок пожежі. 1 308 шт. товару залитого водою, розмоклі коробки/марки акцизного податку внаслідок гасіння пожежі, також присутній стійкий запах диму (горіння), який відчутний зовні від ящика/пляшки так і від самого вмісту продукції. 1710 шт. без візуальних пошкоджень але з присутнім запахом диму (горіння), відчутним зовні від ящика/пляшки так і від самого вмісту продукції. Даний товар не підлягає подальшій реалізації);

2. Лікер Baileys Original 1 л:

-2304 шт. неліквідна продукція (з яких: 1440 шт. товару залитого водою, розмоклі коробки/марки акцизного податку внаслідок гасіння пожежі, також присутні запах диму (горіння), який відчутний зовні від ящика/пляшки так і самого вмісту продукції. 864 шт. без візуальних пошкоджень але з присутнім запахом диму (горіння), відчутним зовні від ящика/пляшки так і самого вмісту продукції. Даний товар не підлягає подальшій реалізації);

3. Лікер Sheridans 0,5 л:

-19 шт. бій.

-128 шт. нестача в результаті пожежі.

-2733 шт. неліквідна продукція (з яких:336 шт. пошкоджені - етикетки/ марки акцизного податку, розплавлена кришка, внаслідок пожежі (високої температури пожежі). 2397 шт. товару залитого водою, розмоклі коробки/ марки акцизного податку внаслідок гасіння пожежі, також присутній запах диму (горіння), який відчутний зовні від ящика/пляшки так і самого вмісту продукції, додатково виявлено звертання білка молочної частини продукту. Даний товар не підлягає подальшій реалізації);

4. Лікер Sheridans 0,7 л:

-1 шт. бій

-2 шт. нестача в результаті пожежі.

-5181 шт. неліквідна продукція (з яких: 594 шт. пошкоджені - етикетки/ марки акцизного податку, розплавлена кришка, внаслідок пожежі (високої температури горіння). 267 шт. товару залитого водою, розмоклі коробки/марки акцизного податку внаслідок гасіння пожежі, також присутній запах диму який відчутний зовні віт ящика/пляшки так і самого вмісту продукції. 4320 шт. без візуальних пошкоджень, але з присутнім запахом диму (горіння), відчутним зовні від ящика/пляшки так і самого вмісту продукції. Даний товар не підлягає подальшій реалізації)

Прийнято всього, як товар, який відповідає умовам 0 шт.

Згідно зі Страховим актом №5000037521 від 23.03.2026 сума заподіяних збитків становить 3 362 164,44 грн, з яких: 35 333,61 грн франшиза; 3 326 830,83 грн сума страхового відшкодування.

24.03.2026 ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» відшкодовано ТОВ "Баядера Логістик" 3 326 830,83 грн, що підтверджено платіжною інструкцією в національній валюті №500222430 від 24.03.2026.

ТОВ "Баядера Логістик" направило на адресу ТОВ «ЛОУДСТАР» претензію №30/03 від 30.03.2026, в якій повідомлялось, що ТОВ "Баядера Логістик" має непокриті відшкодуванням збитки на загальну суму 190 554,27 грн, що складаються з суми франшизи, яка становить 0,5% від суми застрахованого перевезення, суми утилізації непридатного майна, вартості марок акцизного податку, послуг митного терміналу, вартості страхових втрат та вартості проведення експертизи та було надано відповідний розрахунок.

15.05.2026 ТОВ «ЛОУДСТАР» згідно платіжної інструкції №463 від 15.05.2026 відшкодувало ТОВ "Баядера Логістик" збитки у сумі 190 554,27 грн.

У свою чергу, ТОВ «ЛОУДСТАР» звернулося до ТОВ «Чумацький промисел» з претензією №3103/2026-1 від 31.03.2026 на суму 190 554,27 грн та доповненням до претензії №2004/2026-1 від 20.04.2026.

У вказаних документах ТОВ «ЛОУДСТАР» повідомило ТОВ «Чумацький промисел», що наявність претензії від ТОВ "Баядера Логістик" покладає обов`язок на ТОВ «ЛОУДСТАР» відшкодувати ТОВ "Баядера Логістик" витрати у сумі 190 554,27 грн. Це в свою чергу, в силу приписів ч. 2 ст. 22 ЦК України є збитками ТОВ «ЛОУДСТАР», які відповідно до п. 3.2.11., п.6.3. Договору на транспортні послуги №250924 від 25.09.2024, ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ч. 2 ст. 22 ЦК України можуть бути стягнуті з ТОВ «Чумацький промисел» як особи, яка несе відповідальність за дії третіх осіб, які були залучені для здійснення перевезення за (CMR) LV-119489681 від 13.01.2026.

У відповіді на претензію та доповнення до претензії №2 від 24.04.2026 ТОВ «Чумацький промисел» повідомило, що заявлені вимоги про відшкодування збитків у розмірі 190 554,27 грн є необґрунтованими та документально не підтвердженими, у зв`язку з чим відмовила ТОВ «ЛОУДСТАР» у задоволенні претензії.

З огляду на те, що відповідачем розмір збитків позивачу не відшкодовано, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Звертаючись до суду, позивачем обраховано розмір збитків, як відшкодовану суму затрат Замовнику, до складу яких віднесено: суму франшизи, яка не була відшкодована страховою компанією ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна»; вартість утилізації пошкодженої продукції; вартість перевезення пошкодженого товару на утилізацію; вартість проведеної експертизи щодо встановлення вартості пошкодженого товару; сума незакритих страхових витрат в частині придбання марок акцизного податку.

На підтвердження своїх доводів, викладених в позові, позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи:

- лист ТОВ "Баядера Логістик" №06/05 від 06.05.2026 на адресу ТОВ «ЛОУДСТАР» з поясненнями та детальною інформацією стосовно заявлених ТОВ "Баядера Логістик" сум відшкодування;

- протокол випробувань харчової продукції №1265-1272/26-х, затверджений 25.02.2026 заступником начальника науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»;

- платіжна інструкція від 19.02.2026 №БЛЕ315 про сплату ТОВ "Баядера Логістик" на користь ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» 29 172,70 грн за послуги по сертифікації;

- наказ ТОВ "Баядера Логістик" №19/03-тмц від 19.03.2026 «Про списання товару, пошкодженого в результаті пожежі та передачі такого товару на знищення» з додатком №1 до наказу переліком товарно-матеріальних цінностей, що підлягають знищенню;

-договір №20 на виконання робіт (послуг) щодо оброблення відходів від 19.03.2026, укладений між ТОВ "Баядера Логістик" та МПП «Рада» та специфікація до нього;

- акт №ОУ-00046 здачі-прийняття робіт (послуг), згідно з яким МПП «Рада» надано ТОВ "Баядера Логістик" послуги зі збирання, зберігання та подальшого оброблення неконденційної партії продуктів та невикористаних продуктів на суму 93 413,50 грн;

-платіжні інструкції від 24.04.2026 №П.343 та від 07.04.2026 №БЛЕ677 про сплату ТОВ "Баядера Логістик" на користь МПП «Рада» оплати за збирання, сортування з метою подальшого оброблення на загальну суму 112095,40 грн;

- укладена між ТОВ "Баядера Логістик" (замовник) та ТОВ «Укрінформтрейд» (перевізник) заявка від 25.03.2026 до договору №01/07-21 від 01.07.2021 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (списані алкогольні напої, що постраждали від пожежі під час перевезення згідно CMR LV-119489681 від 13.01.2026;

- товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв №25032026 від 25.03.2026 на загальну кількість продукції 6695 шт.;

-платіжна інструкція від 07.04.2026 №БЛЕ683 про сплату ТОВ "Баядера Логістик" на користь ТОВ «Укрінформтрейд» 7400,00 грн плати за транспортно-експедиційні послуги;

-заявка-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв реєстраційний №3014 від 11.12.2025;

-платіжна інструкція №БЛЕ604 від 12.02.2026 про сплату ТОВ "Баядера Логістик" на користь ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» 336 458,33 грн за страхування вантажу;

- платіжна інструкція від 06.08.2025 №П.327 про оплату ТОВ "Баядера Логістик" 683 525,25 грн за марки акцизного податку за жовтень;

- платіжна інструкція від 16.02.2025 №БЛЕ252 про оплату ТОВ "Баядера Логістик" ПП «Лімекс експрес Київ» 50 000,00 грн;

- вантажна митна декларація №25UА100290113170U7.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів. Висновки суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зміст взятих сторонами зобов`язань свідчить про те, що між ними виникли правовідносини з приводу виконання договору перевезення вантажів, зокрема обов`язку перевізника забезпечити збереження вантажу під час його доставки, які регулюються главою 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення", главою 64 Цивільного кодексу України "Перевезення" та главою 65 Цивільного кодексу України "Транспортне експедирування".

За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначаються також нормами Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Так, згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори за дорученням клієнтів, серед іншого, забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом може бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування. За невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків віднесено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Грошовий вираз майнової шкоди є збитками.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено, що 21.06.2024 між ТОВ «Баядера Логістик» (Замовник) та ТОВ «ЛОУДСТАР» (Експедитор) укладено договір №2106 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого Експедитор бере на себе обов`язок організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України та/або за її межами, і за маршрутом, вибраним Експедитором або Клієнтом, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням, що зазначені у п 1.2. Договору, а Клієнт зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до умов даного Договору.

При цьому у п.1.4. Договору №2106 сторони визначили, що при укладенні договорів перевезення вантажів з третіми особами від свого імені та за свій рахунок Експедитор залишається у повному обсязі відповідальним за їх дії (бездіяльність) перед Клієнтом як за свої власні.

У разі пошкодження, знищення, викрадення або втрати вантажу (включаючи випадки коли це сталося з вини залучених Експедитором третіх осіб), Експедитор відшкодовує Клієнту повну вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу і збитки Клієнта (в тому числі суму податку на додану вартість, акцизного податку, вартість акцизних марок, вартість доставки та митного оформлення, вартість послуги транспортування продукції від виробника до Клієнта, вартість митного терміналу, вартість логістичних послуг складування та доробки продукції)) (п.5.3.4. Договору №2106).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Аналіз вище наведених положень вказує на те, що експедитор хоч і може, якщо інше не передбачено в договорі, залучити до фактичного виконання таких договорів третіх осіб, але юридично і виконавцем, і відповідальною особою, залишається він сам, тому за вину цих осіб він відповідає як за власну.

Отже, умовами Договору передбачено, що саме позивач, як Експедитор, у разі залучення третіх осіб, несе відповідальність перед Замовником за виконання обов`язків за Договором.

Договір є підставою для виникнення зобов`язальних відносин між сторонами, і юридично тільки вони самі можуть або виконувати, або не виконувати договір.

Таким чином відповідальність експедитора за дії третіх осіб, які беруть участь у виконанні договорів в силу закону або за дорученням боржників, випливає із суті законодавчих приписів та договірних відносин між ТОВ «Баядера Логістик» та ТОВ «ЛОУДСТАР».

Судом встановлено, що внаслідок пожежі частина вантажу зазнала пошкодження під час перевезення, а саме: з 31 палет (2106 коробок) 4 палети були повністю пошкоджені, 7 палет - з механічними пошкодженнями зовнішнього упакування, 20 палет не містять виражених ознак механічних пошкоджень, про що Львівською торгово-промисловою палатою за наслідками огляду вантажу було складено Акт експертизи №2-1-1 від 22.01.2026.

Одержувачем вантажу - ТОВ «Баядера Логістик», у присутності представників перевізника, експедитора та страхової компанії експедитора, було складено Акт приймання-передачі продукції №29/01 від 29.01.2026, згідно з яким товар, вказаний у товаросупровідних документах, складається з боя, нестачі в результаті пожежі та неліквідної продукції (з пошкодженням етикеток/марок акцизного податку, розплавленими кришками, залитого водою, розмоклими коробками/марками акцизного податку, присутнім запахом диму (горіння), звертанням білка молочної частини продукту.

Даний товар не відповідає умовам та не підлягає подальшій реалізації.

Страховою компанією відшкодовано вантажоодержувачу суму страхового відшкодування у розмірі 3 326 830,83 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №500222430 від 24.03.2026.

ТОВ "Баядера Логістик" звернулося до ТОВ «ЛОУДСТАР» з претензію про відшкодування останнім непокритих відшкодуванням збитків на загальну суму 190 554,27 грн, що складаються з суми франшизи, яка становить 0,5% від суми застрахованого перевезення, суми утилізації непридатного майна, вартості марок акцизного податку, послуг митного терміналу, вартості страхових втрат та вартості проведення експертизи та було надано відповідний розрахунок.

ТОВ «ЛОУДСТАР» згідно платіжної інструкції №463 від 15.05.2026 відшкодувало ТОВ "Баядера Логістик" збитки у сумі 190 554,27 грн.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З викладеного вбачається, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведеної норми Цивільного кодексу при регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, шо виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання, шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

Право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим; регрес застосовується після припинення зобов`язання з відшкодування шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №233/6517/16-ц).

Отже, у випадку, якщо вантаж втрачений або пошкоджений, то претензії мають пред`являтися до експедитора, а експедитор, у свою чергу, має право після відшкодування замовникові завданих збитків пред`явити претензію до перевізника за порушення умов договору перевезення вантажу, що спричинило його втрату або пошкодження.

Право ТОВ «ЛОУДСТАР», як експедитора, залучити до виконання обов`язків з перевезення вантажів третіх осіб передбачено умовами Договору №2106, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 932 ЦК України.

На виконання Договору №2106, між ТОВ «ЛОУДСТАР», як експедитором, та ТОВ «Чумацький промисел», як перевізником, укладено Договір № 250924 на транспортні послуги від 25.09.2024.

За змістом ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Положеннями частини 2 ст. 909 ЦК України регламентовано, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно із ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

08.01.2026, на виконання умов Договору № 250924, між ТОВ «ЛОУДСТАР» та ТОВ «ЧУМАЦЬКИЙ ПРОМИСЕЛ» укладено заявку на перевезення №0801/2АП, в якій погоджено всі істотні умови, зокрема: тип вантажу, пакування: алкоголь на палетах; вага і об`єм вантажу: до 21,5 т, 86 куб, реф без режиму; дата та час завантаження: 14.01.2026; маршрут перевезення: Рига (Латвія) Київ (Україна); адреса завантаження: Prodimpekss Logistikas Grupa SIA Bullu iela 47A, Riga, LV-1067, Latvija; адреса розвантаження: м. Київ, вул. Автопаркова, 7 (згідно CMR).

На виконання вимог Договору №2106 та на підставі заявки №0801/1 від 08.01.2026 ТОВ «ЧУМАЦЬКИЙ ЕКСПРЕС», що залучено перевізником, здійснено перевезення вантажу алкогольної продукції, розміщеної на 31 палеті у кількості 2106 ящиків, відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) LV-119489681 від 13.01.2026 та Інвойсу №119489681/96161569 від 30.12.2025.

За умовами вказаного Договору № 250924 перевізник несе повну відповідальність за цілісність та збереження вантажу протягом усього перевезення та за своєчасність його доставки.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (ч. 1). Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч. 2).

Судом встановлено, що вантаж перевозився автомобілем Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 за маршрутом Рига (Латвія) Київ (Україна), а отже до правовідносин з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні застосовуються також норми Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась 01.08.2006 (із застереженням).

Відповідно до положень статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року), ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Згідно зі статтею 3 Конвенції для цілей цієї Конвенції перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди.

За змістом частин 1, 2 статті 8 Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє:

a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць;

b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов`язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов`язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній.

Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній (ст. 9 Конвенції).

Відповідно до частин 1-3 статті 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

Відповідно до частини 1 статті 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Тобто, Конвенція закріплює презумпцію вини перевізника у випадку повної чи часткової втрати вантажу, його пошкодження чи прострочення доставки.

Отже, відповідач, прийнявши товар в пункті завантаження, без будь - яких зауважень в товаро-транспортних документах, в тому числі без зазначення недоліків, пов`язаних з порушенням умов завантаження продукції, несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час його транспортування до моменту його видачі, з огляду на що суд відхиляє доводи відповідача про те, що «перевізник прийняв вантаж у тому стані, в якому його надали, оскільки не здійснював завантаження вантажу, що унеможливлює доведення вини перевізника», адже обов`язок перевірки зовнішнього стану вантажу законом покладено на перевізника.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять, а відповідачем, в свою чергу, не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження існування обставин, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, які звільняють його від відповідальності за пошкодження вантажу, а тому особою, відповідальною за пошкодження вантажу під час перевезення за маршрутом Рига (Латвія) Київ (Україна) відповідно до міжнародної накладної CMR LV-119489681 від 13.01.2026, є відповідач.

Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відтак, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення.

Ураховуючи сталу правову позицію Верховного Суду щодо наведених норм матеріального права, слід враховувати, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків і для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. При цьому реальними збитками слід вважати такі, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі.

Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди, яка є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

При цьому позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки боржника. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №910/4962/18).

У пунктах 8.60, 8.65 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19 (предмет позову - відшкодування реальних збитків, завданих порушенням договірного зобов`язання) зазначено, що за своєю суттю збитки є об`єктивним зменшенням будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником. Тлумачення змісту положень частини 2 статті 22 ЦК України, частини 2 статті 224, статті 225 ГК України свідчить про те, що фактичну вартість реальних збитків можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі.

Згідно з частинами першою - другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи вимоги статті 74 ГПК України, саме позивач повинен довести наявність збитків, протиправну поведінку заподіювача збитків, причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача. Відповідач повинен довести відсутність його вини у спричиненні шкоди (збитків) позивачу.

Суд, дослідивши обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереження вантажу, наданого для перевезення; завданої шкоди пошкодження частини вантажу алкогольних напоїв, що стали непридатними до реалізації в силу специфіки їх використання, що призвело до необхідності їх списання та знищення; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою та вини відповідача.

Водночас, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено у встановленому порядку обставини завдання відповідачем збитків у заявленому розмірі.

Так, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача понесені ТОВ «Баядера Логістик» витрати, які в подальшому були відшкодовані позивачем товариству, в розмірі 190 554,27 грн, з яких:

-35 333,61 грн сума франшизи, яка не була відшкодована страховою компанією;

-29 172,70 грн вартість проведеної експертизи щодо встановлення вартості пошкодженого товару;

-112 096,20 грн вартість утилізації пошкодженої продукції;

-7400,00 грн вартість перевезення пошкодженого товару на утилізацію;

-6551,76 грн сума незакритих страхових витрат за придбання марок акцизного податку.

На підтвердження розміру відшкодованих за претензією збитків позивачем надано докази:

- Страховий акт №5000037521 від 23.03.2026 із зазначенням суми заподіяних збитків (3 362 164,44 грн); суми франшизи (35 333,61 грн) та суми страхового відшкодування (3 326 830,83 грн).

- протокол випробувань харчової продукції №1265-1272/26-х, затверджений 25.02.2026 заступником начальника науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» та платіжну інструкцію від 19.02.2026 №БЛЕ315 про сплату ТОВ "Баядера Логістик" на користь ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» 29 172,70 грн за послуги по сертифікації;

- наказ ТОВ "Баядера Логістик" №19/03-тмц від 19.03.2026 «Про списання товару, пошкодженого в результаті пожежі та передачі такого товару на знищення» з додатком №1 до наказу переліком товарно-матеріальних цінностей, що підлягають знищенню, у кількості 6695 пляшок; договір №20 на виконання робіт (послуг) щодо оброблення відходів від 19.03.2026, укладений між ТОВ "Баядера Логістик" та МПП «Рада» та специфікація до нього; акт №ОУ-00046 здачі-прийняття робіт (послуг), згідно з яким МПП «Рада» надано ТОВ "Баядера Логістик" послуги зі збирання, зберігання та подальшого оброблення неконденційної партії продуктів та невикористаних продуктів на суму 112 096,20 грн; платіжні інструкції від 24.04.2026 №П.343 та від 07.04.2026 №БЛЕ677 про сплату ТОВ "Баядера Логістик" на користь МПП «Рада» оплати за збирання, сортування з метою подальшого оброблення на загальну суму 112 095,40 грн;

- заявка від 25.03.2026 до договору №01/07-21 від 01.07.2021 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (списані алкогольні напої, що постраждали від пожежі під час перевезення згідно CMR LV-119489681 від 13.01.2026), укладена між ТОВ "Баядера Логістик" (замовник) та ТОВ «Укрінформтрейд» (перевізник); товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв №25032026 від 25.03.2026 на загальну кількість продукції 6695 шт.; платіжна інструкція від 07.04.2026 №БЛЕ683 про сплату ТОВ "Баядера Логістик" на користь ТОВ «Укрінформтрейд» 7400,00 грн плати за транспортно-експедиційні послуги;

-заявка-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв реєстраційний №3014 від 11.12.2025; платіжна інструкція №БЛЕ604 від 12.02.2026 про сплату ТОВ "Баядера Логістик" на користь ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» 336 458,33 грн за страхування вантажу; платіжна інструкція від 06.08.2025 №П.327 про оплату ТОВ "Баядера Логістик" 683 525,25 грн за марки акцизного податку за жовтень; платіжна інструкція від 16.02.2025 №БЛЕ252 про оплату ТОВ "Баядера Логістик" ПП «Лімекс експрес Київ» 50000,00 грн; вантажна митна декларація №25UА100290113170U7.

За висновком суду надані докази підтверджують витрати позивача на загальну суму 190 554,27 грн.

При цьому суд зауважує, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» неякісна та небезпечна продукція підлягає обов`язковому вилученню з обігу. Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Власник продукції зобов`язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому цим Законом (ст. 6 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції»).

З матеріалів справи вбачається, що рішення про утилізацію було прийнято ТОВ «Баядера Логістик» на підставі Акта приймання-передачі продукції № 29/01 від 29.01.2026 та Наказу про списання і передачу товару на утилізацію.

Суд погоджується з доводами ТОВ «Баядера Логістик», зазначеними у листі №06/05 від 06.05.2026, про те, що продукція, яка приймалася відповідно до Акта приймання-передачі продукції № 29/01 від 29.01.2026, визначалася по таким категоріям як «бій», «нестача», «неліквідна продукція», «продукція з пошкодженими етикетками/марками акцизного податку» тощо, у той час як на утилізацію передавалася пошкоджена та інша неліквідна продукція, яка не могла бути реалізована кінцевим споживачам. Відповідно, продукція, позначена як «нестача», не могла бути передана на утилізацію.

Щодо продукції, яка за результатами випробувань була визнана придатною: така продукція, товарний вигляд якої не постраждав, а належне пакування і маркування збереглися, не була включена до суми збитку.

Щодо розбіжностей результатів Висновку ТПП №2-1-1 від 22.01.2026 та результатів огляду продукції під час її приймання у місці доставки вантажу, то зазначені неточності виникли у зв`язку з тим, що під час огляду продукції на місці пожежі та складання за її результатами висновку ТПП Львівської області від 22.01.2026 здійснювався лише поверхневий і неповний огляд товару, який зазнав впливу пожежі. Натомість повний огляд проводився лише в місці доставки вантажу, під час якого було проведено детальний поштучний перерахунок, що показав фактичний стан вантажу та реальні показники збитку. При цьому Акт приймання-передачі продукції №29/01 від 29.01.2026, згідно з яким поставлений товар, не відповідає умовам та не підлягає подальшій реалізації, підписано крім представників одержувача вантажу, експедитора та страхової компанії експедитора, також і представником перевізника відповідача у даній справі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника.

Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 3328,00 грн покладається на відповідача.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000,00 грн, суд зазначає, що у зв`язку із ненаданням позивачем доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу і зазначенням у позовній заяві про те, що докази щодо розміру понесених судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі, судом не вирішується питання щодо розподілу витрат на правничу професійну допомогу.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький Промисел» (14033, м. Чернігів, вул. Єськова, буд. 10, корп. 1, кв. 71, код ЄДРПОУ 39154652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОУДСТАР» (61027, м. Харків, вул. Кричевського, буд. 41, кв. 50, код ЄДРПОУ 38876353; IBAN: НОМЕР_3 ; Банк отримувача: АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005) 190 554,27 грн збитків та 3328,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор