Ухвала суду № 141423836, 29.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" жовтня 2026 р. Справа № 911/2997/26

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» (ідентифікаційний код - 40428872)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» (ідентифікаційний код - 03755452)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Секретар судового засідання Капля Є.С.

Представники: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» (далі кредитор або заявник) із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» (далі боржник), у зв`язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість у розмірі 783 046, 52 грн, на підставі статей 8, 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування вищезазначеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» неналежно виконало свої зобов`язання, які виникли на підставі договору поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025.

Разом з тим, у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство міститься пропозиція заявника щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна та подано заяву арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича № 01-20/26 від 01.10.2026 про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2026 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» до розгляду, проведення підготовчого засідання суду призначено на 22.10.2026, зобов`язано кредитора та боржника надати суду певні документи.

21.10.2026 до Господарського суду Київської області від заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» надійшла заява б/н від 21.10.2026 (вх. № 19292/26 від 21.10.2026) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 22.10.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення і оголошено дату та час його проголошення, а саме 29.10.2026 о 17:15, про що сторони були повідомлені ухвалою від 22.10.2026.

До Господарського суду Київської області від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» надійшло клопотання вих. № 29/10 від 29.10.2026 (вх. № 19995/26 від 29.10.2026) про долучення до матеріалів справи доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» суми боргу у розмірі 783 046, 52 грн за договором поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025 та відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро».

Керуючись основними принципами господарського судочинства та метою Кодексу України з процедур банкрутства, а також необхідністю встановлення обставин платоспроможності / неплатоспроможність боржника, суд вважає за необхідне прийняти вищезазначений, поданий боржником, доказ.

У судове засідання 29.10.2026 з`явився представник боржника, заявник (його представник), належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання, у судове засідання 29.10.2026 не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 29.10.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» (постачальник - заявник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» (покупець - боржник) укладено договір поставки № 120225-04/1, за умовами якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.2 договору сторони домовились, що товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в кожній партії визначаються сторонами в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно з п. 2.3 договору на кожну окрему партію товару сторони складають окрему специфікацію.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що загальна кількість товару по договору визначається на підставі всіх первинних документів, складених протягом терміну дії договору.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна товару визначається у специфікаціях.

Згідно з п. 3.2 договору загальна вартість товару, що поставляється по цьому договорі (сума договору), визначається на підставі всіх специфікацій до цього договору складених протягом терміну його дії.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що ціна товару виражається в національній валюті України гривні.

Відповідно до п. 3.5 договору сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов`язань покупця по договору визначається в іноземній валюті, за курсом іноземної валюти, визначеним сторонами.

Якщо сторони не погодять інше в специфікації, ціна товару в національній валюті, визначається за курсом продажу долару США на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті підписання специфікації. Курс продажу підтверджується даними веб-сайту http://minfin.com.ua/currency/mb та зазначається в специфікації. У разі недоступності інформації на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb про курс іноземної валюти, сторони застосовують курс продажу долару США, установлений будь-яким банком України на вибір постачальника на відповідний день.

У разі, якщо курс продажу долару США на день оплати буде вище, ніж курс продажу долару США на дату підписання специфікації, сума, що підлягає оплаті, в національній валюті визначається за найбільшим курсом продажу долару США до гривні, що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника. У разі порушення покупцем строків виконання грошового зобов`язання, сума, що підлягає оплаті в національній валюті визначається за найбільшим курсом продажу долару США, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого сторонами строку виконання грошового зобов`язання до дня оплати включно.

Згідно з п. 3.6 договору сторони домовились, що ціна товару, визначена в специфікації в національній валюті, змінюється відповідно до розміру грошових зобов`язань покупця, визначених в еквіваленті іноземної валюти. Зміна ціни, в такому разі, погоджена сторонами шляхом підписання цього договору і не потребує додаткового погодження. Підставою для коригування ціни та складання коригуючих первинних документів є цей договір.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що усі платежі по цьому договору здійснюються в національній валюті України гривні.

Відповідно до п. 4.2 договору сума, що підлягає сплаті покупцем у гривнях, визначається за визначеним сторонами курсом іноземної валюти на день платежу.

Згідно з п. 4.3 договору якщо сторони не погодять інших строків оплати, покупець зобов`язується оплатити поставлений йому товар протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту поставки товару.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що сторони можуть погодити оплату товару на умовах часткової або повної попередньої оплати. Товар, який оплачується на умовах, відмінних від попередньої оплати (відстрочення або розстрочення платежу), є таким, що проданий в кредит.

Відповідно до п. 4.5 договору платежі по цьому договору здійснюються в безготівковій формі.

Згідно з п. 4.6 договору датою оплати товару (дата платежу) є дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що виставлення рахунку є необов`язковим, але покупець має право запросити у постачальника рахунок на оплату, в якому визначена сума оплати в національній валюті. У разі виставлення постачальником рахунку, оплата по ньому має бути здійснена в день виставлення такого рахунку, в іншому випадку оплата здійснюється на підставі договору в розмірі, визначеному згідно його умов. При здійсненні оплати на підставі рахунку, покупець зобов`язується зазначати в реквізитах платіжного документа «призначення платежу» разом з договором номер та дату рахунку.

Відповідно до п. 4.9 договору підписанням цього договору покупець надає постачальнику право на власний розсуд визначати напрямок та черговість зарахування будь-яких коштів отриманих від покупця протягом дії цього договору з метою виконання грошових зобов`язань покупця, незалежно від зазначеного призначення платежу, в тому числі:

- в рахунок оплати штрафник санкцій неустойки, компенсацій, відшкодування тощо, які покупець зобов`язаний сплатити постачальнику по цьому договору та/або договорам (правочинам), укладеним між постачальником та покупцем;

- в рахунок оплати товару по цьому договору та/або товарів (послуг) по іншим договорам (правочинам), укладеним між постачальником та покупцем;

- в рахунок виконання будь-яких інших грошових зобов`язань покупця перед постачальником, що є невиконаними на день здійснення платежу.

Згідно з п. 5.3 договору датою поставки товару є дата передачі товару покупцю.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що поставка товару оформляється первинним документом, підписаним обома сторонами. Підписанням первинного документа сторони засвідчують, що зазначений в ньому товар переданий постачальником та прийнятий покупцем, в кількості, асортименті та за ціною узгодженими сторонами, зовнішні ознаки якості товару та його упаковка відповідають умовам договору.

Відповідно до п. 7.7 договору сторони погодили, що підписаний ними первинний документ підтверджує передачу товару постачальником та прийняття його покупцем. Підписанням первинного документу сторони засвідчують досягнення згоди та відсутність будь-яких спорів та/або претензій відносно кількості, асортименту товару та/або явних недоліків товару по якості, які можна виявити при передачі та приймання товару.

Згідно з п. 9.1 договору за порушення умов цього договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України i цим договором. Порушенням зобов`язань є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання умов, визначених змістом зобов`язань, договором та/або законодавством.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків виконання грошових зобов`язань по цьому договору покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, нараховану на суму порушеного зобов`язання за кожний день порушення.

Відповідно до п. 9.3 договору в разі порушення покупцем строку оплати товару, покупець згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 % річних від простроченої суми.

Згідно з п. 9.4 договору в разі порушення покупцем строку оплати товару проданого в кредит, покупець зобов`язується сплатити постачальнику проценти за користування грошовими коштами в розмірі 36 % річних нарахованих на суму, що відповідає ціні товару, строк оплати якого порушено, починаючи від дня передання товару постачальником.

Пунктом 9.5 договору передбачено, що строк нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки тощо) за договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України чи іншими нормами нормативно-правових актів і за згодою сторін санкції нараховуються за весь період порушення до моменту повного виконання відповідного зобов`язання. Сторони домовились встановити до вcix вимог по цьому договору, в тому числі до вимог про стягнення неустойки, санкцій тощо, строк позовної давності в 5 (п`ять) років.

Відповідно до п. 9.6 договору в разі порушення покупцем строків виконання грошових зобов`язань по оплаті товару проданого в кредит, постачальник має право не здійснювати поставку наступних партій товару покупцю до моменту виконання порушених зобов`язань, та змінити умови оплати для покупця на повну попередню оплату товару.

Згідно з п. 9.7 договору у випадку порушення покупцем будь-яких зобов`язань по цьому договору, він зобов`язаний відшкодувати постачальнику вci завдані таким порушення збитки в повному розмірі, в тому числі, майнову, моральну шкоду та неотриманні доходи (упущену вигоду) тощо.

Пунктом 9.9 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем будь-яких зобов`язань, гарантій чи засвідчень (підтверджень) по цьому договору, постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний виконати всі невиконані зобов`язання в будь-який день, при цьому строк виконання невиконаних грошових зобов`язань покупця є таким, що настав з моменту виставлення вимоги постачальника.

Відповідно до п. 12.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами, дата якого зазначена в преамбулі договору, та діє до 31.12.2025, а в частині невиконаних зобов`язань, які виникли протягом дії цього договору, до повного їх виконання сторонами.

12.02.2025 та 27.08.2026 до договору поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025 сторонами було підписано специфікації, а саме: специфікація № 735 від 12.02.2025 на загальну вартість поставки товару еквівалент 15 215, 22 долара США, що станом на 12.02.2025 складає 635 311, 69 грн, специфікація № 12079 від 27.08.2025 на загальну вартість поставки товару еквівалент 3 629, 02 доларів США, що станом на 27.08.2025 складає 150 495, 48 грн та специфікація № 12080 від 27.08.2025 на загальну вартість поставки товару - еквівалент 1 001, 00 доларів США, що станом на 27.08.2025 складає 41 511, 36 грн.

Відповідно до однакових умов п. 3 даних специфікацій сторони узгодили, що: сторони у зобов`язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті долар США. Сторони домовилися, що курсом іноземної валюти є курс продажу долара США, який визначається, як найбільший протягом попереднього банківського дня на міжбанківському валютному ринку України та підтверджується даними веб-сайту http://minfin.com.ua/currency/mb. У разі, якщо курс продажу долару США на день оплати буде вище, ніж курс продажу долару США на дату підписання специфікації, сума, що підлягає оплаті, визначається за наступною формулою: S = (А1 / А2) * В, де S ціна товару в гривні на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті); В ціна товару в гривні на дату підписання специфікації; А2 найбільший курс продажу долару США до гривні на час закриття торгів, що склався на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати підписання специфікації (становить 41,7550 за 1 Долар США) (в специфікаціях № 12079 від 27.08.2025 та № 12080 від 27.08.2025 визначено, що курс інший і становить 41,4700); А1 найбільший курс продажу долару США до гривні на час закриття торгів, що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника. У разі порушення покупцем строків виконання грошового зобов`язання, А1 визначається як найбільший курс продажу долару США, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого сторонами строку виконання грошового зобов`язання до дня оплати включно. У разі недоступності інформації на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb про курс іноземної валюти, сторони застосовують курс продажу долару США, установлений будь-яким банком України на вибір постачальника на відповідний день.

Пунктом 4 специфікації № 735 від 12.02.2025 визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

1) 20 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 3 043, 04 дол. США до 06.04.2025;

2) 80 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 12 172, 18 дол. США - до 30.10.2025.

Вартість товару в гривнях визначається сторонами відповідно до п. 3 даного додатку (специфікації).

Пунктом 4 специфікації № 12079 від 27.08.2025 визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

1) 20 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 725, 80 дол. США до 31.08.2025;

2) 80 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 2 903, 22 дол. США - до 30.10.2025.

Вартість товару в гривнях визначається сторонами відповідно до п. 3 даного додатку (специфікації).

Пунктом 4 специфікації № 12080 від 27.08.2025 визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

1) 20 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 200, 20 дол. США до 31.08.2025;

2) 80 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 800, 80 дол. США - до 30.10.2025.

Вартість товару в гривнях визначається сторонами відповідно до п. 3 даного додатку (специфікації).

На виконання умов договору поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025 та вищезазначених специфікацій Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 827 318, 53 грн, що підтверджується видатковими накладними № 4556 від 15.04.2025 на суму 143 042, 58 грн, № 4576 від 15.04.2025 на суму 11 397, 07 грн, № 4585 від 15.04.2025 на суму 80 239, 32 грн, № 6866 від 05.05.2025 на суму 85 861, 44 грн, № 6877 від 05.05.2025 на суму 314 771, 28 грн, № 14628 від 27.08.2025 на суму 150 495, 48 грн, № 14692 від 27.08.2025 на суму 41 511, 36 грн.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» рахунки на оплату товару на загальну суму 827 318, 53 грн, а саме: рахунок № 735 від 12.02.2025 на суму 635 311, 69 грн, рахунок № 12079 від 27.08.2025 на суму 150 495, 48 грн та рахунок № 12080 від 27.08.2025 на суму 41 511, 36 грн.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» оплачено вищевказаний товар на загальну суму 827 318, 53 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, а саме:

- 11.04.2025 сплачено 195 600, 00 грн з призначенням платежу «оплата за гербіциди згідно договору № 120225-04/1 від 12.02.2025, рахунок № 735 від 12.02.2025, у т.ч. ПДВ 20% 32 600, 00 грн;

- 16.07.2026 сплачено 631 718, 53 грн з призначенням платежу «плата за гербіциди згідно договору №120225-04/1 від 12.02.2025, рахунок № 735 від 12.02.2025, за добрива згідно рахунку № 12080 від 27.08.2025 та гербіциди згідно рахунку № 12079 від 27.08.2025, у т.ч. ПДВ 20% 105 286, 42 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» стверджує, що з урахуванням встановленого еквіваленту та формули розрахунку грошового зобов`язання визначеної в п. 3 специфікацій, залишок вартості (після часткової оплати 11.04.2025 в сумі 195 600, 00 грн) поставленого товару станом на 16.07.2026 (дату здійсненої боржником оплати в сумі 631 718, 53 грн) становив 683 750, 86 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» зазначає, що боржник прострочив оплату, оскільки останнім днем оплати по усіх 3-х специфікаціях (п. 4) визначено 30.10.2025, а боржник оплатив 16.07.2026 631 718, 53 грн, тобто має місце прострочення оплати боржником.

У зв`язку з тим, що боржник прострочив оплату товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» нараховано боржнику:

- 36 % річних за період з 31.10.2025 до 15.07.2026, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 9.3 договору, у розмірі 173 991, 18 грн;

- 36 % річних за період користування грошовими коштами на суму, що відповідає ціні товару, строк оплати якого порушено, починаючи від дня передачі товару постачальником, відповідно до п. 9.4 договору, у розмірі 272 059, 94 грн;

- пеню за період з 31.10.2025 по 15.07.2026, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та пунктів 9.2, 9.5 договору, у розмірі 146 697, 34 грн.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» стверджує, що станом на 16.07.2026 боржник був зобов`язаний оплатити йому загалом 1 276 499, 32 грн, з яких:

- основний борг (з урахуванням еквіваленту долара) у розмірі 683 750, 86 грн;

- 36% річних по ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 173 991, 18 грн;

- 36% річних товарного кредиту у розмірі 272 059, 94 грн;

- пеню у розмірі 146 697, 34 грн.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» 16.07.2026 сплачено лише 631 718, 53 грн, чого недостатньо для виконання зобов`язань у повному обсязі, а тому керуючись положеннями ст. 534 Цивільного кодексу України та п. 4.9 договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» ці кошти у розмірі 631 718, 53 грн зараховано в рахунок погашення:

- пені в сумі 146 697, 34 грн, тобто повністю;

- 36% річних по ст. 625 Цивільного кодексу України в сумі 173 991, 18 грн, тобто повністю;

- 36% річних товарного кредиту в сумі 272 059, 94 грн, тобто повністю;

- в погашення основного боргу зараховано 38 970, 07 грн.

Отже, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект», після проведеного вищевказаного зарахування, заборгованість боржника станом на 16.07.2026 становила 644 780, 79 грн - основний борг.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» вважає, що на дану суму заборгованості у розмірі 644 780, 79 грн боржник зобов`язаний сплатити за період подальшого прострочення оплати в період з 17.07.2026 по 30.09.2026:

- 36 % річних по ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 48 332, 06 грн;

- 36% річних товарного кредиту у розмірі 48 332, 06 грн;

- пеню у розмірі 41 601, 61 грн.

З огляду на вищевикладене, заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» стверджує, що боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» станом на 01.10.2026 зобов`язаний сплатити йому 783 046, 52 грн, з яких: 644 780, 79 грн основний борг, 48 332, 06 грн 36 % річних по ст. 625 Цивільного кодексу України, 48 332, 06 грн 36 % річних товарного кредиту та 41 601, 61 грн пені, що і заявлено ним до визнання у даній справі та є, на думку заявника, підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро».

29.10.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» 783 046, 52 грн з призначенням платежу «оплата заборгованості згідно договору поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025», що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 3570 від 29.10.2026.

Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, зазначає таке.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Суд звертає увагу, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, визначено, що:

- боржник це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

- грошове зобов`язання (борг) це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

- загроза неплатоспроможності це фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями;

- неплатоспроможність це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої:

- перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом (абзац 1 частини першої);

- у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (частина друга);

- якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (частина третя);

- за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частина п`ята);

- господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії (частина шоста).

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: (1) наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; (2) відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; (3) не задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

При цьому використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної чи недостатньо аргументованої кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки протилежне матиме наслідком відмову у відкритті такого провадження у відповідності до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, суд зазначає, що норми ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.

Так, з огляду на одночасне введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з відкриттям провадження у справі про банкрутство, що передбачено ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, стадія відкриття провадження у цій категорії справ має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового, оскільки поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

Ураховуючи важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження / непогодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вимог заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» посилається на правовідносини, які виникли на підставі договору поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025.

За цим договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» зобов`язалося в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» зобов`язалося в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 827 318, 53 грн, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» оплачено вказаний товар у розмірі 827 318, 53 грн, проте з порушенням строків визначених умовами договору та без урахування встановленого еквіваленту і формули розрахунку грошового зобов`язання, визначеної в п. 3 специфікацій.

У зв`язку з тим, що боржник прострочив оплату товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» нараховано боржнику: 36 % річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 9.3 договору; 36 % річних за період користування грошовими коштами на суму, що відповідає ціні товару, строк оплати якого порушено, починаючи від дня передачі товару постачальником, відповідно до п. 9.4 договору; пеню відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та пунктів 9.2, 9.5 договору, а також керуючись положеннями ст. 534 Цивільного кодексу України та п. 4.9 договору, сплачені боржником кошти у розмірі 631 718, 53 грн зараховано в рахунок погашення пені в сумі 146 697, 34 грн, 36% річних по ст. 625 Цивільного кодексу України в сумі 173 991, 18 грн, 36% річних товарного кредиту в сумі 272 059, 94 грн, в погашення основного боргу зараховано 38 970, 07 грн.

Після проведеного вищевказаного зарахування Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» визначило заборгованість боржника станом на 16.07.2026 у розмірі 644 780, 79 грн - основний борг та на дану суму заборгованості нарахувало за період з 17.07.2026 по 30.09.2026: 36 % річних по ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 48 332, 06 грн; 36% річних товарного кредиту у розмірі 48 332, 06 грн; пеню у розмірі 41 601, 61 грн.

Відповідно до п. 4.9 договору підписанням цього договору покупець надає постачальнику право на власний розсуд визначати напрямок та черговість зарахування будь-яких коштів отриманих від покупця протягом дії цього договору з метою виконання грошових зобов`язань покупця, незалежно від зазначеного призначення платежу, в тому числі:

- в рахунок оплати штрафник санкцій неустойки, компенсацій, відшкодування тощо, які покупець зобов`язаний сплатити постачальнику по цьому договору та/або договорам (правочинам), укладеним між постачальником та покупцем;

- в рахунок оплати товару по цьому договору та/або товарів (послуг) по іншим договорам (правочинам), укладеним між постачальником та покупцем;

- в рахунок виконання будь-яких інших грошових зобов`язань покупця перед постачальником, що є невиконаними на день здійснення платежу.

Згідно з п. 12.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами, дата якого зазначена в преамбулі договору, та діє до 31.12.2025, а в частині невиконаних зобов`язань, які виникли протягом дії цього договору, до повного їх виконання сторонами.

Відповідно до п. 9.1 договору за порушення умов цього договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України i цим договором. Порушенням зобов`язань є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання умов, визначених змістом зобов`язань, договором та/або законодавством.

Пунктом 9.9 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем будь-яких зобов`язань, гарантій чи засвідчень (підтверджень) по цьому договору, постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний виконати всі невиконані зобов`язання в будь-який день, при цьому строк виконання невиконаних грошових зобов`язань покупця є таким, що настав з моменту виставлення вимоги постачальника.

Отже, умовами договору поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025 надано право Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» на власний розсуд визначати напрямок та черговість зарахування будь-яких коштів отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» протягом дії цього договору з метою виконання грошових зобов`язань останнього, незалежно від зазначеного призначення платежу, а також у випадку порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» будь-яких зобов`язань, гарантій чи засвідчень (підтверджень) по цьому договору - вимагати виконання всіх невиконаних зобов`язання в будь-який день. При цьому, строк виконання невиконаних грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» є таким, що настав з моменту виставлення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект».

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» не надано суду жодних доказів того, що він звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» з будь-якими вимогами, в тому числі з вимогою про виконання грошових зобов`язань за договором поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» не надано суду жодних доказів того, що він повідомляв Товариство з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» про те, що сплачені ним кошти за договором поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025 у розмірі 827 318, 53 грн були зараховані в рахунок погашення пені, 36% річних по ст. 625 Цивільного кодексу України, 36% річних товарного кредиту і тільки частково зараховані в погашення основного боргу.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» не було доведено до відома Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» куди були зараховані сплачені ним кошти за договором поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025, а також не повідомлено про наявність у нього, у зв`язку з цим, зобов`язань зі сплати основного боргу у розмірі 644 780, 79 грн та подальшого нарахування на вказаний борг за період з 17.07.2026 по 30.09.2026 36 % річних по ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 48 332, 06 грн, 36% річних товарного кредиту у розмірі 48 332, 06 грн та пені у розмірі 41 601, 61 грн, строк виконання виконаних яких, відповідно до п. 9.9 договору, настає з моменту виставлення вимоги.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищезазначене, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» не надано суду доказів звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» з відповідними вищезазначеними повідомленнями та вимогами, суд дійшов висновку про недоведеність заявником наявності у боржника заявленого ним грошового зобов`язання, строк виконання якого сплив на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, суд звертає увагу, що коли боржник дізнався про наявність у суді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро», ним було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» суму заявлених до визнання вимог у розмірі 783 046, 52 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 3570 від 29.10.2026, тобто задоволено вимоги кредитора у повному обсязі.

Слід зазначити, що в силу ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

До основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, верховенство права та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Метою звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника має бути саме захист порушеного права - отримання кредитором задоволення вимог до боржника, що відповідає змісту преамбули Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд звертає увагу, що провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 Верховний Суд зазначив, що доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково.

Основним критерієм для висновку про визнання дій зловживанням процесуальними правами є їх невідповідність завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а саме перешкоджання судочинству.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесенню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Процесуальні права надаються законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду у розгляді справ, правильному вирішенню спору. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту тощо) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 905/945/18).

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливої форми процесуальне правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників судового процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав, які здійснюються лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом стосовно відомих обставин справи, у цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь у справі, а також з метою перешкодити суду розглянути і вирішити справу.

З огляду на принципи верховенства права і справедливості, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін тощо, функції судової системи, гарантії судочинства та процесуальні засоби не можуть застосовуватися виключно задля забезпечення інтересів лише однієї зі сторін господарської справи. Адже суд, розглядаючи позов конкретної особи, не обслуговує інтереси конкретного позивача, а діє відповідно до принципу верховенства права, справедливості та завдань судочинства (постанова Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 918/822/23 (559/2823/23)).

Про зловживання правом можуть свідчити дії ініціюючого кредитора щодо подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо при поданні такої заяви він не керується метою ефективного захисту власних порушених прав і законних інтересів, а задля досягнення якихось інших сторонніх цілей.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини на підставі поданих заявником доказів (зокрема аналізу умов договору поставки № 120225-04/1 від 12.02.2025 та доказів, які містяться в матеріалах справи), суд дійшов висновку про те, що вимоги заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» не свідчать про наявність грошових зобов`язань боржника перед заявником, строк виконання яких настав на дату звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» та вказують на недобросовісні дії заявника.

Водночас, як вже зазначалося вище, коли боржник дізнався про наявність у суді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро», ним було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» суму заявлених до визнання вимог у розмірі 783 046, 52 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 3570 від 29.10.2026, тобто задоволено вимоги кредитора у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заявником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» не доведено неспроможності боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро» виконати після настання встановленого строку свої грошові зобов`язання, не інакше як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, в свою чергу, боржник надав підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасив заборгованість перед заявником, незважаючи на ненастання строку їх виконання на дату звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро».

За таких обставин, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересу, керуючись ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро».

Крім того, зважаючи на встановлені судом обставини щодо відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро», суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича № 01-20/26 від 01.10.2026 про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро».

Керуючись статями 2, 35-36, 39 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 911/2997/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро».

2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріччя-Агро».

3. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, державній податковій службі за місцезнаходженням боржника, засновникам (учасникам) та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника, арбітражному керуючому Ярмолінському Юрію Васильовичу, державному органу з питань банкрутства.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 12.11.2026.

Суддя Т.В. Лутак