Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
22.10.2026Справа № 910/7741/26Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Управління освіти Кропивницької міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго збут транс»
про 2394927,03 грн,
Представники:
від позивача Жолнер Н.В.
від відповідача Нагалка Я.Я.
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Управління освіти Кропивницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго збут транс» про стягнення 2394927,03 грн.
Суд 25.06.2026 відкрив провадження у справі № 910/7741/26, постановив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Кошти, стягнення яких є предметом позову, на думку позивача, є безпідставно збереженим відповідачем внаслідок невиконання ним вимог договору № 1988 про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2023 (далі - Договір) щодо застосування формули визначення ціни за одиницю товару, встановленої додатком № 3 до Договору, у зв`язку з коливанням цін на ринку «на добу наперед» у бік зменшення ціни. Відповідач, як професійний учасник ринку, щодня працює на ринку «на добу наперед» і володіє повною інформацією про коливання цін. Проте, він застосував умови договору вибірково лише у разі збільшення ціни.
Відповідач позов відхилив повністю. Відповідач посилається на те, що зміна ціни закупівлі мала місце відповідно до умов Договору, електрична енергія ним поставлена та оплачена позивачем. На думку відповідача, позивач намагається ретроспективно змінити ціну вже виконаного Договору, що не відповідає Цивільному кодексу України.
Управління освіти Кропивницької міської ради подало клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 910/12087/26 за позовом Управління освіти Кропивницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго збут транс» про: визнання недійсними підпунктів 5.5.1, 5.5.2, 5.5.3 до договору № 1987 від 28.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу; визнання недійсними додаткової угоди № 5 від 11.07.2024, додаткової угоди № 6 від 13.08.2026 та додаткової угоди № 7 від 18.12.2024, укладених до договору № 1987 від 28.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу в частині збільшення ціни за електричну енергію, за винятком кількості (обсягу постачання електричної енергії).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підпункти 5.5.1, 5.5.2, 5.5.3 до договору № 1987 від 28.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу і додаткові угоди № 5 від 11.07.2024, № 6 від 13.08.2026, №7 від 18.12.2024 щодо збільшення ціни за електричну енергію суперечать вимогам ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому мають бути визнані судом недійсними
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Вирішуючи клопотання суд виходить з такого.
Основний перелік законодавчо визначених підстав виникнення цивільних прав і обов`язків закріплений у ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, яка відображає загальний принцип приватного права, за яким суб`єктам цивільних відносин дозволено все, що не заборонено законом або йому не суперечить. Вагому роль у цьому переліку займає така підстава як договір, що є найбільш поширеним юридичним фактом виникнення цивільних прав і обов`язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:
- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;
- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо.
У зв`язку з цим ст. 204 ЦК України проголошує презумпцію правомірності правочину, яка полягає у тому, що усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами й обов`язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак не повинні порушувати їх прав і перешкоджати здійснювати їх обов`язки.
Водночас, така презумпція може бути спростована, і одним із способів такого спростування є визнання правочину недійсним (оспорюваний правочин). Визнання договору недійсним є самостійним способом захисту цивільних прав та інтересів (ст. 16 ЦК України), яке здійснює суд в межах спору про чинність такого правочину.
Недійсним правочином є дії суб`єктів цивільного права, які спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, але не породжують бажаних сторонами юридичних наслідків через невідповідність здійснених дій вимогам закону, за винятком наслідків їх недійсності.
Отже, ухвалене рішення у спорі про визнання недійсними положень договору матиме преюдиційне значення для вирішення справи № 910/7741/26, оскільки визначатиме можливість настання цивільних прав і обов`язків в цих частинах договору. У межах справи № 910/7741/26 ці обставини (відповідність здійснених дій сторонами вимогам закону) не досліджуються і висновки з цього приводу судом не можуть бути надані, оскільки вони є окремим предметом спору.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 910/7741/26 до вирішення справи № 910/12087/26. Встановлення дійсності пункту правочину є самостійним предметом спору з самостійними підставами, ці обставини неможливо встановити при вирішенні справи № 910/7741/26, оскільки вони мають характер окремого позову.
А тому наведене свідчить про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 910/12087/26.
Керуючись статтями 227, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Зупинити провадження у справі № 910/7741/26 до вирішення справи № 910/12087/26.
Ухвала набрала законної сили 22.10.2026.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складений 12.11.2026.
Суддя С. А. Ковтун
Судове рішення № 141423727, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/7741/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: