Рішення № 141419378, 05.11.2026, Барський районний суд Вінницької області

132/3685/25

2/125/62/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2026 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі судді Питель О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 132/3685/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Позивач мотивував свої вимоги тим, що 26.11.2020 між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи через сервіс Cashinsky (cashinsky.ua) був укладений електронний Договір позики № 197966. За умовами договору позикодавець надав відповідачці позику в розмірі 6800 грн строком до 25.12.2020 включно зі сплатою процентів у розмірі 0,01% в день від поточного залишку позики та комісійної винагороди у розмірі 1,69% в день від початкового розміру позики. Договір позики та Паспорт позики підписані відповідачкою за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши позику в сумі 6800 грн на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 за допомогою платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс». Відповідачка зобов`язання щодо повернення позики, сплати процентів та комісії належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість станом на дату подання позову у загальному розмірі 32682,28 грн, яка складається з: 5800 грн - заборгованість за позикою; 26882,28 грн - заборгованість за процентами та комісією за користування позикою. Позивач просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість у розмірі 32682,28 грн, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2423,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 22.04.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням клопотання позивача. Відповідачу було надано п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження. Копію ухвали про відкриття провадження відповідачка отримала 22.05.2026, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У строк, що визначений в ухвалі суду, та станом на 05.11.2026 відповідач відзив не подала, жодних клопотань чи заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні без повідомлення сторін до суду також не надходило.

З огляду на вказане, на підставі частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір позики № 197966 у письмовій (електронній) формі шляхом реєстрації відповідачки в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача на вебсайті cashinsky.ua та підписання договору і Паспорта позики електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з пунктами 1.1, 1.1.1, 1.1.2, 1.1.5 Договору позики № 197966 від 26.11.2020 сума позики складає 6800 грн, строк повернення позики 25.12.2020 включно, базова процентна ставка становить 0,01% в день від поточного залишку позики, комісійна винагорода - 1,69% в день від початкового розміру позики.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

На підставі абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Укладення кредитного договору (договору позики) в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Підписавши договір позики та Паспорт позики, які є складовими частинами договору, відповідачка відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на визначені в них умови та взяла на себе відповідні договірні зобов`язання щодо повернення позики, сплати процентів та комісії.

Позивач свої зобов`язання за договором позики виконав у повному обсязі та перерахував відповідачці кошти в розмірі 6800 грн на її банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується випискою за рахунком, довідкою платіжного оператора ТОВ «ФК «Елаєнс» № 197966 від 01.09.2025 та розрахунком заборгованості.

Відповідачка умови договору позики належним чином не виконувала, грошові кошти у визначений строк до 25.12.2020 не повернула.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Гелексі» про стягнення заборгованості за процентами та комісією за користування позикою у розмірі 32682,28 грн, суд зазначає наступне.

За змістом Договору позики № 197966 від 26.11.2020 та Паспорта позики строк повернення позики було визначено до 25.12.2020 включно (тобто строк користування позикою становив 30 днів).

За період строкового користування позикою з 26.11.2020 по 25.12.2020 відповідно до розрахунку заборгованості нараховано проценти у розмірі 0,00 грн та комісійну винагороду у розмірі 3332,68 грн, а всього заборгованість відповідачки в межах договору позики за період його дії становить 9132,68 грн (з яких 5800 грн - тіло позики, 0,00 грн - проценти, 3332,68 грн - комісія).

Разом з тим, решта суми процентів та комісії у розмірі 23549,60 грн була нарахована позивачем за період після закінчення визначеного договором строку позики (після 25.12.2020).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та комісію за кредитом (позикою) припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (позики). В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) та підвищених комісій за прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, нарахування позивачем процентів та комісії за користування позикою поза межами узгодженого сторонами строку позики (після 25.12.2020) є неправомірним. Вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково в межах строку дії договору у загальному розмірі 9132,68 грн (5800 грн - тіло позики, 0,00 грн - проценти, 3332,68 грн - комісія), а у задоволенні позову в частині стягнення процентів та комісії у розмірі 23549,60 грн, нарахованих поза межами строку позики, слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Наданий позивачем розрахунок заборгованості перевірений судом і визнаний обґрунтованим у частині нарахувань в межах строку позики. Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася, наданих позивачем розрахунків не спростувала.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 9132,68 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2423,00 грн. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено на суму 9132,68 грн, що становить 27,94 % від заявленого позову (32682,28 грн), з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 677,08 грн, а решта судового збору в сумі 1 745,92 грн залишається за позивачем.

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд зазначає таке.

За приписами частини другої статті 137, частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правничої допомоги від 09.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Гелексі» та адвокатом Рудзеєм Юрієм Володимировичем, Акт наданих послуг правничої допомоги № 886 від 01.09.2025 на суму 5000,00 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 001139 від 25.11.2019.

Зваживши на часткове задоволення позову (27,94%), з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1397 грн, а у задоволенні решти вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 3603 грн - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 137, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» заборгованість за договором позики № 197966 від 26.11.2020 у розмірі 9132,68 грн (дев`ять тисяч сто тридцять дві гривні шістдесят вісім копійок).

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами та комісією - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» судовий збір у розмірі 677,08 грн (шістсот сімдесят сім гривень вісім копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1397 грн (одна тисяча триста дев`яносто сім гривень), а всього 2074,08 грн (дві тисячі сімдесят чотири гривні вісім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» (вул. В`ячеслава Липинського, 10/1, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 41229318).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Суддя