Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 591/4180/26
Провадження № 2/591/1565/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/4153/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір у формі електронного документа, за яким на банківську карту відповідача було перераховано 3150 грн., у подальшому сума кредиту була збільшена до 11000 грн. На підставі договору факторингу позивачу перейшло право вимоги за цим договором. Відповідач не виконав свого зобов?язання та не повернув боргу. Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 083,88 грн., з яких 10996,64 грн. тіло, 35087,24 грн. відсотки.
Ухвалою суду від 08.05.2026 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав. Зазначив, що позивачем нее надан доказів переходу до нього права вимоги, оскільки договори факторингу укладені до укладення кредитного договору. Кредитор безпідставно нараховував відсотки поза межами строку кредитування. Розмір процентної ставки не відповідає принципам розумності та справедлиості. Посилаючись на збільшення кредиту з 3150 грн. до 11 000 грн. позивач не надає нового пасмпорта споживчого кредиту. Відповідача не було повідомлено про відступлення права вимоги. Не доведено правомірності збільшення тіла кредиту до 11 000 грн.Надана позивачем виписка не є первинним документом. Просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що укладення договору в електронній формі та перехід до позивача права вимоги підтверджується наданими доказами. Нарахування відсотків відбувалось згідно з умовами укладеного договору.
У судове засідання представник позивача, відповідач не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що 14.12.2020 відповідачем подана ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявка на отримання грошових коштів в кредит, у якій він зазначив свої персональні дані, зокрема, номер карти 4149-43XX-XXXX-4140
14.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір № 672084334, відповідно до умов якого товариство зобов?язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети в сумі 3150 грн., а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.
Кредит надається строком на 14 днів (п. 1.2).
Кредитний договір містить наступні умови:
1.3. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування Позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів.
1.4. За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 607,56 шістсот сім цілих п`ятдесят шість сотих процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 606,65 (шістсот шість цілих шістдесят п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, Позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» Кредитодавця (далі «Програма»), які розміщені на Сайті Кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/ . Станом на дату укладення цього Договору Позичальнику присвоєний 1 Рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього Договору.
1.4.3. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у Сторінка 3 із 8 порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
1.6. Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
1.7. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 841,80 (вісімсот сорок одна цілих вісім десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. 1.8. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом п
4.2. Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання.
4.3. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора.
Додатком до договору є графік розрахунків.
У подальшому з відповідачем було укладено ряд додаткових угод, яким збільшувалась сума кредиту, зокрема:
27.12.2020 збільшено суму кредиту на 1100грн. 00 коп.
29.12.2020 - на 350 грн. 00 коп.
03.01.2021 на 500 грн. 00 коп.
03.01.2021 на 3050 грн. 00 коп.
10.01.2021 на 200 грн. 00 коп.
11.01.2021 на 2650 грн. 00 коп. з дати укладання додаткових угод на строк дії договору.
На підтвердження перерахування коштів позивачем надано копії довідок про перерахування відповідачу на рахунок 4149-43XX-XXXX-4142 коштів згідно укладеного договору та додаткових угод до нього.
На запит суду листом від 21.09.2026 АТ КБ «ПриватБанк» підтвердив, що картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я відповідача.
Відповідно до виписки з вказаного карткового рахунку на його рахунок у періоді з 14.12.2020 по 11.01.2021 були зараховані суми, які зазначені вище згідно з укладеним договором та додатковими угодами до нього.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
Додатковими угодами до вказаного договору факторингу вносились зміни, зокрема щодо строку його дії.
На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» надано витяг з реєстру прав вимоги, відповідно до якого загальна заборгованість відповідача за договором 672084334 (сума відступленої грошової вимоги) становить 32 620,82 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 10 996,64 грн, заборгованість по процентам 21 624,18 грн .
05.08.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку .
В реєстрі прав вимоги вказано, що до ТОВ «ФК « «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за договором № 672084334. Заборгованість становить 46083,88грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 10996,64 грн, заборгованість по процентам 35087,24 грн
11 липня 2025 року між ТОВ «Ейс» (клієнт) та ТОВ «Онлайн фінанс» (фактор) укладено договір факторингу, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
В реєстрі прав вимоги вказано, що до ТОВ «ФК « «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за договором № 672084334. Заборгованість становить 46083,88грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 10996,64 грн, заборгованість по процентам 35087,24 грн.
Як вбачається з наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку у періоді з 14.12.2020 по 29.06.2021 на суму боргу нараховувались відсотки за користування кредитом. Відповідач здійснював часткову оплату боргу. Загалом у період з 27.12.2020 по 20.06.2021 відповідачем сплачено 14733 грн., які переважно зараховувались у рахунок погашення відсотків за користування кредитом.
На кінець цього періоду сума боргу склала 32 620,82 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 10 996,64 грн, заборгованість по процентам 21 624,18 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» за період з 29.06.2021 по 21.08.2021 проплат за кредитним договором здійснено не було, сума боргу за відсотками зросла до 35087,24 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Дослідженими доказами у їх сукупності підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем кредитного договору та факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором та додатковими угодами до нього.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення сторонами кредитного договору, який містить умови кредиту, розмір процентної ставки, строк користування кредитом та інші істотні умови. Матеріали справи також містять докази на підтвердження того, що картковий рахунок, на який було перераховано кредитні кошти, належить відповідачу. Відтак, заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідача.
Відносно розміру відсотків, які нараховані за користування кредитом та заявлені до стягнення, суд зазначає таке.
Суд зазначає, що припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів за користування кредитом до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а поза строком кредитування 3% річних або інший розмір процентів, встановлений договором.
У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12(провадження № 14-10цс18) дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Суд також бере до уваги висновки, зроблені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, у пункті 111 якої вказується, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».
Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитними коштами після закінчення строку дії вищезазначеного договору є неприйнятним, а тому за весь період користування кредитними коштами, виданими за договором про споживчий кредит, розмір відсотків за користування кредитними коштами має розраховуватися в межах строку кредитування.
Враховуючи вищезазначені умови кредитного договору (зокрема пункти 1.2, 1.7.1 та 4.3), строк нарахування договірних процентів за користування кредитом обмежено дисконтним періодом та подальшим продовженням загалом на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Оскільки первинний кредитний договір було укладено 14.12.2020 строком на 14 днів (до 28.12.2020) востаннє він був пролонгований шляхом укладення додаткової угоди 11.01.2021 на 14 днів, граничний строк нарахування договірних відсотків із урахуванням 90 днів пролонгації згідно з п. 1.7.1 договору сплив у 25.04.2021 року.
Відтак, вимоги позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитом поза межами цього строку є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають відсотки, які були нараховані у межах погодженого сторонами строку кредитування у періоді з 14.12.2020 по 25.04.2021. За цей період сума нарахованих відсотків становить 14745,94 грн.
Загалом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 25742,58 грн., з яких 10996,64 грн. тіло, 14745,94 грн. відсотки.
На підставі ст. 141 ЦПК України у зв?язку з частковим (на 55,86%) задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1487,22 грн., сплачений при зверненні до суду.
Позивачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано договір про надання правничої допомоги, відповідно до п. 3.3. якого гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження, додатком до якого є протокол погодження вартості послуг. Також надано копію додаткової угоди, відповідно до якої адвокату доручено надання правової допомоги у даній справі, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7 000 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.
З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Беручи до уваги характер спору, його розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, типовість правовідносин, обсяг підготовлених процесуальних документів, ціну позову, а також принципи розумності та співмірності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 3 000 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1675,80 грн.
Всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в сумі 3163,03 грн., які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 672084334 в сумі 25742,58 грн. та судові витрати у розмірі 3163,03 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб.13.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2026.
Суддя О.О. Ніколаєнко
Судове рішення № 141415121, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 591/4180/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: