Рішення № 141409562, 28.10.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/699/26

Провадження № 2/191/421/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,

позивачки ОСОБА_1 в режимі відеоконференцзв`язку,

представника позивачки Тумакова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зміну прізвища дитини її батьками, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тумакова А.С. із цивільним позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із цивільним позовом про зміну прізвища дитини.

Позов обґрунтований наступним.

03.09.2010 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, від якого вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб розірваний рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області 23 лютого 2024 року. 02 лютого 2024 року судовим наказом Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області за заявою ( ОСОБА_4 були стягнуті з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу).

Після розірвання шлюбу дитина постійно проживала разом з матір`ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Як під час шлюбу так і після його розірвання відповідач не займався вихованням дитини, не давав коштів на її утримання, що, на думку позивачки, свідчить про неналежне виконання ним своїх батьківських обов`язків передбачених ст. 150, 180 СК України, відсутність добровільної участі відповідача у матеріальному забезпеченні та вихованні доньки.

Вважає, що відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, та не бере реальної участі у вихованні, розвитку й формуванні особистості дитини. Під час досудового врегулювання даного спору відповідач відмовився надати згоду на зміну прізвища неповнолітньої доньки. З метою врегулювання питання у добровільному порядку представник позивача особисто звертався до відповідача з пропозицією надати згоду на зміну прізвища дитини з урахуванням її інтересів та фактичних сімейних обставин, однак відповідач категорично відмовився від будь-якого компромісу.

07 травня 2024 року ОСОБА_6 одружилась з ОСОБА_7 , прізвище після державної реєстрації шлюбу змінила на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб відповідний актовий запис за №637 Серія НОМЕР_1 . У теперішній час позивач разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 та своєю донькою ОСОБА_9 мешкають однією родиною в м. Запоріжжя. Дитина фактично виховується у вказаній родині, перебуває у тісному емоційному зв`язку з матір`ю та її чоловіком, сприймає їх як свою сім`ю та вважає за необхідне носити спільне з ними прізвище - « ОСОБА_8 ».

Позивачка зазначає, що зміна прізвища дитини не обмежує та не припиняє прав відповідача як батька, не позбавляє його можливості спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні чи реалізовувати інші батьківські права, передбачені законодавством. Зміна прізвища має виключно ідентифікаційний характер та не впливає на обсяг прав і обов`язків відповідача щодо дитини. Наявність у дитини іншого прізвища « ОСОБА_10 » створює численні побутові та соціальні незручності, зокрема під час звернення до установ, навчальних закладів та в повсякденному житті. Позивач змушена постійно мати при собі свідоцтво про шлюб з метою підтвердження родинного зв`язку з дитиною. Як зазначає позивачка, її донька хоче змінити прізвище, тому що вона фактично живе й виховується в сім`ї де всі мають прізвище « ОСОБА_8 ». Вона з цим прізвищем навчається, представляється у школі, підписує свої роботи, бере участь у конкурсах. Коли її називають іншим прізвищем, вона нервує, не реагує, їй психологічно некомфортно. Вона не відмовляється від батька, але хоче носити прізвище тієї сім`ї, з якою вона живе щодня і з якою себе ідентифікує. Крім того, у процесі щоденного сімейного спілкування неповнолітня дитина сприймає чоловіка позивача - ОСОБА_7 як батьківську фігуру, звертається до нього як до батька та перебуває з ним у стабільних, довірливих і емоційно значущих відносинах. Водночас до біологічного батька (відповідача у справі) дитина звертається виключно за ім`ям, що свідчить не про формальний конфлікт, а про фактичне сприйняття сімейних ролей і реальну структуру її сімейного оточення. Таким чином, у дитини сформована усталена та послідовна соціальна і особистісна ідентифікація з сім`єю матері та її прізвищем « ОСОБА_8 », яке вона сприймає як власне та таке, що відповідає її реальному сімейному та соціальному статусу.

Далі у позові зазначається, що зазначена ідентифікація підтверджується повсякденною соціальною практикою самої дитини, зокрема: у навчальному процесі дитина самостійно використовує прізвище « ОСОБА_8 » при підписанні зошитів та інших навчальних матеріалів; у шкільному середовищі однокласники та педагогічні працівники звертаються до неї як до ОСОБА_11 ; дитина усвідомлено не приймає звернення до неї за іншим прізвищем, що зафіксовано адміністрацією навчального закладу.

Зазначена практика має тривалий та сталий характер і існувала також у попередньому навчальному закладі, що виключає її ситуативність або вплив зовнішніх обставин. Вказані обставини, на думку позивачки, свідчать про реальне соціальне життя дитини під прізвищем матері, яке є визначальним елементом її соціальної адаптації, само сприйняття та психологічної стабільності. З огляду на це, сформована соціальна ідентифікація дитини є ключовим критерієм при застосуванні принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, передбаченого статтею 7 Сімейного кодексу України. Зазначене підтверджується висновками вчителя, яка помітила в поведінці дитини зміни, а саме те, що вона демонстративно не відкликається на своє прізвище, про що вказано в характеристиці на ОСОБА_9 від 19.01.2026 року за №01-06/09.01. Займаючись танцями, образотворчим мистецтвом та іншими видами творчої діяльності, ОСОБА_9 прагне представляти себе на конкурсах, змаганнях і публічних заходах саме під прізвищем « ОСОБА_8 », яке вона сприймає як власне та з яким відчуває внутрішню гармонію, впевненість і психологічний комфорт. Саме під цим прізвищем дитина заявляє про себе у соціальному середовищі, презентує результати своєї праці та досягнення, що є надзвичайно важливим для формування її здорової самооцінки та мотивації до подальшого розвитку. Факт сталої ідентифікації дитини з прізвищем матері підтверджується об`єктивними доказами, зокрема дипломом комунального закладу «Запорізький обласний центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді» Запорізької обласної ради, відповідно до якого нагороджено саме ОСОБА_11 за І місце в обласному конкурсі декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Подаруй мені казку» у номінації «образотворче мистецтво». Таким чином, офіційне визнання її досягнень уже відбулося під прізвищем, яке дитина вважає своїм.

На думку позивача, єдність прізвища матері та дитини сприяє формуванню цілісного уявлення про сім`ю, зменшує психологічне напруження, запобігає виникненню почуття відчуженості та внутрішнього конфлікту, який може виникати у дитини через розбіжність між фактичним сімейним життям і формальними документами.

Також посилається на складений практичним психологом гімназії і соціальним педагогом характеристики та довідки щодо психологічних особливостей ідентифікації учениці ОСОБА_3 містить професійні спостереження, а не припущення прямо оцінює ризики для психічного здоров`я дитини. Як на один з доказів також посилається на висновок спеціаліста-психолога.

Ухвалою суду від 10.02.2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначене на 10.03.2026 року та було відкладене у зв`язку з відсутністю повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

В ніч з 01 на 02 квітня 2026 року, в результаті влучання ворожого дрону, пошкоджено будівлю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у зв`язку з цим, з 02 квітня поточного року, прийом громадян, реєстрація кореспонденції, розгляд справ судом призупинено.

06.07.2026 відновлено роботу суду, підготовче судове засідання призначене на 07.07.2026 року; ухвалою суду від 07.07.2026 року витребувано у Служби у справах дітей Синельниківської міської ради висновок щодо можливості зміни прізвища малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на прізвище « ОСОБА_8 ».

05.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника служби у справах дітей Синельниківської міської ради Сітало Н.М. надійшла заява про залучення до розгляду справи служби у справах дітей Запорізької міської ради. Обґрунтовує тим, що неможливо надати висновок щодо можливості зміни прізвища малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки було встановлено, що дитина ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки до початку підготовчого засідання надав клопотання про залучення до справи у якості третьої особи Відділ по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради; запропонувати відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради провести необхідні заходи щодо встановлення умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , її сімейного та соціального оточення та інших обставин, які мають значення для вирішення спору; надати письмовий висновок щодо відповідності зміни прізвища малолітньої дитини ОСОБА_3 на прізвище « ОСОБА_8 ». Просить провести підготовче судове засідання, призначене на 14.08.2026, без його та позивачки участі.

Ухвалою суду від 14.08.2026 року постановлено: залучити у цивільній справі №191/699/26 про зміну прізвища дитини у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради; запропонувати відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради провести необхідні заходи щодо встановлення умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , її сімейного та соціального оточення та надати відповідні письмові документи; витребувати з відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради висновок щодо можливості зміни прізвища малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на прізвище « ОСОБА_8 ».

31.08.2026 року до суду надійшла заява представника відділ по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про неможливість участі у справі, у зв`язку з тим, що він не є органом опіки та піклування та просив виключити його з числа учасників справи.

09.09.2026 року від представника позивача надійшло клопотання про продовження розгляду справи за наявними матеріалами та відсутність необхідності витребування висновку органу опіки та піклування, оскільки ст. 19 Сімейного кодексу, якою визначається перелік спорів, в яких залучення органу опіки та піклування є обов`язковим, не передбачає такої категорії спорів як зміна прізвища дитини.

Ухвалою суду від 10.09.2026 року з числа учасників справи в якості третіх осіб виключені Служба у справах дітей Синельниківської міської ради, відділ по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради; закрите підготовче провадження і справа призначена до розгляду по суті.

В судове засідання з`явилися та надали пояснення позивачка (в режимі відеоконференцзв`язку), та її представник; була опитана неповнолітня дитина - ОСОБА_3 у присутності психолога (в режимі відеоконференцзв`язку).

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

В жодне судове засідання відповідач не з`явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву на позов, заяв і клопотань до суду не надав. З огляду на це і позицію сторони позивача суд постановив розглядати справу в заочному порядку.

В судовому засіданні позивачка та її представник пояснили суду, що у 2010 році уклала шлюб з відповідачем, у 2015 році в них народилася донька ОСОБА_9 , у 2024 році шлюб з відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач дитиною фактично не цікавиться, але й під час шлюбу та спільного проживання особливо не приймав участі у вихованні дитини, не цікавився її життям, якийсь тісний емоційний контакт з дитиною був відсутній. На відміну від цього, її другий чоловік ОСОБА_7 має дуже хороші довірительні відносини з її донькою, фактично замінив їй рідного батька, щиро цікавиться її життям та бере участь в цьому житті: готує з нею уроки, грається, спілкується, приділяє їй увагу. ОСОБА_9 також дуже добре до нього ставиться, знаходиться з ним в емоційному контакті, по суті вважає його батьком. Позивачка також пояснила, що під час весілля з ОСОБА_12 , вероніка була засмучена тим, що у мами тепер прізвище « ОСОБА_8 », а в не ї залишається « ОСОБА_10 », оскільки вона хотіла себе відсувати членом нової сім`ї. Дитина в школі представляється як « ОСОБА_8 », цим прізвищем підписує зошити, твори і наполягає саме на такому зверненні у школі та гуртках, які відвідує. На даний час якісь стосунки та спілкування з рідним батьком у дитини відсутні, хоча батьку ніхто не забороняє спілкування з дитиною. Позивачка охарактеризувала ставлення рідного батька до доньки як просто байдуже, в той час як від ОСОБА_13 дитина побачила справжнє батьківське ставлення, щиру участь в її житті.

Опитана у присутності психолога малолітня дитина ОСОБА_3 пояснила суду, що нового чоловіка мами знає 2 чи 3 роки і в них дуже хороші стосунки. Свого рідного батька бачила востаннє три роки тому, інколи він їй пише у месенджері, але вона не хоче з ним спілкуватися. Пояснила, що він непогано до неї ставився, конфліктів ніяких між ними не було, коли вони проживали всі разом, однак батько з нею не грав, уроки не робив, не спілкувався, а лише відвозив у школу та забирав зі школи, ставлення до себе з боку батька охарактеризувала по суті як байдуже . Тоді як з «папою ОСОБА_14 » вони разом роблять уроки, грають по вечорах, готують всі разом. Пояснила, що сама дуже скоро від дня знайомства почала ОСОБА_13 називати татом, хоче мати теж прізвище, що її рідна мама і «папа ОСОБА_14 », бо вони справжня сім`я і вона також хоче бути « ОСОБА_8 ».

Заслухавши пояснення позивача та його представника, з`ясувавши думку малолітньої дитини, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, серія НОМЕР_2 .

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.02.2024 року шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , зареєстрований 03.09.2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 131 розірваний (справа № 191/4624/23).

02 лютого 2024 року судовим наказом Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області за заявою ( ОСОБА_4 стягнуті з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) (справа 191/5408/23, провадження №2-н/191/434/23).

07.05.2024 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 укладений шлюб , про що 07.05.2024 року складений актовий запис №637 Олександрівським відділом державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 .

Згідно довідки, наданої 05.01.2026 ТОВ «Керуюча компанія «Надія» згідно акту обстеження за фактом проживання осіб за адресою АДРЕСА_2 , що засвідчено сусідами квартир АДРЕСА_3 підтверджена наступна інформація: ОСОБА_7 проживає за адресою АДРЕСА_2 ; з 01-03-2024р. за вказаною адресою також проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Згідно висновку спеціаліста-психолога від 21.01.2026 за результатами проведеного психологічного обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено наступне:

- рівень психологічного та інтелектуального розвитку дитини відповідає віковим нормам та особливостям дітей відповідної вікової групи; досягла рівня психічного та емоційного розвитку, який дозволяє їй самостійно формувати, усвідомлювати та висловлювати власну думку, у тому числі з питань, що стосуються її сімейної ідентичності та особисто значущих рішень пов`язаних зі зміною прізвища;

- дитина ідентифікує себе та систематично представляється прізвищем « ОСОБА_8 ». Під час знайомства з фахівцем та протягом усього обстеження ОСОБА_9 самостійно, впевнено та без емоційного напруження представлялася як ОСОБА_11 . Зі слів дитини, та аналізу наданої інформації звертаються (характеристик, довідок, диплому) у повсякденному спілкуванні, зокрема у соціальному оточенні, до неї та вона сама себе позиціонує під прізвищем « ОСОБА_8 », що свідчить про закріплення цього прізвища у її соціальній самопрезентації;

- систематичне та послідовне використання дитиною ОСОБА_3 прізвища « ОСОБА_8 », свідчить про сформовану соціальну та особистісну ідентифікацію з даним прізвищем. Це підтверджується стабільністю самопредставлення дитини, відсутністю коливань у використанні прізвища, а також емоційною залученістю та позитивним ставленням до сім`ї з якою вона себе ідентифікує. Прізвище « ОСОБА_8 » у сприйнятті дитини є маркером приналежності до значущої для неї сімейної системи; аналіз результатів дослідження свідчить, що позиція ОСОБА_3 щодо зміни прізвища розцінюється як усвідомлене, стабільне та внутрішньо вмотивоване бажання дитини асоціювати себе з прізвищем « ОСОБА_8 ». Дитина демонструє послідовність у висловлюваннях, аргументовано пояснює значущість цього прізвища для себе, пов`язуючи його з почуттям психологічного комфорту, безпеки, сімейної єдності та формуванням позитивного образу себе. Ознак ситуативності, імпульсивності або зовнішнього примусу у формуванні даної позиції не виявлено;

- Під час психологічного обстеження ОСОБА_3 було зафіксовано зі слів дитини та за підтвердженням наданих характеристик Запорізької гімназії №28, що у шкільному середовищі ОСОБА_9 представляється як « ОСОБА_8 ». Водночас, зі слів дитини встановлено, що використання прізвища « ОСОБА_10 викликає у неї емоційний дискомфорт, який має стійкий характер та пов`язується з негативними асоціаціями особистого досвіду; Аналіз результатів проведеного обстеження дозволяє стверджувати, що дитина ОСОБА_3 послідовно уникає самопрезентації під прізвищем « ОСОБА_10 », демонструючи чітке небажання його використовувати, що проявляється у стійкому виборі прізвища « ОСОБА_8 », як єдиного прийнятного для себе;

- Різниця прізвищ між дитиною та матір`ю може зумовлювати внутрішній психологічний сімейної ідентичності. оскільки у сприйнятті За результатами дитини це пов`язується з порушенням відчуття цілісності сім`ї та власної єдності обстеження для дитини ОСОБА_3 значущим є переживання методик з і висловлюваннями матір`ю та сім`єю, ОСОБА_15 з якою вона проживає, що підтверджується результатами застосованих психоемоційне Результати психологічного обстеження вказують, що дитина ОСОБА_3 відчуває вербальному вираженому навантаження, пов`язане з наявністю різних прізвищ у неї та матері. Це проявляється у наполегливості у прагненні змінити прізвище, емоційній залученості до питання зміни прізвища, значущим чинником відстоюванні бажання мати спільне прізвище з матір`ю, що для дитини є психологічно емоційного комфорту та стабільності;

- дитина чітко, послідовно та виявляє бажання змінити прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_8 ». Дане бажання емоційною вербалізується дитиною у різних формах, зберігається протягом усього обстеження та супроводжується емоційною впевненістю;

- дитина пояснює своє бажання прагненнями мати спільне прізвище з матір`ю та сім`єю, з якою постійно проживає, відчувати себе повноцінним членом цієї родини, а також емоційним дискомфортом і негативними асоціаціями, пов`язаними з прізвищем « ОСОБА_10 ». Зі слів дитини прізвищ « ОСОБА_8 » забезпечує їй відчуття психологічного комфорту, стабільності та позитивного образу себе. За результатами сформованого обстеження зазначене бажання зміни прізвища є результатом власного, ознак переконання дитини. У висловлюваннях ОСОБА_3 не виявлено відзначається навіювання, послідовністю, маніпулятивного впливу або зовнішнього примусу з боку третіх осіб. Позиція дитини логічністю та внутрішньою мотивацією. Під час психологічного обстеження не виявлено ознак психологічного тиску, примусу або нав`язування позиції з боку матері щодо питання зміни прізвища.

Письмові матеріали справи також містять низку довідок та характеристик з місця навчання дитини, гуртків, які вона відвідує із зазначенням інформації, що дитина представляється як « ОСОБА_8 », відзивається на це прізвище, саме так підписує свої роботи, має грамоти саме на це прізвище.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Кожна дитина відповідно до статті 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року має право на збереження індивідуальності.

Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім`я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Частинами третьою, п`ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.

При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.

Заперечення одного із батьків не можуть бути безумовною підставою для відмови у зміні прізвища дитини за наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість і доцільність такого рішення (див; постанова Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 760/17467/17).

Тлумачення частини п`ятої статті 148 СК України, здійснене Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16, дозволяє зробити висновок, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься: виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини. При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо. Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки і продовжує брати участь у її вихованні, то не є доцільним сприяти відчуженню між батьком і дитиною, зокрема, шляхом зміни прізвища.

У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 599/596/17 та від 30 березня 2020 року у справі № 759/5739/18 зроблено висновки про те, що позивач має довести належними і допустимими доказами факт свідомого та умисного непіклування відповідача про фізичний, духовний розвиток їх дитини, а також те, що зміна прізвища дитини на прізвище матері буде відповідати найкращим інтересам дитини.

У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16-ц (провадження № 61-18385св18) зазначено, що тлумачення частини п`ятої статті 148 СК України дозволяє зробити висновку, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься: виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Верховний Суд у постанові від 25 березня 2019 року в справі № 165/2240/16 зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Судом установлено, що дитина ОСОБА_3 після розлучення батьків тривалий час проживає разом з матір`ю та її новим чоловіком, який по суті замінив їй рідного батька; дитина ідентифікує себе в побуті та навчанні із прізвищем матері як « ОСОБА_8 ». Натомість застосування прізвища батька і свого - « ОСОБА_10 » сприймає наразі негативно. Судом із пояснень учасників, висновку психолога та досліджень письмових доказів в їх сукупності та взаємозв`язку зроблений висновок, що ОСОБА_3 дійсно щиро бажає, прагне мати те ж саме прізвище, що матір та її новий чоловік («папа ОСОБА_14 »), до якого вона дуже гарно ставиться, вважає саме його справжнім батьком і саме його вона любить як батька, що прізвище « ОСОБА_10 » асоціюється в неї із байдужістю до неї рідного батька.

Позивачем доведено належними і допустимими доказами факт свідомого та умисного непіклування відповідача про фізичний, духовний розвиток дитини, відсутність між дитиною та відповідачем близьких стосунків, а також те, що зміна прізвища дитини на прізвище матері буде відповідати найкращим інтересам дитини, сприятиме її психологічному та гармонійному розвитку.

Крім того, судом враховано, що відповідач, будучи належним чином повідомленими про розгляд даної справи, у судове засідання для наведення обґрунтованих заперечень проти позову не з`явився, відзиву не надав; така процесуальна поведінка відповідача у сукупності з іншими доказами, що містяться у матеріалах справи, дає підстави вважати, що відповідач не зацікавлений у тому, щоб дитина носила його прізвище.

Відповідно до положень статей 145, 148 СК України, враховуючи, встановлені обставини, думку дитини, а також те, що батько не надав згоди щодо зміни прізвища дитини, суд, діючи з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про зміну прізвища дитини на прізвище матері, оскільки така зміна відповідає інтересам дитини, сприятиме її психологічній стійкості та гармонійному розвитку.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп.

Стосовно розміру витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн., суд дійшов наступного.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Змінити прізвище малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_8 ».

Зобов`язати Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини №351 від 28 грудня 2015 року Серія № I-KИ № НОМЕР_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування та місцезнаходження сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 09 листопада 2026 року.

Суддя О. В. Чорна