Рішення № 14140939, 11.03.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

___________

Справа № 2025/2-202/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань Литвинової Г.В., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

06 грудня 2010 року, позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що з відповідачем вона знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 12 листопада 2005 року. Від цього шлюбу у подружжя є донька: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з позивачем та знаходиться на її утримані. Вона не працює, потребує матеріальної підтримки. Відповідач є приватним підприємцем, має постійний заробіток, але добровільно не надає матеріальну допомогу.

Позивачу відомо, що жодних утримань за виконавчими документами з відповідача не проводиться.

На підставі викладеного позивач прохає суд: стягнути з відповідача по справі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженця м. Лозова, Харківської області, який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку ( доходу ), але не мене ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до повноліття дитини.

В судове засідання 10 березня 2011 року позивач не зявилась.

У судовому засіданні 10 березня 2011 року відповідач позов визнав в повному обсязі, про що надав суду свою письмову заяву. В своїх поясненнях відповідач вказав, що дійсно, вони з позивачем перебувають у шлюбі, в даному шлюбі, у них з позивачем, народилась донька: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачем та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач зазначив, що він є приватним підприємцем, має нормальний стан здоровя, інвалідом не являється, пільгами з держави ні якими не користується, ніякі утримання по виконавчим листам з нього не проводяться.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом зясовано, що з 12 листопада 2005 року сторони перебувають у шлюбі.

Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_4 (а.с.№07), вбачається, що дійсно ОСОБА_4, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і в графі «Батько»вказано ОСОБА_3, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати»зазначено ОСОБА_2, позивач по справі.

Як вже вище зазначалося, відповідач визнав позов у повному обсязі, вказав, що він знає про свій обовязок про утримання дитини з моменту її народження і до досягнення нею повноліття і знає про своє право на звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства, однак, на даний час, цим правом він не скористався. Матеріальну допомогу на утримання дитини позивачу не надає.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює. Суд враховує, що відповідач визнав позов позивача, працює, має задовільний стан здров»я; та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами, суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У своїй позовній заяві позивачем заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 130, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 367 ч. 1 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Лозова, Харківської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Лозова, Харківської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду 06 грудня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 гривня 00 копійок (пятдесят одна гривня 00 копійок) (Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп. (сто двадцять гривень 00 копійок) (Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Т.О.Каращук