Рішення № 141403477, 11.11.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.11.2026

Справа № 334/9098/26

Провадження № 2/334/5682/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Фетісова М.В., за участі секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача Донцова Є.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість в сумі 32 523,16 гривні.

Позов обґрунтовує тим, що між AT «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та відповідачкою 10.11.2022 на підставі кредитного договору № 200310180480 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 30 000 гривень, який пізніше було збільшено до 30 000 гривень. Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 28.06.2026 складає 32 523,16 гривні, з яких: 22 448,31 гривень - заборгованість за кредитом; 10 074,85 гривні - заборгованість процентами. 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 впроваджено дію карантину на території України. 24.02.2022 Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. 1 липня 2023 року завершено дію карантину (Постанова КМУ № 651 від 27.06.2023). Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11.03.2020 продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Кредитний договір укладений між сторонами процесу 10.11.2022. Однак кредитною карткою відповідачка користувалася і здійснювала платежі до 10.03.2025. Таким чином строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.

Відповідачка подала відзив на позов, в якому зазначила, що копію позовної заяви AT «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та додані до неї документи вона не отримувала. Їй стало відомо про наявність судового провадження з ухвали Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 28 вересня 2026 року, з якої вбачається, що позивач просить стягнути з неї заборгованість у сумі 32 523,16 гривні. Разом з тим з тексту зазначеної ухвали неможливо встановити, з чого саме складається заявлена позивачем сума 32 523,16 гривні, зокрема який розмір основної заборгованості, процентів, комісій, пені, штрафних санкцій та інших можливих платежів включено до розрахунку. У зв`язку з тим, що вона не отримувала копії позовної заяви та доданих до неї документів, позбавлена можливості належним чином ознайомитися з позовними вимогами, перевірити наданий позивачем розрахунок заборгованості та надати обґрунтовані заперечення щодо кожної складової заявленої до стягнення суми. Відповідачка не заперечує факту існування між сторонами кредитних правовідносин та не має наміру ухилятися від виконання своїх зобов`язань перед позивачем. Водночас до отримання та ознайомлення з позовною заявою, розрахунком заборгованості та документами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідачка не має можливості підтвердити або спростувати заявлений позивачем розмір заборгованості та не може безумовно визнати позовні вимоги в заявленому розмірі. Відповідачка зацікавлена у мирному врегулюванні спору та готова виконати свої фактичні зобов`язання перед Банком. Після отримання копії позовної заяви, розрахунку заборгованості та доданих до позову документів відповідачка готова надати остаточну позицію щодо розміру заборгованості та запропонувати позивачу порядок її погашення. При цьому відповідачка просить позивача розглянути можливість врегулювання спору шляхом погашення основної суми фактично існуючої заборгованості частинами, без подальшого нарахування процентів, пені, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, із відповідним списанням таких нарахувань. Такий порядок дозволить забезпечити реальне та добровільне виконання відповідачкою своїх зобов`язань перед банком. У відзиві відповідачка просила зобов`язати позивача надати їй копію позовної заяви з усіма доданими до неї документами, зокрема детальний розрахунок заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 32 523,16 гривні і надіслати їх на адресу її фактичного проживання: АДРЕСА_1 , надати можливість ознайомитися з матеріалами справи та належним чином підготувати свою позицію щодо заявлених позовних вимог. Врахувати, що на цей час вона не має можливості надати остаточну оцінку розміру заявленої заборгованості, оскільки копію позовної заяви та доданих до неї документів не отримувала. Врахувати її готовність до добровільного врегулювання спору та погашення фактично існуючої заборгованості частинами. У разі досягнення сторонами відповідної домовленості, надати можливість врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди. При наданні їй можливості погашення основної суми заборгованості частинами щомісячно - урахувати її фактичні фінансові спроможності та обставини в умовах військової агресії з боку Російської Федерації: середньомісячний дохід у розмірі 22 493,65 гривні. За умови урахування вищезазначеного, передбачити погашення основної суми заборгованості частинами - 500 гривень на місяць.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.09.2026 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу в його електронний кабінет та отримана ним 02.10.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України позивач є належним чином повідомленим про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку її місцем проживання, який повернувся до суду з відміткою про відсутність відповідачки за адресою місцезнаходження від 11.10.2026. Таким чином відповідно до пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідачка є належним чином повідомленою про розгляд справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

10.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі заява від 10.11.2022), в якій просила відкрити на їй пакет послуг «ВСЕМОЖУ Online 2,99 (без страховки)» (КРЕДИТНА КАРТКА) № НОМЕР_1 з сервісами/послугами (наповненням) та вартістю відповідно до Тарифів банку з урахуванням наступного: поточний рахунок № НОМЕР_2 у валюті UAH з наступним: кредитна картка миттєвого випуску (не персоніфікована) № НОМЕР_3 . Кредитний ліміт в сумі 30 000 гривень, строк дії кредитного ліміту 12 місяців, стандартна процентна ставка 35,88%, реальна річна процентна ставка 42,36%.

Встановлення відповідачці кредитного ліміту 10.11.2022 в сумі 30 000 гривень підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 28.06.2026 (включно), Виписки/Особового рахунку з 10.11.2022 по 28.06.2026 заборгованість відповідачки складає 32 523,16 гривні, з яких: 22 448,31 гривень заборгованість за сумою кредиту; 10 074,85 гривні заборгованість за процентами.

29.06.2026 на адресу відповідачки була надіслана письмова вимога про погашення суми заборгованості в сумі 32 523,16 гривні.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон № 1734-VIII) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі Закон № 675-VIII) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону № 675-VIII).

Частиною п`ятою статті 11 Закону № 675-VIII передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином ознайомлена з умовами Договору та підписала його електронним підписом.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору позики проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за заявою від 10.11.2022 виконав належним чином, встановивши 10.11.2022 відповідачці кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 , платіжним інструментом за яким є кредитна картка № НОМЕР_3 , у сумі 30 000 гривень, строком на 12 місяців, стандартною процентною ставкою 35,88%, реальною річною процентною ставкою 42,36%.

Відповідачка, у свою чергу, порушила умови кредитного договору, не сплативши своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем у сумі 32 523,16 гривні, з яких: 22 448,31 гривень заборгованість за сумою кредиту; 10 074,85 гривні заборгованість за процентами.

Перевіривши розрахунок заборгованості та Виписку/Особовий рахунок з 10.11.2022 по 28.06.2026 суд встановив, що нарахування заборгованості за тілом кредиту та процентами відповідають умовам заяви від 10.11.2022 та є обґрунтованими.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість в сумі 32 523,16 гривні.

Твердження відповідачки щодо неотримання копії позовної заяви AT «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та доданих до неї документи та зобов`язання позивача направити їй копії поданих суду документів є безпідставними, оскільки документи були направлені позивачем відповідачці за її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання: АДРЕСА_2 , що відповідає вимогам частини першої статті 177 ЦПК України.

Також відповідачка просила суд надати їй для ознайомлення матеріали справи, проте для ознайомлення з матеріалами справи до суду не з`явилась.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 662,40 гривні.

Керуючись статтями 3 - 5, 10 - 13, 141, 259, 263 - 265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість у сумі 32 523 (тридцять дві тисячі п`ятсот двадцять три) гривні 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829,

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя М.В. Фетісов