Ухвала суду № 141402498, 10.11.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11103/26

1-кс/308/6754/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42026070000000112 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.369-2 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42026070000000112 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.369-2 КК України, та просить гакласти арешт на речі та предмети, вилучені 26.10.2026 року в ході проведення місця події, який проводився біля входу до під`їзду будинку за адресою: АДРЕСА_1 та в автомобілі марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », який знаходиться в користуванні ОСОБА_5 за результатами якого вилучено: купюри, схожі на грошові кошти долари США, номіналом 100 доларів США, у кількості 25 купюр (всі однакових серій та номеру FF95594731F F6), в сумі 2500 доларів США; мобільний телефон марки «iPhone Air», ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 із карткою мобільного оператора зв`язку з номером НОМЕР_4 ; автомобіль марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_5 , з ключем запалювання до нього.

Клопотання надійшло на адресу суду 04.11.2026 року поштовими засобами зв`язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 30.10.2026 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні №42026070000000112, відомості про яке внесено в ЄРДР 24.07.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб, у тому числі з числа членів лікарсько-консультаційних комісій та посадових осіб органів місцевого самоврядування Закарпатської області, здійснюється перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом складання фіктивних документів, на підставі яких особи призовного віку незаконно отримують відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що окремими мешканцями Закарпатської області налагоджено протиправний механізм незаконного сприяння військовозобов`язаним в отриманні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п. 9 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема шляхом сприяння останнім в отримані відповідних фіктивних довідок та висновків лікарсько-консультативної комісії (висновків ЛКК) про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного догляду, а також супроводі в отриманні акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, який видається відповідною комісією при органі місцевого самоврядування.

Зокрема встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ужгород, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно інформації, отриманої з оперативного підрозділу Управління СБ України в Закарпатській області, ОСОБА_5 , маючи зв`язки серед членів ЛКК та Комісії зі встановлення факту здійснення особою догляду Ужгородської міської ради, за грошову винагороду, сприяє в отриманні фіктивних довідок, висновків ЛКК, після чого здійснює супровід в подачі вказаних довідок, висновків ЛКК та інших документів до Ужгородської міської ради, з метою отримання необхідних документів для подачі до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

26 жовтня 2026 року, у зв`язку з отриманням повідомлення з відділу КІБ Управління СБ України в Закарпатській області, проведено огляд місця події, який проводився біля входу до під`їзду будинку за адресою: АДРЕСА_1 та в автомобілі марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », який знаходиться в користуванні ОСОБА_5 . У ході проведеного огляду місця події за участі ОСОБА_5 виявлено та вилучено:

1. Купюри, схожі на грошові кошти долари США, номіналом 100 доларів США, у кількості 25 купюр (всі однакових серій та номеру FF95594731F F6), в сумі 2500 доларів США;

2. Мобільний телефон марки «iPhone Air», ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 із карткою мобільного оператора зв`язку з номером НОМЕР_4 ;

3. Автомобіль марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_5 , з ключем запалювання до нього.

Постановою слідчого у вищевказаному кримінальному провадженні від 26.10.2026 зазначені речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

26 жовтня 2026 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Ухвалою слідчого судді від 27.10.2026 клопотання повернуто прокурору відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 для доопрацювання та яке останньою отримано 28.10.2026.

Прокурор вказує, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів протиправної діяльності фігурантів та можливої спеціальної конфіскації майна у даному кримінальному провадженні.

Зазначене в клопотанні майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та вказані предмети мають значення для досудового розслідування, необхідні для проведення ряду слідчих дій, досліджень, у тому числі призначення та проведення ряду експертиз з метою встановлення фактів, які є предметом дослідження вказаного кримінального провадження, та відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України.

Прокурор зазначає, що купюри, схожі на грошові кошти долари США, номіналом 100 доларів США, у кількості 25 купюр (всі однакових серій та номеру FF95594731F F6), в сумі 2500 доларів США, а саме спеціальні імітаційні засоби з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_5 .

Перед безпосереднім проведенням вказаної процесуальної дії, у відповідності до вимог ст. 273 КПК України, зазначені імітаційні грошові кошти у кількості 25 купюр, які ззовні копіюють грошові знаки номіналом 100 доларів США, були належним чином оглянуті, ідентифіковані за серійними номерами, що детально зафіксовано у протоколі огляду та вручення імітаційних засобів.

У подальшому, під час реалізації матеріалів НСРД та проведення невідкладного обшуку та затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, вищевказані імітаційні грошові кошти, що передавалися особі як предмет неправомірної вигоди, були виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події від 26.10.2026.

Постановою слідчого від 26.10.2026 року вказані імітаційні грошові кошти визнано речовими доказами у вищевказаному кримінальному провадженні., оскільки вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України як об`єкти, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Прокурор вказує, що матеріали кримінального провадження свідчать, що накладення арешту на предмети схожі на грошові кошти, що були вилучені 26.10.2026 в ході проведення обшуку є виправданим і необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобіганню настання негативних наслідків, зокрема, втрати, знищення, псування чи спотворення.

Так, мобільний телефон марки «iPhone Air», ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 із карткою мобільного оператора зв`язку з номером НОМЕР_4 , належить ОСОБА_5 та можливо зберіг на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України зокрема через проведення відповідної комп`ютерно-технічної експертизи.

У ході досудового розслідування та за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії контролю за вчиненням злочину, встановлено, що автомобіль марки Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_5 , з ключем запалювання до нього, власником якого ТОВ «БАЄР КАР» безпосередньо використовувався як знаряддя та матеріальний засіб вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, за матеріалами НСРД: протоколом аудіо-, відеоконтролю особи від 03.10.202026 зафіксовано, що 03.10.2026 року у салоні вказаного транспортного засобу, який перебував під керуванням ОСОБА_5 , відбулася зустріч із ОСОБА_6 , під час якої фігурант, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, визначив салон автомобіля як безпечне місце для передачі грошових коштів з метою уникнення викриття правоохоронними органами. Саме в салоні цього автомобіля відбулася передача першого траншу неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США.

Таким чином, транспортний засіб за своїми функціональними та конструктивними особливостями був використаний як знаряддя злочину спеціально обране ізольоване місце для проведення протиправних переговорів, безпосереднього отримання та приховування предмета неправомірної вигоди, а також для оперативного залишення місця вчинення кримінального правопорушення у разі його виявлення правоохоронними органами.

Тобто на вказаному автомобілі здійснювалось передачі грошових коштів ОСОБА_5 , тобто у вказаному випадку вказаний матеріальний об`єкт, був одним із знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-1, 369-2 КПК України.

Сторона обвинувачення вважає, що вказані обставини обумовлюють процесуальну необхідність арешту майна саме з метою його збереження, у проміжок часу, який пов`язаний зі строком досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України.

10.11.2026 року представник власника майна ТОВ «БАЄР КАР» - адвокат ОСОБА_7 , яка діє на підставі ордера серія АО №1265250 від 10.11.2026 подала письмові заперечення проти клопотання про накладення арешту, в яких серед іншого. заперечує накладення арешту на автомобіль марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_5 , власником якого є ТОВ «БАЄР КАР», зазначає що ТОВ «БАЄР КАР» є добросовісним власником майна та не має жодного відношення до даного кримінального провадження.

ТОВ «БАЄР КАР» є суб`єктом господарювання, основним видом економічної діяльності якого є торгівля автомобілями, а також вантажний автомобільний транспорт та надання послуг з транспортування/перевезення автотранспортних засобів. Підприємством придбано зазначений транспортний засіб «Volkswagen Passat» у межах законної господарської діяльності.

Для перевезення даного автомобіля з митного кордону (прикордонної зони/митного посту) до термінала, проведення сертифікації та технічного огляду ТОВ «БАЄР КАР» звернулося до гр. ОСОБА_5 для надання одноразової послуги з транспортування КТЗ, оскільки останній надавав послуги перевезення. Гр. ОСОБА_5 не є працівником, засновником чи службовою особою ТОВ «БАЄР КАР». На підставі доручення ТОВ «БАЄР КАР» від 10.10.2026 року йому було доручено виключно вчинення конкретних господарсько- технічних дій, а саме: транспортування автомобіля VW Passat (VIN: НОМЕР_6 ), проведення його сервісного/технічного обслуговування, сертифікації та постановки на облік у сервісних центрах MBC.

Використання ОСОБА_5 вказаного автомобіля мало виключно цивільно-правовий (господарський) характер в межах виконання доручення з транспортування та технічного обслуговування майна ТОВ «БАЄР КАР». Товариство ніяким чином не залучено до процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого та не є відповідачем за можливим цивільним позовом. Адвокат вказує, що ввтомобіль не відповідає критеріям речового доказу згідно до ст. 98 КПК України та не підлягає арешту на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Також зазначає, що прокурор у клопотанні стверджує, що автомобіль нібито є «знаряддям та матеріальним засобом вчинення кримінального правопорушення?лише на тій підставі, що в його салоні 03.10.2026 року відбулася зустріч гр. ОСОБА_5 з іншою особою. Вважає, що зазначене твердження є безпідставним розширеним тлумаченням поняття речового доказу та знаряддя злочину. Оскільки автомобіль є засобом пересування, а сама по собі присутність особи в салоні цивільного транспортного засобу під час розмови чи передачі коштів не перетворює належне третій особі майно на «знаряддя злочину. Завдання збереження можливих слідів (наприклад, відбитків пальців чи біологічних слідів) було реалізовано під час огляду місця події 26.10.2026 року та залучення відповідних експертів. Вилучення автомобіля на тривалий час для досудового розслідування є явно непропорційним заходом.

Визнання майна речовим доказом постановою слідчого за відсутності фактичних ознак, передбачених ст. 98 КПК України, є формальним і не може слугувати достатньою підставою для обмеження права власності юридичної особи.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав наведених у такому та просила задовольнити та накласти арешт на вилучені в ході обшуку речі.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні не висловив заперечень щодо накладення арешту на вилучені кошти, також зазначив, що якщо в органу досудового розслідування є необхідність дослідити мобільний телефон ОСОБА_5 то не заперечує щодо накладення арешту на час його дослідження. Водночас, заперечив щодо накладення арешту на вилучений автомобіль, оскільки такий не належить ОСОБА_5 , він за дорученням ТОВ "БАЄР КАР" здійснював його транспортування, та мав доставити до м. Львів.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно змісту ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026070000000112 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.369-2 КК України.

Згідно протоколу огляду місця події від 26.10.2026 року слідує, що огляд був проведений старшим слідчим в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковником юстиції ОСОБА_8 біля входу до під`їзду будинку за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 118 та в автомобілі марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », в період з 11 год. 20 хв. по 11 год. 43 хв., в ході проведеного огляду місця події виявлено та вилучено: купюри, схожі на грошові кошти долари США, номіналом 100 доларів США, у кількості 25 купюр (всі однакових серій та номеру FF95594731F F6), в сумі 2500 доларів США; мобільний телефон марки «iPhone Air», ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 із карткою мобільного оператора зв`язку з номером НОМЕР_4 ; автомобіль марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_5 , з ключем запалювання до нього.

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_8 від 26.10.2026 року у кримінальному провадженні за №42026070000000112 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.369-2 КК України вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами.

Згідно протоколу про затримання підозрюваного від 26.10.2026 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано о 11 год. 44 хв. 26.10.2026 року на відкритій місцевості біля під`їзду будинку №118, вул. Собранецька, м Ужгород, в порядку ст.208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2026 року надано дозвіл на проведення огляду у кримінальному провадженні за №42026070000000112 від 24.07.2026 року, автомобіля марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_5 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проведено 26.10.2026 року в період часу з 11 год. 20 хв. по 11 год. 43 хв.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2026 року клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42026070000000112 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.369-2 КК України, про арешт майна, - повернуто прокурору Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків.

До матеріалів клопотання також долучено копію протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) заходів (-аудіо, відеоконтроль особи) від 03.10.2026, копію протоколу виготовлення ідентифікованих, несправжніх (імітаційних) засобів від 26.10.2026, копію протоколу огляду від 27.10.2026 купюр, схожих на грошові кошти долари США, номіналом 100 доларів США, у кількості 25 купюр (всі однакових серій та номеру FF95594731А F6), в сумі 2500 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Внесене прокурором в межах кримінального провадження за №42026070000000112 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.369-2 КК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано у визначений КПК України строк.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів та спеціальної конфіскації у відповідності до п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Крім того, згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:

1) обвинувального вироку суду;

2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;

4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Відповідно до ст. 96-2 КПК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 114-1 КК України, якою встановлено відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та за ч.2 ст. 369-2 КК України, якою встановлено відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту речей, а саме: купюри, схожі на грошові кошти долари США, номіналом 100 доларів США, у кількості 25 купюр (всі однакових серій та номеру FF95594731А F6), в сумі 2500 доларів США; мобільний телефон марки «iPhone Air», ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 із карткою мобільного оператора зв`язку з номером НОМЕР_4 , автомобіль марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_5 , оскільки вказане майно відповідає критеріям речового доказу, зокрема, може бути предметом кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження використання, перетворення, передачі, відчуження майна, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя вважає, що в даному випадку у клопотанні стороною обвинувачення необґрунтовано обмеження особи в реалізації права володіння власністю. Таким чином, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника майна, слідчий суддя вважає за можливе передати автомобіль марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_5 , на відповідальне зберігання власнику майна, з можливістю його використання, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо його відчуження та розпорядження, попередивши власника про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Також попередити, що у разі необхідності проведення у кримінальному провадженні №42026070000000112 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.369-2 КК України судових експертиз чи інших процесуальних дій, об`єктом яких є зазначене майно, він повинен надати зазначене майно для проведення вказаних процесуальних дій.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не застосування такого заходу може призвести до настання негативних наслідків.

Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

Що стосується вимог клопотання слідчого в частині накладення арешту на ключ запалювання до автомобіля, то слідчий суддя не вбачає правових підстав для арешту такого майна, з огляду на те, що прокурором не доведено, що дані речі є предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак може бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим у задоволенні даної частини клопотання слід відмовити.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Враховуючи наведене вказане майно, на яке ухвалою слідчого судді не накладено арешт, підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучене.

Слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

У зв`язку із наведеним клопотання прокурора підлягає до часткового задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково .

Накласти арешт на речі та предмети, вилучені 26.10.2026 року в ході проведення огляд місця події, який проводився біля входу до під`їзду будинку за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 118 та в автомобілі марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », який знаходиться в користуванні ОСОБА_5 за результатами якого вилучено:

- купюри, схожі на грошові кошти долари США, номіналом 100 доларів США, у кількості 25 купюр (всі однакових серій та номеру FF95594731А F6), в сумі 2500 доларів США; мобільний телефон марки «iPhone Air», ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 із карткою мобільного оператора зв`язку з номером НОМЕР_4 , шляхом позбавлення права на користування, розпорядження та відчуження;

- автомобіль марки «Volkswagen Passat» сірого кольору, номерний знак червоного кольору « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_5 , шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом, але без позбавлення права користування, передавши його на відповідальне зберігання власнику майна або уповноваженій ним особі.

Попередити власника майна про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1