Ухвала суду № 14140000, 10.03.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-н-371/11

У Х В А Л А

Іменем України

"10" березня 2011 р.Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

при секретарі - Ринденко А.С,

розглянувши заяву про перегляд заочного рішення за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивачка звернулась у суд з позовом, після уточнень якого, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в сумі 10191 грн., а також пеню за невиконання зобовязання в сумі 2277,65 грн., а також судові витрати.

Заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 03.12.2010р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі.

05.01.2010р. до суду надійшла заява від відповідача, про перегляд заочного рішення суду від 03.12.2010р., при цьому заява направлена поштою 29.12.2010р. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що при винесені судом рішення, а саме 03.12.2010р. він не зміг бут присутнім, оскільки знаходився у лікарні.

В судове засідання сторони не зявились, однак були повідомлені належним чином, тому суд вважає за необхідне розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності сторін.

Як свідчать матеріали справи відповідачу на адресу місця реєстрації судом направлялись повістки про виклик у судові засідання 06.10.10р., 11.11.2010р. та 03.12.2010р., які останній отримував, також отримав відповідач і копію позовної заяви та додатки до неї, однак жодного разу у судові засівання не зявився, заперечень проти позовних вимог не надав і суд у відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України прийняв судове рішення.

Між тим у відповідності до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як свідчить надана позивачем довідка Харківської обласної клінічної травматологічної лікарні відповідач з 03.12.2010р. перебував на стаціонарному лікуванні, тобто не зміг зявитися у судове засідання з поважних, однак відсутні поважні причини не повідомлення суд про перебування на стаціонарному лікуванні.

При цьому, виходячи з вимоги ч.1 ст. 232 ЦПК України для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причини неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Між тим, у заяві не наведено жодного доказу , яке має істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, підстав для скасування заочного рішення суду від 03.12.2010р. суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд,-

вирішив :

Залишити заву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення суду від 03.12.2010р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Бородіна Н.М.