Ухвала суду № 141396215, 05.11.2026, Святошинський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
759/30347/26
Номер документу
141396215
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/11838/26

ун. № 759/30347/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12026110000001211 від 23.10.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

05.11.2026 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12026110000001211 від 23.10.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Своє клопотання слідчий обгрунтовує тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026110000001211 від 23.10.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України, Президентом України введено воєнний стан на всій території держави та цього ж дня на всій території України оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Згідно з наказом № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу з Збройних силах України придатність до військової служби визначається військово-лікарською комісією (ВЛК)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Окрім цього, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізації підлягають військовозобов`язані чоловіки віком від 18 до 60 років, які визнані придатними до військової служби та не мають підстав для звільнення або відстрочки.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно зі статтею 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

При цьому, відповідно до підпункту г) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема, є військові посадові особи Збройних Сил України.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України введено воєнний стан на всій території України. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Того ж дня указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України та стосується органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до якого ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку, військової служби та мобілізації.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України та стосується органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.10.2026, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , зустрівся з ОСОБА_7 , під час розмови з яким дізнався, що останній має знайомого, який перебуває в розшуку в інформаційній системі «Оберіг» та у зв`язку із цим не має можливості працевлаштуватися.

Після цього в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання для себе неправомірної вигоди за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднану з вимаганням такої вигоди. З цією метою ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що може посприяти у знятті його знайомого з розшуку в інформаційній системі «Оберіг», оскільки сам є працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 і має можливість залучити до вирішення зазначеного питання своїх колег.

У подальшому, 21.10.2026 близько 18 год 00 хв, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою застосунку «WhatsApp» з абонентського номера телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_7 та висунув вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 1 500 доларів США за обіцянку забезпечити зняття його знайомого з розшуку в інформаційній системі «Оберіг», без необхідності особистої явки останнього.

ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що невиконання висунутої ОСОБА_4 вимоги може призвести до подальшого перебування його знайомого в розшуку та негативних наслідків, пов`язаних із проходженням військової служби, зокрема можливим направленням у район ведення бойових дій, побоюючись настання таких наслідків, погодився передати ОСОБА_4 зазначену суму грошових коштів.

Після цього, 04.11.2026 о 11 год 25 хв, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з корисливих мотивів, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , неподалік продуктового магазину, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 1 500 доларів США за обіцянку здійснити вплив на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою прийняття ними рішення щодо зняття знайомого ОСОБА_7 з розшуку в інформаційній системі «Оберіг».

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, одержав для себе від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1 500 доларів США за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зняття знайомого ОСОБА_7 з розшуку в інформаційній системі «Оберіг», поєднану з вимаганням такої неправомірної вигоди.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необгрунтованість та недоведеності ризиків наведених у клопотанні, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт або визначити мінімальний розмір застави в межах визначених КПК.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026110000001211 від 23.10.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 04.11.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

04.11.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Підозра ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами, а саме:

- рапортом про внесення відомостей до ЄРДР;

- заявою про вчинення кримінального правопорушення;

- матеріалами виконаного доручення працівників Білоцерківського РВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 04.11.2026;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 04.11.2026;

- протоколом огляду місця події від 04.11.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Таким чином, є обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також наявність ризиків, які дають підстави звернутися з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відтак, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, що пов`язано із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю підстав вважати, що це може запобігти спробам підозрюваного до наступного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що злочин, що інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто ОСОБА_4 вчинив злочин і вказане свідчить, що останній в змозі в подальшому вчиняти певний вплив на осіб, які мають відношення до вказаного злочину, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено, можливих інших осіб які можуть бути причетні до вчинення даного кримінального правопорушення. Перебуваючи на волі, підозрюваний може перешкоджати своїми діями встановленню співучасників злочину.

У зв`язку з цим слідчий суддя вважає за необхідне обрати міру запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваним.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання та домашнього арешту у зв`язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків.

Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Вказані обставини та наведені прокурором докази вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, а тому вказане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Також, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.

Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_4 з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12026110000001211 від 23.10.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.01.2027 року включно із утриманням останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до територіальних органів/підрозділів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 02.01.2027 р. включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 09.11.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141396215 ?

Документ № 141396215 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141396215 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141396215 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141396215 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141396215, Святошинський районний суд міста Києва

Судове рішення № 141396215, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141396215 відноситься до справи № 759/30347/26

Це рішення відноситься до справи № 759/30347/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141396214
Наступний документ : 141396224