Єдиний державний реєстр судових рішень
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/11807/26
ун. № 759/30308/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42026112350000093 від 08.07.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
05.11.2026 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42026112350000093 від 08.07.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Своє клопотання слідчий обгрунтовує тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026112350000093 від 08.07.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що на посаді командира 9 відділення безпілотних авіаційних комплексів - командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період молодший сержант ОСОБА_4 .
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (далі - Положення) дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Згідно з п. 2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини І - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсинами.
Відповідно до п. 3 Положення Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об`єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система. Згідно з п. 9 Положення видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ.
Відповідно до п. 15 Положення посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622 (далі - Інструкція), дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання та громадянам.
Під час проходження військової служби ОСОБА_4 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , з метою вчинення кримінальних правопорушень, направлених на придбання, носіння, збут бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, з метою особистого збагачення, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у тематичних групах месенджеру «Telegram» під іменем « ОСОБА_7 » розмістив оголошення щодо незаконного збуту стрілецької зброї, бойових припасів та вибухових речовин.
За невстановлених слідством часу, дати, місця та обставин, діючи умисно, ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність своїх дій, які полягали у порушенні встановленого в Україні порядку обігу вогнепальної зброї та боєприпасів, не маючи передбаченого п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та п. 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженого наказом МВС України №622 від 21.08.1998, дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, за невстановлених обставин придбав 20 уніфікованих запалів дистанційної дії УЗРГМ, 20 уніфікованих запалів дистанційної дії УЗРГМ-2, 40 корпусів оборонних осколкових ручних гранат Ф-1, які при конструктивному поєднанні в єдині конструкції утворюють 40 оборонних осколкових ручних гранат Ф-1, вибухову речовину на основі гексогену, один ручний реактивний протитанковий гранатомет BULSPIKE-AT споряджений кумулятивною ракетою ПГ-22 та один ручний реактивний протипіхотний гранатомет BULSPIKE-AP споряджений уламковою ракетою ОГ-22М, всупереч передбаченого законом порядку та почав зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
29.07.2026 у невстановлений слідством час та місці ОСОБА_4 під час спілкування в месенджері «Telegram» під іменем « ОСОБА_7 » підшукав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який погодився придбати у нього вказані бойові припаси та вибухові речовини за 700 літрів палива А-95 (талони).
31.07.2026 приблизно о 12 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 , попередньо домовившись з ОСОБА_8 , про збут йому бойових припасів та вибухових речовин, діючи умисно, перевіз 20 уніфікованих запалів дистанційної дії УЗРГМ, 20 уніфікованих запалів дистанційної дії УЗРГМ-2, 40 корпусів оборонних осколкових ручних гранат Ф-1, які при конструктивному поєднанні в єдині конструкції утворюють 40 оборонних осколкових ручних гранат Ф-1, вибухову речовину на основі гексогену, один ручний реактивний протитанковий гранатомет BULSPIKE-AT споряджений кумулятивною ракетою ПГ-22 та один ручний реактивний протипіхотний гранатомет BULSPIKE-AP споряджений уламковою ракетою ОГ-22М у автомобілі марки «Renault Kangoo», VIN ТЗ: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , 2006 року випуску в м. Пирятин Полтавської області, де переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, з метою особистого збагачення, збув за 700 літрів палива А-95 (талони) вищевказані бойові припаси та вибухові речовини ОСОБА_8 відносно якого, згідно вимог ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які приймають участь у кримінальному судочинстві», прийняті заходи безпеки.
Крім того, за невстановлених слідством часу, дати, місця та обставин, діючи умисно, ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв, придбав ручний реактивний протипіхотний гранатомет BULSPIKE-АР, споряджений уламковою ракетою ОГ-22М, 5 металевих ящиків військового зразка з 4140 патронами, які належать до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї, калібру 5,56х45 мм та 5 металевих ящиків військового зразка з 5000 патронами, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 5,45х39 мм, всупереч передбаченого законом порядку та почав зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
05.09.2026 ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих спонукань, переслідуючи на меті вчинення незаконного збуту бойових припасів та вибухового пристрою, використовуючи месенджер «Telegram» запропонував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , придбати у нього ручний реактивний протипіхотний гранатомет BULSPIKE-АР, споряджений уламковою ракетою ОГ-22М, 4140 патронів калібру 5,56х45 мм та 5000 патронів калібру 5,45х39 мм за 1200 літрів палива А-95 (талони), на що останній погодився.
10.09.2026 близько 10 години 20 хвилин, ОСОБА_4 , попередньо домовившись з ОСОБА_8 , про збут йому бойових припасів та вибухового пристрою, діючи умисно, перевіз ручний реактивний протипіхотний гранатомет BULSPIKE-АР, споряджений уламковою ракетою ОГ-22М, 5 металевих ящиків військового зразка з 4140 патронами, які належать до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї, калібру 5,56х45 мм та 5 металевих ящиків військового зразка з 5000 патронами, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 5,45х39 мм у автомобілі марки «Renault Kangoo», VIN ТЗ: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , 2006 року випуску до Бориспільського району Київської області за координатами: 50.2137712, 31.7991258, де переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, з метою особистого збагачення, збув за 1200 літрів палива А-95 (талони) вищевказані бойові припаси та вибуховий пристрій ОСОБА_8 відносно якого, згідно вимог ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які приймають участь у кримінальному судочинстві», прийняті заходи безпеки.
Крім того, за невстановлених слідством часу, дати, місця та обставин, діючи умисно, ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання вибухової речовини, придбав речовину зовні схожу на пластичну вибухову речовину білого кольору, яка відповідно довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відноситься до ІІ категорії вибухонебезпечності, всупереч передбаченого законом порядку та почав зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
29.10.2026 ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих спонукань, переслідуючи на меті вчинення незаконного збуту вибухової речовини, використовуючи месенджер «Telegram» запропонував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , придбати у нього речовину зовні схожу на пластичну вибухову речовину білого кольору за 400 літрів палива А-95 (талони), на що останній погодився.
04.11.2026 близько 10 години 20 хвилин, години ОСОБА_4 , попередньо домовившись з ОСОБА_8 , про збут йому вибухової речовини, діючи умисно, перевіз речовину зовні схожу на пластичну вибухову речовину білого кольору, яка відповідно довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відноситься до ІІ категорії вибухонебезпечності у автомобілі марки «Renault Kangoo», VIN ТЗ: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , 2006 року випуску до Бориспільського району Київської області за координатами: 50.200228, 31.805886, де, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, з метою особистого збагачення, збув за 400 літрів палива А-95 (талони) вищевказану речовину ОСОБА_8 відносно якого, згідно вимог ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які приймають участь у кримінальному судочинстві», прийняті заходи безпеки.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необгрунтованість та недоведеності ризиків наведених у клопотанні, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт або визначити мінімальний розмір застави в межах визначених КПК.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026112350000093 від 08.07.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 04.11.2026 ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
04.11.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підзору у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:
- повідомленням від працівників Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом, Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України та рапортом працівників УКР ГУНП у м. Києві;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який розповів про те, як знайшов оголошення щодо придбання вогнепальної зброї та боєприпасів;
- протоколом огляду від 31.07.2026 в ході якого було вилучено вибухову речовину на основі гексогену, один ручний реактивний протитанковий гранатомет «BULSPIKE-AT», один ручний реактивний протипіхотний гранатомет «BULSPIKE-AP» та 40 оборонних осколкових ручних гранат Ф.1;
- висновками експертів № CE-19/111-26/42146-ФХВР від 17.08.2026, № CE-19/111-26/42139-ВTX від 18.08.2026, № CE-19/111-26/42142-ВТX від 25.08.2026;
- протоколом огляду від 10.09.2026 в ході якого було вилучено ручний реактивний протипіхотний гранатомет BULSPIKE-АР, споряджений уламковою ракетою ОГ-22М, 10 металевих ящиків з патронами калібру 5,56х45 мм та 5,45х39 мм;
- висновками експертів № CE-19/111-26/51531-ВТХ від 25.09.2026, № CE-19/111-26/51723-БЛ від 29.09.2026, № CE-19/111-26/51722-БЛ від 05.10.2026, № CE-19/111-26/51718-БЛ від 14.10.2026, № CE-19/111-26/51716-БЛ від 04.10.2026, № CE-19/111-26/51721-БЛ від 30.10.2026;
- протоколом огляду від 04.11.2026 в ході якого було вилучено 8 металевих ящиків військового зразка з предметами схожими на набої, речовину зовні схожу на пластичну вибухову речовину білого кольору;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 , який розповів про всі обставини придбання та вилучення боєприпасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв.
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, які дають підстави звернутися з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відтак, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, що пов`язано із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю підстав вважати, що це може запобігти спробам підозрюваного до наступного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що підозрюваний розуміючи, що він вчинив тяжкий злочин, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово непідконтрольну територію України. Також, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що підозрюваний виконуючи бойові завдання в складі свого підрозділу має доступ до зброї на бойових позиціях в умовах воєнного стану, що само по собі утворює реальний ризик вчинити кримінальне правопорушення із застосування зброї. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець ОСОБА_4 маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
У зв`язку з цим слідчий суддя вважає за необхідне обрати міру запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваним.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання та домашнього арешту у зв`язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків.
Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Вказані обставини та наведені прокурором докази вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, а тому вказане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Також, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.
Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_4 з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №42026112350000093 від 08.07.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.01.2027 р. включно, із утриманням останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 200 (двісті ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до територіальних органів/підрозділів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 02.01.2027 р. включно.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 09.11.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 141396214, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/30308/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: