Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 205/15811/25
Єдиний унікальний номер 205/15811/25
Провадження № 2/205/3531/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 17 жовтня 2025 року звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 жовтня 2025 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки з дотриманням п. 5 ч. 3 ст. 175, абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких позивачем 29 жовтня 2025 року було подано докази.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 листопада 2025 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 03 серпня 2025 року на перехресті вул. Гомельської і пр. Івана Мазепи у м. Дніпрі відбулася ДТП за участю автомобіля Богдан, держномер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля Пежо, держномер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП. 28 серпня 2025 року відповідачем було направлено експерта для огляду колісного транспортного засобу для проведення оцінки збитків. Про результати огляду та оцінку позивача повідомлено не було. Узгодити розмір суми страхового відшкодування, яка була визначена страховою компанією та яка не відповідала дійсній шкоді, не вдалося. 07 жовтня 2025 року позивачем на адресу відповідача заяву-запрошення на огляд пошкодженого транспортного засобу на 14 жовтня 2025 року, відповіді на яку отримано не було. 10 жовтня 2025 року на картковий рахунок ОСОБА_1 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 178 557 грн. 78 коп. 14 жовтня 2026 року позивач звернувся до страхової компанії із заявою про надання копії звіту про оцінку вартості збитків. 14 жовтня 2025 року за зверненням позивача ФОП ОСОБА_3 проведено експертизу вартості пошкодженого майна. Згідно зі звітом про оцінку вартості збитків ринкова вартість автомобіля Пежо, держномер НОМЕР_2 , складає 331 796 грн. 16 коп., вартість автомобіля в пошкодженому стані складає 60 066 грн. 40 коп. Таким чином, розмір дійсної шкоди майну становить 271 729 грн. 76 коп. Розмір страхової суми відповідно до полісу страхування винуватця ДТП становить 250 000 грн. Таким чином, розмір невідшкодованої суми складає 71 442 грн. 22 коп. 16 жовтня 2025 року ним на адресу відповідача було направлено претензію про доплату невідшкодованої суми у розмірі 71 442 грн. 22 коп., яку відповідачем залишено без задоволення. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену матеріальну шкоду у розмірі 71 442 грн. 22 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Відповідач ПрАТ «Євроінс Україна» у своєму відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що представником страхової компанії було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу у присутності позивача. Згідно зі звітом № 53970 від 30 вересня 2025 року ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу Пежо, держномер НОМЕР_2 , складає 318 607 грн. 78 коп., вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 381 077 грн. 88 коп. Таким чином, вартість відновлювального ремонту значно перевищує ринкову вартість транспортного засобу, отже, проведення відновлювального ремонту є економічно недоцільним, і такий транспортний засіб вважається економічно знищеним. У даному випадку, розрахунок страхового відшкодування має здійснюватися за правилами ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі, що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). Проведено аукціон на платформі AUTOonline компанії Audatex для визначення вартості транспортного засобу у пошкодженому стані (ринкова вартість після дорожньо-транспортної пригоди), де ринкова вартість склала 140 000 грн. Таким чином сума страхового відшкодування склала 178 557 грн. 78 коп., яку було сплачено позивачеві. Суд не має надавати перевагу звіту, наданому ОСОБА_1 . Стороною позивача при цьому не наведено жодних підстав, чому суд не має брати до уваги звіт, наданий відповідачем. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Богдан, держномер НОМЕР_3 , на підставі полісу № 228192384 застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (а.с. 7-8).
03 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 03 серпня 2025 року, за участю транспортного засобу Пежо, держномер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля Богдан, держномер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 (а.с. 9-10), та заявою про страхове відшкодування (а.с. 12-13).
Постановою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра № 205/12778/25 від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. (а.с. 36-37).
Згідно зі звітом суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 № 53970 від 30 вересня 2025 року ринкова вартість транспортного засобу Пежо, держномер НОМЕР_2 , становить 318 607 грн. 78 коп., вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 381 077 грн. 88 коп.
10 жовтня 2025 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на рахунок позивача було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 178 607 грн. 78 коп. (а.с. 15).
Відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 № 32-10.25 від 14 жовтня 2025 року ринкова вартість транспортного засобу Пежо, держномер НОМЕР_2 , становить 331 796 грн. 16 коп., вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 477 698 грн. 19 коп., вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу складає 271 729 грн. 76 коп. (а.с. 20-24).
16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 направив на адресу відповідача претензію про здійснення доплати суми страхового відшкодування (а.с. 18, 19), яку відповідачем залишено без задоволення.
Правовідносини, які винили між сторонами урегульовано ЦК України та ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Приписами ч. 1 ст. 990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Пунктом 22.1 статті 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно з ч.1, п. 1 ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до п. 6 р. VI. Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на умовах, що були чинними на день набрання чинності договором (полісом) № 228192384) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно п. 34.2 ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Стосовно заперечень відповідача в частині, що позивачем не зазначено підстав, з яких суд має прийняти до уваги як належний доказ звіт про оцінку матеріальної шкоди, виконаний на замовлення позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
10 вересня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Пунктами 50-55 вказаного Національного стандарту № 1, зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
28 жовтня 2004 року постановою Кабінету Міністрів України № 1442 затверджено Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Приписами ч. 6 ст. 9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Таким чином, оцінка рухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 та з урахуванням Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.
Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна (незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу його оцінки) передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.
Відповідно до вимог п. 51 Національного стандарту № 1, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим, вимогами п. 56 Національного стандарту №1 визначено, що звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість, а також додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
Отже, виходячи з наведених норм, не зважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року по справі № 752/16797/14-ц сформувала висновок про неналежність доказу, як звіту про оцінку майна, який складений без особистого огляду транспортного засобу.
Відповідно до п. 4.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Фондом державного майна України Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика) за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).
Відповідно до п. 4.4. Методики у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається така інформація: а) повне найменування суб`єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб`єкта оціночної діяльності; б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку; в) найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ; г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки); ґ) назва об`єкта (об`єктів), представленого для оцінки; д) найменування юридичної особи (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ; е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації; є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання; ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце); з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання); и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій цих документів; й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника мотогодин (за наявності); к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка; п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків; р) висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження); с) додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.
Відповідно до п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Відповідно до п. 5.5 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
Відповідно до п. 8.5.1. Методики умови щодо визначення вартості відновлювального ремонту без технічного огляду КТЗ зазначені в пункті 5.1 цієї Методики.
У зазначених у пункті 5.1 розділу V цієї Методики випадках орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), визначає обсяги ремонтних робіт з відновлення КТЗ або характер та обсяг його пошкоджень.
03 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування, після чого останнє склало страховий акт № 307444/1/2025 від 10 жовтня 2025 року та визначило розмір страхового відшкодування в сумі 178 607 грн. 78 коп., яке було сплачено позивачеві. Зазначені обставини не заперечуються сторонами.
На замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було складено звіт від 30 вересня 2025 року № 53970 про оцінку вартості ринкової вартості транспортного засобу, відповідно до якого ринкова вартість транспортного засобу Пежо, держномер НОМЕР_2 , станом на дату оцінки становить 318 607 грн. 78 коп., вартість відновлювального ремонту складає 381 077 грн. 78 коп.
З цього звіту вбачається, що ФОП ОСОБА_4 провів дослідження ринкової вартості транспортного засобу Пежо, держномер НОМЕР_2 , на підставі протоколу (акту) огляду цього транспортного засобу від 03 серпня 2025 року та встановив ідентифікаційні та технічні характеристики транспортного засобу (марку, модель, модифікацію (тип комплектації), тип кузову/кількість дверей, ідентифікаційний номер, рік випуску, об`єм двигуна, тип КЗП, колір КТЗ, термін експлуатації, фактичний пробіг ПФ, км (213,564) та стан транспортного засобу до пошкодження), проте особисто він автомобіль не оглядав.
Не погоджуючись з розміром виплаченого страхового відшкодування в сумі 178 607 грн. 78 коп., позивач здійснив оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням його транспортного засобу. Згідно зі звітом від 14 жовтня 2025 № 32-10.25 вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ, запасних частин та коефіцієнта фізичного зносу становить 271 729 грн. 76 коп., коефіцієнт фізичного зносу - 0,5716.
Так, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не забороняє потерпілій особі самостійно запрошувати експерта або оцінювача для визначення розміру збитків.
Отже, позивач надав суду докази розміру спричинених йому збитків, та довів, що страховик не відшкодував йому збитки в повному обсязі в межах ліміту страхування.
Зважаючи на викладене, враховуючи що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило позивачеві страхове відшкодування у розмірі 178 607 грн. 78 коп. (сума зазначена позивачем у розмірі 178 557 грн. 78 коп. без врахування стягнення банком комісії у розмірі 50 грн. із позивача), отже з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню недоплачене страхове відшкодування у розмірі 71 392 грн. 22 коп. (250 000 178 607 грн. 78 коп. = 71 392 грн. 22 коп.). У задоволенні інших позовних вимог позивачеві відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. (а.с. 1).
З урахуванням, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 210 грн. 35 коп. (71 392 грн. 22 коп. х 1 211 грн. 20 коп. / 71 442 грн. 22 коп. = 1 210 грн. 35 коп.).
Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 72 602 грн. 57 коп. (71 392 грн. 22 коп. + 1 210 грн. 35 коп. = 72 602 грн. 57 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, м. Дніпро, вул. Велика Васильківська, буд. 102) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 71 392 (сімдесят одна тисяча триста дев`яносто дві) гривень 22 коп., а також судовий збір у розмірі 1 210 (одна тисяча двісті десять) гривень 35 коп., а всього 72 602 (сімдесят дві тисячі шістсот дві) гривні 57 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя:
Судове рішення № 141393556, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 10.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/15811/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: