Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 204/9967/26
Провадження № 2/204/5576/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(з а о ч н е)
10 листопада 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:
головуючого судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У С Т А Н О В И В:
12 серпня 2026 року позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 , в якій прохає стягнути заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101769626909721 від 28 січня 2026 року, станом на 12 серпня 2026 року, у сумі 57 684 гривні 43 копійки, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 44 564 гривні 28 копійок, заборгованості за відсотками у сумі 12 640 гривень 18 копійок, пені 479 гривень 97 копійок та штрафу 0 гривень (а. с. 1-5).
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 28 січня 2026 року відповідачка уклала з АТ «Акцент-Банк» кредитний договір АВН0СТ155101769626909721, щодо надання їй кредиту в розмірі 45 000 гривень строком на 60 місяців (тобто до 27 січня 2031 року) зі сплатою процентів у розмірі 75 % щорічно та комісії в розмірі 0 гривень. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальниці кредит згідно до умов кредитного договору у сумі 45 000 гривень зі строком повернення до 27 січня 2031 року, терміном на 60 місяців. Однак відповідачка своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Внаслідок цього, станом на 12 серпня 2026 року, за нею утворилася заборгованість у розмірі 57 684 гривні 43 копійки, яка складається із загального залишку: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 44 564 гривні 28 копійок, заборгованості за процентами у сумі 12 640 гривень 18 копійок, пені 479 гривень 97 копійок та штрафу 0 гривень, яку позивач прохає суд стягнути з відповідачки разом із судовими витратами по справі.
Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін на усунення недоліків (а. с. 33).
25 серпня 2026 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 18 серпня 2026 року, позивачем усунуто (а. с. 38-44).
Ухвалою суду від 04 вересня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без виклику сторін (а. с. 45), яка надіслана учасникам справи 04 вересня 2026 року за вихідним № 26616/26-вих/2/204/5576/26 (а. с. 46).
Ухвалою суду від 08 жовтня 2026 року у справі здійснено перехід від розгляду справи від спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 11 годину 30 хвилин 21 жовтня 2026 року (а. с. 54).
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позові, з-поміж іншого, прохав про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а. с. 4 на звороті).
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 67), причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.
Судом встановлено, що 26 липня 2024 року відповідачка підписала Анкету-заяву позивача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» (а. с. 17 на звороті 18).
28 січня 2026 року відповідачка підписала заяву позивача про надання послуг «Швидка готівка» № АВН0СТ155101769626909721 (а. с. 9-11 та на звороті) та паспорт споживчого кредиту до нього (а. с. 8 та на звороті), за умовами яких, банком надано їй строковий кредит у сумі 45 000 гривень, на придбання товару/здійснення платежу/оплати послуг, строком на 60 місяців, тобто до 27 січня 2031 року включно, зі сплатою відсотків у розмірі 75 % на рік.
Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, станом 12 серпня 2026 року, за відповідачкою рахується заборгованість у розмірі 57 684 гривні 43 копійки, яка складається із загального залишку: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 44 564 гривні 28 копійок, заборгованості за процентами у сумі 12 640 гривень 18 копійок, пенею у сумі 479 гривень 97 копійок та штрафом 0 гривень (а. с. 12 на звороті).
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, та ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Так, судом встановлено, що 26 липня 2024 року відповідачка підписала Анкету-заяву позивача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та (а. с. 17 на звороті - 18).
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону) підпису під цією анкетою-заявою, відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП), який є аналогом власноручного підпису та, який буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.
28 січня 2026 року відповідачка підписала заяву позивача про надання послуг «Швидка готівка» № АВН0СТ155101769626909721 (а. с. 9-11 та на звороті) та паспорт споживчого кредиту до нього (а. с. 8 та на звороті), за умовами яких, банком надано їй строковий кредит у сумі 45 000 гривень, на придбання товару/здійснення платежу/оплати послуг, строком на 60 місяців, тобто до 27 січня 2031 року включно, зі сплатою відсотків у розмірі 75 % на рік.
Як вбачається з п. 18 вказаної заяви, сторони між собою узгодили, що ця заява складене в електронній формі та підписується клієнтом цифровим власноручним підписом або удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку Abank24 при підтвердженні кредиту.
Таким чином, сторони визнають правочин у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткових підтверджень.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Так, приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 Постанови про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, цифровий власноручний підпис власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом;
Отже, як встановлено судом, сторони узгодили те, що підписання Заяви та кредитного договору буде в електронному вигляді, в даному випадку заява про приєднання до Умов та правил та кредитний договір були підписані відповідачкою на екрані телефону, тобто, підписуючи в електронному вигляді дану заяву та кредитний договір, відповідачка погодилася зі всіма їхніми умовами.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що, підписавши вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідачка погодилася зі всіма умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пеню, відсотками за користування кредитними коштами.
Так, позивачем на підтвердження своїх вимог, щодо користування відповідачкою кредитними коштами позивача за вказаним кредитним договором № АВН0СТ155101769626909721 від 28 січня 2026 року та наявності у останньої заборгованості за ним, в тому числі і за простроченими відсотками, надано суду виписку по картковому рахунку відповідачки (а. с. 14 та на звороті) та меморіальний ордер № TR.52204713.57699.65455 від 28 січня 2026 року (а. с. 13) про перерахування відповідачці грошових коштів у сумі 45 000 гривень.
Вказана виписка є первинним банківським документом, а тому є належним доказом у справі.
З вказаної виписки по картковому рахунку відповідачки вбачається, що остання користувалася кредитними коштами та нею витрачено (тіло кредиту) у розмірі 44 564 гривні 28 копійок, на які банком нараховано відповідно до умов договору відсотки у сумі, заборгованість за якими становить 12 640 гривень 18 копійок.
Отже, вказаною випискою підтверджено, що відповідачка користувалася вказаними кредитними коштами позивача, але не повернула, а тому станом на 12 серпня 2026 року, за нею утворилася заборгованість у розмірі 57 684 гривні 43 копійки, яка складається із загального залишку: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 44 564 гривні 28 копійок, заборгованості за процентами у сумі 12 640 гривень 18 копійок, пені 479 гривень 97 копійок та штрафу 0 гривень.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачкою отримано грошові кошти від позивача, однак не виконано взятого на себе обов`язку щодо їх повернення на умовах визначених договором, суд доходить висновку, що право позивача на отримання власних коштів порушено, а тому підлягає захисту, а відтак останній має право вимагати стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , реалізував це право, звернувшись до суду. Натомість, відповідачка жодних заперечень на предмет позову до суду не надала, відтак суд доходить висновку про те, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банку» в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту сумі у розмірі 44 564 гривні 28 копійок та заборгованості за процентами у сумі 12 640 гривень 18 копійок, підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє донині.
Позивачем нараховано відповідачці пеню у розмірі 479 гривень 97 копійок, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
З огляду на викладене, суд доходить переконливого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки пені в розмірі 479 гривень 97 копійок є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню та із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» на підставі кредитного договору № АВН0СТ155101769626909721 від 28 січня 2026 року, станом на 12 серпня 2026 року, підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 44 564 гривні 28 копійок та за відсотками у сумі 12 640 гривень 18 копійок, а всього 57 204 гривні 46 копійок.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 640 гривень 25 копійок, виходячи із розрахунку 2 662,4*(57 204,46/57 684,43).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 279, 280-289, 354-355 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ЄДРПОУ 14360080; рах. № НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101769626909721 від 28 січня 2026 року, яка утворилася станом на 12 серпня 2026 року за тілом кредиту у сумі 44 564 (сорок чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири) гривні 28 (двадцять вісім) копійок та за відсотками у сумі 12 640 (дванадцять тисяч шістсот сорок) гривень 18 (вісімнадцять) копійок, а всього 57 204 (п`ятдесят дві тисячі двісті чотири) гривні 46 (сорок шість) копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» сплачений судовий збір у сумі 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) гривень 25 (двадцять п`ять) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте Чечелівським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідачки протягом двадцяти днів зо дня отримання нею копії рішення.
Суддя А.І. Приваліхіна
Судове рішення № 141393303, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 204/9967/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: