Ухвала суду № 141391413, 10.11.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" листопада 2026 р. м. Рівне Справа № 918/765/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянувши матеріали заяви: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

про: неплатоспроможність

секретар судового засідання: С.Коваль

представники сторін:

арбітражний керуючий: І.Мельник

від боржника: не з`явився

від заявника кредиторських вимог: ОСОБА_2

Обставини справи

16 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 24 червня 2026 року суд прийняв заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначив на 14 липня 2026 року.

Ухвалою від 14 липня 2026 року суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів боржника, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну, заборонив ОСОБА_1 відчужувати майно, визначив дату проведення попереднього судового засідання 15 вересня 2026 року.

16 липня 2026 року здійснено оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

4 вересня 2026 року боржник подав клопотання про долучення виправлених декларацій про майновий стан боржника.

14 вересня 2026 року від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції надійшла заява про визнання кредиторських вимог в розмірі 20 727,28 грн.

Судове засідання 15 вересня 2026 року не відбулося у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності головуючого судді.

Ухвалою від 27 жовтня 2026 року суд залишив без руху заяву Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання кредиторських вимог, надавши строк для усунення недоліків поданої заяви.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2026 року суд призначив проведення попереднього судового засідання на 10 листопада 2026 року. Також вказаною ухвалою суд запропонував ОСОБА_1 надати суду пояснення щодо обставин виникнення неплатоспроможності, правової природи наявних боргів та тверджень щодо відсутності заробітку, наведених у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, відповідні докази за їх наявності.

30 жовтня 2026 року від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції надійшла заява про усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог.

Ухвалою від 02 листопада 2026 року суд прийняв заяву з грошовими вимогами до боржника призначивши розгляд заяви у попередньому засіданні на 10 листопада 2026 року.

10 листопада 2026 року боржником були подані пояснення щодо власної неплатоспроможності.

Обставини встановлені за наслідками попереднього судового засідання

Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (правові висновки Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ).

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї, приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї, якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого: ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки (постанова Верховного Суду від 21 січня 2025 року cправа №904/3867/23).

Частиною 7 статті 123 КУзПБ, передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Розкриваючи питання процесуальних запобіжників для недобросовісних боржників судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 також зауважила, що КУзПБ містить цілий ряд процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Застосування ч.7 ст.123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі, тому з власної ініціативи зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності). Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зважаючи на те, що відсутність процесуальних обмежень щодо реалізації приписів статті 123 КУзПБ на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечує невідворотність такого наслідку, як закриття провадження у справі у випадку очевидно недобросовісних дій боржника, погоджується з висновком, який викладений в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції про те, що наявні підстави для задоволення заяви про закриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 27 листопада 2024 року cправа №922/493/21).

Отже здійснюючи у справі про неплатоспроможність судовий контроль суд повинен оцінювати добросовісність боржника.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими КУзПБ пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника, у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі замість переходу до процедури погашення боргів боржника (постанова Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20).

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Таким чином, боржник як особа яка ініціює провадження у справі про власну неплатоспроможність повинна дотримуватися відповідних стандартів щодо взаємодії із судом та кредиторами, що ґрунтується на добросовісності, чесності, відкритості. Дії боржника не повинні мати ознак ухилення від таких стандартів поведінки боржника у процедурі неплатоспроможності.

Натомість у даній справі боржник, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не дотримався зазначених стандартів. Зокрема боржник вказав, що не може погасити заборгованість оскільки ніде не працює (аркуш №1 заяви про відкриття провадження у справі).

В підтвердження вказаних обставин заявник надав відомості про роботодавця від 1 червня 2026 року (том 1/а.с. 36) в якому вказав, що він ( ОСОБА_1 ) ніде не працює.

Проте у поданій декларації за 2026 рік (станом на 1 червня 2026 року) заявник вказує місце роботи ТОВ "БК "Лайф-Буд" (і.н. 41932124), заробітна плата 27 075 грн + пенсія 17 821 грн.

4 вересня 2026 року боржник подав виправлену декларацію за 2026 рік (підписана 4 вересня 2026 року), в якій знову ж таки вказав місце роботи ТОВ "БК "Лайф-Буд" (і.н. 41932124), заробітна плата 36 100 грн + пенсія 14 096 грн.

Оскільки заявником надано суперечливі відомості про здійснення своєї трудової діяльності судом зроблено запит до податкового органу щодо отриманих сум доходу за період з 1 кварталу 2026 року по 4 квартал 2026 року.

Згідно з відповіді №330400 від 11 вересня 2026 року ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період січень - травень 2026 року отримав дохід в розмірі 45 125 грн.

Згідно з положеннями частини 5 статті 116 КУзПБ, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника за 2026 рік повинна містити відомості про майновий стан боржника станом на 1 травня 2026 року.

Згідно з відповіддю №330400 від 11 вересня 2026 року ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період січень - квітень 2026 року отримав дохід в розмірі 36 100 грн. Разом з тим, з цієї ж відповіді з податкового органу видно, що боржник продовжує працювати на тому ж підприємстві ( ТОВ "БК "Лайф-Буд"), як у період, що передував зверненню до суду (січень - квітень 2026 року), так і в пізніший період (травень-серпень 2026 року). Попри те, що при зверненні до суду, боржник зазначив про те, що він не працевлаштований.

Таким чином боржник формально усунув недоліки поданих декларацій, а проте, як слідує з відомостей податкового органу боржник у 2026 році (січень - липень) отримував дохід від ТОВ "БК "Лайф-Буд" кожного місяця. Тобто боржник повідомив суду недостовірну інформацію про те, що станом на час подання заяви ніде не працював. Таке повідомлення суду неправдивих відомостей спотворило оцінку платоспроможності боржника на етапі відкриття провадження у справі, що на переконання суду свідчить про намір боржника ввести суд в оману. Зазначені дії свідчать про недобросовісність боржника.

Разом з тим, у своїх поясненнях від 9 листопада 2026 року боржник зазначив, що перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Будівельна компанія "Лайф-Буд". Однак жодних пояснень щодо причин повідомлення недостовірної інформації боржник суду не надав. Суд зауважує, що такі пояснення були ініційовані саме судом, а не подані боржником з власної ініціативи.

Така поведінка боржника суперечить позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду висвітленої у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Продовжуючи дослідження добросовісності боржника у світлі наведеної постанови касаційного суду, суд вважає за необхідне також дослідити питання приховання боржником обставин, що могли вплинути на розгляд справи в контексті розкриття обставин, що стали підставою для звернення до суду, наведення яких є обов`язковим у світлі статті 116 КУзПБ.

Зокрема як зазначено вище, у постанові Верховного Суду від 21 січня 2025 року cправа №904/3867/23 вказав що про недобросовісну поведінку боржника (як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі) можуть свідчити в тому числі ухилення боржника від відкритої взаємодії з судом.

Разом з тим у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вказав, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності.

Так, ухвалою від 17 червня 2026 року суд установив, що подана заява як підставою для звернення до суду містила посилання на пункти 2, 3 та 4 частини 2 статті 115 КУзПБ. А проте заява не містила висвітлення обставин: припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; встановлення обставин відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявності ознак загрози неплатоспроможності.

Водночас заявник вказав у декларації транспортний засіб який нібито знищено, проте доказів наявності/відсутності реєстрації за собою права власності на транспортний засіб не надав.

Також, заявник вказуючи про відсутність майна не розкриває обставин керування транспортним засобом Skoda Oktavia 14.07.2023 року об 02 год. 30 хв на А/Д М-10 "Львів-Краковець" д.н.з. НОМЕР_2 , у зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 130 КУпАП.

На виконання вимог ухвали суду боржник вказав, що факт неплатоспроможності підтверджується тим, що Яворівським районним судом Львівської області по справі №944/4708/23 від 08.04.2024 року винесено постанову, відповідно до якої суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 штраф в сумі 17000 грн.00 коп. та судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.

Головним державним виконавцем Примак К.М. Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області винесено постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 34000,00 грн. та судового збору на суму 605,60 грн. на користь Яворівського районного суду Львівської області та постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 3400,00 грн. та 60,56 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 300,00 грн. на користь Здолбунівського ВДВС.

Державним виконавцем Карпюк Ю.А. Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 17000,00 грн. на користь Управління патрульної поліції у Рівненській області.

Головним державним виконавцем Владіміровою А.О. Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 40800,00 грн. на користь Здолбунівського районного суду.

Приватним виконавцем Сідоренком С.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" страхове відшкодування в сумі 156800,00 грн. та 3028,00 грн. судового збору, що разом становить 159828,00 грн.

Приватним виконавцем Сідоренко С.П. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 07.04.2026 року в сумі 15982,80 грн. та про розмір мінімальних витрат в сумі 519,30 грн. на користь приватного виконавця Сідоренка С.П.

Боржник вказав, що частково сплачував борги, проте зараз ніде не працює і не може сплачувати вищевказану заборгованість.

Тобто в поданій заяві заявник продовжив вводити суд в оману щодо відсутності своєї трудової діяльності та навів обставини щодо виникнення заборгованостей у зв`язку з накладенням на боржника штрафів, а також прийняття рішення про стягнення страхового відшкодування.

Проте, здійснивши дослідження безпосередніх обставин виникнення боргів боржника суд вважає за необхідне дослідити судові рішення, якими стягнуті відповідні санкції. Тобто суд вважає за необхідне дослідити правову природу боргових зобов`язань боржника з наданням оцінки правомірності (умислу) дій, у зв`язку з якими боржник потрапив у стан неплатоспроможності. Суд зауважує, що такі відомості мав би надати сам боржник під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Проаналізувавши судові рішення суд зробив висновок, що боргові зобов`язання боржника виникли внаслідок численних притягнень боржника до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння).

Вказаний висновок суд робить на підставі наступного:

1) Згідно з постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2023 року у справі №570/1206/23, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2023 року серії ААБ № 300846, 23 лютого 2023 року о 19 год. 05 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 322 км водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA COMBI, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час випередження не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом MERCEDES-BENZ, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3 б, п.13.3 Правил дорожнього руху.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2023 року серії ААБ № 300847, 23 лютого 2023 року о 19 год. 05 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 322 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA COMBI, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

2) Згідно з постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2023 року у справі №569/15485/23, о 17 год. 44 хв., 02.08.2023 в м. Рівне по вул. Макарова, 60, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Skoda" в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager" 6810" в присутності двох свідків, що підтверджується висновком-тестом № 3322 від 02.08.2023, результат огляду становить 1.74% проміле.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобам строком на 1 (один) рік.

3) Згідно з постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16.10.2023 року у справі №562/3267/23, 5 вересня 2023 року о 20 хв. 40 хв. у с.Ільпінь Рівненського району (раніше Здолбунівського району) Рівненської області по вул.Хліборобів, 12 водій керував транспортним засобом "ВАЗ 21013", з явними ознаками алкогольного сп`яніння, мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

Також, 6 вересня 2023 року о 12 год. 56 хв. у м.Здолбунові Рівненської області по вул.Коперника, 57 водій керував транспортним засобом "VOLKSWAGEN CRAFTER", з явними ознаками алкогольного сп`яніння, мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, 6 вересня 2023 року о 12 год. 56 хв. у м.Здолбунові Рівненської області по вул.Коперника, 57 водій повторно протягом року керував автомобілем марки "VOLKSWAGEN CRAFTER", будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги пункту 2.1"а" Правил дорожнього руху.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2ст.130 КУпАП,та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

4) Згідно з постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29.11.2023 року у справі №562/3784/23, 16 жовтня 2023 року о 17 годині 30 хвилин по вул.Мізоцька, 42 в с.Здовбиця Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року вчинив передбачене ч.4 ст.126 КУпАП правопорушення, та повторно протягом року, керував транспортним засобом марки "ВАЗ 21013" з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та від проходження медичного огляду на виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння відмовився, чим порушив п.п.2.1а, 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Крім того, 16 жовтня 2023 року о 17 годині 30 хвилин по вул.Мізоцька, 42 в с.Здовбиця Рівненського району Рівненської області, керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 21013" не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка здійснювалася увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору з увімкненим спеціальним звуковим сигналом, чим порушив п.п.12.1, 11.3 "Правил дорожнього руху," затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, чим порушив п.п.2.4, 8.9б "Правил дорожнього руху," затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Також, 16 жовтня 2023 року о 16 годині 45 хвилин на автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів 175км+500м Здовбицької територіальної громади Рівненської області ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 21013" не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого зустрічний автомобіль марки "Dаewoo Lanos" водій якого уникаючи лобового зіткнення з`їхав у кювет та зіткнувся з деревом, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив п.п.12.1, 11.3 "Правил дорожнього руху," затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130, 124, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

5) Згідно з постановою Яворівського районного суду Львівської області від 8 квітня 2024 року у справі №944/4708/23, ОСОБА_1 14.07.2023 року об 02год. 30хв. 8 км А/Д М-10 " Львів- Краковець" керуючи автомобілем марки "Skoda Oktavia" д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком №001540 медичного закладу 001540 від 14.07.2023 року, чим порушив п.2.9 "а" Правил Дорожнього Руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі вказаного ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Також, рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 6 лютого 2026 року у справі №570/5101/25 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задоволено та стягнуто суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 156 800 грн. та судові витрати: сплата судового збору 3 028 грн.

В мотиви вказаного рішення покладено обставини спричинення шкоди майну згідно з обставинами наведеним у постанові Рівненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2023 року у справі №570/1206/23.

Про зазначені обставини суду стало відомо лише із дослідження судових рішень. А проте обставини системного керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим боржника неодноразово піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу, а також завдано шкоду майну третіх осіб, боржник ні у заяві про відкриття провадження у справі, ані у своїх поясненнях не навів. Однак, на думку суду, саме боржник, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та маючи намір очистися від боргів, повинен був повідомити весь обсяг обставин щодо причин виникнення боргів.

Натомість заявник, на виконання ухвали суду, повідомив лише про одне судове рішення та навів постанови органів виконавчої служби щодо стягнення штрафів як підстави виникнення заборгованості як нібито джерело виникнення заборгованості. А проте дослідивши вказані постанови органів виконання судових рішень суд установив наявність також і інших судових рішень щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності.

Зокрема, надаючи можливість боржнику повідомити дійсні обставини накладення штрафів, суд ухвалою надав боржнику можливість все ж реабілітуватись шляхом надання пояснень щодо правової природи боргів.

Проте боржник знову повідомив ті ж обставини, які вказані у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, за якими підставами заборгованості є постанови ДВС. У цьому аспекті суд звертає увагу боржника, що постанови органів виконання судових рішень є лише етапом примусового виконання судових рішень. Водночас як установив суд підставами виникнення заборгованості стали численні порушення боржником норм КУпАП, а саме керування у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Суд вважає, що заявник, маніпулюючи обставинами, намагався приховати дійсні причини виникнення боргів, якими є багаторазові притягнення боржника до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Ініціюючи провадження у справі про неплатоспроможність боржник прагнув отримати переваги процедур неплатоспроможності, зокрема мав намір звільнитися від боргів, однак надав недостовірні відомості щодо своєї трудової діяльності та ухилився від повідомлення суду повних та правдивих відомостей щодо причин виникнення у боржника боргових зобов`язань.

Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17 зроблено наступний висновок: "з конструкції частини третьої статті 12 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом".

Тобто, зі встановлених обставин суд робить висновок, що ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним боржником. Як видно з наведених вище обставин, заборгованість виникла як наслідок його неправомірної діяльності, яка становила загрозу для майна, життя та здоров`я оточуючих.

Згідно з приписами статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд ураховує, що з моменту порушення стосовно боржника справи про неплатоспроможність він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальними нормами Кодексу України з процедур банкрутства для випадків погашення заборгованості.

Проте, звільнення боржника від адміністративного стягнення суперечить меті такої відповідальності, не сприятиме вихованню боржника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Введення боржником суду в оману щодо його трудової діяльності, поверхневе розкриття обставин виникнення заборгованості та фактичне спотворення обставин виникнення боргів є порушенням вимог, передбачених пунктом 3 частини 2 та пункту 10 частини 3 статті 116 КУзПБ, та по суті спрямоване на ухилення боржника від адміністративної відповідальності за систематичне керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Твердження боржника щодо можливості реструктуризації заборгованості шляхом виконання плану та відсутності мети ухилення від відповідальності суд оцінює критично, оскільки заяву про визнання кредиторських вимог подано на суму, яка є значно меншою від суми штрафів, та складає приблизно розмір притягнення до відповідальності за один епізод. За таких обставин боржник не надав доказів хоча б часткової сплати згаданих штрафів. Водночас звільнення особи від відповідальності за численні випадки водіння в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння шляхом застосування процедури неплатоспроможності може викликати у такої особи хибне відчуття безкарності його протизаконних дій та підривати віру суспільства в справедливість.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Суд ураховує, що згідно з нормами статті 115 КУзПБ, боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

У поданій заяві заявник вказав, що вважає, що з поданих доказів підтверджується обґрунтованість тверджень про існування обставин, які визначені статтею 115 Кодексу, та неможливість виконання ним грошових зобов`язань, які виникли з відповідних кредитних правовідносин.

Проте суд критично оцінює такі твердження боржника, оскільки правова підстава про яку йдеться у пункті 2 частини 2 статті 115 КУзПБ стосується погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів.

Планові платежі це перерахування коштів частинами з певною періодичністю (плановий період) протягом розрахункових періодів (розрахункового періоду).

Проте, в даному випадку заборгованість боржника не стосується ані кредитних правовідносин, ані будь яких правовідносин у яких за боржником існує наявність обов`язку зі сплати планового платежу.

Також суд критично оцінює підставу неплатоспроможності боржника яка передбачена пунктом 3 частини 2 статті 115 КУзПБ, оскільки постановою приватного виконавця від 16 квітня 2026 року накладений арешт на транспортний засіб боржника та оголошено в розшук майно боржника.

Суд не приймає пояснення боржника щодо реалізації вказаного транспортного засобу на металобрухт, оскільки матеріали справи не містять будь - яких доказів зняття з обліку вказаного транспортного засобу.

Щодо наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника суд відзначає наступне.

Загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.

Суд установив, що за період 2023 року на боржника накладено штрафів з врахуванням судового збору в сукупності на 117 747,20 грн, тоді як боржник за вказаний період задекларував сукупний дохід в розмірі 150 778,94 грн.

За період 2024 року на боржника накладено штрафів з врахуванням судового збору в розмірі 17 605,60 грн, тоді як боржник задекларував дохід 35 320,00 грн.

У лютому 2026 року прийняте судове рішення про стягнення з боржника завданої ним шкоди на суму 159 828 грн, тоді як фінансовий рік не завершений, боржник здійснює свою трудову діяльність та отримує стабільний дохід. Тобто встановленими судом обставини спростовуються доводи боржника, що останній у період притягнення до адміністративної відповідальності та наступні 12 місяців не мав змоги здійснити погашення штрафів та відшкодувати завдану шкоду.

Понад те, саме у зв`язку з пасивною поведінкою боржника, у останнього виникли додаткові зобов`язання, як то сплата виконавчого збору тощо. Натомість матеріали справи не містять взагалі будь - яких доказів намагань боржника оплатити штрафи та відшкодувати завдану шкоду.

КУзПБ встановлює щодо боржника - фізичної особи спеціальні вимоги до його добросовісності як запоруку досягнення компромісу між сторонами щодо погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії із судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

У пояснювальній записці до проекту КУзПБ йшлося про те, що "система врегулювання проблем заборгованості громадян фізичних осіб, не зайнятих у підприємництві, в усьому світі спрямована на забезпечення надання допомоги чесним, але невдалим боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а в разі неможливості у майбутньому погасити борги, заслужити їх списання... З іншого боку, важливу увагу у проекті приділено можливим випадкам шахрайства та недобросовісного використання системи. Для цього у документі передбачено кілька тестів на добросовісність: на вході в систему, у самому процесі розгляду справи та щодо наслідків визнання особи банкрутом.".

На думку суду боржник у цій справі не був відкритим, чесним та добросовісним. Боржник ініціював провадження про власну неплатоспроможність надавши суду недостовірну інформацію, а обґрунтування боржником неможливості виконання наявних зобов`язань суд визнає неспроможними.

Разом з тим ініційована боржником процедура спрямована на ухилення від відповідальності за систематичне керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та уникнення відшкодування спричиненої такою безвідповідальною поведінкою шкоди.

Такий боржник не заслуговує на позитивні наслідки та переваги процедур неплатоспроможності передбачених КУзПБ. А тому суд робить висновок про необхідність закриття провадження у цій справі.

Закриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачає низку негативних наслідків, які будуть покладені саме на того учасника справи, поведінка якого не відповідає стандартам добросовісності.

На даний час є усталеною судова практика, зокрема Верховного Суду, згідно з якою у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник. Інше б суперечило принципу добросовісності. Здійснюючи свої права, серед іншого - право ініціювати таке провадження, особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Такий підхід часто використовується Верховним Судом. Так, вказана правова позиція знайшла своє відображення, для прикладу, у постанові Верховного Суду від 6 грудня 2023 року у справі №916/3139/22, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №911/2308/23 та інших.

Висновок суду

Підсумовуючи наведене суд робить висновок про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пунктів 11, 14 частини першої статті 90 КУзПБ та пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ.

Суд констатував порушення боржником принципу добросовісності. У цьому провадженні боржник не був чесним, відкритим, добросовісним та не демонстрував бажання співпрацювати із судом. Водночас, на переконання суду, аргументи наведені у поданій заяві про відкриття провадження у справі не свідчать про неплатоспроможність боржника.

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає обґрунтованим висновок про закриття провадження про неплатоспроможність цього боржника.

Керуючись статтями 90, 123, 130-133 КУзПБ, статтями 234 та 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни.

4. Провадження у справі №918/765/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) закрити.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Андрій КАЧУР