Рішення № 141389689, 30.03.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2026Справа № 910/6947/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор»

комунального підприємства «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради»

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 164955,54 грн,

Представники:

представник прокуратури Козуб К.О.

представник позивача-1 не прибули

представник позивача-2 не прибули

представник відповідача-1 Ігнатьєв О.Р.

представник відповідача-2 не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації) до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» (відповідача-1) та комунального підприємства «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» (відповідача-2) про визнання недійсними додаткових угод до договору № 212/КБД/ПОЕ про закупівлю електричної енергії від 29.12.2023 (додаткові угоди № 2 від 05.07.2024, № 3 від 30.08.2024) та стягнення 164955,54 грн.

Суд своєю ухвалою від 03.06.2025 відкрив провадження у справі № 910/6947/25, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні між позивачем та відповідачем додаткових угод до договору було порушено вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну електроенергії у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Збільшення електричної енергії відбулось з 6,30 грн до 9,3866521788 грн за 1 кВт/год, і таке збільшення вартості електричної енергії перевищує 10 % первісної вартості. Кошти, що були отримані товариством з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» за поставлену електричну енергію як різниця між вартістю електричної енергії, визначеної № 212/КБД/ПОЕ про закупівлю електричної енергії від 29.12.2023, та вартістю, зазначеною у оскаржуваних додаткових угодах, є безпідставно набутими, а тому підлягають стягненню з останнього.

Необхідність прокурорського втручання обґрунтована необхідністю захисту інтересів держави в бюджетній сфері щодо цільового використання бюджетних коштів. Суб`єктом, який уповноважений державою здійснювати контроль за раціональним використанням комунального майна, є Полтавська обласна рада як засновник комунального підприємства «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради». Полтавська обласна рада не вжила заходів до поновлення порушених державних інтересів.

Відповідачі відхилили позовні вимоги у повному обсязі та зазначили, що додаткові угоди укладені за взаємною згодою сторін з урахуванням експертних висновків Харківської торгово-промислової палати щодо коливання середньозваженої ціни на електричну енергію на РДН в торговій зоні ОЕС України за травень-червень 2024 року та за червень-липень 2024 року.

Крім того відповідач-1 (товариство з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор») зазначив, що відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави.

На думку відповідача-1 право на повернення грошових коштів має тільки комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», з яким у товариства безпосередньо укладений договір, відбувались правовідносини та оплата грошових коштів за отриману електричну енергію за договором.

Суд своєю ухвалою від 07.07.2025 зупинив провадження у справі до закінчення касаційного перегляду справи № 920/19/24.

Кременчуцька окружна прокуратура повідомила, що 21.11.2025 Велика Палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у справі № 920/19/24 (залишила без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 у справі № 920/19/24).

05.01.2026 суд поновив провадження у справі.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача-1, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

29 грудня 2023 року, за результатами процедури закупівлі, комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» (споживач/КП «КОСБД ПОР») та товариство з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» (постачальник/ТОВ «ПЕО») уклали договір №212/КБД/ПОЕ про закупівлю електричної енергії (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору його умови розроблені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 №1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що постачальник зобов`язується постачати споживачу у 2024 року електричну енергію, товар (ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику електричну енергію на умовах цього договору.

Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за договором становлять 170000 кВт.год (п. 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору вартість договору на постачання електричної енергії становить 1071000,00 грн з ПДВ (в тому числі ПДВ - 178500,00 грн).

Ціна за 1 кВт.год електричної енергії визначена додатком 2 «Комерційна пропозиція» до Договору та становить 6,30 грн з ПДВ.

Під час зміни умов договору про закупівлю може застосовуватися ст. 631 Цивільного кодексу України (пункт 13.9 Договору №212/КБД/ПОЕ).

Відповідно до пункту 14.5 Договору істотними умовами договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п.19 Особливостей, зокрема: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується залежно від зміни таких обсягів.

Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Сторони протягом дії цього договору вносять зміни у договір в частині ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку. В такому випадку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни такого товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу (Торгово промислової палати України або її регіональних представництв, або ДП «Держзовнішінформ», або ДП «Укрпромзовнішекспертиза» чи іншого погодженого сторонами органу щодо величини коливання на ринку. В письмовому зверненні постачальник наводить посилання на зміни в нормативно-правових актах щодо формування ціни або умов постачання електричної енергії, на підставі яких вносяться зміни/доповнення в Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії (п. 14.6.2 Договору).

Договір набуває чинності з 01.01.2024 та діє до 31.12.2024 включно (п. 14.1 Договору).

У межах правовідносин, що виникли за Договором, сторони уклали ряд додаткових угод, у тому числі і оскаржувані: додаткову угоду № 2 від 05.07.2024 та додаткову угоду № 3 від 30.08.2024. Вказаними додатковими угодами змінено ціну за одиницю товару, змінено (зменшено) орієнтовний обсяг закупівлі електроенергії.

Станом на час укладення додаткової угоди № 2 ціна за одиницю товару становила 6,83 грн з ПДВ за 1 кВт/год, яка була встановлена з 01.06.2024 шляхом укладення 17.06.2024 додаткової угоди № 1 до Договору.

Зокрема, 01.07.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» звернулось до комунального підприємства «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» про зміну умов Договору щодо збільшення ціни за 1 кВт/год шляхом укладення додаткової угоди № 2, надіславши проект такої додаткової угоди. Підставою для зміни є експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 789/24 від 01.07.2024, відповідно до якого середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України на ринку «на добу наперед» зросла з травня по червень 2024 року на 27,98 % з 4221,92 грн до 5403,38 грн за мВт/год.

05.07.2024 сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої сторони збільшили ціну за одиницю товару з 01.07.2024 до 8,56 грн з ПДВ за 1 кВт/год та внесли зміни до п. 5.1.1 Договору, визначивши орієнтовний обсяг закупівлі електроенергії у кількості 141820,28037 кВт/год.

01.08.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» звернулось до комунального підприємства «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» про зміну умов Договору щодо збільшення ціни за 1 кВт/год шляхом укладення додаткової угоди, надіславши проект такої додаткової угоди. Підставою для зміни є експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 966/24 від 31.07.2024, відповідно до якого середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України на ринку «на добу наперед» зросла з червня по липень 2024 року на 10,43% з 5403,38 грн до 5967,11 грн за мВт/год.

30.08.2024 сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до якої сторони збільшили ціну за одиницю товару з 01.08.2024 до 9,3866521788 грн за 1 кВт/год та внесли зміни до п. 5.1.1 Договору, визначивши орієнтовний обсяг закупівлі електроенергії у кількості 136273,707704 кВт/год.

За період січень - травень 2024 року ТОВ «ПЕО» поставило 56,04 МВт електричної енергії за ціною, визначеною умовами Договору, що становить 6,30 грн/кВт.год з ПДВ на загальну суму 353052,00 грн (рахунки на оплату № 35 від 09.02.2024, № 108 від 07.03.2024, № 163 від 08.04.2024, № 215 від 08.05.2024, № 275 від 07.06.2024 та акти прийняття-передавання товарної продукції № ПЕО00000028 від 31.01.2024, № ПЕО00000154 від 29.02.2024, № ПЕО00000275 від 31.03.2024, № ПЕО00000405 від 30.04.2024, № ПЕО00000528 від 31.05.2024).

Фактична оплата за поставлену електричну енергію у січні - травні 2024 року здійснена КП «КОСБД ПОР» згідно з платіжними інструкціями № 1035 від 21.02.2024, № 1046 від 20.03.2024, № 1055 від 17.04.2024, № 1063 від 15.05.2024, № 1080 від 14.06.2024 на загальну суму 353052,00 грн.

За поставлену електричну енергію у червні 2024 року в кількості 9,44 МВт ТОВ «ПЕО» надано на оплату рахунок № 335 від 08.07.2024 та акт прийняття передавання товарної продукції № ПЕО00000652 від 30.06.2024 за ціною, встановленою умовами додаткової угоди №1, що становить 6,830004 грн/кВт.год на суму 64475,23 грн.

Фактична оплата за поставлену електричну енергію у червні 2024 року здійснена КП «КОСБД ПОР» згідно з платіжною інструкцією №1089 від 19.07.2024 на суму 64475,23 грн.

За поставлену електричну енергію у липні 2024 року в кількості 13,36 МВт ТОВ «ПЕО» надано на оплату рахунок № 379 від 08.09.2024 та акт прийняття передавання товарної продукції № ПЕО00000773 від 31.07.2024 за ціною, встановленою умовами додаткової угоди № 2, що становить 7,13333 грн/кВт.год на суму 114361,55 грн.

Оплата за поставлену електричну енергію у липні 2024 року здійснена КП «КОСБД ПОР» платіжною інструкцією № 1097 від 16.08.2024 на суму 114361,55 грн

За період серпень - грудень 2024 року ТОВ «ПЕО» поставлено 55,48 МВт електричної енергії за ціною, визначеною умовами додаткової угоди № 3, що становить 9,386652 грн/кВт.год з ПДВ на загальну суму 520771,46 грн (рахунки на оплату № 422 від 06.09.2024, № 482 від 07.10.2024, № 539 від 08.11.2024, № 588 від 06.12.2024, № 598 від 10.12.2024 та акти прийняття-передавання товарної продукції № ПЕО00000893 від 31.08.2024, № ПЕО00001017 від 30.09.2024, № ПЕО00001133 від 31.10.2024, № ПЕО00001254 від 30.11.2024, № ПЕО00001297 від 31.12.2024).

Оплата за поставлену електричну енергію у серпні - грудні 2024 року здійснена КП «КОСБД ПОР» платіжними інструкціями № 1105 від 13.09.2024, № 1113 від 16.10.2024, № 1122 від 20.11.2024, № 1132 від 11.12.2024, № 1137 від 18.12.2024 на загальну суму 520771,46 грн.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю правовідносини за вказаним Договором припинені.

Вирішуючи питання правомірності здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Здійснюючи у цьому випадку оцінку спірних правовідносин на предмет їх відповідності критеріям, що підпадають під коло інтересів держави, суд виходить з того, що кошти, які є засобом платежу за Договором, є публічними коштами. Легітимне визначення публічним коштам наведено у Законі України «Про публічність використання публічних коштів», якими є кошти державного бюджету (крім таємних видатків), бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також кошти суб`єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.

Саме прозорість використання публічних коштів, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції та розвиток добросовісної конкуренції є метою запровадження Законом України «Про публічні закупівлі» таких процедур. Ці процедури переслідують задоволення «публічного інтересу», який є більш ширшим поняттям та охоплює «державний інтерес», оскільки публічний інтерес не можна розуміти лише як інтерес держави, відокремлено від інтересів громадян та суспільства. Не всі суспільні інтереси стають публічними, а лише ті, які отримали визнання держави або її адміністративно-територіальних одиниць в особі відповідних органів. Публічний інтерес визначається як спільні інтереси, що їх можна розглядати як узагальнення особистих, групових інтересів, без задоволення та реалізації яких неможливо, з одного боку, реалізувати приватні інтереси осіб, а з другого - неможливо забезпечити цілісність, стабільність та нормальний розвиток організацій, держав, націй, соціальних прошарків та суспільств у цілому. Це визнаний державою та забезпечений правом інтерес соціальної громади, задоволення якого слугує умовою і гарантією її існування та розвитку.

Отже, укладення додаткових угод, наслідком яких є використання публічних коштів іншим чином, ніж за процедурами, врегульованих Законом, стосується порушення «публічних інтересів», що підпадають під коло інтересів держави.

Виходячи з диспозиції частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави у суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

«Не здійснення захисту» є усвідомленою пасивною поведінкою уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Щодо участі як належного позивача у справі Полтавської обласної ради суд виходить з приписів ст.17 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», за якою відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Єдиним засновником комунального підприємства «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» є Полтавська обласна рада.

За своїм правовим статусом комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» є комунальним закладом, бюджетною установою фінансується з державного та обласного бюджету.

Контроль - це перевірка відповідності контрольованого об`єкта встановленим вимогам.

Відповідно до статуту комунального підприємства «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» контроль за фінансово-господарською діяльність підприємства здійснює засновник.

Комунальні підприємства є учасниками бюджетного процесу, а саме: розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб`єктами, яким територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами. Отже, використання комунальним підприємством коштів є предметом контролю Полтавської обласної ради за діяльністю закладу охорони здоров`я. Оскільки основною функцією останньої є публічне управління, вона безпосередньо не вступає у господарські відносини, а, засновуючи комунальні підприємства, делегує таким владні повноваження з розпорядження і використання бюджетних коштів комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів.

Полтавська обласна рада 16.05.2025 відмовила прокурору у зверненні з позовом. За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради з позовом про визнання недійсними додаткових угод, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами в частині визнання недійсними цих угод.

Також правомірно прокурор звернувася з позовом в інтересах Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації. Відповідно до п.п. 1, 2 Положення про Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 02.08.2018 № 665 (далі - Положення), Департамент є структурним підрозділом Полтавської обласної державної адміністрації, що утворюється головою Полтавської обласної державної адміністрації (далі - облдержадміністрація), є підзвітним і підконтрольним голові облдержадміністрації та Міністерству охорони здоров`я України. Департамент є неприбутковим бюджетним органом державної влади, підпорядкований голові облдержадміністрації.

Основними завданнями Департаменту є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони здоров?я на території області; управління закладами охорони здоров?я, які утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, організація їх кадрового, матеріально- технічного і методичного забезпечення (підпункти 1, 6 пункту 4 Положення).

Згідно з підпунктом 43 пункту 5 Положення Департамент здійснює фінансування закладів охорони здоров?я, які утримуються за рахунок коштів обласного бюджету та здійснює координацію роботи у бюджетному процесі в межах встановлених Департаменту бюджетних повноважень.

Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображення Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки (пункт 16 Положення).

Комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» є закладом охорони здоров?я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги з медичної реабілітації, паліативної допомоги, медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, дітей із сімей які перебувають в складних життєвих обставинах та педагогічної корекції з застосуванням завдань дошкільної освіти, з вадами фізичного та розумового розвитку віком від народження до 6 років Полтавської області.

Підприємство засновано на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад, сіл, селищ і міст Полтавської області, передано в управління Департаменту охорони здоров?я Полтавської обласної державної адміністрації (пункт 1.2 статуту). Підприємство підзвітне та підконтрольне Департаменту охорони здоров?я Полтавської облдержадміністрації (пункт 1.7 статуту)

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 Бюджетного кодексу України згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19.

Згідно ч. 4 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за Договором комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», яке є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.

Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації на звернення прокурора що подачі позову відповів проханням (лист від 12.05.2025) про вжиття прокурором заходів, спрямованих на усунення порушення законодавства шляхом подання позовної заяви.

Таку поведінку Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації слід оцінити як «неналежність» захисту, що, відповідно, свідчить про наявність у прокурора обґрунтованих підстав для представництва в суді інтересів держави, у тому числі, в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації.

Ухвалюючи рішення щодо правомірності додаткових угод суд виходить з такого.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Метою запровадження запроваджених Законом процедур є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У розумінні Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Принципами, на яких базується здійснення публічних закупівель (ст. 5 Закону), є добросовісна конкуренція серед учасників (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону), максимальна економія, ефективність та пропорційність (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону).

Однією із обставин, яка забезпечує реалізацію цих принципів, є неможливість зміни істотних умов договору про закупівлю, що знайшло своє законодавче втілення у ч. 4 ст. 41 Закону. Ця норма передбачає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Виключні випадки зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань наведені у ч. 5 ст. 41 Закону. Це зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміна курсу іноземної валюти, зміна біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 7 ч. 5 ст. 41).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості). Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пункт 19 Особливостей (тут і далі суд застосовує редакцію Особливостей, що була чинна у 2024 році) містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, а також випадки (виключення), які є підставою для зміни істотних умов договору. Одними з ниє є:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 920/19/24 від 21.11.2025 зазначала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Втім їх слід досліджувати у порядку статті 86 ГПК України та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).

Експертні висновки Харківської торгово-промислової палати № 789/24 від 01.07.2024 та № 966/24 від 31.07.2024, які стали підставою для збільшення ціни на електричну енергію, не підтверджують коливання ціни на електричну енергію на ринку, а відображають інформацію станом на певні дати та/або періоди.

Експертний висновок № 789/24 не підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку України у період між датами укладання додаткової угоди № 1 (17.06.2024) та додаткової угоди № 2 (05.07.2024), а також у період між датою застосування умов додаткової угоди № 1 (01.06.2024) та датою застосування умов додаткової угоди № 2 (01.07.2024), оскільки містить інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію, яка склалась за травень (01.05-31.05) 2024 року, що не входить у вищевказані періоди та інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію, яка склалась за червень (01.06-30.06) 2024 року, що за відсутності іншої ціни у зазначені періоди унеможливлює встановлення наявності/відсутності коливання ціни товару на ринку. Аналогічно експертний висновок № 966/24 не підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку України.

Тобто, в даному випадку констатовано ціни на електричну енергію на певні дати та/або періоди без відображення будь-якого коливання.

Водночас, наведені документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону.

Приписами частини першої статті 215 Цивільному кодексу (далі - ЦК) України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частина 1 цієї норми містить вимогу до змісту правочину, який не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З урахуванням наведеного, доводи позивача про недійсність спірних додаткових угод є обґрунтованими.

За приписами ч. 1 ст .216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із пунктом першим частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однієї із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.

Вказаний правовий висновок міститься у поставах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 24.09.2014 у справі № 6-122цс14 та у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 918/101/18.

У період липень-серпень 2024 року КП «КОСБД ПОР» спожило 68,84 МВт. Враховуючи ціну 1 МВт, визначену у додатковій угоді № 1 до Договору у розмірі 6,830004 грн/кВт.год, повинно було сплатити 470177,47536 грн, замість сплачених 635133,01 грн, різниця становить 164955,54 грн. Ця різниця є безпідставно набутою, що підлягає поверненню товариством з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор».

Витрати на оплату електричної енергії за договором про закупівлю електричної енергії від 29.12.2023 № 212/КБД/ПОЕ, укладеним КП «КОСБД ПОР» з ТОВ «Перший енергетичний оператор», здійснювалися за рахунок місцевого бюджету. Таким чином, КП «КОСБД ПОР» розпорядилося не власними коштами, а витратило бюджетні кошти, виділені із бюджету територіальної громади, а тому кошти підлягають поверненню до місцевого (обласного) бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації) до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» та комунального підприємства «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради».

Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 05.07.2024, № 3 від 30.08.2024 до договору № 212/КБД/ПОЕ про закупівлю електричної енергії від 29.12.2023, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» та комунальним підприємством «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» (вул. Соловцова Миколи, 2, офіс 38/1, м. Київ, 01014, код 41009874) до обласного бюджету кошти у сумі 164955,54 грн на номер рахунку: UA948999980314010544000016001; код ЄДРПОУ 37959255 отримувач ГУК у Полт.обл./Полтавська/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перший енергетичний оператор» (вул. Соловцова Миколи, 2, офіс 38/1, м. Київ, 01014, код 41009874) на користь Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, код 00034051) 9084,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 11.11.2026.

Суддя С. А. Ковтун