Рішення № 141389626, 10.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2026Справа № 910/9968/18За заявою Приватного підприємства «Академія професійної освіти спеціалістів індустрії краси «ПАРТНЕР ПЛЮС»

про ухвалення додаткового рішення (розподіл судових витрат)

За позовом Приватного підприємства «Академія професійної освіти спеціалістів індустрії краси «ПАРТНЕР ПЛЮС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал інвестмент енд девелопмент груп"

про припинення порушення прав на знак для товарів і послуг, заборону вчинення дій та зобов`язання вчинити дії

Суддя Бондаренко Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Центр розвитку салонного бізнесу "Партнер плюс" (під час розгляду справи найменування змінено на Приватне підприємство «Академія професійної освіти спеціалістів індустрії краси «ПАРТНЕР ПЛЮС») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал інвестмент енд девелопмент груп" про припинення порушення прав на знак для товарів і послуг, заборону вчинення дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 (повний текст складено 09.11.2026) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

13.07.2026 через систему «Електронний суд» (зареєстровано в суді 14.07.2026) від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

14.07.2026 через систему «Електронний суд» (зареєстровано в суді 15.07.2026) від позивача надійшла заява про долучення доказів до заяви про винесення додаткового рішення та поновлення строку на долучення доказів.

Оскільки, пропуск строку передбаченого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (5 днів) є незначним, а саме 1 день, та враховуючі причини пропуску (пошук бухгалтером підприємства документації за 2019 рік), а також реалії військового стану, оголошеного в Україні, суд задовольняє заяву позивача про поновлення процесуального строку для подання додаткових доказів понесення судових витрат на підставі частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частина 1 стаття 244 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі, якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, вказує наступне.

(1) Щодо судового збору.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір у розмірі 5 286, 00 грн.

Однак питання розподілу вказаної суми судового збору (стягнення з відповідача), судом вирішено в рішенні від 07.07.2026, що у свою чергу відображено у розділі VI мотивувальної частини рішення та пункту 5 резолютивної частини рішення.

Відтак, суд відхиляє вимогу позивача щодо прийняття додаткового рішення про вирішення питання розподілу витрат на судовий збір.

(2) Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Згідно з частинами 2-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

З метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

- копію довіреності №б/н від 10.08.2018;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3431 від 25.08.2008;

- копію угоди про надання правової допомоги №13/2017 від 26.07.2017;

- копію додаткової угоди №1 від 02.07.2018 до угоди про надання правової допомоги №13/2017 від 26.07.2017;

- копію платіжного доручення №1148 від 25.07.2018.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У пункті 2 додаткової угоди №1 від 02.07.2018 до угоди про надання правової допомоги №13/2017 від 26.07.2017 позивач (клієнт) та адвокат Желудков В.В. узгодили, що гонорар за надання правової допомоги сплачується не пізніше 26.07.2018 у розмірі 4000, 00 грн без ПДВ.

Позивач перерахував на рахунок адвоката гонорар у розмірі 4000, 00 грн за додатковою угодою №1 від 02.07.2018, що підтверджується платіжною інструкцією №1148 від 25.07.2026, копія якої міститься в матеріалах справи.

Суд констатує, що відповідач не надав в порядку частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Таким чином, суд, дослідивши надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням складності справи, ціни позову та відсутністю заперечень щодо розміру витрат від відповідача, дійшов до висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

(2) Щодо витрат на проведення експертизи.

Позивачем заявлено до стягнення витрати витрат пов`язані із проведенням судової експертизи у розмірі 73 400, 00 грн:

- експертний висновок за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет №144/2018-ЕВ-ЦК від 06.07.2018 - 2 000, 00 грн;

- експертний висновок за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет №145/2018-ЕВ-ЦК від 06.07.2018 - 1 600, 00 грн;

- висновок експертного дослідження за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності №4/2018 від 09.07.2018 - 18 200, 00 грн;

- висновок експерта за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності №148 від 17.09.2018 - 15 000, 00 грн;

- висновок експертів за результатами проведення комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності №08/12-2019 від 22.12.2019 - 36 600, 00 грн.

Як вбачається зі змісту статті 123 Господарського процесуального кодексу України одним з видів судових витрат, зокрема є витрати пов`язані з проведенням експертизи.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частина 4-7 стаття 127 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.11.2023 №712/4126/22 частина 1 статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина 1 стаття 71 Закону України «Про судову експертизу»).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

(1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

На підтвердження понесення заявлених витрат на проведення експертиз позивач долучив до матеріалів справи відповідні докази.

Як вбачається з рішення від 07.07.2026, суд не прийняв висновки експертів №4/2018 від 09.07.2018, №148 від 17.09.2018, №08/12-2019 від 22.12.2019 як належні та допустимі докази, виклавши такі підставі в рішенні по суті, а базував свої висновки на встановлених фактах в цивільній справі та висновках експертизи, проведеної в рамках цивільної справи.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у відшкодуванні витрат за вищезазначені висновки як такі, що не були необхідними для вирішення спору по суті.

Окрім цього, відшкодування витрат на експертні висновки за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет №144/2018-ЕВ-ЦК від 06.07.2018 та №145/2018-ЕВ-ЦК від 06.07.2018 у загальному розмірі 3 600, 00 грн, судом задовольняються.

(3) Щодо інших витрат.

Також позивачем заявлені витрат у розмірі 3 126, 00 грн щодо:

- довідка з відомостями про власника веб-сайту або інформація про його встановлення від 16.07.2018 - 1 000, 00 грн;

- надання та оплата послуг масажу (акт виконаних робіт №20180629-10 від 29.06.2018) - 350, 00 грн;

- надання та оплата косметологічних послуг та послуг масажу (акт виконаних робіт №20180629-11 від 29.06.2018) - 1 326, 00 грн;

- надання та оплата косметологічних послуг (акт виконаних робіт №20180705-7 від 06.06.2018) - 450, 00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частина 3 стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що довідка з відомостями про власника веб-сайту або інформація про його встановлення від 16.07.2018 є невід`ємною частиною експертних висновків №144/2018-ЕВ-ЦК від 06.07.2018, №145/2018-ЕВ-ЦК, а тому вимога про стягнення витрат за довідку судом задовольняється.

Щодо інших перерахованих витрат, суд зазначає, що вони не є необхідними, а тому в цій частині суд відмовляє у відшкодуванні витрат.

Керуючись статтями 74, 76-80, 123, 124, 126, 127, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Академія професійної освіти спеціалістів індустрії краси «ПАРТНЕР ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення (розподіл судових витрат) - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІКАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 2/1; ЄДРПОУ 41458452) на користь Приватного підприємства «Академія професійної освіти спеціалістів індустрії краси "Партнер плюс» (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9а; ЄДРПОУ 37063752) витрати на професійну правничу допомогу у розмір 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп., витрати пов`язані з проведенням експертиз у розмірі 3 600 (три тисячі шістсот) грн 00 коп. та інші судові витрати у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.

3. В іншій частині покладення судових витрат на відповідача відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішення законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко