Рішення № 141362542, 10.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29714/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.09.2026 року № 155250042803;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.08.1992 по 19.08.1993 року на посаді лікаря інтерна Роздільнянської районної лікарні, період роботи з 01.10.1993 по 18.09.1995 р в в/ч НОМЕР_1 на посаді лікаря-спеціаліста, період роботи з 21.02.1996 по 01.09.1997 на посаді на посаді лікаря отоларинголога поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, період роботи з 02.09.1997 по 18.01.1998 лікаря хірурга поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, період роботи з 19.01.1998 по 05.08.2001 лікаря офтальмолога поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, період роботи з 06.08.2001 по 07.01.2002 завідувачем кабінету лікарем офтальмологом поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ; період роботи з 21.10.2002 по 24.01.2004 завідувачем кабінету лікарем офтальмологом хірургічного відділення поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу ХV- «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка звернулась з заявою №7150 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058 (далі- Закон) в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного стажу». Вважаючи рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

16.10.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харьківській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 XV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі Порядок). Відповідно до п. 2 вищезазначеного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

02.09.2026 року позивач звернувся до відділення Головного управління Пенсійного фонду із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058 в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке уповноважено розглядати заяву позивача від 02.09.2026 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.09.2026 року за № О/Р 155250042803 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного стажу.

В обґрунтування відмови зазначено, що згідно із пунктом 7.1 Прикінцевих положень Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення складає 20 років 8 місяців 11 днів.

Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом із цим, статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік №909).

Згідно з Переліком №909 до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органах Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрах.

Відповідно до примітки 3 Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років пенсії за вислугу років, відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію (п.5 Порядку №1191).

Висновки суду.

Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій висловив Верховний Суд у справі № 234/13835/17 від 13 березня 2018 року в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.

Отже, визначальними для виплати особі грошової допомоги є такі умови:

1) наявність пенсійного віку, передбачений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

2) праця в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

3) страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

3) неотримання до звернення за вказаною грошовою допомогою будь-якої пенсії.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, стаж роботи позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення складає 20 років 8 місяців 11 днів, що є меншим ніж це передбачено законодавством.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність прийнятого Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення від 09.09.2026 року за № О/Р 155250042803 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на вказане суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 01.08.1992 по 19.08.1993 року на посаді лікаря інтерна Роздільнянської районної лікарні, період роботи з 01.10.1993 по 18.09.1995 р в в/ч НОМЕР_1 на посаді лікаря-спеціаліста, період роботи з 21.02.1996 по 01.09.1997 на посаді на посаді лікаря отоларинголога поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, період роботи з 02.09.1997 по 18.01.1998 лікаря хірурга поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, період роботи з 19.01.1998 по 05.08.2001 лікаря офтальмолога поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, період роботи з 06.08.2001 по 07.01.2002 завідувачем кабінету лікарем офтальмологом поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ; період роботи з 21.10.2002 по 24.01.2004 завідувачем кабінету лікарем офтальмологом хірургічного відділення поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не вирішувалося питання про призначення позивачу пенсії та зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 22.08.1983 року. Так, питання яке вирішувалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З урахуванням чого відсутні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 01.08.1992 по 19.08.1993 року на посаді лікаря інтерна Роздільнянської районної лікарні, період роботи з 01.10.1993 по 18.09.1995 р в в/ч НОМЕР_1 на посаді лікаря-спеціаліста, період роботи з 21.02.1996 по 01.09.1997 на посаді на посаді лікаря отоларинголога поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, період роботи з 02.09.1997 по 18.01.1998 лікаря хірурга поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, період роботи з 19.01.1998 по 05.08.2001 лікаря офтальмолога поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ, період роботи з 06.08.2001 по 07.01.2002 завідувачем кабінету лікарем офтальмологом поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ; період роботи з 21.10.2002 по 24.01.2004 завідувачем кабінету лікарем офтальмологом хірургічного відділення поліклініки Одеського інституту Сухопутних військ.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

За правилами статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко

.