Рішення № 141360241, 09.11.2026, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1284/26

Провадження № 2/943/1390/2026

09 листопада 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що вона є забудовником та власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Довідкою виданою Задвір`янським старостинським округом Красненської селищної ради від 18 травня 2026 року № 223, ухвалою № 22 виконкому Задвір?янської сільської ради Буського району Львівської області від 17 червня 1991 року, будівельним паспортом на забудову земельної ділянки виданим районним архітектором Буського району ОСОБА_3 20 липня 1991 року підтверджується, що позивачка є власником та забудовником домогосподарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки в ухвалі № 22 виконкому Задвір?янської сільської ради Буського району Львівської області та будівельному паспорті на забудову земельної ділянки вказано дівоче прізвище позивачки « ОСОБА_4 », однак згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00017699426 від 22 лютого 2017 року підтверджується, що позивачка змінила прізвище з дошлюбного « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Даний житловий будинок - 1991 року забудови, загальною площею 36,9 кв.м.. Позивачка є забудовником та власником житлового будинку. Звернулася до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг з проханням внести відомості про неї, як власника будинку у реєстр речових прав на нерухоме майно, однак їй було відмолено, роз`яснено, що відповідно до ст. 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.п. 77-80 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, має надати наступний перелік документів, які у неї відсутні, зокрема правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташований будинок. Красненською селищною радою було видано Наказ від 25 травня 2026 року № 19-26 про відмову у присвоєні адреси вказаного будинку, оскільки не надано копії документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та копії документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Також не може приватизувати земельну ділянку, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом. Право приватизувати земельну ділянку позивачка має тільки у випадку наявності у неї правовстановлюючого документа на житловий будинок, тому у приватизації житлового будинку їй також відмовлено. Оскільки в позасудовому порядку позивачка не може узаконити належність їй свого ж майна, просить суд визнати за нею право власності на таке майно.

Позивачка, до початку судового засідання, подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача також подав заяву з проханням справу слухати у їх відсутності, заперечень проти позову не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з довідки виданою Задвір`янським старостинським округом Красненської селищної ради від 18 травня 2026 року № 223, ухвалою № 22 виконкому Задвір?янської сільської ради Буського району Львівської області від 17 червня 1991 року, будівельним паспортом на забудову земельної ділянки виданим районним архітектором Буського району ОСОБА_3 20 липня 1991 року підтверджується, що позивачка є власником та забудовником домогосподарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В ухвалі № 22 виконкому Задвір?янської сільської ради Буського району Львівської області та будівельному паспорті на забудову земельної ділянки вказано дівоче прізвище позивачки « ОСОБА_4 ».

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00017699426 від 22 лютого 2017 року підтверджується, що позивачка змінила прізвище з дошлюбного « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Даний житловий будинок - 1991 року забудови, загальною площею 36,9 кв.м.. Позивачка є забудовником та власником житлового будинку.

ОСОБА_2 звернулася до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг з проханням внести відомості про неї, як власника будинку у реєстр речових прав на нерухоме майно, однак їй було відмолено, роз`яснено, що відповідно до ст. 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.п. 77-80 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, має надати наступний перелік документів:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

3) у випадку відсутності документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку, надати наказ про присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси із Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Правовстановлюючі документи на земельну ділянку у позивачки відсутні, звернулася до Відділу архітектури, містобудування, житлово комунального господарства та благоустрою Красненської селищної ради із заявою щодо видачі Наказу з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про присвоєння адреси закінченому будівництвом об`єкту.

Красненською селищною радою видано Наказ від 25 травня 2026 року № 19-26 про відмову у присвоєні адреси, оскільки позивачкою не надано копії документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та копії документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Станом на сьогоднішній день позивачка не може приватизувати земельну ділянку, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Позивачка має право приватизувати земельну ділянку тільки у випадку наявності правовстановлюючого документа на житловий будинок, однак у приватизації житлового будинку їй відмовлено.

Згідно матеріалів справи, позивачка є забудовником означеного житлового будинку, зареєстрована в ньому з 20 липня 1991 року, що підтверджується випискою з погосподарської книги № 7 від 01 вересня 2023 року видним Красненською селищною радою Золочівського району Львівської області та будівельним паспортом на забудову земельної ділянки.

Також, позивачка виготовила технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами виданий фізичною особою підприємець ОСОБА_6 , станом 19 травня 2026 року, з якого вбачається, що будинок 1991 року побудови, загальною площею 36,9 кв.м., відповідає технічним нормам та придатний для проживання.

З довідки виданої фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 № 41 від 19 травня 2026 року підтверджується інвентаризаційна вартість житлового будинку становить 90235 грн..

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Відсутність правовстановлюючого документа на будинок створює об`єктивні перешкоди для реалізації прав власника позивачам.

Так, у постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6- 244цс14 зазначається, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) права власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про що свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду України.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до п. 9 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

- виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

- документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Відповідно до п. 77 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.

Відповідно до п. 78 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Оскільки будинок побудований до 1992 року, а саме в 1991 році, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається.

П. 79 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 80 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, також може проводитися на підставі документів, передбачених ст.31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Якщо у відомостях про адресу завершеного будівництвом об`єкта, передбаченого цим пунктом, відсутні необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, застосовуються пункти 77 або 79 цього Порядку.

Якщо у відомостях про завершений будівництвом об`єкт, передбачений цим пунктом, відсутні необхідні відомості про нерухоме майно, передбачені пунктом 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст. 3145; 2018 р., № 52, ст. 1827), застосовується пункт 77 цього Порядку в частині отримання відомостей про технічні характеристики завершеного будівництвом об`єкта.

Отже, згідно закону для реєстрації права власності на житловий будинок збудованого до 1992 року позивачу необхідно надати документ, який підтверджує реєстрацію за нею права власності на земельну ділянку, або рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність, або наказ про присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси із Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Оскільки в позасудовому порядку позивачка не може захистити своє порушене право, згідно довідки виданою Задвір`янським старостинським округом Красненської селищної ради від 18 травня 2026 року № 223, ухвалою № 22 виконкому Задвір?янської сільської ради Буського району Львівської області від 17 червня 1991 року, будівельним паспортом на забудову земельної ділянки виданим районним архітектором Буського району ОСОБА_3 20 липня 1991 року, саме вона є головою домогосподарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, суд приходить до висновку, що позивачка набула права власності на майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 319, 392 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителькою АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя: Б. М. Журибіда