Рішення № 141338847, 03.11.2026, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/124/26

Провадження № 2-о/943/101/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кос І. Б.

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.

за участю присяжник: Ростикуса П.Б., Миляновської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Буського відділення державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області, військової частини НОМЕР_1 , Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Національної гвардії України про визнання фізичної особи померлою, -

в с т а н о в и в :

заявниця ОСОБА_1 , через адвоката Малиняка В.А., звернулася до суду із указаною вище заявою, у якій просила оголосити її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав у селі Задвір`я Золочівського району Львівської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Лисичне Покровського району Донецької області за обставин безпосередньої участі у бойових діях та виконання бойового завдання із забезпечення заходів національної безпеки і оборони України в умовах воєнного стану. Крім того, заявниця заявниця ОСОБА_1 просить днем смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також просила зобов`язати Буський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Задвір`я Буського (тепер - Золочівського) району Львівської області в н.п. Лисичне Покровського району Донецької області, на підставі якого видати свідоцтво про смерть останнього.

В обґрунтування поданої заяви представник заявниці покликається на те, що її син, солдат ОСОБА_2 , у березні 2022 року був призваний у Збройні Сили України ІНФОРМАЦІЯ_3 , який після мобілізації виконував обов`язки стрільця-санітара 2 відділення 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) батальйону оперативного призначення, а також у періоди із 18.04.2022 по 30.04.2022, із 21.06.2022 по 17.08.2025, із 28.07.2024 по 02.08.2024 року син ОСОБА_2 отримав статус учасника бойових дій, а також він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Суми смт. Краснопілля Сумської області, м. Слов`янськ с. Глибока Макатиха Краматорвського району Донецької області, с. Іванівка, с. Лисичне Покровського району Донецької області. При цьому, син заявниці, ОСОБА_2 , виконуючи бойове завдання, після артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Лисичне Донецької області 2 серпня 2024 року зник безвісти, про що матері прийшло сповіщення №68 від 28.08.2024, а також по даному факту внесено відомості до ЄРДР №12024141210000453 від 20.08.2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України та згідно постанови слідчого СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 20.08.2024 року заявницю ОСОБА_1 визнано потерпілою в даному кримінальному провадженні. Крім того, відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 внесені до відповідного реєстру, як такого, що зник безвісти за особливих обставин, зник на території бойових дій (під час воєнних дій) та за вказаним фактом зникнення безвісти призначено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 27.09.2024, із якого слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 15.00 год, під час виконання бойового завдання на спостережному посту « ІНФОРМАЦІЯ_6 » 800 м. півд.н.п. Лисичне Донецької області, після артилерійського обстрілу, вважається зниклим безвісти солдат ОСОБА_2 (син заявниці), що додатково підтверджується Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №168 від 02.08.2024 року (м. Суми). Також поясненнями військовослужбовців у матеріалах службового розслідування підтверджується, що під час виконання бойового завдання в Покровському районі Донецької області, на позиції «ВОВК», ОСОБА_2 почав стрілецький бій, але був уражений кулями противника, які влучили йому в голову та в тулуб, внаслідок чого він помер, а позиції «Вовк» та «Коло» були захоплені зс рф, що унеможливило евакуацію тіл загиблих. На даний час заявниця, як мати безвісти зниклого ОСОБА_2 , хоча і визнана потерпілою в кримінальному провадженні по даному факту, однак вона позбавлена можливості реалізації права для оформлення соціальних гарантій, передбачених сім`ям військовослужбовців. Крім того, вказують, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка є заявницею в цій справі та залишилася єдиною його близькою особою, оскільки її чоловік та батько безвісти зниклого сина ОСОБА_3 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відтак, представник заявниці просить оголосити її сина, безвісти зниклого ОСОБА_2 , померлим, з метою реалізації права заявниці на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.

Ухвалою судді від 30.01.2026 року в справі відкрито провадження та ухвалено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження за участю судді та двох присяжних.

Ухвалою суду від 05.06.2026 року прийнято заяву адвоката Малиняка В.А. про уточнення заявлених вимог у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Буського відділення державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання фізичної особи померлою.

Ухвалою суду від 22.09.2026 року до участі в справі в якості заінтересованих осіб також залучено: Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) та Головне управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9-А, код ЄДРПОУ 08803498).

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак від її представника адвоката Малиняка В.А. до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі та просить суд подану заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Буського ВДРАЦС у Золочівському районі Львівської області в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву від 05.05.2026, у якій просили розгляд справи проводити без участі їх представника, додатково повідомивши, що у Відділу, а також за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян відсутня інформація про реєстрацію смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при оголошені померлим особи, відділом ДРАЦС для реалізації можливостей спадкоємців складається актовий запис про смерть, де визначаються такі дані: прізвище, ім`я та по батькові особи, дата народження, дата смерті (якщо визначаються або це буде дата коли рішення набуде законної сили), місце народження та громадянство, місце настання смерті, реєстрацію місця проживання померлої особи.

Заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечили, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, жодних клопотань не надходило.

Представник заінтересованої особи МВС України в судове засідання не з`явився, подавши до суду письмові пояснення від 07.10.2026, які зводяться до такого. Оскільки Головне управління Національної гвардії України, відповідно до Положення, забезпечує безпосереднє військове керівництво військовими частинами Національної гвардії України, здійснює заходи щодо забезпечення відповідно до закону соціального і правового захисту особового складу Національної гвардії України і членів їх сімей, приймає рішення про виплату одноразової грошової допомоги або про її відмову, то Головне управління Національної гвардії України, а не МВС України, має бути належною заінтересованою особою за заявленими вимогами, а тому просить суд долучити пояснення МВС України до матеріалів справи, а також вирішити питання щодо виключення МВС України з числа заінтересованих осіб та прийняти рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник заінтересованої особи Головного управління Національної гвардії України в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву від 12.10.2026, у якій повідомляє, що за наявною у ГУ НГУ інформацією, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 02.08.2024 зник безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в районі н.п. Лисичне Покровського району Донецької області, іншої інформації в Головному управлінні Національної гвардії України не має, а тому просили суд розглядати справу без їх участі.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та наявні в справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в порядку окремого провадження.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 3 частини другої цієї статті до справ окремого провадження віднесено справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд сприяє здійсненню та охороні гарантованих законом прав та інтересів фізичних осіб і вживає заходів щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Такі справи розглядаються з додержанням загальних правил цивільного судочинства, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Питання про наявність підстав для оголошення особи померлою вирішується з урахуванням спеціального предмета доказування та правової природи цього інституту.

За змістом статті 306 ЦПК України у заяві про оголошення фізичної особи померлою повинно бути зазначено мету такого звернення, обставини, що підтверджують безвісну відсутність особи, або обставини, які загрожували їй смертю чи дають підстави припускати її загибель.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду, як мати ОСОБА_2 . Заявленою метою оголошення сина померлим є усунення невизначеності його правового стану для оформлення спадкових прав та звернення за передбаченими законом соціальними виплатами. Наявність між заявницею та особою, щодо якої подано заяву, родинного і відповідного матеріально-правового зв`язку свідчить про її юридичну заінтересованість у вирішенні цієї справи. При цьому питання про призначення конкретної виплати, її розмір та коло отримувачів у цьому провадженні судом не вирішується.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Задвір`я Буського району Львівської області. Його батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (заявниця по справі), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28 січня 2025 року (актовий запис №39 від 06.08.1976).

Відтак, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

Разом із тим, як убачається із матеріалів справи, що ОСОБА_2 було призвано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_9 та він проходив службу за призовом під час мобілізації із 08 березня 2022 року у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується довідкою №694 від 16.09.2024.

Крім того, старший солдат ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді стрільця-санітара 2 відділення 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення на бронетранспортерах батальйону оперативного призначення у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, про що слідує із витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 за №179 від 16.08.2024.

При цьому, довідкою №422 від 20.08.2025 року підтверджена безпосередня участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, зокрема, у періоди із 18.04.2022 по 30.04.2022, із 21.06.2022 по 17.08.2025, із 28.07.2024 по 02.08.2024 року, перебуваючи у АДРЕСА_1 .

02 серпня 2024 року ОСОБА_2 зник безвісти, виконуючи бойове завдання, після артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Лисичне Донецької області, про що вбачається із Сповіщення №68 від 28.08.2024.

За фактом його зникнення 20 серпня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості у кримінальному провадженні №12024141210000453 за ч. 1 ст. 115 КК України та постановою слідчого СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 20.08.2024 року потерпілою у цьому ж кримінальному провадженні було визнано ОСОБА_1 , тобто заявницею в цій справі.

Разом із тим, згідно витягу із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250303-202 від 03.03.2025 року слідує, що до вказаного Реєстру внесено відомості про ОСОБА_2 як особу, яка зникла безвісти за особливих обставин на території бойових дій.

Крім того, як убачається із Висновку службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовців від 27.09.2024, що 02 серпня 2024 року близько 15 години під час виконання бойового завдання на спостережному посту « ІНФОРМАЦІЯ_6 », розташованому за 800 метрів на південь від населеного пункту Лисичне Донецької області, після артилерійського обстрілу вважається зниклим безвісти солдат ОСОБА_2 . Також указаним висновком підтверджені відомості про обставини бойового зіткнення, зафіксовані у матеріалах службового розслідування, де згідно пояснень військовослужбовців, викладених у цих матеріалах, вбачається, що ОСОБА_2 на позиції «ВОВК» вступив у стрілецький бій із противником, під час якого зазнав влучань у голову та тулуб; військовослужбовці повідомили про його загибель. Позиції «Вовк» та «Коло» були захоплені військами російської федерації, що унеможливило евакуацію тіл загиблих.

Проте, як убачається із листа Буського відділу ДРАЦС у Золочівському районі Львівської області за вх. №3379/26 від 05.05.2026, що у Відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян відсутня інформація про реєстрацію смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, на думку суду, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11.12.2024 року, відлік передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України шестимісячного строку для оголошення померлим військового ОСОБА_2 , слід починати саме із 02 серпня 2024 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч. 3 ст. 46 ЦК України).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. собливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи (постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року в справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року в справі №607/159/23).

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, де Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Разом із тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 травня 2024 року в справі №127/28463/23 виснував, що за відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності. Матеріалами справи встановлено, що штаб-сержант під час виконання бойового завдання в населеному пункті Бахмут отримав несумісне з життям поранення, а тому правильними є висновки суду першої інстанції про достатність підстав для оголошення фізичної особи померлою. Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року в справі №686/9938/23, від 25 квітня 2024 року в справі №278/970/23. Водночас, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (ч. 1 ст. 48 ЦК України). Із урахуванням викладеного, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для оголошення померлим штаб-сержанта, командира військової частини, за обставин безпосередньої участі у воєнний (бойових) діях під час захисту Батьківщини. Висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, судом правильно застосовано норми частини другої, третьої статті 46 ЦК України з урахуванням завдань цивільного судочинства та принципу правової визначеності.

Крім того, аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 серпня 2026 року в справі №686/27873/25, де Суд констатував, що апеляційний суд не звернув уваги, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій; якщо докази, як-от відеоматеріали, документи або показання свідків, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності; за таких обставин, встановивши, що існують підстави для задоволення заяви, досліджені докази не суперечать один одному, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення заяви. Натомість апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції. Відтак, Верховний Суд скасував постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 червня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про оголошення фізичної особи померлою та залишив у силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2026 року, яким подану заяву матері зниклого безвісти військовослужовця було задоволено та оголошено померлим її сина, загиблого в будинку за певною адресою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України.

Зважаючи на вищевикладені обставини, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, які свідчать про ймовірну смерть солдата ОСОБА_2 , стрільця-санітара 2 відділення 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення на бронетранспортерах батальйону оперативного призначення у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, який проживав у АДРЕСА_2 .

Отже, суд приходить до переконання про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав у селі Задвір`я Буського (нині - Золочівського) району Львівської області, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Лисичне Покровського району Донецької області під час виконання військового обов`язку по захисту держави України.

Разом із тим, за змістом статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до наслідків смерті. Разом із тим оголошення померлим не усуває передбачених законом гарантій на випадок появи особи. Відповідно до статті 48 ЦК України та статті 309 ЦПК України в разі її появи або одержання відомостей про місце перебування рішення може бути скасоване в установленому законом порядку.

Крім того, суд вважає, що не підлягає до задоволення вимога заявниці ОСОБА_1 , яка просила вважати днем смерті її сина ОСОБА_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки така суперечить імперативним приписам частини третьої статті 46 ЦК України, якою передбачено, що фізична особа оголошується померлою саме від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Крім того, на думку суду, не може бути задоволена вимога заявниці ОСОБА_1 про зобов`язання Буського відділу ДРАЦС в Золочівському районі Львівської області ЗМУ МЮ внести актовий запис та видати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Задвір`я Буського (тепер - Золочівського) району Львівської області в н.п. Лисичне Покровського району Донецької області, оскільки в справах окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів та не передбачено вирішення спорів про зобов`язання осіб до вчинення певних дій. Більше того, згідно частини другої статті 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а тому в задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Крім того, суд вважає безпідставною вимогу представника заінтересованої особи МВС України, викладену в письмових поясненнях від 07.10.2026, щодо вирішення питання про виключення МВС України із числа заінтересованих осіб, оскільки нормами ЦПК України не передбачено такого процесуального механізму та чинною залишається ухвала суду від 22 вересня 2026 року, якою було залучено Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної гвардії України у якості заінтересованих осіб, зважаючи на те, що рішення по справі може вплинути на їх права та обов`язки щодо заявника, зокрема в частині отримання заявником передбачених законом соціальних гарантій.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 51, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 293, 294, 306, 308, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав у селі Задвір`я Буського (нині - Золочівського) району Львівської області, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Лисичне Покровського району Донецької області під час виконання військового обов`язку по захисту держави України.

У задоволенні решти вимог заяви, - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи.

Заявниця: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Представник заявника: адвокат Малиняк Віктор Андрійович ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Заінтересована особа: Буське відділення державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області (80500, м. Буськ, вул. Петрушевича, буд. 12, Золочівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 20849789).

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Заінтересована особа: Міністерство внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 00032684).

Заінтересована особа: Головне управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 08803498).

Повний текст рішення суду складено: 10 листопада 2026 року.

Суддя: І.Б. Кос

Присяжні: П.Б. Ростикус

О.О. Миляновська