Рішення № 141356531, 29.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа №932/12496/26

провадження №2/932/4722/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Дніпра, в складі головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради, третя особа Третя Краматорська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Основні процесуальні рішення та дії.

28.08.2026 позивачем подано позов, у якому він просить визначити йому додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після ОСОБА_2 .

03.09.2026 відкрито загальне позовне провадження.

06.10.2026 зарито підготовче провадження, призначено судовий розгляд.

29.10.2026 проведено судовий розгляд справи по суті за відсутності сторін.

Узагальнені доводи позивача.

Позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб та він проживає в м. Києві. Матір позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач має намір успадкувати її майно, проте пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважність пропуску такого строку мотивує ти, що: «померла була зареєстрована у Донецькій області, місто Костянтинівка, яке з 21.06.2023, є територією активних бойових дій, та спадщина знаходилося на території, яка є території активних бойові дії»; «між місцем фактичного постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження майна велика відстань, наявні труднощі, пов`язані із в`їздом та виїздом на територію міста Костянтинівка».

В судове засідання позивач не з`явився, його представник подав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Узагальнені доводи відповідача та третьої особи.

Відповідачем та третьою особою заяв по суті спору не подано, в судове засідання участі представників ними не забезпечено.

Обставини, встановлені судом.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстровано у м. Костянтинівці Краматорського району Донецької області, що підтверджується його паспортом громадянина України.

Згідно довідки від 11.04.2024 позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб, фактичне місце проживання визначено у м. Києві.

Матір`ю позивача зареєстровано ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача.

Позивачем надано довідку КП «Служба єдиного замовника» №1 від 10.08.2026, у якій вказано, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано у місті Костянтинівка.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується факт належності ОСОБА_2 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , нерухомого майна у місті Костянтинівці.

Із свідоцтва про смерть від 22.01.2024 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою державного нотаріуса Третьої краматорської державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Полянських В.В. від 12.08.2026 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері - ОСОБА_2 у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Така постанова прийнята на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, поданої по довіреності від імені ОСОБА_1 .

Заява Третьої Краматорської державної нотаріальної контори про розгляд справи за відсутності представника третьої особи підписана в.о. завідувача такої контори державним нотаріусом П`ятої Харківської МДНК.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

У відповідності до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно приписів ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1).

За приписами ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до п.1.13 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, місце відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання спадкодавця; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (рішення суду, документи, до яких вносились відомості про місце проживання тощо). Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Абзацом першим пункту 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, дія якого триває до теперішнього часу.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, місто Костянтинівка із 24.02.2022 відносилося до території можливих бойових дій, з 01.01.2023 до території активних бойових дій.

За висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 17.07.2015 у справі №760/7114/23, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

Зокрема, за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. п.53-58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23).

У відповідності до приписів статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду.

Як на підстави пропуску строку для прийняття спадщини позивач покликається на факт реєстрації місця проживання спадкодавця на території ведення активних бойових дій та на факт знаходження на такій території спадкового майна.

Зокрема позивач вказує про те, що між його місцем проживання та місцем знаходження спадкового майна велика відстань, а також про те, що із в`їздом та виїздом на територію міста Костянтинівка наявні труднощі.

Разом із тим, зважаючи на те, що останнє місце проживання спадкодавця було зареєстровано на території ведення активних бойових дій, позивач мав право подати заяву про прийняття спадщини до будь якого нотаріуса, незалежно від місця відкриття спадщини.

Із наданих позивачем доказів вбачається що він як мінімум з 11.04.2024 проживав в м. Києві. Тобто з цього часу він вже не перебував на території активних бойових дій та міг подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за своїм місцем проживання.

Оскільки для подання відповідної заяви не треба було відвідувати міста Костянтинівки, наведені позивачем підстави позову жодним чином не впливають на порядок подання заяви про прийняття спадщини.

Також судом враховано, що: свідоцтво про смерть спадкодавця зареєстровано на наступний день після її смерті (тобто труднощів із цим в позивача не було); позивачем досі не подано заяви про прийняття спадщини (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії складена на підстави заяви представника позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину).

Відтак, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, суд приходить до висновку про безпідставність позову.

Розподіл судових витрат.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 331,20 не підлягає відшкодуванню.

Інших судових витрат до відшкодування нею не заявлено.

На підставі наведеного, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.І. Цитульський